Каменец-Подольский: план Киприана Томашевича 1672, его копии и аналоги

[Filin]

Здесь как-то раз писал о плане 1684 года, который, как мне кажется, является одной из вариаций плана Томашевича. Копия этого плана украшает экспозиция Казематной башни Каменца. Так вот экскурсовод из заповедника о плане рассказал следующее - мол, создали его в 1684 году и не просто так, а для Якуба Собеского, который в 1687 году провёл осаду Каменца, но город взять так и не смог. Также пишут, что есть какая-то "варшавская" вариация плана. Да и посвящается план Якубу, как видно из надписи на нём. В общем, казалось бы, что всё сходится - Якубу план понадобился для осады, ему его сделали и т.д. Но мне кажется, что это мнение ошибочное.

Во-первых, в сравнении с тем же планом Томашевича план 1684 года несёт слишком мало новых интересных фортификационных деталей.

Во-вторых, с момента захвата города турками прошло 12 лет, появились новые укрепления, какие-то оборонительные сооружения были перестроены, в общем, план на тот момент банально устарел. Для коллекции такой план подойдёт, а вот для ведения осады нужно было что-то чуть более актуальное.

В-третьих, местами план банально неточен. Если бы его делали поляки, которые прекрасно знали, как выглядел их город до 1672 года, они бы правильно показали внешний вид и расположение укреплений, но в плане 1684 года есть ошибки. Например, Армянский бастион показан к югу от дороги, хотя он находился к северу от неё. Башня Стефана Батория тоже показана весьма условно и т.д. Мне кажется это связано с тем, что план делали люди, которые Каменца в глаза не видели. Возможно, они просто сделали свою вариацию более раннего плана или сделали сборную солянку из нескольких планов.

История о том, что план мог использоваться Якубом во время его военного похода была высказана Сецинским: "Може план 1684 р. був польським воякам за орієнтійний провідник". Сейчас её экскурсоводы повторяют, но, если я всё правильно понял, прямой связи между планом и осадой 1687 года нет.

[spqr1]

На рахунок цього плану багато сказати не можу, так як детально його не вивчав, але є кілька цікавих спостережень. Дійсно, я не уявляю, як його могли використовувати у військових цілях. Багато тексту писати не буду, просто коротко поділюсь враженнями

Почну з того, що Ю.Сіцінський писав, що сам острів має неправильну форму. Так як він був виданий у Польщі - то ймовірно, що його виконували по пам"яті, звідки могли виникнути, на мій погляд, деякі неточності. Одне з перших, що мені кинулось в очі - це наявність зайвих башт, зокрема між нижньою Польською брамою і баштою Захаржевською (башта на броді) є одна невідома. Також одна зайва башта прямо біля комплексу Руської брами. Ці башти я помітив цифрою "1" і об"єднав їх для зручності. Далі мій подив викликав той факт, що така другорядна річ, як млини, показані досить точно, якщо порівнювати їх з планом К.Томашевича. Ці млини я виділив цифрою "2". Під цифрою "3" я помітив, що відмічені башти у фортеці майже однакові, включаючи розміщення вікон і ідентичність дахів на них з невеликими оглядовими майданчиками на вершині. Тим більше, що Чорна башта, яка відмічена на плані, перестала існувати ще в 1672 році (була підірвана). Те що ця башта не колодязь доводить той факт, що він зображений прямо за даною вежею. І наостанок башта під номером "4", яка мені вже багато часу не дає спокою, тому що одні дослідники стверджують, що її там не було, а інші говорять протилежне, вперто малюючи її на своїх схемах. Наскільки я знаю, башта ця з"являється тільки в даному плані і ні на пізніших, ні на ранніх планах вже не фігурує. З іншого боку, піднімаючись сходами Фаренгольця, можна помітити невелике півкругле мурування на місці ймовірного розміщення башти. Хоча, якщо вона навіть там і була, то судячи з характеру скель попереду, вона мала досить обмежений кут огляду і ідеально проглядалася зона тільки біля її підніжжя.

І наостанок цікава деталь в лівому нижньому кутку. Чи була ця дамба насправді?

[Filin]

В 23.04.2013 в 00:21, spqr1 сказал:

Одне з перших, що мені кинулось в очі - це наявність зайвих башт, зокрема між нижньою Польською брамою і баштою Захаржевською (башта на броді) є одна невідома.

Тут может быть ещё и другой вариант. Обрати внимание, что эта самая неизвестная башня находится как раз "на броде", т.е. по идее она и может быть башней Захаржевского. Конечно, тут же возникает новый вопрос - если это действительно башня Захаржевского, то что это за башня между ней и Замковым мостом? Так вот, ближе к Армянскому бастиону существовала ещё одна малоизвестная башня, возможно, построенная турками (смотри "Castrum Camenecensis", планы на стр. 447, 491, 496). Правда, башня возле Армянского бастиона была квадратной в плане. Конечно, это не означает, что на плане 1684 года изображены эти две башни (Захаржевского левее и малоизвестная турецкая башня - правее), но всё же до кучи решил добавить и эту версию.

Башня №4. Не с точки зрения плана, а с точки зрения логики мне кажется, что верхняя часть лестницы, могла быть укреплена, например, надвратной башней. Вот, например, фрагмент открытки демонстрирует интересные детали:

Что касается башни у Русских ворот, то тут ничего пока сказать не могу.

В 23.04.2013 в 00:21, spqr1 сказал:

Далі мій подив викликав той факт, що така другорядна річ, як млини, показані досить точно, якщо порівнювати їх з планом К.Томашевича.

