HOUSE MD
-
Posts
302 -
Joined
-
Last visited
-
Days Won
61
Content Type
Profiles
Forums
Events
Posts posted by HOUSE MD
-
-
Медпункт на місці - я ж виклав його фото за ялинками
. Інформацію прочитав в книжці, котру пані любязно дала переглянути. Коли я їй сказав про медпункт, вона згадала що на тому місці були конюшні... -
Ось і добрався я до розвідки на місцевості.
Виходжу коло церкви.
Збудована у 1744 році,
обнесена мурованим парканом досить цікавої форми.
На одному з кменів муру [фото 0255] цифри...
Пробую розпитати про палац, але ніхто не знає. Одна жінка сказала, що, напевне, був біля костелу. Але я вирішив спочатку провірити об'єкт, котрий позначив на карті цифрою 2 (теперішні ферми).
Загальна панорама не викликає ніяких асоціацій (фото 0257). Деякі будівлі змуровані з каменю (фото 0258, 0261), у однієї півкруглі вікна (фото 0259). Скоріш ща все - залишки колишнього фільварку. Біля "центрального входу" - потужний кам'яний підмурівок (фото 0262).
Не знайшовши більше нічого цікавого, вирушаю до об'єкту за №1, розташованого якраз неподалік костелу.
Загальний вигляд нічим не вразив (фото 0264)
Одна з будівель мурована з каменю в перемішку із "старою" цеглою (фото 0265, 0266). За інформацією місцевих жителів на даній території колись був спиртзавод (Як відомо з статті Б.Новосядлого у "Тернопільському Енциклопедичному Словнику" він існував до 1914 року. Тому палац на даній території не міг бути розташований).
Чомусь граб'єго полюбляли ялинки біля палаців та перебудовувати давнішні замки на гуральні (можливо, через наявність підвалів-підземель). Враховуючи, як сходяться дороги, розташування біля крутого схилу річки - кращого місця для замку важко уявити. Хоча, як побачимо пізніше, палац локовано у іншому місці. Але ніхто і не стверджує, що він розташовувався на місці замку. Наявна лише інформація про використання матеріалів.
Розчарувавшись, вирушаю на оглядини костелу, збудованого Серватовськими у 1890 - 1891 роках.
При огляді костелу, зав'язалась розмова з місцевою жителькою, котра, хоч і не знала місця розташування палацу Серватовських, виявилася власницею книжки Богдана Новосядлого "Буцнів. Екскурс у минуле на хвилях любові" (історико-краєзнавчий нарис) в котрій було знайдено інформацію про місце розташування палацу. Як виявилося, він, дійсно, розташовувався неподалік від костелу а токож від об'єкту №1. На його місці збудовано медпункт. Тут і жінка пригадала, що там колись були конюшні.
Як бачимо на фото - і ялинки на місці
Тепер, коли ми вже знаєм локацію палацу (і стали надзвичайно мудрими
), співставимо карти 1913 та 1925 років:
Як бачимо, будівлі об'єкту №1 присутні на обох картах, а позначені цифрою "3" і розташовані біля костелу на карті 1913 року відсутні на мапі 1925...
До речі, міст через річечку, позначений на обох картах, був для мене основним орієнтиром для початкового орієнтування на місцевості.
-
В 02.07.2011 в 17:08, A_Wolkoww сказал:
Не факт, що це саме фрагмент входу. Це могла бути просто арочна конструкція перекриття над вікном..
Для замуровки арки використана інша цегла, ніж та, з якої зроблена арка; "замуровка" починається від самої землі. Також під вікном зліва кам'яна кладка, а під центральним (там де арка) - цегляна:
PS. Хоча я і не був категоричним: "Скоріш за все, колись це був фасад."
-
Вперше опис Козівського замку подає відомий мандрівник Ульріх Вердум, котрий відвідав Козову у листопаді 1672: "pusty kasztel z walacymi sie walami z ziemi i fosami, na nich kilka warownych bokow i tyle palisad, ile potrzeba do obrony przed Tatarami" (порожній замок з валами, що валяться і ровами; частокіл для оборони перед татарами).
*1667 року турки і татари (?) спалили містечко й зруйнували замок.
У 18 столітті Мошинські відбудували замок.
*Але що криється за терміном "відбудували" нам не відомо - чи відбудували зруйнований замок Потоцьких, чи збудували на новому місці (відбудували, відновили замок у місті).
