Скалат: реставрація замку

[Yurk0]

Обговорюється цей об'єкт: Скалатський замок

Проект:

Реставрація Cкалатського замку

04.03.12

Архітектурною майстернею Юрія Вербовецького на замовлення Національного заповідника Замки Тернопілля розроблений проект реставрації та пристосування замку в Скалаті.

Концепція реставрації та пристосування замку.

(скорочений варіант - пояснення до графічних матеріалів)

Проект-концепція реставрації та пристосування замку в м. Скалаті Підволочиського р-ну Тернопільської обл.. розроблено на замовлення Національного заповідника "Замки Тернопілля " згідно угоди № 06 від 27 лютого 2007 року на підставі:

- реставраційного завдання;

- архівних та іконографічних матеріалів;

- матеріалів архітектурно-археологічних досліджень та архітектурних обмірів оборонних споруд (башт та оборонних стін) виконаних інститутом "Укрзахідпроектреставрація" м. Львів у 1988 р., 1990 р.;

- матеріалів нових архітектурно-археологічних та археологічних досліджень проведених авторами проекту та дочірним підприємством "Подільська археологія" м. Тернопіль у 2007;

- архітектурних обмірів відкритих у 2007 р. нових фрагментів пам'ятки (пивниць Східної та Північної башт, фрагменту підземного ходу та ін.) та схематичних обмірів фундаментів палацу, двоповерхової будівлі офіцин;

- матеріалів натурних візуальних досліджень.

Проект-концепція доповнений новими матеріалами археологічних досліджень проведених дочірним підприємством "Подільська археологія" м. Тернопіль у 2008р. та відкорегований авторами проекту на підставі архітектурно-археологічних обмірів відкритих нових фрагментів пам'ятки (частини фундаментів та пивниць палацу).

Історико-архітектурний аналіз

Замок в м. Скалаті розташований на краю мису, утвореного заплавою річки Корилівки притоки Збруча в Західній частині середньовічного середмістя (староміського центру). Старі вулиці та щільна малоповерхова забудова відштовхуються від замку та розходяться вглиб мису. Місто в свою чергу мало свою систему укріплень, яка утворювалась кількома різночасовими рядами оборонних залів та ровів, органічно повторюючи особливості рельєфу та переплітаючись з укріпленнями замку. Став з північної сторони та болотиста низовина з південної сторони значно підвищували оборонну здатність міста й замку. Все це становило єдиний цілісний неповторний ландшафтний, добре захищений комплекс.

Ще одною особливістю розміщення замку в структурі середмістя є малопоширене розташування його у складі забудови, яка оточувала основний життєдіяльний міський центр – ринкову площу. Одною стороною площа впиралась в східну замкову оборонну стіну і ніби відштовхувалась від замку, простягаючись видовженим здеформованим чотирикутником на вхід вглиб мису, оточена з трьох інших сторін кварталами щільної одноповерхової забудови. (Подібне містобудівне утворення ринкової площі та замку більш досконало застосовано у місті Жовква (1594 р.), а також у місті Саббіонетта в італії (1558 р.).

В місцевому значенні замок відігравав роль опорного пункту, який протягом майже трьох століть забезпечував мешканцям міста захист та збереження, можливість оборонятися під час ворожих нападів. Одночасно він був магнатською резиденцією, яка в силу свого суспільного статусу відповідала за культурний та економічний розвиток всього міста.

Гербаж Польський подає відомість про 1630 р., в якому Хр. Віхровський будує замок в м. Скалаті, ця дата досі вважається офіційною і необґрунтовано повторюється у популярних історичних нарисах. Словник географічний повідомляє, що замок над ставом у м. Скалаті існує вже у ХVІ ст., посилаючись на Hipolita Stupnickiego.

Скалатський замок один з багатьох об'єктів, які відображають період розвитку оборонної архітектури др. пол. ХV – кін. ХVІ століть, відноситься до типу ранніх регулярних замків з системою мурованих башт та високих стін. В основу структури башт та мурів, вже були закладені правильні геометричні форми (чотирикутне наближене до квадрату подвір'я, п'ятигранні башти – "пунтони"), однак ще помітно здеформовані у плані. Новітні оборонні елементи виражені наявністю в стінах башт бійниць, призначених для легкої артилерії з допоміжними отворами, в які вставлялись опорні механізми під гармати, однак велика висота чотириярусних башт у співвідношенні до площі ярусів, відверто демонструють прийоми будівництва шестигранних або чотиригранних башт більш раннього нерегулярного типу замків. Між'ярусне перекриття башт ще в основному дерев'яне, для покрівлі застосовані давні форми дерев'яного шатрового даху. Оборонні стіни між баштами мають вже прямолінійну конфігурацію, однак ще відносно велику висоту 9 – 10м, що сягала до верхнього рівня третього ярусу башт, з верхньою обхідною бойовою галереєю. З галереї в стінах прорізані бійниці вже для поширеної на той час ручної вогнепальної зброї.

