HOUSE MD
-
Posts
302 -
Joined
-
Last visited
-
Days Won
61
Content Type
Profiles
Forums
Events
Posts posted by HOUSE MD
-
-
Деякі питання розкриває Czolowski A. «Przeszlosc i zabutki wojewodztwa Tarnopolskiego», -Tarnopol. 1926.-198 S.
Вишнівчик:(ст. 184)
Зарваниця:
На 165 сторінці даного видання чітко вказано, що церква у Зарваниці збудована у 1754 році з каменя зруйнованого замку у Полісюках.
PS. У Яна Адамчика відсутня інформаці про замок в Полісюках, хоча наявна про Вишнівчик (з посиланням на карту Боплана).
-
Łoziński, Władysław. Prawem i lewem: obyczaje na Czerwonej Rusi w pierwszej połowie XVII wieku, Том 1, ст.98:
-
1
-
-
В 09.02.2012 в 02:52, Filin сказал:... в районе предполагаемого замчища дорога, протянувшаяся через Букачевцы и Букачевскую Слободу, делает довольно заметный изгиб. С чего бы это? Если выявленный объект - это замчище, то дорога могла «скушать» или повредить южную линию укреплений. А если дорога старая, существующая ещё со времён, когда замок был цел, то напрашивается вывод, то она ничего не «кушала», но тогда между дорогой и сохранившейся южной постройкой сложно вписать куртину с бастионами.
Важко сказати без розвідки на місцевості. На карті фон Міга дорога пряма, а на пізніших картах - має вигин в сторону ймовірного замчиська, в тому числі й на мапі 185х (котра складалась на основі кадастрових планів). Але
Конопада Р.П., 2004 писал:... на кадастровому плані із західного стороні поселення позначено замок із бастіонами на кутах.таким чином, станом на середину 19 століття замок був збережений. Було б не погано, якби хтось із франківських краєзнавців виклав копію кадастрового плану 1846 року:
Filin писал:Замку в Букачевцах посчастливилось дожить как минимум до конца 18 века, о чём свидетельствует карта фон Мига (1779 - 1782).І не тільки. Інформація про замок в Букачинцях є у "Костелах...", котру надав Олександр Волков:
ЦитатаW XVIII w., a zapewne i wcześniej, na zamku w Bukaczowcach istniała kaplica („z pruska murowana i lepiona", z ołtarzem „snycerską robotą", ozdobionym obrazami Matki Boskiej i Chrystusa Ukrzyżowanego), rozebrana po wzniesieniu kościoła parafialnego.*У XVІІІ ст., а либонь і раніше, на замку в Букачівцях існувала каплиця ..., розібрана після побудови парафіяльного костелу. (1747 рік)
А у "джерелах" до даної статті є пряме посилання на опис замку:
ЦитатаCPAH-Lw., ф. 5, оп. 1, спр. 230, s. 1525, Opisanie zamku bukaczowskiego, 1729.Також цікава інформація міститься у наступній цитаті:
Конопада Р.П., 2004 писал:...У поселенні існувала також і інша торгова площа – “торговиця”. Тут торгували переважно худобою. Розміщувалася вона на околиці містечка, з південного боку біля замку, де сьогодні футбольне поле.PS.
Filin писал:... форма куртин, которые местами изображены чуть ли не в виде дуг, что, конечно же, вряд ли соответствует действительности, ведь прямая куртина – это классика.Окрім бастіонів, на гугломапі проглядається і заокруглена східна курантина.
PPS.
Filin писал:... основание Букачевского замка датируют 1489 годом. Если авторы ничего не перепутали (а они могли, ведь, например, замок в статье приписан к Галичскому району, хотя находится в Рогатинском), то выходит, что замок был построен в конце 15 века...У 1489 році король Казимир Ягелончик [Kazimierz Jagiellończyk] дозволив Яну Журавинському з Ходороставу [Jan Zurawiński z Chodorostawu] "перевести" село Букачівці на міський статус на німецькому праві.
У 1787 році було ліквідовано рогатинський деканат і парафія у Букавинцях почала відноситись до галицького деканату ("Костели...", том 10, ст.83), вірогідно тому автори статті "приписали" замок до Галицького району.
