Каменец-Подольский: Башня Стефана Батория (Кушнирская) и Турецкий бастион

[Filin]

Взгляд на башню Стефана Батория и городские ворота с высоты:

Автор фото: Пётр Игнатьев

[Filin]

Башне Стефана Батория не так давно наконец-то перепало немножко внимания со стороны городских управленцев. Об этом чуть позже поведаю в деталях, а пока вот такую новость сюда зброшу. Она не самая свежая, зато прекрасно иллюстрирует, на каком уровне ведутся работы по благоустройству отдалённых уголков Старого города в национальном заповеднике.

Цитата

25.07.2014

Якщо не я, то хто?

Чотири роки поспіль підприємець Михайло Шендерук за власні кошти латає вулицю Поштовий спуск. Хоч і проживає на сусідній, Онуфрієвській, але перша для жителів цього району є заледве не центральною трасою.

Цього року Михайло Михайлович вже чотири рази підсипав Поштовий спуск мучкою, неодноразово проводив бетонні роботи на окремих ділянках. У історичну вулицю вже «закопав» 10 тисяч грн, проте каже, що такі «капіталовкладення» для нього - це щорічна норма.

На жлобське запитання: «Для чого вам це все?», підприємець з усмішкою відповідає: «Якщо не я, то хто? Можливо, хтось побачить візьме за приклад, і біля свого дому відремонтує шматок дороги чи бодай засипле якусь ямку».

Частково у цій вельми благородній справі пану Шендеруку цього року допомогли підприємець Олександр Костинський, який поділився 1000 грн, та Левон Назарян - 300 грн.

Частина Старого міста від Поштового спуску в напрямку Видрівки практично завжди була відрізана від цивілізації - у цей бік не хотіли їхати ані таксисти, ані медики швидкої. Люди, аби дістатися додому, викручувалися як могли - хтось не шкодував ніг і взуття та йшов пішки, а хтось, маючи кілька зайвих гривень, підсипав щороку дорогу...

Наталія Яцемірська

Источник

Для тех, кто не в курс, Почтовый спуск ведёт от Нижних Польских ворот, расположенных на дне каньона, к Верхним Польским воротам (они же Ветряные ворота) и башне Стефана Батория.

[Filin]

Ещё в начале лета 2013 писали, что за деньги, полученные в процессе платной эксплуатации многострадального Замкового моста, нужно будет срочно отремонтировать башню Стефана Батория, которая к тому времени уже давно находилась в аварийном состоянии. Прошёл 2013, и вот только осенью 2014 немного денежных крошек бросили в сторону ворот. О рестраврации, конечно, речь не идёт и мне нравится, что в новостях употребляют слово "ремонт".

Цитата

22-09-2014

Ратушу ремонтують, на черзі - Вітряна брама

За кошти, отримані від плати за в’їзд транспортних засобів на територію частини Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника, наразі ремонтують Ратушу, а найближчим часом відбудеться поточний ремонт тунельного проїзду Вітряної брами. Роботи виконуватиме ПРАТ "Кам’янець-Подільська реставрація”.

Для довідки:

Вітряна брама — брама в Старому місті Кам'янця-Подільського, що примикає до башти Стефана Баторія. У комплексі з баштою брама є пам'яткою містобудування та архітектури України національного значення. Вітряна брама суцільним кам'яним муром з'єднувалася з Турецьким бастіоном. Через Вітряну браму до міста в'їжджали всі, хто прибував до Кам'янця-Подільського з півночі. Так, у жовтні 1846 року, в'їхавши через цю браму, розпочав тижневе знайомство з містом 32-річний поет і художник Тарас Шевченко. А через кілька років через цю браму в'їжджали до міста 15-річний Степан Руданський (1849 рік), 17-річний Анатолій Свидницький (1851 рік), щоб розпочати навчання в Подільській духовній семінарії.

Источник

Цитата

6-10-2014

Частину тунельного проїзду Вітряної брами відремонтовано

За кошти, отримані від плати за в’їзд транспортних засобів на територію частини Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника, проведено поточний ремонт однієї сторони тунельного проїзду Вітряної брами.

Найближчим часом буде відремонтовано й іншу частину. Так, на фото можна побачити в якому стані перебував тунельний проїзд, а яким він став.

Источник

Это вообще интересная тактика - вначале довести памятник до аварийного состояния, лишив его элементарной опеки, а затем в новостях рапортовать, вот, мол, смотрите как мы всё починили и сравнивайте с тем, как некрасиво было недавно. Ну не молодцы ли?