В порівнянні з чотирикутними в плані стіно-баштовими замками такими, як в Жовкві, Золотому потоці, Збаражі (до перебудови на бастіонну фортецю), які виникли на поч. XVII ст., Скалатський замок виглядає дуже архаїчним. Нововиявлені археологами залишки більш давньої оборонної стіни біля Західної башти, про яку у історичних документах ніякої згадки не має, показали, що первісна конфігурація північно-західної оборонної стіни відрізнялась від сучасної. ЇЇ контур був заломаний вглиб оборонного рову на віддаль більше десяти метрів, таким чином первісно замкове подвір'я мало більшу площу і за формою у плані було п'ятикутним; на розі злому, або поблизу знаходилась первісна в'їздова брама з вежею.

Отже початково мурований замок у Скалаті мав п'ятикутний нарис з чотирма п'ятикутними чотириярусними баштами на наріжниках і надбрамною вежею в стіні поблизу п'ятого наріжника, на якому не було башти. Така форма замку більш подібна до п'ятикутних замків Поділля, які будувались в більш ранній період – XV-XVI ст. наприклад: у Сатанові (XV ст.), у Жванці (кін. XVI ст.). Власне у 1630-му р. в час відбудови замку з руїн Хр. Віхровським подвір'я отримало чотирикутний нарис в плані.

Протягом наступних ХVІІ та ХVІІІ століть стіни та башти замку не зазнали значних трансформацій, викликаних розвитком військової справи, дійшовши до наших днів із збереженою в основному первісною оборонною концепцією. Враховуючи те, що такі трансформації, в більшості випадків, суттєво змінювали архітектурний вигляд комплексів, цілковито переорієнтовували їхню оборонну концепцію, після чого вони безповоротно втрачали початкові риси, замок у Скалаті є рідкісним зразком оборонного комплексу, що демонструє в основному один будівельний період з рисами притаманними одному типу замків.

На теоретичній реконструкції виглядів замку на період 1630-х років ми бачимо: - двоповерхову будівлю палацу, високі оборонні стіни між наріжними баштами, будівлю найдавнішої в'іздової вежі з дерев'яним звідним мостом, глибокі оборонні рови.

До нашого часу дійшли: лише чотири наріжні башти, невисокі фрагменти оборонних стін, що були між ними, залишки фундаментів та стін палацу, фрагменти колись великої мережі підземних ходів, та незначні натяки на оборонні рови, які були навколо замку і на сьогодні знівельовані на стільки, що долішні бойові яруси з мушкетними бійницями трьох башт заховані під товщею грунту. Стає очевидним, що в наслідок історичних подій XVIII-XIX століть, руйнувань та відбудов і перебудов різними власниками, а найбільше руйнації світових війн XX століття, колись один із неповторних замків Західного Поділля великою мірою втратив вигляд середньовічної фортеці і не справляє враження цілісного оборонного об'єкта. Башти – єдині споруди, які дійшли до нашого часу у досить належному стані (особливо завдяки реставраційним роботам останніх чотирьох років), однак виглядають вони ніби окремо стоячі вежі.

Навколозамкове оточення безлике неконтрольовано засаджене та забудоване, вкрай неблагоустроєні території. Панорами виглядів замку мальовничі однак сприймаються фрагментарно, роздроблені високорослими самонасієними насадженнями. Колишня центральна площа, яка була об'єднаним громадським та торговим центром міста і була розкинута перед замком-резиденцією володарів сьогодні виконує господарсько-складську функцію. Скалат не має пристойного культурного громадського та адміністративного центру.

Методичні засади прийняття концептуальних рішень.

Дослідницька частина проекту показала, що замок у XVII-XVIII століттях, як і кожен подібний комплекс, складався з споруд, частина яких на сьогодні втрачена і деякі безповоротно. Про найдавніші споруди замку архівні матеріали дуже скупі і суперечливі, тому найбільш результативними і точними виявились археологічні дослідження, що проводились в 2007-08 роках Дочірнім Підприємством "Подільська Археологія" м. Тернопіль.