Питання локації замку неодноразово піднімалось у Толіка. І якщо локація замку Потоцьких ще потребує додаткових досліджень, то локація замку Мошинських не викликає сумнівів.
На 573 сторінці "Географічного словника Королівства Польського та інших країн слов'янських" (Варшава, 1883):
читаємо: "Замочок, колись оборонний, давня садиба Мошинських ... зараз переробили на повітовий суд, судову в'язницю і квартиру судді." Як бачимо, чітко вказано, що замок Мошинських було перебудовано у повітовий суд:
Аналогічну інформацію подає книжка "Бережанська земля" на 587 - 588 сс.: "На тому місці, де колись стояв замок, побудовано за часів австрійської влади міський суд, а біля нього в 1930 р. також народню школу. ..."
*У цих двох джерелах зустрічаєм торохи відмінну інформацію: повітовий і міський суд. Козова була повітовим містом з 1857 по 1867 рік, після чого входила до Бережанського повіту ("Роки і люди. Козова 1944 - 2002.", Я. Федик-Балацька; Джура, 2004). На іншому фото бачимо ту ж будівлю (на задньому плані), але з підписом "міський суд":
І ця будівля зараз:
Як бачимо, будівля з початку ХХ століття не сильно змінилась до наших днів, лише замурували окремі двері, котрі вели до тюрми... Про тюремне минуле нагадує розміщення в цій будівлі у другій половині ХХ століття НКВС. Зараз тут розміщується редакція районної газети.
Фото цієї будівлі з теперішнього "тилу" відкриває зовсім іншу картину:
Скоріш за все, колись це був фасад. Чітко видно етапи перебудови: спочатку на основі з каменя видно цегляну добудову з арковим входом:
в подальшому замурованим. Будівля, найвірогідніше, була двохповерховою. Проце свідчить різна товщина стін. Якщо у підвалі вона становить 1м. 90см.:
на першому і другому поверсі по 1м. 35см.:
то на третьому біля 0,5 метра...
-
В 14.06.2011 в 09:38, Filin сказал:
... Может бросишь на план города линию вала/рва в том виде, в котором ты её видишь на данный момент. ...
Не маю зараз змоги якісно опрацювати матеріал.
Поки що додаю фото вентиляційної шахти у можливому місці розташування північно-східної вежі:
-
В 13.06.2011 в 22:32, Filin сказал:
Старый монастырь... а что о нём вообще известно? Упоминание в инвентаре 1672 года есть?
Ось у тому і справа, що практично нічого. Лише інформація Ізидора Кордуби з посиланням на урядовий інвентар 1652 року.
В 13.06.2011 в 22:32, Filin сказал:Например, построить костёл на линии старого северного вала/рва, к тому времени уже не существующего.Далі в тексті згадуються вали як орієнтири, а східний вал (в тексті - на північ біжучий) ще і з фосою. Думаю, що східний вал зберігся частково до початку 20 століття:
і зараз це ось ця будівля:
Якщо моя думка вірна, то східний вал проходив там, де я сфотографував зміну рельєфу.
-
Здесь актуальным становится вопрос - а где находится это самое место? В углу вала, в месте его загиба? Но тогда нужно понять, где проходил этот загиб. ... Кстати, только что взглянул на карту города и подумал, что та небольшая площадь, где стоит Ивану Франко, сверху в плане напоминает бастион
... Или ты считаешь, что он [підземний хід] остался в наследство от более раннего храма, стоявшего на месте костёла?...
Тепер можемо зрозуміти "где проходил этот загиб" (витяг з фундаційного акту костелу):
... Plac w Rogu Wałów jednego od północy, drugiego od Wschodu Słońca będących między Basztą w Rogu tychże Wałów y Zamkiem leżący w tymże mieście Tarnopolu na erekcią Koscioła [Kościoła] Klasztoru y Officin Klasztornych naznaczyłem y na tymże miejscu y gruncie fundamenta Murów Klasztornych ...і його переклад:
... площу в розі валів одного від півночі, другого від сходу сонця що є між баштою в розі тих же валів і замком розташованого в тому ж місті Тернополі на erekcią [заснування, підйом (з латини)?] костелу монастиря і Officin [?] монастирських я [Юзеф Потоцький] позначив на тому ж місці і грунті фундаменту стін монастирських...Як бачимо, костел збудовано на місці зруйнованого монастиря, котрий знаходився між північно-східною вежею та замком. Так що пам'ятник Івану Франко, дійсно, може стояти на місці давньої вежі, а хід сполучав замок і вежу
-
...Ранее как-то всегда считал, что монастырь строили за линией укреплений. Любомира Бойцун (стр. 78) пишет "Фундаційний акт тодішнього власника міста Йозефа Потоцького засвідчує, що для цього [т.е. для строительство костёла] було відведено місце на розі тернопільских валі". С одной стороны в таком описании можно увидеть упоминание внутренней части городских укреплений, с другой стороны - внешней. Тут бы фундационный акт помог. Вроде Толик говорил, что по костёлу книга какая-то есть солидная, а там наверняка и акт этот есть. Кстати, учитывая расположение монастыря на углу укреплений, та книга могла бы пролить свет на их конфигурацию в районе костёла...
