Мрачные топонимы на карте Украины

[Filin]

В этой теме предлагаю затронуть тему топонимов, от названий которых веет чем-то не очень хорошим, когда чувствуется, что за названием скрыта некая трагедия. И чтобы тема не очень "растекалась мысью по древу", предлагаю сосредоточиться на топонимах, которые могли появиться в связи с теми или иными военными действиями на территории Украины, в период татаро-монгольского нашествия или в более позднее время, но не позднее начала 18 века.

Понятно, что смерть и трупы - это апофеоз "работы" не только войны, но и пожаров или эпидемий... Потому, думаю, что в итоге тут соберутся топонимы, касающиеся не только военных конфликтов.

[Filin]

с. Струпков (Ивано-Франковская обл., Коломыйский р-н):

Цитата

Є припущення. Одна з найдавніших легенд розповідає, що в ХІІІ ст., коли татаро-монгольські орд напали на Україну, поселення, де знаходиться теперішній Струпків, було знищено дощенту – "зструпішіло".

Урочище "Погибниця" близ Буданова (Тернопольская обл., Теребовлянский р-н)

Название урочища напрямую связывают с трагичной осадой Замка в Буданове:

Цитата

Неподалік від замку є урочище Погибниця, на якому стоять 79 могил. Три з них високі, на одній можна побачити камінь із написом: "Тут, в тому місці, Погибницею званому, спочивають оборонці від турків і татар 1675 р".

Село Стена (Винницкая обл., Томашпольский р-н), где был замок и укреплённый городок, когда-то носило название "Чорне" ("Чёрное"). В народе бытует мнение, что:

Цитата

Це село ще називалось так: Чорне, бо воно було спалене турками, татарами

[Filin]

Город Сколе (Львовская обл., Сколевский р-н). Есть несколько версий происхождения названия, две из них не очень весёлые:

• від дієслова «сколо́ти» — існує легенда, яка базується на Лаврентіївському літописі, що тут у 1015 році від руки брата Святополка загинув князь турівський Святослав Володимирович, син Володимира Великого, з дружиною Параскою та дружинниками. Під час нападу Святополк, прозваний в народі «окаянним», вигукував: «Сколіть їх усіх!». Ця версія є найбільш поширеною і має кілька літературних варіантів, що з часом обросли так званими народними переказами.
  
• від прикметника «ско́лене» — так горяни стали називати місце, де відбулась кривава різанина мирного населення монголами Батия після розгрому ними маленького, але хороброго загону оборонців перевалу Тухольські ворота. Ця версія нова і потребує подальшого уточнення та розробки.

Отсюда

[Filin]

Село Семигинов / Семигинів (Львовская обл., Стрыйский р-н). Сразу и не скажешь, что название происходит от сплава слов "Семь" + "Гинуть", т.е. отсылает к гибели семерых...

Ще в Київській Русі точилися феодальні міжусобиці. Одного разу князь Святослав з невеликою дружиною втікав від свого брата

Святополка. І от вони підійшли до повноводної ріки Стрий і хотіли перебрести. Але вода була велика, і Святослав довго готувався до переправи. Аж настиг на них Святополк, і на тому місці відбулася жорстока битва, в якій загинуло сім синів князя Святослава. Від того часу село на березі Стрия назвали Семигинів.

Отсюда

Відоме воно з історичного літопису (1015 рік), в якому розповідається про трагічні події, що відбулися поблизу села. Брат Святополк наздогнав дружинників Святослава, які втікали до Угорщини, і над річкою Стриєм між ними відбулася запекла битва. В ній загинуло багато дружинників Святополка, він сам встиг переправитися на другий бік річки, а його сім синів потонуло під час переправи. Від цього і пішла назва села – Семигинів.

Отсюда

[Filin]

На карте 1933 года наткнулся на топоним Под могилами (Під могилами), отмеченный к северо-западу от Обертина (Ивано-Франковская обл.):

Полный лист карты

Рядом символ скрещенных сабель и дата "1531" - судя по всему, здесь проходила Битва под Обертином (1531). Вероятно, топоним имеет отношение к месту битвы, точней, к массовым захоронениям погибших. В книге Б. Слабого "Містечко, що в низині: Літопис Обертина" значится, что "Полеглих у цій кривавій битві молдаван похоронили на другий день, 23 серпня, в могилах на східній околиці Обертина. Ці могили є і тепер недалеко від дороги на Балагурівку. Полеглих польських воїнів похоронили, правдоподібно, на місці стоянки польського табору, на західній околиці Обертина, недалеко від дороги Обертин-Хотимир".

[rbrechko]

Мертвовід (Мертвовод) - річка в Кіровоградській і Миколаївській областях.

Походження назви процитую з вікіпедії.

Цитата

Існують народні перекази, що річка Мертвовід отримала назву після страшної битви козаків з турками, коли навіть річкової води не було видно за тілами вбитих ворогів та загиблих захисників рідної землі. За іншою версією, під час одного з татарських набігів на Дике Поле місцеві мешканці, що сховалися по байраках, наварили отрути з трав і злили їх у воду вище того місця, де в таборі бенкетували й ділили здобич загарбники — багато з яких померли від вод, і від цього річку назвали Мертвоводом.