ЦитатаW r. 1747 Franciszek Łuszczewski ufundował nową, samodzielną parafię w Bukaczowcach, która weszła w skład dekanatu rohatyńskiego. Po likwidacji tego ostatniego w r. 1787 znalazła się w dekanacie halickim, w r. 1810 (?) w dekanacie stryjskim, a w r. 1843 w nowo utworzonym dekanacie dolińskim, w ramach którego pozostała do w. XX. -
В 09.02.2012 в 12:37, tarko сказал:Якщо може хтось, то зробіть будь-ласка привязку на сучасній карті, того місця, яке я відмітив червоним на карті Фон Міга.
*При потребі, можна і точніше.
-
Як добросовісний Хаус, дозволю собі не погодитись з локалізацією
Проблеми почались із співставлення карт із супутниковою світлиною. Якщо карти від Міга до 1923 року легко співставляються між собою, то із теперішньою територією - ніяк. Орієнтиром міг би служити костел Всіх Святих, але мені не відомо його розташування на місцевості. Отож, попробував використати інші точки прив'язки, і ось що із того вийшло:
Карта 1926 року (місцевість станом на 1923) чітко співставляється з супутниковою світлиною. Але, став зовсім у іншому місці (!), хоча гребля (3), як побачимо пізніше, проглядається на знімку.
Відмовившись від використання теперішнього ставка у якості орієнтиру, спробував використати пересічення дороги з річкою (міст g) та розгалуження доріг (е) для локалізації замчиська (Z)
котре співпало із розташуванням фільварку на мапі 1926 року. Яке було моє здивування, коли на гугломапі знайшов "знайомі" будівлі. Ось "результуюча" схема:
Підтвердити дане припущення може розвідка на місцевості. Якщо в квадраті, позначеним цифрою "2" виявиться костел Всіх Святих, то прив'язка виконана правильно
-
1
-
-
створювались би повноцінні сторінки а також "Страницы-пустышки", що давало б можливість прочитати на повноцінних сторінках інформацію котра вже навряд чи зміниться, або ж факти котрі практично вже не потребують доведень, чи якихось додаткових досліджень. Тоді як на "Страницах-пустышках" можна було б подискутувати, чи додати щось по тому чи іншому обєкту, обєкту котрий так би мовити у "розробці".
Так для диспуту є форум. А диспутувати на "пустишках" не реально - для цього потрібно редагувати сторінку (мати до неї доступ. Що варто - на "пустишці" (та і на повноцінних сторінках) адміну можна робити посилання на сторінку форуму.
-
Декілька карт:
1855:
188х:
1923. Чітко локується палац (D), фобрика (Fb). Цікаво, а що це за руїни ( R ) ?
Палац на всіх картах локується в одному і тому ж місці.
-
Все эти религиозные течения и всё, что с ними связано - это не мой конёк, потому тут промах и обозначился
С твоей версией по теме храмов согласен.Я живу там, тому для мене все просто і звично.
А без перевода "здогадками" не обойтись, иначе отдельные куски текста вообще потеряют смысл, как, например, в случае с пнём посреди площади.
Тут не згоден. Переклад повинен бути точним, а не знайомі слова варто залишати без перекладу.
Пеньок (wielki wydrążony pień - великий викорчуваний пень) мене також зацікавив. Прийшов до гіпотези (так як поки що не знайшов інформації), що це пеньок з видовбаною серединою - щось подібне до діжки-довбанки (кадуб ?), а залишки коріння служили опорою. Основою гіпотези послужила давньоруська міра зернових кадь.
-
В 22.01.2012 в 04:01, Filin сказал:
Попытка перевода заметки Вердума:
...
"znajdują się dwa kościoły, jeden z kamienia papieski, drugi z drzewa ruski". О первом костёле Вердум сообщает, что он был построен из камня. При этом уточняет "kamienia papieski"... я предположил, что это следует понимать как "камня родительского", т.е. не обработанного, или, иными словами, ломаного. Что касается второго костёла, то тут материал тоже указан чётко - "дерево" ("drugi z drzewa"). Куда более интересно, что значит приписка "ruski"? Или для Вердума, что костёл, что церковь - это одно и то же (костёл = храм)? Тогда текст следует понимать как упоминание каменного католического костёла и деревянного православного?
Логично но не верно (С)
"papieski" - "папський" у значенні римо-католицький
"ruski" - руський, греко-католицький.
*На цих землях не було православних (Бре́стська у́нія 1596 року), а були римо-католоки (підпорядковувались Папі Римському) та греко-католики (католики східного обряду). Тому у Вердума і пише про костели.