Фундаційний акт Юзефа Потоцького для перебудованого ним на місці української монастирської церкви Діви Марії Домініканського костелу.
*КАТЕДРА. - Тернопіль: Джура, 2009. - 384 с. ISBN 978-966-185-031-5.
-
В 04.06.2011 в 12:25, Filin сказал:
Где был расположен замок в Белом Камне?
И последнее – если я догадки по теме месторасположения замка верны, то выходит, что остатки 2-х его стен всё ещё сохранились до наших дней, поскольку они видны на спутниковом снимке. Или это не замок?
Я думаю, ти не помилився з локалізацією замку, так як на карті Administrativ Karte von den Königreichen Galizien und Lodomerien mit den Grossherzogthume Krakau und den Herzogthümern Auschwitz, Zator und Bukowina", Kummerer C.R. von Kummersberg, 1855: , 1:115 000. Wien, Verlag u Eigenthum von Artatia в цьму місці позначено замок/палац:
а на австро-венгерській карті Übersichtsblatt der Spezialkarte der österreichisch-ungarischen Monarchie 1:75.000 und der im Maßstabe 1:75.000 vorhandenen Auslandsblätter 187х-188х (в мене "дефектна" копія - пошкоджена частина з датою) у цьому місці позначено руїни:
-
Тему про замок / палац у Загробеллі розпочав Толік на Замки Тернопілля (Tarnopol-Skałat транзит).
Все почалося з публікації витягу з "Przewodnik krajoznawczo-historyczny po Ukrainie Zachodniej", Частина 1 За Grzegorz Rakowski, 2005:
І хоча dykepole не згоден з даною інформацією, але існує аналогічна на 253 сторінці 63 числа незалежного культорологічного часопису «Ї»: "На західному передмісті Тернополя, що зветься Загребелля, до Другої світової війни був маєток Кросновських, який належав їм від XV до другої половини XIX ст. Поблизу переправи через Серет стояв дерев’яний замочок, який на початку XVIII ст. замінили на мурований. У першій половині ХІХ ст. Марцін Вінцент Кросновський збудував у Загребеллі красивий класицистичний палац в оточенні розлогого парку." (Можливо, це просто переклад з польського джерела.) У цьому ж виданні знаходимо інформацію, що у 1925 році с.Загребелля [Zagrobella] було приєднане до Тернополя [Tarnopol].
Єдиним доступним на даний час документом із локацією замку є карта із видання«Карта Ф. фон Міга» (1779-1782 рр.) як джерело до містознавства Галичини:
При співставленні кадастрових планів та карт 18-20 століть було встановлено орієнтовну локалізацію замку:
1. Палац
2. Костелик
3. Замок
Але при розвідці на місцевості,
у вказаному місці не виявлено ніяких ознак замку (0189):
Хоча на фото 0190 видніється підвищення з заокругленням
Пройшовши трішки далі натрапляю на підмурований схил,
котрий видно на фото 0191
Хоча, вірогідніше за все, ця підмурівка зроблена після ІІ СВ, виникло бажання подивитися "що там вгорі". Знову піднявшись на гору, на невеликій відстані від локації замку [1] на краю урвища [0191] натрапляю на цікаве "підвищення" [2] котре видно на світлинах 0192 (на задньому плані)
та 0193
Хоча, важко сказати чи це залишки замчиська чи особливості рельєфу...
-
... просто "пустынное место"...
Deserto також перекладається як поле. Взагалі то не погане "порожнє (пустинне) місце" з селами Кутківці та Пройнятин, "замочком" на Загребеллю, ставом Баворовського.