В процесі проведення комплексних наукових досліджень по визначених попередньо напрямках завдань та запитань виникало багато нових запитань, які поставали після кожної наступної знахідки і, частково відповідаючи на попередні запитання, в більшості випадків лише поглиблювали та розширювали їх коло. На певному етапі стало чітко зрозуміло, що запланований обсяг досліджень та відведений для них час є не до порівняння малий (третій-четвертий квартал 2007 року) для повномасштабного детального віднайдення, розкриття, а потім вивчення співставлення, осмислення виявленого і т.п.. Для цього потрібна некваплива кропітка науково-дослідна робота переважно на основі археологічних розкопів, методика яких потребує багато часу і тривалого вивчення.

Згідно опрацьованих матеріалів даного етапу досліджень прийнято рішення відтворити загальну картину замкового комплексу, віднайти його основні складові без необґрунтованого надлишкового деталювання та фантазування, однак при наявності бодай найменшої інформації про існування тієї чи іншої складової комплексу, відтворити її найбільш вірогідний вигляд з застосуванням великої кількості аналогів, дотриманням відповідної стилістики, масштабності та інших параметрів. Таким підходом переслідується лише одна мета – продемонструвати все багатство втраченого і забутого середньовічного вигляду замку, його містобудівельного та ландшафтного оточення, запропонувати напрямки подальших досліджень, вказати на які ділянки необхідно сконцентрувати найбільшу увагу. І саме головне – подати пропозиції по відродженні цієї, як виявилось, цікавої пам’ятки її історичного середовища, повернення центральній частині маленького містечка Скалата історичного значення.

Пріоритетні завдання

Тому завданням даної розробки було:

- віднайдення можливості хоча б часткового відтворення втрачених оборонних споруд, як основного експозиційного матеріалу оборонної архітектури, а також споруд іншого призначення, які входили до складу замку,

- піднести архітектурну роль пам'ятки в містобудівному оточенні, адже замок знаходиться практично у самому центрі історичного середмістя,

- підпорядкувати замку навколишнє містобудівне та ландшафтне середовище,

- і найголовніше – це створити на базі замкових споруд музейно-туристичний багатофункціональний заклад, який міг би повноцінно утримуватись за рахунок туризму, оскільки туристична галузь сьогодні для Тернопільля є пріоритетною.

Основні заходи по реставрації збережених та відтворенні втрачених споруд замку

З цією метою пропонується:

- проведення комплексного благоустрою прилеглої території та території замкового подвір'я, що дало б можливість поглибити оборонні рови і таким чином за експонувати приховані під шаром грунту оборонні елементи башт, підкреслити могутність оборонних стін, влаштувати пішохідні обхідні доріжки для прогулянок. Замощена твердим покриттям центральна частина подвір'я дасть можливість проводити тематичні фестивалі та атракційні заходи типу "рицарських боїв", "козацьких стрільб" та ін.. Біля південно-західної оборонної стіни передбачено ділянку на якій можна при необхідності розмістити переносну легкозбірну сцену для театралізованих виступів, а перед сценою на подвір'ї влаштувати виносні лави для глядачів;

Щодо втрачених споруд пропонується відтворення:

- оборонних стін між баштами: - частково на всю висоту з критою обхідною бойовою галереєю , - частково фрагментами,

- двоповерхового палацу XVII ст. (на існуючих фундаментах),

- одноповерхових господарських будівель замку (на існуючих фундаментах),

- елементів в'їздової брами XVII століття шляхом підняття стін по контуру фундаментів на висоту до 2-ох метрів,

- дерев'яного звідного мосту що вів до брами,

- підземних ходів, що вели до долішніх бойових ярусів башт і особливо до так званої "водяної", або "колодязьної" башти,

- меморіальної брами XVIII ст. вбудованої в північно-східну оборонну стіну,

- мурованого з каменю мосту, що вів до меморіальної брами,

- консервація та експонування віднайдених археологічно фрагментів найдавнішньої оборонної стіни, яка проходила вздовж теперішньої північно-західної, що утворювала п'ятикутну форму замку.

