Jump to content
Замки и Крепости Украины - Форум
Filin

Зиньков (Зіньків): замок

Recommended Posts

Обсуждается этот объект: Зиньковский замок

Тут, конечно, есть и монголо-татары, упомянутые применительно к событиям 16-17 веков, и рассказ о неприступности укреплений Зинькова, которые, судя по сюжету, считались таковыми только потому что народ мог бегать под землёй по ходам… В общем, особо полезной и уж тем более уникальной информации в сюжете нет, но там есть видеоряд, а поскольку Зиньковский замок не так уж и часто мелькает в фото-отчётах, и уж тем более редко он попадает в объектив видеокамеры, то подумал, что не лишним будет поделиться:

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites

Пізнавально побільше б таких відео - по 5 хвилин на кожен замок. Думаю можна знімати самому на камеру мобільного і включати в характеристику кожного замку в сайт. Це пропозиція з розвитку сайту, особисто я нікуди не їзджу, тому може хтось буде кудись їхати - викладуйте

Share this post


Link to post
Share on other sites

post-1336-0-99737500-1389542407_thumb.jppost-1336-0-10157300-1389542418_thumb.jppost-1336-0-90035100-1389542390_thumb.jp
Источник: Вечерський В. В. Фортеці й замки України. К., 2011. - 664 с.; 619 іл.

post-1336-0-30032300-1389542599_thumb.jp
Источник: Липа К. Під захистом мурів (З історії української фортифікації Х-ХVІІ ст.) - К., 2007. - С. 127

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites

Взгляд с высоты. Жаль, что в обоих случаях замчище служит в качестве фона.

post-1-0-95430700-1398599808_thumb.jpg post-1-0-46541300-1398599810_thumb.jpgИсточник

Share this post


Link to post
Share on other sites

Ось що повідомляла Л.Віногродська про свої розвідки на територіїї замку:

Лариса Віногродська

Археологічні дослідження замку у с. Зіньків Хмельницької області

Одним з важливих питань археології пізнього середньовіччя на Україні є вивчення феодальних фортець і замків XIV-XVIII ст., які дають багатий фактичний матеріал до соціально-економічних досліджень українських міст і містечок. Відзначимо, що виникнення і розвиток їх на Правобережній Україні, особливо на Поділлі, були тісно пов`язані з спорудженням у них укріплень та замків. У ці "темні роки", коли постійні набіги татар спустошували поселення, наявність добре укріпленого замку притягувала до містечка торгівельний люд та ремісників, що мали можливість під час набігу ховати своє майно у замку.

Польський уряд, який був дуже зацікавлений у колонізації українських земель, всіляко сприяв будівництву замків, особливо на поселеннях, що стояли на торгівельних шляхах і по яких здійснювали свої напади татари. Містечкам давалося багато пільг, вони звільнялися на якійсь час від податків, а деякі з них одержували і магдебурзьке право.

Одним з таких містечок і був Зіньків, згадка про який вперше зустрічається в історичних документах 1404 р., коли король Ягайло дає Зіньків і Сатанів Петру Шафранцеві[1]. У 1431 р. Зіньків передається Одровонжам, які будують замок і в середені XV ст. містечко одержує магдебурзьке право, що підтверджується у 1556 р. У XV-XVI ст. Зіньків, розташований на боковій лінії "Чорного шляху", вже грав велику роль як важливий оборонний форпост і відомий торгово-ремісничий та культурний центр. У цей період на замок неодноразово нападали татари і турки, але він завжди вистоював. У 1651 р. він був спустошений разом з містечком під час козацьких війн, а у 1672 р. його відновили турки, які захопили Поділля. На початку XVII ст. західні мандрівники описують Зіньків як квітуче містечко, але вже наприкінці XVIII- початку XIX ст. Зіньків, а разом з ним і замок занепадають, і вже наприкінці ХІХ ст. руїни замку розтягуються мешканцями на будівлі.[2]