Итого - нужен специалист
Спеціалісти збудували "Титанік", Ной збудував "Ковчег".
-
Основним "камнем предкновения" є фраза з локаційного привілею "in loco deserto" котру перекладають як "порожнє місце" або "покинуте місце". Але звернемо свою увагу на генеральну мапу сіра Г. Боплана, де ми можемо знайти смисловий переклад цієї фрази:
Таким чином, Loca Deserta можна перекласти як "Дике поле".
Тепер найголовніше. Звернемо увагу на назву цієї карти: Delineatio Generalis Camporum Desertorum vulgo Ukraina - Загальний опис Диких Полів, по простому (іншими словами) - України.
Таким чином фразу з локаційного привілею можна розуміти і таким чином: в Україні в урочищі Сопісче.
-
Спеціальний і докладний план УКРАЇНИ з належними до неї воєводствами, округами і провінціями.
Список умовних скорочень на карті Ґ. Боплана
Signorum vel characterum declaratio
(Знаки або способи позначень)
Urbs Antiqua Christiana - Стародавнє християнське місто
Civitas primaria Palatinatus - Головне місто воєводства
Sedes Episcopi Romano-Catolici - Престол римо-католицького єпископа
Civitas - Місто
Domicilium Ducum. vel Sedes Ducalis - Княжа оселя або княжий двір
Sedes Episcopi Graecorum - Престол православного єпископа
Civitas judicialis ubi causae nobilium disceptantur - Місто, в якому є суд для розгляду шляхетських справ
Sloboda, Latine nova Colonia - Слобода, по-латині нова колонія
Ruinae Antiquae, vel Rudera Antiqua - Давня руїна або давнє городище
Urbs munita - Укріплене місто
Pagus - Село
Fons - Джерело
Molendinum - Млин
Vallis - Долина
Mons - Гора
Insula - Острів
Flumen - Ріка
B. Transitus - Брід (переправа)
Monasterium Catholico-Romanor[um] - Римо-католицький монастир
Quercetum - Дубовий гай
Signum quo Flumen decurrit, vel Signum secundi Fluminis decursus - Знак напрямку [течії] річки або ж позначка притоку річки
Viae publicae praecipuae - Громадський битий шлях
Loca paludosa - Заболочені місця
Szlak vulgo, Latine Meatus Tartaris praedonibus usitatus - Шлях по-простому, а по-латині - шлях татарських спустошень
Loca abrupta - Прірва
Diversoria - Заїжджі двори
Monasterium Graecorum - Православний монастир
Tumulus in quo condita sunt cadavera mortuorum - Могила, в якій поховано померлих.
B. - B[rod]
D. - D[olina]
Ducat. - Ducat[us]
fl. - Fl[uvius]
Flu. - Flu[vius]
H. - H[orodiszcze]
M. - M[onasterium]
monst. - Mon[a]st[erium]
o. - o[strow]
ost. - ost[row]
Rz. - Rz[eka]
S. - S[loboda]
SRM. - S[acrae] R[egiae] M[ajestatis]
-
1
-
-
На карті POLONLA AMPLISSIMI REGNI TYPVS GEOGRAPHICS. 1593 рік, Антверпен [1 пост], чітко бачимо, що Лабентвела розміщена на межі території Галичини з Поділлям і на захід від річки з напрямком бігу на північ. Але, у цьому регіоні напрямок течії річок з півночі на південь. Як було показано у 82 номері SPOTKANIA ŚWIRZAN [7 пост] на мапах Гродецького напрям бігу річки може бути позначений помилково. Підтвердження цьому знаходимо на 2 редакції карти Гродецького виданої у Базелі (Basel) 1570 року.
Як бачимо, Labentowela знаходиться на захід від річки котра одночасно впадає в Дністер (?*) і біжить на північ (Стир).
*Питання встановлення назви південної частини річки, напевно, потребує створення окремої теми або навіть і підрозділу по аналізу карт Гродецького.
При аналізі опису Станіслава Сарницького карти Польщі Вацлава Гродецького (Grodetius), виданої 1558 р. у Базелі орієнтовно було встановлено локацію [2 пост] Лабентвели у районі с. Золота Слобода. Але, перша писемна згадка про це село, згідно з написом на титулі церковної книги «Тріодь», датується 1649 роком. Тому варто звернути увагу на більш давнішні поселення в окрузі.