Функціональне пристосування:

Стосовно пристосування споруд замку пропонується створення багатофункціонального музейно-рекреаційного об'єкта, який би складався з цілої системи взаємопов'язаних тематичних експозицій, зміст яких відображатиме всі основні функції життєдіяльності середньовічної фортец. Деякі відтворені приміщення з відповідними інтер'єрами, меблями, експонатами використовуватимуться одночасно як діючі атракційно-відпочинкові заклади, а саме:

1. В оборонних баштах замку:

- в західній так званій "пороховій" башті експозиція вогнепальної фортечної зброї XV-XVII ст., (в якій між другим та третім ярусами була комора без вікон та бійниць, де найкраще зберігались боєприпаси та порох);

- в пивницях Південної - експозиція замкової в'язниці з муляжами середньовічних тортур;

- в пивницях Східної - замкова криниця з відтвореним дерев'яним підйомним механізмом;

- на верхніх ярусах цих двох башт, експозиції інтер'єрів казарм, які призначались для проживання гарнізону, і при необхідності вони можуть одночасно використовуватись як нічліжні готельні номери для екстремального туризму, що є популярним сьогодні особливо серед молоді;

- в четвертій Північній башті – на верхніх ярусах пропонується влаштувати невеликий магазин-бібліотеку з назвою "Книгарня замкознавства", - нижні яруси зустрінуть відвідувача реставрованими інтер'єрами баштової оборони, але пристосованими під невелику кав'ярню з назвою "Вартова башта".

2. В відтвореній будівлі палацу XVII століття:

- житлову функцію володарів замку відображатиме частина приміщень з інтер'єрами панських покоїв XVII-XVIII ст., які одночасно при необхідності можуть використовуватись для репрезентаційних функцій, та для проведення різноманітних зустрічей та заходів громадських організацій міста;

- частина кімнат буде відведена для переодягання відвідувачів у міщанські та військові костюми, з можливістю фотографування, або прогулювання по території замку;

- внутрішній простір дахового поверху планується пристосувати під кілька ексклюзивних готельних номерів.

3. Щодо господарсько-виробничої функції, яка була обов'язковою складовою життєдіяльності замку, відбудовані будівлі "офіцин" XVII ст. пропонується пристосувати під:

- невеликий ресторан "Замкова кухня" на 32 місця, в якому відтворені інтер'єри залів, меблі - тесані дерев'яні крісла, столи та лави доповнені елементами комірного призначення: діжками, скринями, керамікою; вбрання персоналу, пошите за модою Речі Посполитої ХVІ - ХVІІ ст., страви, приготовані за віднайденими давніми рецептами, та "жива" середньовічна музика доповнять ауру цілковитого занурення гостей замку в атмосферу середньовічного побуту;

- магазин-виставку сувенірної та мистецької продукції;

- діючу замкову кузню, Інтер'єри діючої кузні-музею експонуватимуть весь процес ковальської роботи. Виготовлені мистецькі вироби доповнюватимуть експозицію авторської виставки художнього ковальства.

4. Доповнять атмосферу загадковості середньовічного замку реставровані підземні ходи – так звані "потерни", що вели до підвалів башт, в одному з яких розміститься тир для стрільби з середньовічних луків та арбалетів.

Туристична інфраструктура:

Стосовно туристичної інфраструктури планується:

1. Пристосування незадіяного майданчика поблизу замку під стоянку для туристичних автобусів та стоянки для легкових автомобілів.

2. Реконструкція існуючої колишньої двоповерхової будівлі міського суду, яка знаходиться за межами замку біля північно-західної оборонної стіни, під готель на 32 місця на ІІ та мансардному поверхах з харчоблоком на I поверсі, далі туристичний офіс з екскурсійним відділом, відділом інформації, таксофоном, банкоматом, пунктом обміну валют, довідкою, медичним пунктом - одним словом, всім необхідним, що може за потребувати сучасний вибагливий турист. Частину приміщень планується пристосувати під адміністрацію комплексу, відділ музейних працівників, фонди та таке інше.

Навколозамкове оточення:

Містобудівна частина концепції пропонує довгостроковий розвиток території історичного центру Скалата, як єдиного історико-культурного, рекреаційного та туристичного комплексу, в складі якого домінуючим об'єктом є замок.

Замок займає приблизно одну-третю центральної частини містечка, яка підлягає суттєвій регенерації. Дві третіх цієї території становлять найпривабливіші земельні ділянки для інвестицій. Це колишня історична площа Ринок, яка була об'єднаним торговим, громадським культурно-адміністративним центром Скалата. Замок, як резиденція власників міста, одним фасадом (південно-східним) був відкритий до площі, площа ніби відштовхувалась від нього. (Подібне містобудівне утворення ринкової площі було застосоване у місті Жовква (1594 р.) та італійському місті Саббіонетта(1558 р.). На сьогодні навколоринкова забудова втрачена, а її територія заповнена торговими лотками, гаражами, складськими тимчасівками.