[Filin]

Редкий ракурс:

Источник

[Filin]

Дырявая крыша башни Стефана Батория - один из многочисленных символов деградировавшего заповедника.

25 октября 2014:

Источник

[Filin]

Max Taylor поделился свежими фото (29 октября 2014), на которых запечатлён ремонт башни Стефана Батория. Точнее так - пока видны следы активности в пределах Ветряной брамы, а вот саму башню, похоже, ещё не трогали. Реставрацией эти работы назвать сложно, скорее просто ремонт, латание дыр.

Может возникнуть мысль, мол, какие молодцы - принялись выводить объект из аварийного состояния, честь и хвала. Однако на самом деле, как мне кажется, стоит обратить внимание на то, что объект в последнее время методично в это аварийное состояние загоняли, долгое время ворота (как и башня) были лишены элементарной опеки (они осыпались, наскозь промокали, убивались и заростали самосевом), так что с моей точки зрения перед нами сильно запоздалая реакция на давно сформировавшуюся аварийную ситуацию, которой могло и не быть, если бы, к примеру, заповедник выполнял свои прямые обязанности.

Осыпающиеся карнизы, о которых в этой теме уже писали (1, 2):

Эпическую дыру на крыше башни ещё предстоит как-то закрывать, и пока непонятно, планируют ли это делать в ближайшее время или же очередную зиму башня проведёт в режиме полной вентиляции.

[Filin]

Петр Игнатьев продолжает радовать своим вниманием к неизбитым ракурсам. С этой стороны башню фотографируют крайне редко:

[Filin]

Если фотографировать Старый город в таком стиле (когда 90% новостроек скрывают цветущие деревья), то может даже показаться, что в Каменце достаточно неплохо обстоят дела с защитой архитектурного наследия.

Источник

[Filin]

Вид на башню Батория со стороны Георгиевской церкви:

Источник

[Filin]

1864-й год. Ещё цела длинная стена, примыкавшая к башне:

Источник

[kamienec]

1864-й год. Ещё цела длинная стена, примыкавшая к башне:

Там видна Покровская церковь на Русских фольварках,освящённая 22 октября (3 ноября) 1861 года.

Можно предположить, что этот снимок сделан в период 1861-1864 гг. Было бы интересно узнать, кто его автор

[kamienec]

Гравюра Станислава Антошевского и Яна Краевского из книги Castrum Camenecensis. Фортеця Кам’янець:

По отсутствию купола и башен на Кармелитском костёле можно предположить, что это период 1867-1878 гг.

Стену около башни Батория уже начали разбирать.

[Filin]

Видел хорошую копию этой гравюры в Национальном музее истории Украины. Фотографировал её, но там всё под стеклом, да фотографировать тогда толком не умел, потому получилось "мыло". Но по этому фрагменту всё же можно составить кое-какое впечатление об уровне деталировки:

Помимо имён Станислава Антошевича (Stanisław Antoszewicz) и Яна Краевского (Jan Krajewski), которые имели отношение к появлению этого древорита, ещё в одной подписи значилось следующее: "Рисовал на дереве Адольф Козарски (Adolf Kozarski) на основе фотографии Михала Грейма 1876 г.".

[kamienec]

В 21.01.2015 в 21:46, Filin сказал:

Рисовал на дереве Адольф Козарски (Adolf Kozarski) на основе фотографии Михала Грейма 1876 г.".

Нашёл в книге "Культурно-мистецька спадщина Подiлля у художнiх фотографiях Михайла Грейма ". Там и фотопанорама Грейма и работа Козарского:

[kamienec]

Башня Стефана Батория (Кушнирская) и Турецкий бастион на фрагменте плана города 1856-1880-х (?)

Источник

Экспликация к плану.

Фрагмент экспликации и плана с башней Стефана Батория

в. Здание занимаемое театром

г. Деревянные городские лавки

д. Бывший пороховой погреб

1 и 2. Ветхие стены при городских лавках у семиэтажной башни

6. Архив и склады гарнизона у семиэтажной башни

7. Ветряные ворота или ветряная брама

8. Стены, на которые опирается свод ветряных ворот

9. Старое строение, которое называется кордегардом

10. Семиэтажная башня со складами гарнизонного батальона

Верхние Польские ворота, башня Стефана Батория, Турецкий бастион и театр на снимке конца 19 - начала 20 столетия.