Першим "кандидатом" на загадкову Лабентвелу може бути село Плотича Козівського району, розташоване на річці Стрипа. Вікіпедія подає першу писемну згадку 1456 роком як Велика Плотича (отже в 15 столітті цей населений пункт був або досить великим або значущим). Також поблизу села виявлено археологічні пам'ятки давньоруської культури.
Другим, і на мою думку більш вірогідним, кандидатом є село Ішків. Вікі подає першу писемну згадку 1430 роком. Поряд з ним розташоване невелике село з промовистою назвою Дворище.
Обидва населених пункти (Плотича [Ploczice] та Ішків [iczecow]) є на мапі Боплана.
Прослідковуються вони і на карті Joane Jacoba Kanter Regni Poloniae, Magni Ducatus Lituaniae, provinciarum foedere et vasallagio illis junctarum, et regionum vicinarum nova mappa geographica, 1770 року .
Хоча на ній Ішків [iczecow] названий Jezakow (тотожність населених пунктів піттверджує розташування поряд села Богатківці [bohatkowce], котре зберегло свою назву до тепер); а Плотича [Ploczice] - Plozizce і розташована значно північніше своеї локації (можливо картограф сплутав Плотичу [Плотича] з Плавучою [Плавуча], котра приблизно там і розташована).
Як видно з цієї ж карти Ішків [Jezakow] у 1770 році мав таке саме значення як Бережани і Струсів (згідно легенди карти - містечко, Urbus parva) та вище ніж Козова, Плотича (?), Микулинці, Тернопіль.
Чим не кандидат на загадкову Лабентвелу ?
PS. Невеличкий офтоп. На карті Боплана Тарнопіль позначений як місто. Можна тільки уявити собі яких руйнувань він зазнав у 1675 році, якщо на карті J.Kanter Regni Poloniae, 1770 Тарнопіль позначений як село.
-
1
-
-
Фрагмент мапи 1566р виданя.
А хто автор ? ...
-
Фрагмент мапи 1566р виданя.
А хто автор ? Між іншим там не l a s
-
...
Тут можливі два варіанти: або існує ща якась мапа 1562р,або інформація в книзі Україна на стародавніх картах не точна.
Title Without title, dedication: IN POLONIAE LAVDEM ...
Size, h × w, cm Woodcut, 66 × 83.5
Scale ca 1 : 1,700,000
States Johannes Oporinus, Basel, ca. 1562.
Sources Updated variant of Waposwki' map of Poland. But Grodecki covers territory father to east and south, to show Dniepr and Dniestr area, although this parts are very simplified. Grodecki deleted mythical lakes, but straightened course of Dniepr.
Comments An index of place names has been printed as a booklet entitled Vuenceslai Godreccii in Tabulam Poloniae a se descriptam ... . The only known copy of this map was destroyed in 1945. ( Єдиний примірник карти був знищений у 1945 році.)
-
Обговорюється цей об'єкт: Червоногрудський замок
Вивчаючи мапу Гродецького, в районі Язлівця натрапив на місто Czerwone, котре відсутнє на теперішніх картах.
Але до наших днів зберегся топонім "урочище Червоне" біля Червоногродського замку. Попрбуємо прив'язати ці об'єкти.
Відстань від Язлівця до Червоногруда становить приблизно 2,5 - 3 милі (географічна миля (німецька) = 1/15 градуса екватора = 7,4204 км., стара руська миля - 7,46760 км.).
На карті Гродецького від Язлівця до Червоного біля 2 - 2,5 миль:
Досить прийнятна похибка як дя карти 16 століття.
Інший найближчий населений пункт - Jagel. Ось з його локалізацією виникають деякі проблеми.
Відстань від Язлівця до Ягеля на карті Гродецького становить приблизно 5 миль.
Єдиними співзвучним назвами до Jagel у даному регіоні є населені пункти Ягільниця та Стара Ягільниця. Але відстань від них до Язлівця становить приблизно 3 милі:
Різниця у 2 милі (15 км) досить значна, хоча в допустимих межах похибки карт 16 століття.
Співставимо відстань від Jagel до інших населених пунктів - Теребовлі та Бучача. Ця відстань становить біля 4 миль від Бучача і 5-6 миль від Теребовлі
а на мапі Гродецького від обох населених пунктів до Jagel приблизно 5-6 миль, тобто Jagel по мапі Гродецького розташований східніше ві Ягільниці на 2 милі.