Більш правдивим, бачиться розуміння етимології непересічної назви прадавньої річки Мертвоводу як шляху, яким відправляли скитських царів до місць вічного спочинку — скелястого джерела (входу до підземного світу мертвих).

Дослідник джерел становлення української етнокультурної моделі Куєвда Володимир Терентійович (1944-2011) привертає увагу саме до такого розуміння і тлумачення подій і явищ Першопочатку, творення світу — «р. Мертвовід з числа сотень подібних за фізичним та географічним значенням річок набуває прикмет, змісту метасимволу, освяченості, збірного образу рідної землі»,— стверджує він, нагадуючи слова народної пісні:

«Ой, ти брате, Мертвовід,

Славна, мила річенька.

У неволі по тобі

Затужив козаченько…»

Непересічна, навіть сакральна назва «Мертвовід» збереглася до наших днів. Того, хто мандрує степом, зустрічає прірва серед голого степу, гранітна безодня у кристалічному щиті. Гостре відчуття викликає нагромадження скель Мертвоводу, куди дістається лише полуденне сонячне світло. До речі, схоже, саме звідси, з нашого краю були запозичені такі добре відомі нам давньогрецькі міфологеми, як Стікс — річка, що розділяє Царство живих (видимий Світ Яви) і Царство мертвих (потойбічний Світ Нави), — Аїд.

Річка Мертвовід згадується у Літописі Самійла Величка як одна зі стоянок у поході на Очаків з Запорозької Січі

[rbrechko]

Стратин - село в Рогатинському районі Івано-Франківській обасті. Був там і замок. Як не дивно, але сторінка російської вікіпедії набагато інформативніша за українську. Отже, цитую російську вікіпедію щодо версії походження назви:

Цитата

Первое письменное упоминание о Стратине датируется 1464 г. Однако, полагают, что укрепленное поселение на этом месте существовало задолго до этого. По одной из легенд город был основан в XIII веке одним из слуг князя Даниила Галицкого, по имени Стрята (старое название села — Стрятин). По другой версии название происходит от слова «страта», что означает «казнь», в память массовых казней, проводимых войсками хана Батыя.

[rbrechko]

Погорільці - сіл з такою назвою в Україні є кілька, зокрема в Золочівському районі на Львівщині, Білогірському районі Хмельницької області, Семенівському районі Чернігівської області і Чигиринському районі Черкаської області. Про походження назви перших трьох мені наразі нічого невідомо, хоча, звісно ж, сама назва говорить, що поселення свого часу потерпіло від пожежі. Вікіпедія ділиться лише походженням назви Погорільців у Чигиринському районі:

Цитата

Село виникло у другій половині 18 століття. Воно будувалося на краю дубового лісу, де стояли кошем гайдамаки. За наказом російської імператриці Катерини ІІ цей ліс спалили, а поселення під лісом стало називатися Погорільці. Знищення лісу відкрило шлях рухомим піскам, які засипали русло Ірдинки.

[rbrechko]

Нова і Стара Могильниця - два сусідні села в Теребовлянському районі на Тернопільщині.

Походження назви процитую з вікіпедії .

Цитата

Назва походить від чотирьох великих могил, що знаходяться на північ від села.

[Filin]

Чёрный остров (Чорний острів)

Про заснування цього поселення перекази свідчать наступне. Під час набігів татар на Поділля воєвода Свищ разом зі своєю дружиною, рятуючись від переслідування, втік на Острів Буга і тут оселився. Так заснували містечко, яке мешканці обкопали захисними ровами. У середні віки все населення Острова вимерло від чуми. Страшний мор пройшовся цими місцями. Ті, хто залишились, спалили свої пожитки і покинули цю місцину. Тоді острів здобув назву Чорного.

Источник

Тут, кстати, можно вспомнить историю села Стена (Винницкая обл.), у которого есть своя тема на форуме. Вот здесь речь шла об одном из названий села - Чёрное (Чорне):

Чорне, бо воно було спалене турками, татарами.

Источник

[rbrechko]

Замогила - село в Путильському районі Чернівецької області.

На жаль, про походження назви поки що нічого не знайшов, але вже тільки по назві цей населений пункт явно підпадає під тематику форуму.

[rbrechko]

Погорілівка - село в Заставнівському районі Чернівецької області, яке вже тільки по назві проситься бути в даній темі форуму.

Цікаво, що далеко не кожне місто може похвалитись на стільки грунтовною статтею на вікіпедії, де можна чимало цікавого дізнатись про історію цього поселення та його топоніми.

[Filin]

Великая Косница / Велика Кісниця (Виннцикая обл., Ямпольский р-н)

За однією із версій назва походить від словосполучення Великі кості, яким нарекли цей історичний край нові поселенці XVI–XVII століття, що відновлюючи його знаходили великі людські захоронення.

Источник

[m_potupchik]

За однією із версій назва походить від словосполучення Великі кості, яким нарекли цей історичний край нові поселенці XVI–XVII століття, що відновлюючи його знаходили великі людські захоронення.