Відповідно, фразу "dwa kościoły, jeden z kamienia papieski, drugi z drzewa ruski" потрібно розуміти так як написав я : "два костели: один з каменя - римський, другий з дерева - руський".
В 22.01.2012 в 04:01, Filin сказал:"dla czego też tam wystawiono słobodę, czyli krzyż wolności na ośm lat". Насколько я понял, речь идёт о поселении (или сам город считался таким поселением?), которое было освобождено от уплаты налогов и так далее, чтобы Белый Камень скорее "зализал раны".
słobodę - читається [сл(в)обода]; ł - вимовляється як "л" близько між "в" та "у".
ЦитатаСлобода́, свобода, в Україні у 16 — 18 ст. новозаснована оселя з власним самоврядуванням, мешканців якої власник (держава, церква і головно маґнати) звільняв на деякий час (звичайно 15 — 25 років) від виконання повинностей (оплати чиншів тощо).Тому цю фразу потрібно розуміти так: для чого також було надано свободи (вольності) та звільнення від податків на 8 років.
PS. Не варто перекладати "здогадками", а то вийде powala - powała
(Філіп, згадай дискусію на блозі у Толіка).
-
В 28.10.2011 в 15:36, Filin сказал:
Автор сослался на книгу Мацюка, но там цитата Вердума выглядит немного иначе, и что самое интересное – менее логично: «Замок, збудований з білого каменю італійським способом з вежами по боках, оточений вежами і озером». Как видно, Мацюк два раза упомянул башни, причём в случае последнего упоминания действительно логичней смотрится слово «валы», чем «башни». В общем, нужен оригинал текста, чтобы расставить все точки над i
...
Dr. Xawery Liske, 1876 писал:W Białym Kamieniu, co znaczy po polsku tyle co niemieckie Weissewtein, znajdują się dwa kościoły, jeden z kamienia papieski, drugi z drzewa ruski. Zamek jest sposobem włoskim z białych kamieni zbudowany z wieżami po bokach, prócz tego zaś w czworobok otoczony wałem z ziemi i położony w jeziorze na wschód od miasta, które jest bardzo spustoszone, ale znów się trochę podnosi, dla czego też tam wystawiono słobodę, czyli krzyż wolności na ośm lat. Na środku rynku stał wielki wydrążony pień, jak w wielu innych ruskich miastach; w pniu tym są oznaczone różne miary zboża. Położenie miasta nie jest zbytnie równe, góry, które się przy nim wznoszą, tak są oddalone, że mu szkodzić nie mogą, choć są tak wysokie, że je już pod Źurawnikami widać.І частковий переклад: "У Білому Камені, що означає по-польськи те що німецьке Weissewtein, знаходяться два костели, один з каміння папський, другий з дерева руський. Замок є італійським способом з білого каміння побудований з баштами по боках, окрім того в чотирикутник оточений валом із землі і розташований в озері на схід від міста"
-
В 21.01.2012 в 02:16, Filin сказал:В 20.01.2012 в 17:45, HOUSE MD сказал:PPS. Цікавим є також палацово-фільварочний "комплекс" , котрий також присутній на карті фон Міга.
Интересно, что это было и что сейчас на его месте...
Палац (Schl.) та фільварок (Folw.). Зараз - ферма... Як у багатьох випадках: шукаєш палац - іди на ферму (там де жили пани повинні жити худоба і свині - соцреалізм).
Ось що написано на 78 сторінці другого (1858) видання "Географії..." Куропатницького (1786):
-
Відносно того чи замком була площадка 2 чи 3 на Вашій схемі - мені все ж здається що площадка 3, а площадка 2 могла бути укріпленим передмістям, у всякому разі я на місцевості точно не зміг визначити.
Цілком погоджуюсь. Зверніть увагу на рівні контури не забудованої, оточеної з трьох сторін площадки 3 на карті 188х:
PS. Не згоден з оборонним призначенням костелу - він розташовувався в кутку ринкової площі.
PPS. Цікавим є також палацово-фільварочний "комплекс"
, котрий також присутній на карті фон Міга.PPPS.
Владимир Пшик сообщает, что «Територія, де стоїть теперішня церква св. Козьми і Дем'яна, на зах. рубежі давнього міста поряд з колишньою брамою, має характер знівельованого бастіону або окремого оборонного пункту».
Подібний варіант спостерігається у Озерній.
-
"Schloss" - это может быть и дворец, перестроенный из замка, или просто дворец, не имеющий оборонного прошлого.