Але якщо провести від Jagel та Ягільниці лінії до Червоного / Червоногрода, Бучача, Теребовлі чітко видно що ці населені пункти розташовані на одній дузі в обох випадках:
Але на карті Гродецького видання 1570 року Jagel досить легко ототожнюється з Ягільницею / Старою Ягільницею:
Таким чином, ототожнення Czerwone на мапах Гродецького з Червоногродом можна вважати доведеним.
-
Опис Станіслава Сарницького карти Польщі Вацлава Гродецького (Grodetius), виданої 1558 р. у Базелі (витяг)
Descriptio veteris et novae Poloniae cum divisione eiusdem veteri et nova. Adiecta est vera et exquisita Russiae inferioris descriptio, juxta revisionem Commissariorum Regiorum et Livoniae juxta Odoporicon exercitus Polonici redeuntis ex Moschovia. Author ad Lectorem. Lechia quid nam sit modo, quae potentia sceptri, Lit. Liv. Rus. et Prus. littora quae tenet: Scribunt iam multi, quo mente revolvere possis,At modo quo cernas dat tibi Sarnicius.– [Kraków,] Anno a Jesu Christo nato 1585.
<…>
Index tabulae Sarmatiarum simulque urbium, montium, fluulorum,sylvarum, solitudium, et aliorum nobilium locorum, quorum sitium et distantiam, sumpto numero longitudinis et latitudinis, et filo à numero ad numerum instar crucis ad latera tabulae ducto, et rite applicato, intersectio indicabit.[1]
<…>
*Покажчик карти Сарматії, разом з містами, горами, річками, лісами, пустелями та іншими знатними місцями, як розташовані та на якій відстані,з наведенням даних про довготу та широту і від елемента до елемента,за образом хреста при боці згаданої карти [2], та,як прийнято, стуляючи-розсікаючи, оголошується
Buczac 49.10.48.6.
Camieniec 49.6.49.4.
Colomia 48.2.48.1.
Drohobicz 59.8.47.8.
Dolina 49.4.47.8.
Dunaiow 50.4.48.3. (Вирський Д. - Топонім неясний. Може йдеться про сучасне с.Дунаїв Кременецького р-ну Тернопільської обл., але воно тоді ще, здається, звалося Денятин (згадка 1545 р.). Отже, вірогідніше, мова йде про подільське м.Дунаївці, знане з 1403 р., нині райцентр Хмельницької обл. Здається,само воно й показане як Дунаїв на мапі Гродецького.)
Dunaiow 49.11.47.6. ad confluentem Kropiecz et fluminis Lipal. (при злитті Кропеча [р.Коропець, ліва притоку Дністра] та річки Ліпал [р.Золота Липа, притока Дністра].)
Gologuri 50.2.47.4. oppidum inter montes, sicut et situm,nominis etymon indacat1. Puto autem hos montes qui a Leopoli Volhiniam usque protenduntur, Pevcinos vocari a Ptolomaeo. (поселення між горами, як і за положенням, імені етимологія вказує. А розташовують у цих горах, які від Львова аж до Волині тягнуться, певкінів, згаданих Птоломеєм.)
Gliniani 50.3.47.1. quinque miliaribus a Leopoli. (п’ять миль від Львова. Вирський Д. - містечко Глиняни Золочівського р-ну Львівської обл.)
Halicz 49.5.47.6.
Iagiel 49.5.44.
Iazloviec. 49. 45.
Kiovia 51.12.54.12.
Krzemieniec 50.9.54.
Kuropatwniki 49.12.48.12.
Kropiecz flu. 49. 48.
Luczko 51.3.48.5.
Leopolis 52.10.50.8.
Labetauola 50.5.45.5.
Pomorzany 50.3.47.11.
Rohatyn 49.10.47.6.
Sbarasz 50.6.48.7.
Tustan 46. 49.
Trebowla 49.12.48.7.
Tarnopole 50. 48. (це Тарнопіль чи село Тарнопілля ? - HOUSE MD)
Zborow 51.4.44.4.
[1] Вирський Д. Річпосполитська історіографія України (ХVI – середина ХVII ст.) – К.: Інститут історії України НАН України, 2008. – У 2-х ч. – Ч.2 (Додатки). – 466 с.