Замок, що розташовувався на високому мису над річкою Ушкою, був трикутним у плані, з трьома шестигранними баштами по кутах, одна з яких була чотириповерхова, а дві - триповерхові. Посередині південно-східної стіни знаходився в`їзд у замок.[3] На малюнку Н.Орди 60-х років XIX ст. замок високо підіймається над заплавою р. Ушки, а через глибокий яр, що знаходився з південно-східної сторони, був перекинутий кам`яний міст.[4] Зараз від замку зберігся тільки перший поверх (підвальний) південної башти з прилеглими до неї мурами та анфіладою підвальних приміщень з кам`яним склепінням, в більшості зруйнованих. Товсті стіни башти (3,2м) з вузькими стрільницями були складені, як і в інших замках Поділля, з трохи підтесаних великих каменів.

У 1992-93рр. на території замку були проведені невеликі охоронні археологічні розкопки. Археологічний матеріал, зібраний з розкопів, та аналіз стратиграфії, свидчать, що мис, на якому розташований замок, був заселений ще у трипільский час. До цього періоду належить досить товстий (в деяких місцях до 0,5 м) шар темно-брунатного кольору, насичений фрагментами трипільської керамики. Він лежить безпосередньо на материку. На цьому шарі в деяких місцях розкопу зафіксовано сліди великої пожежі у вигляді тонкого шару горілого дерева та обпаленого грунту, в якому було знайдено невеликі фрагменти перепаленої керамики давньоруського часу. На деяких фрагментах з внутрішньої сторони вінець нанесений гребінчастий орнамент. Можливо, у давньоруський час на цьому мису знаходилося городище-сховище з дерев`яними укріпленнями, або воєнний форпост.

Над трипільським шаром знаходилися в більшості змішані шари XV-XVIII ст. товщиною 1,20-1,80 м, які на деяких ділянках вдалося стратиграфічно розділити. На глибині 0,4-0,5 м від денної поверхні знаходилася вимостка подвір`я замку XVIII ст., що була складена з бутового каменю. Серед вимостки і під нею було зібрано багато археологічного матеріалу кінця XVII-XVIII ст. Велика кількість з нього належить до керамічного посуду. Це, в основному, горщики двох видів, світло-глиняні з орнаментом червоно-брунатною фарбою по плечах і вінцях та морені із штампованим орнаментом по плечах. Серед них було багато горщиків, вкритих поливою з середини або тільки по вінцях. Крім горщиків, з посуду зустрічалися фрагменти кухлів, покришок-мисок, тарілок, розписаних червоно-брунатною фарбою і вкритих зеленою поливою, глеків, макитр та іншого дрібного посуду. У цьому шарі зібрано багато уламків кахлів з рель`єфним орнаментом. Більшість з них не мала оконтурюючої рамки, а деякі фрагменти були вкриті зеленою або жовто-брунатною поливою. Також знайдено 14 фрагментів люльок, які були зроблені з білої або сірої глини із штампованим орнаментом. Частина з них була вкрита поливою.

З скляних виробів знайдено фрагменти круглої віконниці, склянок, кухлів, штофів та невизначеного посуду. З залізних предметів зібрано багато кованих цвяхів, кілька пласких висячих замків, сокира, підкови від чобіт, уламки від коси і серпів, пряжки та інші вироби господарчого призначення. У цьому шарі розкопано (частково) дві споруди і кілька ям. Одна яма була з підбоєм, у якому стояли два горщика - світлоглиняні з розписом, закруглений керамічний предмет з невеликими отворами (дирчастий), схожий на солонку, та залізна криця.

Одна із споруд кінця XVII-XVIII ст. перекривала більш ранню споруду, вхід до якої був розташований під кутом 35о. У заповненні споруди знайдено керамічний посуд сірого кольору (морений) з товстими стінками, великих розмірів. Це фрагменти горщиків з прямостоячими вінцями з защипами по краю, макитр та сковорідок-латок.

