HOUSE MD
-
Публикаций
302 -
Зарегистрирован
-
Посещение
-
Дней в лидерах
60
Тип публикации
Профили
Форум
Календарь
Сообщения, опубликованные пользователем HOUSE MD
-
-
Точки прив'язки краще пронумерувати, тоді легше буде обговорити кожну з них. Ось як я їх бачу:
Червоним я позначив окремі точки що збереглися; зеленим - вірогідні; синім виділив квартали що легко локалізуються. В результаті отримав більш точну локалізацію:
-
Я ж так понимаю, что упоминается двор (замок), а не городские укрепления, поскольку, как мне кажется, городские укрепления в тот период вообще мало кого интересовали, а вот про замчища упоминать не забывали.
У цьому довіднику вказуються навіть кургани в лісі
. Він подає такі типи об'єктів: замок, палац, замчище; окремо зазначається парк біля палацу. Вказує, навіть, на наявність зібрання старожитностей у Підгорецькому замку 
В Бережанах також пише про замчисько 
-
В 27.03.2011 в 16:33, Filin сказал:Начнём привязывать?
«Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich» у ІХ томі на 463 сторінці подає докладну інформацію про містечно, але жодної згадки про якісь укріплення я не знайшов:
Єдину інформацію про наявність замчища подає географічний довідник по Галичині, видання 1861року:
де на 32 сторінці читаємо:
* Стреліска Нова - замчисько
Картографічно наявність замку чітко проглядається як на карті 185х років:
так і пізнішій, 188х:
Отже, чітко прслідковується два укріплення: замчисько, на яке звертає увагу географічний довідник; і замок / палац за межами містечка.
Співставивши карту фон Міга та карту 188х років по декількох пунктах, більш точно зорієнтуємось по об'єктах:
Як бачимо храм (1) зберігся, його використаєм як основну "точку опори". Також збереглися напрямки доріг 2, 4 і тієї що веде до храму. Зберігається і перетин доріг на вершині горба (3). Це дає нам можливість картографічно локалізувати замок / палац (5) і замчище (6) на якому розмістилась ринкова площа з ратушою.
Нові Стрілиська сфотографовані із супутника із досить високою якістю, що дає можливість визначити розташування вказаних об'єктів:
* Можливо, територію замку / палацу варто було змістити дещо північніше. А ще краще - подивитись все на місцевості
-
... рядом с Конюхами, в селе Августова (Августівка), был обнаружен древнерусский могильник...
І, на скільки пам'ятаю, бронзовий скіфський меч.
-
Так если она по всей длине каменная, то зачем тебе её щупать в болотах, если её и так можно увидеть на других участках, где болота нет
Щоб знати куди вона іде по Конюхах.
-
Опять же мостить камнем 6-км - это не дешёвое удовольствие. Вообще стало интересно, когда такое стали практиковать, наверное не в такие уж давние времена.
В стародавньому Римі
Вона була ще до скасування панщини.... но она ведь и по лесу идёт, там-то что? Асфальт сверху?Кам'яна дорога.
-
А что сейчас с этой дорогой? Какое её состояние/сохранность? Ты видел её?
Не бачив. Треба буде спеціально поїхати. Кажуть, збережена чудово. В селі зверху болото, але її можна прощупати.
-
Обговорюється цей об'єкт: замок в с. Конюхи
В Козівському районі є велике (протяжність біля 7 км) село Конюхи. Вікі подає першу писемну згадку 1440 роком як містечко, котре виникло на місці княжого Корсина (Корсіва). У 1530 Конюхи — власність С.Вендлінського, який збудував тут замок. Підтвердження наявності замку знаходимо на 341 сторінці «Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich», Том IV видання 1883 року.
Назву села пов'язують із тим, що його жителі доглядали панських коней. Але, поряд є одноіменні гора та річка і, що більш вірогідно, назва села походить від топоніму.
Чесно кажучи, до історії з древнім Корсівом я ставився досить скептично. Але, виявляється, одна з частинн села назавається Корсів (хоча розташована не біля самої річки Корса). В пошуках замку знову порапляю у Корсів. Є інформація що на території замчища зараз розташована сільрада. Звичайно, важко сказати чи замок 16 століття і замок / палац 19 розташовані на одному і тому ж місці. Але під час І СВ люди ховались під час боїв (Бельгійський бронедивізіон і УСС) у довгих льохах (на скільки мені відомо, один з них зберігся до тепер) розташованих в районі вірогідного замчиська. На карті 185х років знаходимо замок і давню кам'яну дорогу (ніхто не пам'ятає коли її збудовано), котра веде до села Дрищів (зараз село Надрічне Бережанського району):
Яке було моє здивування, коли виявилося що це давнє місто і перша писемна згадка датується 1420 роком у зв'язку із наданням Дрищеву Магдебургського права!
-
В 19.03.2011 в 13:24, Filin сказав:Наверняка кто-то раньше уже занимался вопросом исследования торговых путей в этом районе.
Тільки почав вивчати це питання.
В 19.03.2011 в 13:24, Filin сказав:А ты уверен, что старое русло Серета было там, где ты его изобразил на карте Мига, а не, например, чуть восточней? Просто кажется, что реки в таком месте должны сливаться под каким-то острым углом, а там какая-то каша получается. Или может русло Серета ты отметил правильно, но Рудка в него впадала не ближе к Тернополю, а ближе к "Загребеллю"?