[2] Мова йде про першу збережену друковану карту Польщі Вацлава Гродецького (Grodetius, бл.1535-1591), видану 1558 р. у Базелі з дедикацією польському королю Сигізмунду Августу. Основою для неї стала виконана та віддрукована в Кракові 1526-1528 рр. мапа Б.Ваповського «Tabula Sarmatiae, regna Poloniae et Hungariae utriusque Valachiae, nec non Turciae, Tartariae, Moscoviae et Lithuaniae partem comprehendens та Tabula in qua illustrantur ditiones Regni Poloniae ac Magni Ducatus Lithuaniae pars» – перша праця такого роду. До своєї мапи Гродецький додав індекс з 724 географічних назвами. Згодом ця карта була широко спопуляризована виданим Абрахамом Ортеліусом атласом світу «Theatrum Orbis Terrarum» (1-е видання – Антверпен, 1570; до 1612 р. вийшло близько 45 видань). Мапу Гродецького використовував і М.Кромер у «Полонії», іншому підставовому джерелі С.Сарницького. Втім, щодо українських земель, останній явно перевершує поінформованістю твори цих своїх попередників.
NB! - HOUSE MD При роботі з даним описом і картами Гродецького потрібно враховувати наступне:
1. Кожен градус на координатній сітці на карті Гродецького та описі Сарницького був поділений на 12 частин (враховуючи координати типу 49.12 - на 15 ?). Таким чином координати, наприклад, Галича 49.5.47.6. у теперішньому форматі порібно читати 49.25'.47.30'. (значення хвилин множити на 5 (на 4, якщо врахувати попереднє зауваження ?).
2. Нульовий меридіан не співпадає ні з Островом Блаженних, ні з Ферро, ні з Грінвичом.
3. Довжина дуги в 1 градусі паралелі становить (км) 40 - 85,4; 50 - 71,7; 60 - 55,8
4. Між центром Львова і Глинянами приблизно 35 км.. Таким чином можна зробити висновок, що Сарницький використовував географічну милю (німецьку) = 1/15 градуса екватора = 7,4204 км. або стару руську милю - 7,46760 км.
-
Опис України, Гійом Левассер де Боплан, Львів, "Каменяр", 1990
Про те як обирають короля
... У своїй Речі Посполитій вони користуються такими основними правилами:
1. Жоден шляхтич не має права претендувати на корону, також не має права віддавати своє ім'я чи голос, щоб стати королем.
2. Вибраний для номінації мусить бути католицької, апостольської та римської віри.
3. Той хто буде обраний, мусить бути чужеземним князем, щоб не мав земельних угідь у їхньому краї.
... Ось такі умови, які зачитують королю в присутності цілого зібрання:
1. Він ніколи не матиме зиску з майна Корони, а лише з того, що йому визначається (Короною вони називають свою державу).
2. Він не матиме права купувати чи придбати жодного шматка землі з тих володінь.
3. Він не видаватиме грамот чи розпоряджень про посполите рушення, якщо свого не схвалить сейм.
4. Він не матиме права після двадцяти чотирьох годин, як скоєно злочин, видавати наказ про арешт польського шляхтича, хіба що злочин спрямовано проти короля або означає державну зраду.
5. Він не оголошуватиме війну чузеземній країні і навіть не відправлятиме туди послів у державних справах без згоди на те згаданої Речі Посполитої.
6. Він постійно дозволятиме на присутність при своїй королівській особі трьох сенаторів, які складатимуть сенаторську Раду. Не боронитиме їм стежити за його вчинками, аби не замислив чи не скоїв їм на шкоду. Усі три сенатори почергово очолюватимуть Раду, так що король нічого не зробить такого, чого б вони одразу ж не знали.
7. Названий король не може одружитися чи справити заручини без дозволу сейму; також не має права покинути межі королівства без його згоди.
8. Він також не має правати надавати шляхетські привілеї простолюдину, якої б послуги той не зробив, хіба що ця послуга вчинена задля блага держави, але і на це має бути згода сейму.
* І хоча Боплан це написав у середині 17 століття, стає зрозумілим, чому часто польськими королями ставали Литовські князі...
-
В "Путівнику по Тарнопільськім воєводстві" виданного тарнопільським туристично-краєзнавчим товариством в 1928 році при описі серединної церкви на 87 сторінці читаємо
що фундамент і частина мурів може бути з 15 століття... Ще один аргумент про існування поселення до 1540 року.
-
На вскидку вот тебе вариант...