Теперішню центральну вісь міста – основну громадську культурну функцію площі виконує частина вулиці Тернопільської, що проходить поряд. Габарити такого міського центру є розмиті та незрозумілі, не мають чіткого окресу і не пристосовані до потреб міста. Все це результат післявоєнної програми "відродження" історичних містечок на зразок Збаража, Кременця, Бучача, Бережан та інших, в яких була проігнорована містобудівна структура історичних центрів і на їх місці виросли дисонуючі великогабаритні багатоповерхівки. Якщо в згаданих містах ставити сьогодні питання про відтворення історичних центрів стає не реальним, оскільки це тягне за собою перш за все, знесення великої кількості типової капітальної забудови, яка ще функціонує і є матеріальною цінністю, то у випадку Скалата, де такої забудови не має, ця ідея виглядає цілком реальною.

Необхідно лише повністю переорієнтувати містобудівну стратегію розбудови та розвитку центру міста, як єдиного історико-культурного, рекреаційного та туристичного комплексу, в середині якого Замок займав би місце потужного музейно-відпочинкового закладу з мінімальним набором найнеобхідніших елементів туристичної інфраструктури. А розширений спектр туристичних послуг з доповнюючими елементами інфраструктури розмістився би у відтвореній (регенерованій) навколоринковій забудові, при чому в основному, за рахунок зацікавленого приватного сектору. Це дасть туристичній галузі міні-готелі, кавярні, заклади розваг та відпочинку, магазинчики антикваріату та сувенірної продукції, додаткові паркінги; а для міста деякі державні та громадські будівлі – міську ратушу, міський краєзнавчий музей (який вже існує, і має велику колекцію експонатів та не має відповідного приміщення). І в решті, з відтвореної площі відкриється, забутий на сьогодні, мальовничий вигляд на Замок, особливо на південно-східний фасад з палацом.

І що стосується ландшафтного оточення, пропонується комплексний благоустрій міського ставу, його набережної з видовими оглядовими площадками звідки відкриваються дивовижні панорами замку.

Для виконання такого складного процесу реконструкції та регенерації містобудівного середовища необхідно виконати проект генплану та державної програми розвитку території історичного середмістя Скалата з регенерацією історичної забудови ринкової площі ХVІІ ст..

Сьогодні від того як будуть розвиватися замки (Замковий туризм) на Тернопіллі залежить майбутнє і самих невеликих містечок, в яких вони знаходяться. Так питання стоїть і для Скалата – відродить місто свій історичний центр, створить на його основі туристичний потенціал, чи потоне в морі неконтрольованої пострадянської забудови, що приведе до занепаду і забуття. На мою думку, в Скалаті є унікальна можливість відбудувати структуру історичного середмістя, а замку, таким чином, підпорядкувати історичне середовище.

Джерело

Матеріали проекту:

Генеральний план:

Опорний план:

Історичний аналіз:

Схема реабілітації історичного середовища:

Плани і аналіз веж замку:

Теоретичні фасади станом на 1631 рік:

Перспектива в розрізі:

Перспектива загально:

[Yurk0]

Скалатську фортецю реконструюють до 500-річчя міста

[rbrechko]

Трохи фотографій замку в Скалаті, на яких видно як просувається реставрація споруди і як фоглядав замок на той момент. Фото зроблені в червні 2012 року.

    

         

[rbrechko]

В попередньому записі було показано цьогорічні фотографії. Оскільки споруда по трохи реставрується, то відповідно змінює свій вигляд, тому пропоную подивитись як виглядав замок шість років тому у вересні 2006 року.

В першу чергу в очі кидається відсутність верхів на усіх крім однієї баштах, на якій ще збереглись залишки черепичного покриття, яке було встановлено на баштах в ході реставрації і консервації замку в 1960-их роках. Ураган в 2004 році позривав черепицю з баштових дахів. На сьогоднішній день три з чотирьох башт отримали нове покриття, шкода тільки, що не черепичне.

На південно-східній башті видно тріщини, сьогодні вона стоїть в риштуваннях, тому не помітив чи щось було зроблено щодо їх усунення.

Південно-західна башта теж стоїть ще без накриття, а в верхній частині буяє свіжа рослинність.

Металеві стяжки на південно-західній башті були встановлені в 1960-их роках задля збереження цілісності конструкції споруди, оскільки була небезпека, що башта може по трохи розповзатись.

 

Християнська скульптура в 2006 році ще не мала декоративної огорожі.

Вигляд костелу з того часу по суті не змінився. Власне, а чому б йому змінюватись, якщо його будівництво було закінчено в 2002 році.

Стара колонка біля південно-західної башти тоді ще не була пофарбована. Я навіть припускав, що вона не працює. На фото нижче її видно над парканом.