Да, странно.

В 23.04.2013 в 00:21, spqr1 сказал:

Тим більше, що Чорна башта, яка відмічена на плані, перестала існувати ще в 1672 році (була підірвана).

Точно! Ведь на своём плане Томашевич эту башню не показывает по понятным причинам, а турки её не восстанавливали, потому её наличие на плане 1684 года удивляет.

В 23.04.2013 в 00:21, spqr1 сказал:

І наостанок цікава деталь в лівому нижньому кутку. Чи була ця дамба насправді?

О дамбе "Castum Camenecensis" упоминает в нескольких местах (см., например, стр. 280 и 412). Насколько я понял, дамба была, её использовали для экстренного и быстрого затопления каньона.

[spqr1]

Цитата

Правда, башня возле Армянского бастиона была квадратной в плане.

На плані, якщо ще придивитися до башти між третім і четвертим млином (так, щоби не плутати нікого, так як остаточно з її назвою ще не визначились. Скажімо, що там зараз гончарна майстерня) - вона має круглу форму, хоча насправді вона квадратна в плані.

Цитата

Не с точки зрения плана, а с точки зрения логики мне кажется, что верхняя часть лестницы, могла быть укреплена, например, надвратной башней. Вот, например, фрагмент открытки демонстрирует интересные детали

З точки логіки я теж так вважаю. Якщо Польську (і Руську) браму будували для відбивання атак з обох сторін дороги, а сходи знаходились поза комплексом брами - то по них явно можна було б безперешкодно зайти з "флангу", ще й користуватися перевагами скелі. Моя думка, що башта на сходах мала б бути.

До речі ця поштівка мене вже давно цікавить. Беручи до уваги те, що всі будівлі зображені на ній досить точно, з Польською брамою в мене не вистачає уяви, щоб все зрозуміти. Якщо в центрі надбрамна башта, то чому наскельна знаходиться з правого боку? Сходи Фаренгольця починались прямо за комплексом Польської брами (частково опираючись на її мур від скелі з брамою св. Анни до зруйнованої великої Прибережної башти). На поштівці від Надбрамної башти тягнеться мур, кінця якого ми не бачимо, а сходи починаються немов би в самому подвір"ї брами. І на рахунок квадратної башти на цих сходах є цікаві фрагменти планів:

Спочатку план 1691 року

Там видно і сходи і, можливо, ту саму квадратну в плані вежу

Далі Амстердамський план

Тут форма вежі з квадратної змінюється на круглу (скоріше кругла, ніж квадратна судячи по манері виконання)

І наостанок план К.Томашевича

Тут видно сходи, але башти я не бачу. Можливо, вона була побудована згодом.

Цікава річ, що на сьогодні цей фрагмент мурування має круглу форму і теоретично, якщо продовжити її далі - вона б ідеально вписалася б в площу, яка там існує

[ld d]

Amsterdam 1693

[AnKo]

для різноманіття додам фрагмент з німецького плану 1680р і фрагмент плану з якогось там року 18ст

[Filin]

Благодаря наводке автора блога kamienec.livejournal.com можем наконец-то рассмотреть план Томашевича в хорошем качестве:

Или же можете по этой ссылке скачать этот же план (18,3 МБ)

[Filin]

kamienec навёл меня на такую вот копию плана Томашевича, изданную в 1889 г. в Одессе. Над точным воспроизведением деталей, судя по всему, особо не трудились, потому копия, как по мне, выглядит небрежной. Тем не менее, заслуживает внимания, тем более, что качество цифровой копии позволяет рассмотреть её в деталях.

[Arsen Замки -Тернопільщини]

З темою, Кам'янець-Подільського замку, я не дуже знайомий. Зате, на плані Томашевича я замітив одну дивну деталь. Там зображена якась башта (біла стрілка) біля нової-західної(червона стрілка), тоді, коли в принципі, там такої споруди не було...

[Filin]

Думаю, что всё не совсем так. Вероятно башня, на которую указывает белая стрелка, и есть Новая Западная (до турок она была пятиугольной, по сути ранний бастион), башня, на которую указывает красная стрелка, вероятно, Денная (она расположена сразу за Новой Западной). А третья башня (с шатровой крышей), расположенная за двумя предыдущими, это так называемая Белая башня.

[ANDRIY]

Здравствуйте, уже давно хотел спросить, что это за каменная стена/кладка, какое у нее предназначение и сохранилось ли что то он ее сейчас? Не раз натыкался на старых планах. Она мелькает то с левой, то с правой стороны каньона.

[Arsen Замки -Тернопільщини]

На французькій написано "Défaut naturel réparé par l'Art" тобто "природній недолік, починено мистецтвом" (Мистецтвом в той час називали як архітектуру так і інженерію). В такому випадку це міг бути, наприклад, обвал скали який заробили каменем, або, наоборот, місце де мав статися обвал укріпили каменем. Щось такого типу. Але це точно не об'єкт оборонного чи сакрального характеру.

[Filin]

@ANDRIY вот здесь об этих подмурованых склонах каньона писали (правда, на данный момент там не все фото грузятся).

@Arsen Замки -Тернопільщини если учесть то, что каньон использовался в качестве рва и активно участвовал в обороне города, то есть вероятность, что места вывалов породы закрывали такими стенами в т.ч. и из соображения оборонных нужд. Хотя в целом, конечно, стоит отметить, что эти стены, насколько я знаю, особо не избалованы исследователями, и потому версий об их предназначении почти что нет.