Жиздитель Posted June 26, 2012 Report Share Posted June 26, 2012 На місці монастиря паулінів не був, показували мені тільки з дороги і розповідали про місце. Маю намір побувати там. Одна дівчина обіцяла повести туди. Розповідала, що рельєф зберігся непогано. Слідів сторожевої вежі дійсно не знайдено (руки не дійшли). Але достеменно відомо, що вона була. На місці не був. Вона могла бути деревяною, тому знайти її місце розташування буде нелегко, тим більше що наводок не маю. Про чуги мені розповідали в кількох селах - у Нижневі, Перегінську і ще десь - точно не памятаю. Якихось спеціальних матеріалів по них, на жаль, не траплялося. 1 Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
Filin Posted July 15, 2012 Author Report Share Posted July 15, 2012 В реестре памятников археологии Ивано-Франковской области значится одно городище в Нижневе: Возник вопрос - это как один объект в реестр вписали городище и соседний монастырь или же монастырь просто не попал в реестр? Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
Жиздитель Posted July 16, 2012 Report Share Posted July 16, 2012 У нас у Словнику "Зводу пам"яток два городища": Городище Нижнів VІІІ (ур. Городище; 2 км на схід від села), Давня Русь Х-ХІІІ ст. і Поселення Нижнів ІХ (ур. Могильне-Городище; 2 км на схід від села) Давня Русь Х-ХІІ ст. Фактично вони знаходяться на відстань 15 м одне від одного. Може тому їх і звели в одне. 1 Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
HOUSE MD Posted July 16, 2012 Report Share Posted July 16, 2012 Фактично вони знаходяться на відстань 15 м одне від одного. Може тому їх і звели в одне. Можливо, це дитинець і окольний град ? Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
Filin Posted July 16, 2012 Author Report Share Posted July 16, 2012 Хороший вопрос. Я так понимаю, что главный козырь теории - это название урочища "Монастирик". Но не могло ли оно появится позднее того периода, в течение которого существовало городище? Название урочища "Могильне-Городище" итригует. Там копали? Обнаружили погребения? Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
Filin Posted October 10, 2012 Author Report Share Posted October 10, 2012 В сборнике материалов конференции «Археологія і Фортифікація Середнього Подністров’я» наткнулся на одну любопытную статью о Нижневском замке. К сожалению, автора её на конференции не увидел, потому не смог задать ему несколько вопросов, ведь было что спросить. 1. Если отбросить непонятное вступление про Галич и окрестные городища (кстати, уже здесь встречаются первые косяки), то в остальном тексте можно увидеть знакомые строки статьи Жиздителя, которую я опубликовал в первом сообщении этой темы. Местами совпадения в оборотах и компоновке предложений просто режут глаз. Можете сами сравнить. Возникает вопрос, знает ли Жиздитель о том, что у него есть соавтор? 2. Не смотря на то, что статья Жиздителя тут явно выступили в качестве первоисточника, в списке использованных источниках она стоит на предпоследнем месте. 3. Автор, заявив в статье, что рассказ пойдёт об «истории фортификационных укреплений» городка, на самом деле коснулся лишь одного укрепления – Верхнего замка, причём внёс здесь существенную путаницу, поскольку в одном описании фактически слил историю двух совершенно разных укреплений – Верхнего и Нижнего замков. В статье Жиздителя эти объекты чётко разделены, чётко отмечено, что они находились в разных местах Нижнева, однако автор статьи, с которой вы можете ознакомиться ниже, рассказав об укреплениях Верхнего замка, вдруг решает использовать в его описании куски истории Нижнего замка. Что особенно забавно – автор отдельно отметил, что в статье Жиздителя есть противоречия на счёт истории замка , а как по мне, то есть противоречия в мыслях автора, который, как мне показалось, не может понять, что два замка – это два отдельных замка и не стоит мешать в один котёл их истории. Лишь под конец статьи автор вдруг решает нам сообщить: «варто згадати, що теренах села в різний час існувало шість оборонних об'єктів: сторожова твердиня, укріплений монастир, шляхетський верхній замок (про нього ця розповідь), шляхетський нижній замок, сторожова вежа на горі Стражниці і форт австрійської армії», хотя о существовании второго замка автор статьи ничего не упоминал вплоть до финального абзаца. А после прочтения статьи читателю остаётся гадать, что же там был за второй замок и вряд ли он догадается, что кусочки историю второго замка ранее ему уже презентовали. Кроме того, в начале статьи речь шла всё же об одном замке: «Нижнів (городище, замок, укріплені монастирі)». 4. Если посмотреть на список использованной литературы, то не останется сомнений в том, что статья Жиздителя послужила основным источником информации. Не факт, что автор даже читал Чоловского или статью Буджака. 5. 