Насправді Кісниця - це така риба, а так як село Велика Кісниця стоїть на Дністрі, то в цій назві нема нічого дивного.

[Filin]

Во многих случаях приводят несколько вариантов толкования названия поселений, потому не только в этом случае, но и во многих других случается, когда помимо мрачного толкования названия есть и более простые/бытовые. Но уже сам факт наличия нескольких версий как бы намекает, что единого мнения нет.

[Filin]

В Городке (Винницкая обл., Ильинецкий р-н)

... ще й досі існує Відьмове озеро. Старі перекази свідчать, що це було велике озеро із дуже грузьким дном і трясовиною. Страх перед цим озером породив легенду про існування там відьми, яка ніби заманює туди людей і топить їх.

Источник

[Filin]

Стратин (Ивано-Франковская обл., Рогатинский р-н)

Стратин. По другой версии название происходит от слова "страта", что означает "казнь", в память массовых казней, проводимых войсками хана Батыя.

Погребиська — хутор; ещё одно место, связываемое с нашествием войска Батыя. По местной легенде место массового погребения казненных жителей.

Источник

P.S. Укрепления городка обсуждаются здесь

[duben]

• Погорільці є і в Дубенському районі. Нині це село Привільне.
  
• Топоніми "Могила" і похідні від нього найчастіше повязані з курганними могильниками. В Острозькому районі є село Могиляни поруч з яким відомо кілька курганних і безкурганних могильників різних періодів.
  
• Біля села Мости Здолбунівського райоу є урочище Пекло - повязують з печерами.
  
• Село Ратнів Луцького району - назву місцеві жителі тлумачать як утворену від слова "рать" - битва.
  
• В Дубно є Шибена гора - пануюча висота над старим містом. Там вішали.
  
• Село Костянець Дубенського району - приписують великій кількості людських кісток - слідів давньої битви.

Ну і новоутворення. В 70-80 роках каземат №38 на Дубенському форті мав назву "Кімната смерті". За уявленнями місцевого населення в глибокий колодязь в цьому казематі кидали людей.

[Filin]

с. Городовка (Винницкая обл., Крыжопольский р-н). Раньше поселение называлось Мясковка. Е. Сецинский в "Приходах и церквях Подольской епархии" сообщает следующее:

В древности здесь былъ город, который сначала, как говорит предание, носилъ название "Шумилов"; но когда в одинъ из набегов татарских жители поголовно были истреблены, так что остались одни только трупы (мясо), то вновь поселившиеся на этом месте жители дали ему названіе "Мясковка", а поляки переименовали это местечко, дав ему название "Мястковка", от слова miasto — город, местечко

В том же источнике о городке Черновцы (ныне - пгт Черневцы, Черневецкий р-н, Винницкая обл.) Е. Сецинский пишет:

В народном предании сохранилось известие, что Скиндерполь переименован былъ въ Златополь; когда же во время войн Златополь был превращен в груды развалин, то с того времени селение переименовано в Черновцы, так как самое местечко и судьба жителей стала черною, неприятною.

[ShadOR]

Еще к Мрачным украинским топонимам можно отнести:

Сатанов, не смотря на преобладающее колличество спокойных версий происхождения названия.

[Nimrod]

Південніше Білої Церкви є села Гостра Могила і Тупа Могила.

Очевидно назву їм дали якісь примітні кургани поблизу цих сіл)

[rbrechko]

Урочище Пекло — круте урвище між хребтами Сивуля і Тавпиширка, що в масиві Ґорґани (Українські Карпати). Розташоване на межі Богородчанського і Надвірнянського районів Івано-Франківської області та Тячівського району Закарпатської області.

Урвище розташоване на висоті 1441 м над р. м, неподалік від витоку річки Бистриці Солотвинської. Являє собою флішовеурвище. При його підніжжі — величезне осипище (наслідок ерозії скельний порід). Вершина урвища частково покрита лісом.За свідченням місцевих мешканців Пекло неодноразово ставало місцем страти ворогів (євреїв, поляків, українців, росіян).

Взято звідси.

[rbrechko]

Підмогилка - село в Городоцькому районі Львівської області. Населення - 44 особи. На жаль, поки що відомостей про походження назви в мене немає. Польська назва - Henrykówka.

[rbrechko]

Струтин — село Золочівському районі Львівської області. Розташоване на лівому березі річки Золочівка, на відстані 4 км від районного центру. Населення - 792 особи. Перша згадка - 1441 рік.

Походження назви:

Цитата

Живе легенда чому село називається Струтин. Жили два брати, їм дісталася спадщина, яку вони повинні були поділити між собою. Кожному було шкода віддавати половину братові. І ось один брат поїхав до міста і купив отрути, вложив її в пиріжок. Вирішив отруїти брата. Другий залишився вдома, зварив їсти і теж всипав отрути в їжу. Так обидва брати отруїли один одного. А потім на цьому місці виникло поселення під назвою Струтин.

Джерело

[rbrechko]

Могилівка. Сіл з такою назвою в Україні аж три - в Герцаївському районі Чернівецької області, в Широківському районі Дніпропетровської області і в Жмеринському районі Вінницької області.