Цілком згоден. На австрійських картах цим значком позначалися і замки і палаци.
-
І чому ніхто не дивиться на карти
PS. І парк поряд, і річка...
-
Трохи пізніша мапа Бурштина:
-
В 08.01.2012 в 07:37, AnKo сказал:В 07.01.2012 в 21:28, Filin сказал:
Может у кого-то есть недостающие половины этих карт?
так вище у коментарях ті половинки є, навіть суміщені.
250ки хіба що немає
Філіп виклав частину 750 за 1914 рік, а суміщені частини за 188х. З 250 викладено лист P50-S40-F, потрібен ще P50-S41-D.
І хоча усе "давно відомо"
, вставлю своїх "п'ять копійок":
В 03.01.2012 в 17:15, Filin сказал:Думаю, что именно железная дорога в определённой мере подписала смертный приговор замку. Если бы городу было не интересно развиваться в северном направлении, то, вероятно, замчище в наши дни было куда целее. Вообще, даже как-то удивительно, что новая дорога, тянущаяся от города к вокзалу, не прошила замчище насквозь, а, судя по всему, прошла по касательной.Нічого дивного. Якби дорога пройшла крізь замчище, потрібно було б її прокласти у траншеї глибиною біля 5-6 м (орієнтовно 347 та 353 м над рівнем моря), що економічно не вигідно (як колись, так і тепер). А так, "постраждав" лише південно-східний бастіон:
В 03.01.2012 в 17:15, Filin сказал:Популярна версия, что у Старой Озёрной были одни ворота,...Не плутай Озерну (Стару Озерну) із Заозерною (теперішньою Озерною).
В 03.01.2012 в 17:15, Filin сказал:Популярна версия, что у Старой Озёрной были одни ворота, те, которые прорезали западный вал. ... Например, были ли ворота с южной стороны, на пути к мосту, который вёл в сторону замка? А близ южной границы городка проходил тот самый важный тракт, ведущий из Львова в сторону Тернополя. Контролировался ли он за счёт укреплений городка (как в Тернополе, где дамба упиралась в городские оборонительные сооружения) или проходил на некотором удалении от города?Думаю, брам було дві, а тракт проходив через містечко:
В 03.01.2012 в 17:15, Filin сказал:Но возникает вопрос – а как выглядели укрепления Озёрной с севера и юга?Північно-східна вежа (?)добре читається на карті та місцевості:
*фото не зробив...
В 07.01.2012 в 21:28, Filin сказал:2. Карта 1939 года (масштаб 1:25 000)
Эта карта особенно интересна тем, что на ней кроме замчища ещё можно увидеть и линии (отметил красной заливкой), часть которых вполне может оказаться остатками валов городка.
Можливо, це дійсно залишки міських укріплень, а може і давнього оборонного храму, на місці котрого постала церква Пресвятої Трійці (1893):
Ось як вони виглядають на місцевості:
В 03.01.2012 в 17:15, Filin сказал:Далее слово безымянному краеведу: «Місцевість була незахищена водою лише з західної сторони. Тому тут мешканці спорудили ще й заплив, при розкопуванні якого утворилися земляні вали. Нове поселення майже навколо оточила вода. У кінці запливу побудували велику браму, яка була єдиним місцем в'їзду в село». Или вот ещё: «Незахищеною залишилася лише західна сторона. Тому тут мешканці спорудили ще великий рів, який був заповнений водою. При його розкопуванні утворилися земляні вали».Интересно упоминание вала, но ещё более интересно упоминание рва, который мог заполняться водой из реки. При таком раскладе Озёрная вообще оказывалась как бы на острове.
Малоймовірно. Плесо ставу розташоване на висоті 344-347 метрів над рівнем моря, а "брама" - 360 метрів. Не поганий рів глибиною в 15 метрів
-
Моё мнение простое: замчище-дворец-суд-школа-редакция - это и есть замчище, как Потоцких, так и Мошинских.
Мені дуже приємно, що ти все таки погодився з твердженням, що будівля редакції - це перебудований замок/палац Мошинських.