3-я ссылка на источники вообще порадовала – это ссылка на список городищ в районе русла Днестра, к тому же автор тупо бросил ссылку на версию для печати. Итого – вижу много Жиздителя, мало Андрея Климчука, да и вообще создаётся ощущение, что передо мной какой-то наспех слепленный горбыль, и хотел бы по этому поводу узнать мнение автора первой статьи об укреплениях Нижнева. Может он знает выдающегося исследователя укреплений Нижнева - Андрея, может с ним в паре писал свою статью или была какая-то друга договорённость? Потому что Андрей опубликовался в сборнике материалов конференции со своей уникальной статьёй по теме малоизвестного укрепления Нижнева. Цитата Андрій Климчук журналіст ТО «Мистецькі грані» НИЖНІВСЬКА ТВЕРДИНЯ НАД ДНІСТРОМ Стаття присвячена історії фортифікаційних укріплень в містечку Нижневі на Прикарпатті. Ключові слова: Нижнів, фортифікація, оборонні укріплення. Захист міських населених пунктах за мурами фортифікаційних укріплень впродовж багатьох віків був справою необхідною. Актуальним питанням захисту від ворогів було і на Прикарпатті, зокрема на березі Дністра. В межах сучасної Івано-Франківської області оборонні укріплення різного типу в різни час існували на Подністров'ї в таких населених пунктах: Крилос, Шевченкове, Залуква та Галич (в XII - XIII ст. Галич був великим містом, і як більшість тогочасних міст, складався з ядра (великого городища в Крилосі) та числених присілків, околиць, приміських замків, садиб та монастирів. Весь цей комплекс разом звався «Галич», і так само як Печерський чи Кирилівський монастирі вважалися «Києвом городом», хоч і віддалені від ядра міста на кілька кілометрів. Якби старий Галич розрісся на велике місто, він покрив би всі старі присілки; а як цього не сталося, то окремі частини старого міста зараз вважаються окремими населеними пунктами), Тусань (давнє городище), Єзупіль (давнє городище та замок 1648 р.), Маріямпіль (городище та замок в 1891 р.), Буківна (городище), Коропець (городище, наразі - Тернопільська обл.), Нижнів (городище, замок, укріплені монастирі), Ісаків (городище). Підвербці (городище), Раковець (замок), Корнів (городище), Копачинці (городище), Чернелиця (бастіонний замок), Колінки (городище), Михальче (городище), Червоногороди (в XIV ст. було повітовим центром Галицької землі і, очевидно, мало якісь оборонні споруди, наразі село в Тернопільській області), Поточище (городище) та Городниця (городище) [3]. Велике значення в історії цих теренів мало і містечко Нижнів над Дністром, адже річкою проходив шлях з Поділля на Прикарпаття. Статус містечка воно мало в роках 1508-1531 [2; С. 579]. Однак, на відміну віл інших міських населених пунктів, його середмістя не мало фортифікаційних укріплень [4; С. 3]. Але, якщо саме містечко не мало фортифікаційних мурів, то укріпленим був шляхетський замок. По наїг час на східному схилі нижнівської гори Холм збереглися залишки його земляних укріплень. За оповідями місцевих людей, які передавалися впродовж багатьох століть спорудження укріплень тривало кілька років Довгий час місцеві ґазди рубали вікові дерева, керували їх та возили битим шляхом на малодоступну гор> Ще довше вони укладали та укріплювали дерево, робили оборонний рів та перекидний міст [1; С. 4]. Польський історик О. Чоловський в одній зі своїх праць припускав, що звели замок у 1491 році [5; S.9]. За його побудову Нижнів отримав статус містечка [1; с. 4]. У 1531 р. молдавани вдерлися у місто, спалили його і дуже зруйнували замок. За словами О. Чоловського, після того руйнівного нападу замок виглядав дуже занедбаним [5; S. 9]. З цим Нижнів втратив статус містечка [4; с. 3]. У 1594 р. на Нижнів напали кримські татари. Після грабежів у селі вони почали штурмувати замок. Один з очевидців у своїх спогадах, що зберігалися в Нижнівському монастирі паулінів, про цю подію писав: «Недільного ранку 3 липня 1594 р. церковні дзвони не звали до богослужіння, а нижнівські господарі ще з досвітку не готувалися вести збіжжя на базар - усі, хто був, - і великі, і малі, прихопивши з собою харчі, поспішати до замку, подалі від гори Стражниці, яка зловіщо палала у сторожових вогнях, сповіщаючи людей у Нижнев: та інших селах, що по Дністру йдуть у край татарсько-турецькі орди. Рипіли важкі засуви, лаштувались при: бійницях оборонці та й нижнівці - хто що міг прихопити в руки, аби боронитись від ненависного ворога. Усі чекали битви. Але турки на замок не йшли. Вони спершу спалили містечко, а вже потім, дочекавшись полудня, направились до замку. Кілька годин не вмовкали крики, зойки, стогін. Кров потоком лилася по скалис-тих горбах. Загинуло багато оборонців замку, упавши від турецьких стріл та шабель. Ще більше залишилось під згарищами стін і веж» [1; с. 4]. Щоправда, нападники дуже швидко заплатили за невинно пролиту кров. Як стверджує польський хроніст, повертаючись з побоїща, турецько-татарський загін потрапив у засідку, влаштовану ротмістром Я. Щуцьким. у лісі, поблизу села Антонівки, і був повністю розбитий [4; с. 3]. Після повернення зі схованок уцілілі нижнівці відбудували село. Був відбудований і замок, хоча щодс факту подальшого існування у Нижневі замку є суперечності [4; с. 3]. Якщо слідувати версії про його подальше існування, то ще один напад турецько-татарської навали знищив його 1620 року. Лише в 1693 році замок відбудували наново. Чи був і цей замок зруйнований чиїмсь нападом - невідомо, тим не менше до нашогс часу він таки не дійшов [1; с. 4]. Нижнівський замок мав прямокутну форму. Укріплювався з трьох боків ровами, валами і дерев'яною загорожею або муром. З четвертого боку на краю стрімкого схилу гори вірогідно стояли будівлі з бійницями. Замчище всіяне каменем від будинків чи муру, що тут стояв [4; с. 3]. Насамкінець варто згадати, що теренах села в різний час існувало шість оборонних об'єктів: сторожова твердиня, укріплений монастир, шляхетський верхній замок (про нього ця розповідь), шляхетський нижній замок, сторожова вежа на горі Стражниці і форт австрійської армії [4; с. 3]. Список використаних джерел та літератури: [1] Гранат С, Буджак М. Замок над Дністром // Дністровська зірка. - 1990. - № 129-130 (6289). - С. 4. [2] Нижнів // Історія міст і сіл Української РСР. Івано-Франківська обл. - К., 1971. - С. 579-580. [3] Стародавні замки і укріплення Івано-Франківської області на берегах Дністра // http://www.history.iv-fr.net/article.php?id=826&action=print [4] Зеновій Федунків. Оборонні укріплення села Нижнева// Краєзнавець Прикарпаття. -2010. -№ 16. - С. 3-6. [5] Czolowski A. Bitwa pod Obertynom 1531.-Lwów, 1890.-47 s. Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
Жиздитель Posted October 10, 2012 Report Share Posted October 10, 2012 Filin дуже дякую за інформацію!!! Я про неї нічого не знав. Мав намір поїхати на цю конференцію, але не встиг підготувати тези, а потім забув. Ознайомившись з матеріалами незнайомого мені А. Климчука був шокований. Тут, без жодного сумніву, має місце чистої води плагіат. Таке треба наказувати. Погуглив на його прізвище і дізнався, що він з Рівного, журналіст, вірогідно сам про себе написав статтю у вікіпедії. Народився 12 грудня 1985 року в Рівному. Дитинство пройшло в мальовничому поліському містечку Потіївці на Житомирщині. Навчався в загальноосвітній школі № 27 м. Рівного. Закінчив Міжнародний економіко – гуманітарний університет ім. акад. С. Дем'янчука. Від 2004 року займається краєзнавчими дослідженнями. Є контактні телефони. Доведеться зателефонувати і сказати все що думаю про його роботу по Нижневу. Чи взагалі подати в суд? А що б Ви зробили Filin??? Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
Filin Posted October 10, 2012 Author Report Share Posted October 10, 2012 Я не знаю, зачем ему это нужно было, почему так грубо сработал и зачем вообще замахнулся на конференцию такого уровня. Я бы связался с организаторами конференции, их контакты есть в стартовом посте темы конференции, пообщался, узнал их мнение по этому поводу. Ну и Андрею стоит позвонить, а то вдруг он готовится какое-то новое "своё" исследование презентовать на какой-нибудь другой конференции... там и до кандидатской недалеко Вот для Андрея был бы сюрприз, если бы он приехал на конференцию со своим докладом и там бы его перед вами зачитал Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
WolIF Posted August 5, 2013 Report Share Posted August 5, 2013 Стаття про Нижнів. 1 Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
Arsen Замки -Тернопільщини Posted March 2, 2018 Report Share Posted March 2, 2018 Тема закінчилася, але, деякі питання залишилися без відповіді. Монастир Quote Но по монастырю паулинов вопросы у меня всё же остались. С районом теперь всё понятно, а как на счёт более точной привязки? Известно ли, например, как были расположены монастырские постройки (костёл, кельи и т.п.) в указанном районе? Например, сможете ли на карте символическим прямоугольником отметить место, которое занимал костёл? Или пока известен только район? Карта Фон Міга підтверджує район показаний Жиздитель: У 1763-1787 рр. Монастир представляв собою: П-подібну будівлю та монастирську церкву. Судячи по карті Фон Міга, монастир знаходився тут. Нижній замок Жиздитель подав такий район розміщення замку: На карті Фон Міга, мені здалася цікавою інша ділянка: Стрілочками відмітив те, що, на мою думку, схоже на якийсь рів або вал. Це місце тепер виглядає якось-то так: Цікаві читаються лінії - позначені стрілками. Але, район Жиздителя цікаво виглядає на карті 1861-1864 рр. : На мою думку питання локалізації Нижнього замку ще не закінчене. Топонім На карті 1869-1887 років, є цікавий підпис зліва від Нижнева - W.H. Czerwena Karczma. 1 Quote Link to comment Share on other sites More sharing options...
Recommended Posts
Join the conversation
You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.
Note: Your post will require moderator approval before it will be visible.