В 2006 році бійниця на другому поверсі північно-східної башти була забита, зараз там встановили вікно.

Залишки рову і східна куртина з того часу практично не змінились.

На фото нижче видно процес виготовлення баштового накриття.

Північно-західна башта ще має залишки старого накриття.

 

Шість років тому замкове подвір"я місцями було добряче захаращеним, зараз з цим навели порядок.

Тепер цікаво буде подивитись як замок зміниться за ще кілька років.

[Filin]

Немного о раскопках от tolik-fort.livejournal.com

Раскопки хода, ведущего в нижний ярус одной из башен замка. Вот так было в июле 2004:

Источник

А это после расчистки:

Это фото разведовательных раскопок у ворот:

Скалатские находки, украшающие экспозицию музея в Збаражском замке:

Источник

[Filin]

Регресс замка на фото A_Wolkoww:

5 августа 1998:

1 мая 2001:

10 апреля 2005:

Источник

[Filin]

Немного осенних фото, найденных здесь

Больше всего заинтересовали фото работ, связанных с раскопками и восстановлением дворца:

[SOBOLЬ]

Некрасиво получилась кровля на восточной башне, строители вероятно делали ее по шаблону северной башни, но она заметно уже восточной, вот и видим что до урагана кровля на восточной башне и во всех остальных была более интереснее и выигрышно смотрелась.

[Filin]

[Filin]

13.09.2013

Підготовка до святкування "Скалат - 500"

Національний заповідник "Замки Тернопілля" приймає активну участь у підготовці до святкування відзначення 500-літнього ювілею міста Скалата. Вже протягом трьох місяців ідуть інтенсивні роботи по відбудові та реконструкції Скалатського замку ХVІІ ст., який з 2002 року перебуває на балансі Заповідника.

До дня святкування, яке відзначатиметься 13 жовтня 2013 року будуть завершені роботи по будівництву моста до замку, по перекриттю східної вежі, реконструкції підземель північної і західної веж, території замкового подвір'я.

Крім того, у приміщеннях двох веж передбачено відкриття музейних експозицій "Археологія", "Етнографія" та виставкової зали.

Джерело

[Askold]

Цікаво який саме замковий міст відтворять - основний, той що з ровом і барбаканом, чи міст що веде до Меморіальної брами? Чи під терміном "відтворення моста", буде збудований просто міст/вхід до замку?

[Filin]

Думаю, что речь идёт о мосте, который ведёт к Мемориальным воротам, точнее к месту, где они когда-то находились. Рядом с этим местом велись раскопки (писал о них в сообщении №5), а стена с воротам смотрит на трассу, так что, можно сказать, она презентационная. Потому, думаю, этим участком займутся в первую очередь. А на месте вторых (старых) ворот вроде даже и раскопок ещё не было.

[SOBOLЬ]

Вот, полюбуйтесь как наши умельцы восстанавливают мост и МЕМОРИАЛЬНУЮ БРАМУ СКАЛАТСКОГО ЗАМКА.Все делается поспешно дабы успеть к празднику.

 

Допустим, въезд типа деревяного моста к воротам замка можно допустить из-за недостатка информации о таком въезде, но а сами ворота разве такими были, интересно, чем они руководствовались, ниужели нельзя внимательно посмотреть на старых изображениях, какими были массивными мемориальные ворота. Толщина совпадала с толщиной оборонительной стены (2м) а здесь каких-то 2 кирпича!! Итак уже своим металлопластиком все зас....ли.

[Filin]

Как по мне, то все эти юбилеи, благодаря которым повышается уровень внимания к памятникам со стороны чиновников, объектам могут нанести больше вреда, чем пользы. Реставрация - это процесс, где нельзя спешить, а во время приготовлений к празднованиям юбилеев как раз наоборот - резкий всплеск внимания и за короткий срок нужно сделать много.

В 1-м сообщении опубликовано проектное предожение реставрации Скалатского замка, и оно демонтрирует, что в заповеднике "Замки Тернопілля" имеют представление о внешнем виде замка в районе моста и ворот.

Но, как показывают фото, и мост решили в итоге сделать простеньким, и с воротами что-то мудрят. Работы ещё не завершены, подождём немного. Может эти два пилона станут основой для будущих мемориальных ворот.

[SOBOLЬ]

Я полагал что данная брама будет реализована в соответствии с вышепривиденным проектом Вербовецкого, а на деле видим что работают простые строители и лепят что попало.