Серед археологічного матеріалу XV-XVI ст. основну масу також становить керамічний посуд, але асортимент його різко звужується. Він обмежується горщиками, глеками і великими макитрами, іноді зустрічаються сковорідки-латки на трьох ніжках, майже зовсім зникає полив`яний посуд і скляні вироби. Тільки у заповненні споруди XV ст. були знайдені фрагменти червоноглиняної сковорідки-латки, вкритої з середини темно-зеленою поливою. Керамічні вироби цього періоду більш міцні, масивні і достатньо великі за розміром. Вони, мабуть, призначалися для колективного користування (військовий гарнізон). Для XVI ст. характерний світло-сірий морений посуд з товстими стінками. Посуд XV ст. зроблений з добре відмуленої червоної глини з домішкою дрібного піску. Горщики з пологими плічиками, прикрашені по тулубу широким ріфленням. Вінця відхилені назовні. Серед них зустрічаються горщики, зроблені з погано відмуленої глиняної маси з великою домішкою жорстви. Така кераміка була виділена М.П.Кучерою при розкопках замку у с. Сокільці, що на Південному Бузі і датується їм XIV-XV ст.[5] У цих же шарах поруч з червоноглиняною керамікою були знайдені фрагменти червоноглиняних горщикових кахлів з трикутним і квадратним отвором, що датуються кінцем XIV-XV ст. До цього періоду відноситься і розкопана будівля стовпової конструкції розміром 4,5 Х 4,0 м, заглиблена у материк на 1,0-1,5 м. Вона мала товсті глинобитні стіни, що завалилися усередину будівлі. Долівка будівлі знаходилася на глибині 3,20 м від денної поверхні і неодноразово підмазувалася глиною. В ній була знайдена кераміка XV ст. У заповненні будівлі зібрано багато керамики XV-XVI ст., залізних ножів з вузьким лезом, трубчастий замок, ключі від замків, а також кілька арбалетних болтів західноєвропейського і руського типів, що датуються кінцем XIV-XV ст.

Таким чином, звертаючись до археологічного матеріалу, можна попередньо сказати, що Зіньковський замок у XV-XVi ст. був феодальним укріпленням, де стояв військовий гарнізон, на що вказують і асортимент посуду, і відсутність серед археологічного матеріалу прикрас. І тільки у XVII-XVIII ст. життя у замку набуває світського характеру. Але це тільки попередні висновки, тому що розкопана лише невеличка частина території замку, і він чекає на подальше вивчення.

_____________________________

1. Сіцинський Є. Замки Кам`янець-Подільської області.- Кам`янець-Подільський, 1924. - С.53.

2. Левицький И. Истребление древнего замка в Подолии // Киевская Старина, 1899. -№4. -С.7.

3. Сіцинський Є. Замки Кам`янець-Подільської... -С.53.

4. З української старовини. - Київ, 1991. -С.203.

5. Кучера М.П. Про одну групу середньовічної кераміки на території УРСР // Слов`яно-руські старожитності. -Київ, 1969. - С.174-181.

Опубліковано в збірці: "Нові дослідження пам’яток археології козацької доби в Україні: збірка наукових статей. – Вип. 5. – Київ, УТОПІК, НДЦ "Часи козацькі", 1996.

Текст взято з ресурсу "Козацька бібліотека".

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites

Вчера впервые побывал в Зинькове и в/на Зиньковском замке, осмотрелся на местности. Жаль, что замок брошен - его степень сохранности (если так можно сказать) - выше, чем в Барском замке. А Барский замок вдохновил местную власть и активистов на исследование, расчистку и музеефикацию памятки. 

О Баре - дальше в соответствующей ветке, а здесь о Зиньковском замке. Прежде всего, при своей трехбашенности и треугольности, даже на глаз видно, что этот треугольник  никак не равносторонний, как это изображено на схематическом плане Е. Сицинского, который приведен в вышеупомянутой книге В. Вечерского. Башни тоже не являются пчелиными сотовыми шестиугольниками. Даже на гравюре с Наполеона Орды, при всех геометрических неточностях, замок более реалистичен.