Ось як проходило русло Серету на початку 20 століття:
http://s2.share.te.ua/266675/seret.jpg
Чітко видно місце впадіння безіменної річки на Загребеллі. Місце впадіння Рудки не позначено. Але на світлині 1917 року видно, що між Серетом і набережною ставу (коли він не був спущений) існувало підвищення:
Це підвищення було досить значним. Розповідали рибаки, що навіть коли став був заповнений по ньому можна було ходити (не більше 1 метра водної поверхні над ним). Це підвищення було ліквідоване в кінці 197х початку 198х років.
PS. Про синагогу - трохи пізніше
-
Кратчайший путь между двумя точками - это прямая... известная аксиома. Потому возникает вопрос, чем был обоснован такой лихой загиб на север в начале маршрута, который вёл чётко на северо-восток, в сторону Кременца?..
На мою думку, із зміною торгівельно-політичного значення деяких населених пунктів. "Пряма" лінія із Збаража до Галича проходила через Сопільче, Бродилів /Денисів-Купчинці/ (?), Підгайці. Можливо, із розвитком Львова, що змінило "торгівельні орієнтири, "на перший план" вийшли Куропатники (тепер с. Куропатники, проходив торгівельний шлях на Львів із Кам'янця-Подільського) пройшло відхилення торгівельного шляху на північ, що сприяло виникненню м. Козова (тепер смт. Козова) при переправі через Коропець і м. Бережани при переправі через Золоту Липу. А також розвиток Бережан та Куропатників як поселень котрі стояли на роздоріжжі Тарнопіль - Галич та Тарнопіль - Львів.
PS. Куропатники розташовані на правому березі річки Ценівки (бачимо закономірне переміщення населених пунктів після 124х на правобережжя). Поряд (північніше) розташоване с. Конюхи, котре пов'язують з літописним містом Корса / Корсів.
Севернее или южнее существующей дамбы ты бы расположил старый брод? Тот самый, который существовал до 1540 года?
До появи в мережі карти фон Міга, я вважав що в тому місці де зараз і що дорога із Збаража через Тарнопіль ішла повз річку Рудку. Тепер вимальовується чітка картина шляху і стає частково зрозумілою конфігурація деяких вулиць Тарнополя.
Як бачимо, дорога проходила повз синагогу (не стару, а її попередницю котра згоріла) в сторону замку на Згребеллю (на південь від нього ще у першій половині 20 століття був яр, котрий робив підйом на погорб не таким крутим. Переправа контролювалась з двох сторін (замком на Загребеллю та "найстарішою синагогою", котра могла бути перебудована із сторожової вежі). Також на цьому плані чітко видно не доцільність роташування переправи в існуючому місці - впадіння в Серет двох річок. Таке її розташування можна пояснити лише необхідністю розміщення в "неконтрольованій" іншим магнатом ділянці.
-
Варто згадати, що у старому замку розміщувались казарми і, відповідно, розміщення бібліотеки у ньому малоймовірно. На планах міста Тарнополя 30-х років 20 століття дана будівля позначена як "казарми" а не як замок чи палац. На одній із топокарт Тарнополя, того ж періоду, будівлі старого замку взагалі не позначені - інформація була закритою, що також свідчить не на користь розміщення бібліотеки у старому замку.
-
І ось я тут. Але замочок залишу на десерт
.Попробуєм розібратися у доцільності закладання міста (твердині) в урочищі Сопільче. Подивимось на карту давньоруських торгівельних шляхів 13 століття:
і його гугломапу:
Досить цікавою виглядає відсутність поселень біля переправи через Серет, Стрипу, Золоту Липу. Цілком достовірним виглядає наявність переправи в районі теперішнього Тернополя. Якщо подивитись на карту 1928 року масштабу 1:300 000, то чітко видно шлях через Тарнопіль з північно-східної частини до південно-західної:
Відповідно, те що замок на Загребеллю контролював важливу дорогу видно з мапи 185х року:
і мапи фон Міга:
На 253 сторінці 63 числа незалежного культурологічного часопису «Ї» читаємо: "На західному передмісті Тернополя, що зветься Загребелля, до Другої світової війни був маєток Кросновських, який належав їм від XV до другої половини XIX ст. Поблизу переправи через Серет стояв дерев’яний замочок, який на початку XVIII ст. замінили на мурований."
Вірогідніше за все, переправа через Серет була трохи в іншому місці ніж зараз. Польське "grobla" означає не тільки дамбу/греблю, але і будь який насип по якому прокладена дорога.
-
А чому не на блозі Камікадзе ?
-
Повністю згоден з A_Wolkoww. Інформація що там-то існував якийсь об'єкт надзвичайно корисна. Випадково перебуваючи "не на своїй території", але маючи інформацію про наявність якогось об'єкта або його залишків можна зробити хоча б фото.
Новые Стрелища (Нові Стрілища): укрепления городка и замок
в Львовская область
Опубликовано:
Можливо, він сплутав панський двір з міською цитаделлю ? Австрійські карти 185х стали недавно доступними.