[Askold]

Ех, чуло моє серце що буде халтура! А де арку під мостом поділи???? Таке лайно побудувати, зовсім під старовину не косить ((

[Filin]

Не первой свежести новость, но для коллекции пригодится ) 20 октября уже совсем скоро, тогда-то и можно будет полностью оценить объём проделанных работ.

Цитата

13.09.13

Підготовка до святкування "Скалат - 500"

Національний заповідник "Замки Тернопілля" приймає активну участь у підготовці до святкування відзначення 500-літнього ювілею міста Скалата. Вже протягом трьох місяців ідуть інтенсивні роботи по відбудові та реконструкції Скалатського замку ХVІІ ст., який з 2002 року перебуває на балансі Заповідника.

До дня святкування, яке відзначатиметься 20 жовтня 2013 року будуть завершені роботи по будівництву моста до замку, по перекриттю східної вежі, реконструкції підземель північної і західної веж, території замкового подвір'я.

Крім того, у приміщеннях двох веж передбачено відкриття музейних експозицій "Зброя", "Археологія", "Етнографія" та виставкової зали.

Источник

[Askold]

Фото з Святкування:

Видно що мур підняли вище людського зросту:

 

Нове покриття між поверхами, просмолене або полаковане:

В лівому кутку видно якесь ново-збудоване приміщення з дверима (там де прапорці). Частина казематів?

З брамою звичайно повний облом, це навіть не псевдо-історична брама а просто фіртка на дачу Також сходи і ґанок до вежі виглядають якось штучно.

 

Добре що мур півищено а рів розчищено:

[Гость Гость]

На рахунок тимчасового настилу (що в обговоренні проходить як МІСТ) та вимуруваних стовбів в районі Меморіальної брами можу сказати наступне: Молодці що зробили, хоть те що є.

Згідно чинного законодавства, щоб відтворити втрачену памятку необхідно грунтовно вивичти, дослідити її, а одного вигляду (фото) замало, треба розробити проект, а це кошти і час.

на даному етапі стовби виконані так що в перед (до дороги) можна в любий час їх наростити, тобто коли буді відновлення Меморіальної брами, їх буде вмуровано, тобто використано як каркас.

Зараз я підтримую роботи Заповідника, адже за підтримки Голови Тернопільської ОДА, міської ради та колективу заповідника у нашу споруду вдихнули життя. Адже після реставрації в 60 роках ХХ століття не було змоги провести так роботи, щоб відкрити музейно-виставкові кімнати, а зараз Замок м. Скалат починає нове життя.

Надіюсь до нас потягнуться гості-туристи і знайдуться спонсори, які не будуть байдужі до перлини Скалатської землі. Всім здоров"я та успіхів.

[Filin]

Гость, спасибо за мнение.

Допустим, что это временное решение (хотя мы то знаем, что в нашем государстве нет ничего более постоянного, чем временное), и простоит этот мост до момента, пока не будет воссоздан старый мост. Но вот что меня смущает - вы пишете, что решение временное, но при этом заверяете, что эти пилоны позднее войдут в объём восстановленного моста. Это как минимум означает, что известны места расположения пилонов, и получается, что мост был арочным с двумя пролётами, верно? Интересно, почему же на проекте реставрации показан мост совсем другой конструкции - с одним пролётом? Напрашивается вывод, что во время создания проекта автор(ы) не угадал, когда изобразил мост с одной аркой.

Далее, если на участке моста были выгнаны пилоны, значит есть какой-то фундамен, значит на месте проводились работы. Были ли там раскопки? За аркой ворот были, а перед ней? Или пилоны врезали в неисследованный культурный слой?

Ну и, конечно же, странно звучит сама мысль, что уже существующие пилоны можно будет использовать во время воссоздания моста, если не до конца ясно, какой была его конструкция. Это всё равно, что в замке построить квадратную башню и сказать, что когда станет понятно, какой башня была на самом деле, имеющуюся постройки будут использовать как основу для другой постройки. Проще говоря - имеющаяся конструкция временного моста (пилоны, на которые опирается настил) вряд ли подойдёт для воссоздания арочного моста, ведь в случае с таким типом конструкции, как мне кажется, изначально нужно по другому принципу формировать кладку.

[Askold]

На рахунок тимчасового настилу (що в обговоренні проходить як МІСТ) та вимуруваних стовбів в районі Меморіальної брами можу сказати наступне: Молодці що зробили, хоть те що є.

Згідно чинного законодавства, щоб відтворити втрачену памятку необхідно грунтовно вивичти, дослідити її, а одного вигляду (фото) замало, треба розробити проект, а це кошти і час.