Orda_S2_051_Zinkow_0001-1.jpg

В который раз убеждаюсь: опираться на Сицинского никак нельзя - уж слишком много местного фольклора и романтических польских легенд он компилировал в научной работе. Интересно протрассировать реальные замковые стены, но они погребены под грунтом и растительностью. Склоны, как кажется, тоже частично состоят из осыпавшейся каменной кладки.

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites

Вокруг формы башен, расположенных с напольной стороны, можно расписать целую историю.

Да, действительно Е. Сецинский не только на плане показал шестиугольные башни, но ещё и в тексте дополнительно отметил, что "на кожному розі трикутника були великі й широкі шостигранні башти". Как мы знаем, где-то то ближе к 1890-м замок начали разбирать, причём с таким рвением, что (опять же по сообщению Е. Сецинского) выкапывали даже камень фундаментов. Быть может Сецинский замок застал уже в каком-то очень уж бесформенном виде, и какие-то линии рельефа могли его привести к выводу о том, что напольные башни были шестигранными, а может на такую форму указал кто-то из местных. 

Как видим, авторитет Сецинского был довольно значительным, поскольку шестиугольная форма башен прописалась в публикациях некоторых более поздних исследователей из Украины. К примеру, та же Л. Виногродская, которая осматривала замчище и даже проводила там разведывательные раскопки, также в своей публикации сообщила, что башни были шестиугольные.

Но были и другие мнения по этому вопросу. 

Так, Е. Пламеницкая, также исследовавшая руины, допустила, что башни могли быть квадратными. Эта гипотеза была отображена автором на плане замка, показанном ниже. Не знаю, где он был опубликован впервые, а мне он попался в статье О. Пламеницкой "Початок мурованого оборонного будівництва на Поділлі". Возможно этот план в большей степени опирался на рисунок Н. Орды.

z-2.jpg


Самое интересное, что в Польше, похоже, эти версии исследователей из Украины не получили известности и не приобрели популярность, поскольку, вероятно, там тон задал Б. Геркен, который ещё в 1938 г. опубликовал статью Zamki na planie trójkąta z XVI w., где немного внимания перепало и замку в Зинькове. Так вот, автор предложил там свой вариант плана (который, кстати, неплохо согласуется с фото М. Грейма), где видим башни пятиугольной формы, да ещё и в тексте уточнил, что наружные башни походили на бастионы, а отсюда был сделан вывод, что эти постройки могли быть довольно поздними, может даже начала 17 в. Именно этот план в дальнейшем использовался другими польскими исследователями - к примеру, его можно увидеть в книге "Zamki na kresach" (1998).

План из статьи М. Грейма, созданный, судя из подписи, на основе какой-то документа из коллекции Библиотеки Ординации Замойских (Варшава). Поскольку этой коллекции сильно досталось в годы Второй мировой войны, то есть большая вероятность, что оригинал документа, послуживший основой для плана, был утрачен, хотя, конечно, это стоило бы проверить.
z-1.jpg

Кстати, можно сравнить план с фото М. Грейма, сделанным ещё до того, как башни были уничтожены:
z-3.jpg
Источник

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites

"То ли я дурак, то ли лыжи не едут..." Что план Сицинского - фикция, начерченная под офицерскую линейку - это очевидно. Не понимаю, что ему мешало вместо баек начертить то, что он видел глазами. А не заезжать в Зиньков он не мог, и видел он там не то, что начертил - это очевидно. 

Но... Остальные планы тоже как-то не садятся на рельеф того мыса, на котором находится замок. Есть желание бросить насущную работу, по которой горят дедлайны, взять друга с квадрокоптером и набор вешек, выехать на местность и по крайней мере сделать обмеры в плане с посадкой на местность. Ибо в каждом из планов Зиньковского замка присутствует что-то, не совпадающее с реальностью. И у Сицинского оно наиболее забористо.

Но оно ж, о Боги, кочует из издания в издание остепененных авторов...

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.
Note: Your post will require moderator approval before it will be visible.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...

×
×
  • Create New...