Буквами и цифрами обозначены объекты Верхних Польских ворот по экспликации:

в — здание театра

6 — архив и склады гарнизона

7— Ветряные ворота

8 — стены, на которые опирается свод ветряных ворот

9 — старое строение, которое называется кордегардом

ТБ — Турецкий бастион (на плане не подписан)

Стена с восточной стороны башни Стефана Батория. Снесена в конце 19 века.

Снимок сделан до 1864 года.

По экспликации: 1 и 2. Ветхие стены при городских лавках у семиэтажной башни.

После изучения этого плана можно сделать некоторые полезные выводы:

- стены (1 и 2) с восточной стороны башни Батория, городские лавки (г), стены у проезда Нижних Польских ворот (3) разобрали в конце 19 века по причине их ветхости;

- в башне Батория и в восточной пристройке находились военный архив и склады;

- за стеной западнее Ветряной брамы внутри города в то время располагалось строение — здание бывшей кордегардии (караульного помещения), которое позже снесли вместе со стеной для расширения проезда;

[Titan]

На счет прорезей в воротах у меня возникло некоторое предположение.

Если говорить о герсе, то прорези в нашем случае с герсой ни как не связаны. Для герсы нужна такая вот прорезь в арке:

А мы имеем прорези лишь в боковых стенах ворот:

Возможно в эти ниши были когда-то вмурованы деревянные балки к которым крепились завесы к створкам ворот. Но такая версия у меня так же вызывает большие сомнения, так как ниша со стороны башни, сама находится в неком углублении в стену башни, которая не позволит полностью открыть одну створку ворот.

[Filin]

Источник

[Filin]

Открытки 1974 г. с видами на город, башню Стефана Батория и Турецкий бастион. Автор фото: Г. И. Угринович.

[Filin]

Парочка картин из фондов Каменец-Подольского государственного исторического музея-заповедника:

Автор: Владимир Гагенмайстер:

Автор: М. Главчев, 1965 г.

Источник

[Filin]

Дело было весной 2015, видео-впечатления от посещения башни Стефана Батория (с 9:15 до 11:50)

[Filin]

Каменецкий исторический музей-заповедник поделился:

[Filin]

Видео и несколько скринов:

Скриншоты:

[Filin]

Из беседы журналистки Натальи Яровой с мэром Каменца Михаилом Семашкевичем (найдено в новости от 14 апреля 2017):

Цитата

- Велике занепокоєння викликає і стан Кушнірської вежі, яка вже декілька років стоїть без даху. На неї, наскільки мені відомо, виділялися кошти з міського бюджету? 

- Так, чотири роки тому ми почали виділяти кошти на те, щоб не втратити цієї пам’ятки. 2014 року було виділено 80 тисяч гривень на поточний ремонт тунельного проїзду Вітряної брами, адже він також був зруйнований. 
   2015 року з міського бюджету виділено 141 тисячу на виготовлення проектно-кошторисної документації на ліквідацію аварійного стану вежі. На ремонтно-реставраційні роботи потрібно понад 3,5 мільйона гривень. Вартість лише першої черги робіт (консервація аварійного даху) - півтора мільйона. 
Декілька разів ми подавали цей об’єкт на грантові конкурси, зокрема, наприкінці 2016 року подали проект на грант Посольського фонду США збереження культурної спадщини. Відповіді поки що не отримали. 
   Попри те, що держава всі 10 років не цікавилася збереженням пам’яток історії та архітектури, ми намагаємося виділяти хоча б частинами певні суми. Крім того, на реставрацію пам’яток ідуть кошти, зібрані з плати за проїзд через Замковий міст. Загалом за попередні сім років, відколи я перебуваю на посаді міського голови Кам’янця-Подільського, на пам’ятки архітектури з міського бюджету було виділено майже 4 млн.грн. 
На Кушнірську вежу цього року з міського бюджету виділено лише 50 тисяч гривень. Розумію, що це крапля в морі, але виділити на реставрацію мільйони ми не в змозі, бо тоді залишимо без фінансування освіту, медицину, соціальний захист. Не доводиться розраховувати й на залучення коштів місцевих підприємців, бо в теперішній скрутній ситуації вони й самі ледве здатні вирішувати власні проблеми.

[Filin]

[Filin]

Башня на проекте Яна де Витте, 1785 г.:

Источник