на даному етапі стовби виконані так що в перед (до дороги) можна в любий час їх наростити, тобто коли буді відновлення Меморіальної брами, їх буде вмуровано, тобто використано як каркас.

Зараз я підтримую роботи Заповідника, адже за підтримки Голови Тернопільської ОДА, міської ради та колективу заповідника у нашу споруду вдихнули життя. Адже після реставрації в 60 роках ХХ століття не було змоги провести так роботи, щоб відкрити музейно-виставкові кімнати, а зараз Замок м. Скалат починає нове життя.

Надіюсь до нас потягнуться гості-туристи і знайдуться спонсори, які не будуть байдужі до перлини Скалатської землі. Всім здоров"я та успіхів.

Я радий що на форумі є особа яка причетна до робіт в замку, але нажаль Філін попав просто в точку. Якщо вже виробився проєкт реставрації замку, то наскільки трудно до нього дотримуватися? Краще зробити мало але якісно, ніж більше і пагано.

Чи є якісь наступні кроки в реставрації, чи це велося тільки до Дня міста і тепер залишится в спокої?

[Filin]

23.10.13

Святкування "Скалату - 500"

Національний заповідник «Замки Тернопілля» взяв активну участь у підготовці до відзначення 500-річчя першої писемної згадки про м. Скалат.

Впродовж шести місяців працівники заповідника брали участь у реставрації замку, який перебуває на балансі заповідника з 2002 року. За цей час вдалося відреставрувати і влаштувати музейні експозиції у двох із чотирьох замкових веж, відбудувати замковий міст, збудувати фундамент замкового палацу, привести в порядок подвір’я замку, перекрити південну вежу замку, відреставрувати підземелля західної вежі, привести до порядку навколо замкову територію.

Всі ці зусилля колективу Національного заповідника дали можливість саме на замку провести урочистості святкування, учасниками яких були тисячі скалатчан та гостей міста, частиною яких був всеукраїнський пісенний фестиваль «Байда».

Зусилля колективу і його генерального директора були відзначенні у промовах багатьох виступаючих на святі, зокрема голови Тернопільської ОДА Валентина Хоптяна, голови міста Скалата Наталії Станьковської та інших. Національний заповідник «Замки Тернопілля» зробив гідний подарок Скалату до його 500-річчя.

Источник

Обратите внимание на форумулировку "відбудувати замковий міст", т.е. либо отстроить, либо восстановить. Не похоже, что это решение позиционируется как временное.

Впрочем, формулировка предложений в новости хромает и тут и там. Например: "вдалося відреставрувати... музейні експозиції". И что значит "збудувати фундамент замкового палацу"? Фундаментов нет и потому их взяли и построили? Или речь всё же идёт о том, что фундаменты всё же есть и их привели в порядок (например, начали наращивать стены)?

[SOBOLЬ]

Вот одна из многих фотографий, которая указывает на то что в нижней части брамы после раскопок остались уцелевшие фундаментные пилоны (межпролетные столбы 4 штуки), которые разделяли два боковых прохода примерно высотой 2 м. и центральные арочные ворота старой мемориальной брамы. Чего тут сложного, зачем лепить отмазки по поводу детализованного изучения старых ворот, дворцовый фундамент что, сильно изучали?? Нарастили и все хотя архивных фотографий дворца пока нигде нет, а вот мемориальные ворота в изображениях сохранились причем в разных ракурсах. Можно было потихоньку восстанавливать их. Ведь какая красота то была. Эх. По архивным изображениям ворот и при нынешней компютерной технологии можно все-таки определить размеры, высота ширина длина, даже надпись конца 18 века над центральной аркой дошла до наших дней. В чем дело. Где эта надпись сейчас, где? Увековечили только металическим щитком "Скалат 500"...

И кстати (обращаюсь к сотруднику "ЗТ") когда вернут из Збаражского замка все те находки, которые были найдены на территории Скалатского замка и перевезенны на временное хранение в Збараж. Раз уж музей в Скалатском замке заработал??

[Askold]

збудувати фундамент замкового палацу

Цікаво це є. Можливо та стіна з дверима, що на тих фото що я попередньо викладав?

[Filin]

Цікаво це є. Можливо та стіна з дверима, що на тих фото що я попередньо викладав?

Скорей всего вы не ошиблись. Во всяком случае, эта стена находится в районе дворца. И раз они её возвели, значит есть проект его реконструкции... на чём-то основанный... И остаётся надеятся, что реконструкция основана, в основном, на архивных материалах, а не на вольных фантазиях на тему.