1786 год. География Куропатницкого упоминает, что «Козова. Спадкове місто її високості з Потоцкицх Мошинської, дружини Коронного стольнка, з новим мурованим палацом». Опять же всё логично. Дворец новый, это свежий дворец Мошинских. Замка к тому времени и не было как такового. И не как ты пишешь «замок-палац було збудовано», а упоминается именно дворец, без «замок».1883 год. «Географический словарь пишет», что «Замочек, когда-то оборонный, давняя усадьба Мошинских… сейчас перестроен в поветовый суд, судебную тюрьму и квартиру судьи». Никакого упоминания нового замка я здесь не вижу. Мне кажется, здесь описывается то, что дворец Мошинских, построенный на территории старого замка (а точнее - замчища) был превращён в суд.Як бачиш, у одному тексті використано термін "палац", а у іншому - "замочок". Але у жодному з них нема згадки про Потоцьких. Також у цій фразі чітко вказано:"Замочок, колись оборонний, давня садиба Мошинських (*не Потоцьких !)... перебудований у суд...", тобто що у суд перебудовано замок Мошинських. Де ти у цій фразі знайшов інформацію про побудову Мошинським палацу на території старого замчиська ?
Между прочим, Козова получила Магдебургское право в 1569 году, в 16-м веке её часто навещали татары. Потому вполне возможно, что первые укрепления тут возникли ещё до Потоцких, может во 2-ой половине 16 века или на рубеже 16 и 17 веков. Это так, между делом, размышления над термином «Замок Потоцких».Цілком ймовірно. Пеша згадка про Козову датована 1440 роком (зустрічається і 1410, але без посилання на джерело), коли у одному із судів приймав участь Богдан Скарбек з Козови. Варто зауважити, що рід Скарбків був основоположником гербу Абданк. Фраза "Богдан Скарбек з Козови" означає, що він в ній проживав і, відповідно, повинен був мати укріплену садибу. Відомо, шо Богдан не залишив потомків. У 1443 (AGZ, t. 14) році Козову одідичив Ян Бучацький (Jan Buczacki (Litwinowski), котрий був у дружніх стосунках з братом Богдана Скарбека.
Але мені не відомо жодних документальних підтверджень існування замку до Потоцьких. Хоча на сторінці, присвяченій замку ти пишеш:
Начало 16 века. В городке, находящемся под властью шляхетского рода Потоцких, был построен замок.Але Козова перейшла під владу Потоцьких на початку 17 століття ! Або ти помилився на 100 років, або замок, дійсно, збудував не Потоцький
У цей період (16 століття) Козова належала Вольським (Wolski z Podhajec herbu Półkozic) за час дідицтва котрих Козова отримала статус міста і їх герб став частиною міського.Далее вспомним типичную схему судьбы многочисленных замков. Было укрепление, которое со временем перестало быть нужным в качестве оборонного объекта (как правило, дело было в конце 17 – 1-ой половине 18 века). С 1-ой половины 18 века такие старые укрепления владельцы не восстанавливают, а изменяют их. Могли перестроить старый замок в дворец, а могли вообще укрепления снести и на замчище построить новое строение дворцово-усадебного типа, уже никаким боком не оборонное.А могло бути зовсім інакше. Наприклад, так як в Куропатниках - залишки замку перебудували на гуральню; а в Бережанському замку у 19 столітті облаштували броварню. Існує версія, що в цьому приміщенні (котре я вважаю за залишки замку Потоцьких) колись була пивоварня. Підтвердженням цьому може служити колишня назва однієї з вулиць, котра веде до цієї будівлі - "Броварна". Але велика товщина стін, скошені до середини підвіконники, тесаний камінь - навряд чи є доказом
первинного господарського призначення будівлі.PS. Філіп, в тебе помилкові дати на рахунок Мошинських (У своєму першому пості я вже виправив з 1775 на 1755. Дякую.). Подивись тему Власники Козови.
-
десь пропустив де згадувалось, звідки виникла привязка сучасної друкарні до замку/палацу Мошинських?
-
...Теофипилка выглядит интересным кандидатом - она находится на расстоянии около 8 км. от Купчинцев. Сколько там до неё было от дороги я не ведую, т.к. не знаю, где она проходила раньше Ну и "Дослідники вважають, що Теофіпілка — це колишнє містечко Краснопіль"...
Цим дослідником, скоріш за все, був Antoni Schneider - автор Енциклопедії до краєзнавства Галичини, коментарі якого до щоденника Вердума розмістив Ліске [X. Liske] у своїй книжці:
Miasta Krasnopolis (str. 160) dziś nie ma. Jest to dzisiejsza wieś Teofipolka, którą po zniszczeniu nowozałożonego miasteczka także Krasnopolka zwano. Nazwa Teofipolka pochodzi od Teofili z Potockich Moszyńskiej.Міста Краснополіс (ст. 160) сьогодні немає. Є це теперішнє село Теофіпілка, яку по розгрому новозакладеного містечка також Краснопілька звано. Назва Теофіпілка походить від Теофілії з Потоцьких Мошинської.
-
У темі про костел у Козові я привів цитату з щоденника Ульріха Вердума від 28 листопада 1671 року, де відмічено наявність лише руського костелу (греко-католицької церкви): "Ma ona teraz bardzo mało domów z ruskim drewnianim kościołem." У книзі генеральних візитацій Львіської єпархії за 1760, копія якої люб'язно надана о. Михайлом Забанджалою, є інформація про древню Стрітенську церкву у Старій Козові. Храм був у дуже занедбаному стані, тому візитатор заборонив у ній правити. Враховуючи топонім, можна стверджувати що Стрітенська церква і є тим храмом про який писав Вердум. З поколінних переказів вдалося орієнтовно локалізувати її розташування.
Отже повернемося до щоденника. Ця фраза має продовження, котре частково було наведено в першому пості: "Obok wznosi się pusty kasztel... (Поруч розташований порожній замок...)"
Як бачимо, Ульріх Вердум чітко прив'язує розташування замку до церкви, а не католицького костелу, якого на час його відвіден ще не було. Попобую зобразити інформацію графічно:
Червоною лінією я позначив середину ринкової площі, котру використав як просторовий орієнтир.
-
На місці розташування брами зараз забудова:
Саме замчисько практично не забудоване, на місці розташування замкових будівель - городи:
Зверніть увагу - будівлі з двох останніх світлин присутні на карті 188х року
і при їх будівництві, ймовірно, використано камінь із розібраного замку.
На мапі фон Міга видно дві, розміщені Т-подібно будівлі (1, 2) та, можливо, браму (3):
Найвірогідніше, при будівництві замку було використано природнє підвищення, але північна сторона не була захищена перепадом висот. Замок (? у "вузькому" значенні) 1 захищав замковий палац (?) 2 з північної сторони. З обох сторін замку (1) розташовувалися додаткові земляні насипи, подібні до бастіонів (навіть не знаю як їх назвати... бастіони ? кавальєри?). Північно-західний частково зберігся до наших днів:
-
1
-
-
... Предположительно, это силосные башни. ...
Ніколи не чув про силосні башти.
Облаштовують силосні ями. -
Про те що замок-палац було збудовано "наново", знаходимо інформацію на 90 сторінці другого (1858) видання "Географії..." Куропатницького (1786):
Kozowa. Miasto dziedziczne JW [Jej Wysokość]. z Potockich Moszyńskiej, stołnikowy Koronnej, z pałacem wymurowanym nowo.Козова. Спадкове місто її високості з Потоцкицх Мошинської, дружини Коронного стольнка, з новим мурованим палацом. -
... в описі Козови 28 листопада 1671 року Ульріх Вердум відмітив наявність лише руського костелу (греко-католицької церкви)...
... может Вердум банально ошибся? ...
Працюючи над узагальненням матеріалу про костел, в мене "визріла" інша версія. Розглянемо факти:
У 16 столітті Козова отримала магдебурське право і, відповідно, була містом.
Козова у другій чверті 17 століття належала Станіславу Ревері Потоцькому, котрий не був католиком.
До 1669 року в Козові не було католицької парафії, котру заснував Андрій Потоцький після смерті батька.
Містечко було зруйновано козацько-татарськими військами гетьмана Петра Дорошенка та калги-султана Крим-Гірея у жовтні 1667 року під час облоги Підгаєць.
У 1671 році Ульріх Вердум зазначив наявність у Козові руського храму.
На основі цих фактів, можна скласти наступну послідовність подій.
До 1669 року у місті була лише греко-католицька парафія з руським костелом (церквою). Даних про будівництво костелу на місці зруйнованої (?) церкви нема, відповідно не можна ототожнити місце розташування костелу із давнішнім руським храмом.
Зарваниця, Вишнівчик: локалізація укрпілень
in Тернопольская область
Posted
А на мапі Боплана - це два різні населені пункти.
На карті Чоловського позначено наявність у Зарваниці доісторичних поховань. Мені більш вірогідним видається наявність поселення мисового типу, котре було зруйноване у 13 столітті і "відродилось" у Вишнівчику. Подібний варіант спостерігається в "парі" Купчинці - Денисів вище по течії.
Але в нього є інформація про замок в Зарваниці...