Не сходиться з тим що я бачив - сфотографоване випукле підвищення знаходиться у тому місці де ти позначив рів. Не думаю що так завзято рівняли
І він не пересікає вулицю Костельну. Також не бачу сенсу у підземному переході від замку до костелу (підтвердження є у О.Семеніва), якщо той знаходився за межами міських укріплень. Це підвищує уразливість міста.
Правда те стены, которые фоткал Толик... он мне как-то показывал схему их размещения и там нет чёткой линейной структуры размещения, они ж там по всем дворам разбросаны и под разными углами.
Практично всі стіни розташовані на одній дузі - по периметру колишньої вулиці Довгої. Не забувай також про І та ІІ СВ. Опорна стіна могла не один раз перебудовуватись. А М.Бриковська відсунула від даної лінії межу міста на 30-40 метрів.
-
В 25.04.2011 в 19:56, Filin сказал:
А в чём именно ты сомневаешься? Не в обрушении здания, верно? Если здание строили и оно рухнуло и говорят, что комиссия пришла к выводу, что проблема заключается в том, что здание строилось на недавно засыпанной линии городских укреплений, то что именно у тебя вызывает подозрение/недоверие?
Ніяк не можу уявити в даному місці розміщення валу та рову. Вежа - так (точніше засипана яма від вибору каміння з "розбору".
В 25.04.2011 в 19:56, Filin сказал:В 25.04.2011 в 18:07, HOUSE MD сказал:В 25.04.2011 в 18:49, Filin сказал:... И в более ранних записях встречается упоминание стены.Яких
?
Любомира Бойцун (стр. 118) пишет "Уперше про дерев'яну церкву згадується у королівській грамоті від 6 липня 1566 року, де йдеться про укріплення міста сином Яна Тарновського - Христофором. У ній говориться, що міській мур тягнувся зі сходу вулицею Кам'янецкьою (частиною теперёшної Руської), або так званим головним трактом, близько церкви Різдва Христового". Опять же хотелось бы взглянуть на первоисточник, чтобы убедится, что там упомянута именно стена, а не вал. А пока имеем "мур"
Будь ласка (копія першоджерела):
В 25.04.2011 в 19:56, Filin сказал:В 25.04.2011 в 18:07, HOUSE MD сказал:Я ніде не зустрічав інформації про піденний вал. Тільки північний - від замку до вежі, та східний - між двома вежами.Но ведь не пляж же там был с юга... Если не встречаются упоминания южного вала, то я скорее подумаю, что это проблема отсутствия источников, чем поверю в то, что у города не было искусственного прикрытия с юга.
І навіщо від такого:
з перепадом висоти в 10 метрів на відстані 30-40 метрів "городити" вал, коли південні підступи захищала додатково річка та болото.
Фото взяв у Толіка. Не можу гарантувати що то залишки південної частини міських фортифікацій. Але, на мою думку, південна межа укріплень проходила саме там, а не на тому місці що показала М.Бриковська.
-
Не відомо звідки взято матеріал і чи вірно він інтерпретований.
Ошибки могут быть, но здесь информацию Дуды подтверждает процитированный тобой источник... сам же отметил "гімназія збудована на рові". Так если сомневаться в информации Дуды, то тогда стоит критично взглянуть и на свой источник
Дивлюсь критично і на інформацію Фінкля, так як її він подає в коментарі "із слів", тобто не вносить в основний текст не маючи документальної інформації.
Можливо, на цьому місці стояла міська вежа, а не проходив рів ?Здесь актуальным становится вопрос - а где находится это самое место? В углу вала, в месте его загиба? Но тогда нужно понять, где проходил этот загиб. Учитывая характер линий улиц как-то больше тянет разместить на месте гимназии всё же ров, а не башню.
Тоді костел оо.Домініканів опиняється за межами міських укріплень, всупереч версії що він збудований на місці зруйнованої церкви з монастирем, котра знаходилась в межах міста. Хота Толік висловлював думку про те, що на місці вежі збудований монастир. Тоді цілком логічним є наявність підземних переходів між монастирем та замком.
На місці повороту валу повинна була бути башта, так як кут зовнішній.
А в інвентарі 1672 року чітко вказано що від Кушнірської вежі до замку іде мур, тобто станом на 1672 рік окрім валів та рову місто мало ще і мур.Я бы сказал, что согласно инвентарю на одном из отрезков укреплений была стена.
Я так і сказав: від замку до Кушнірської вежі ішла стіна.
... И в более ранних записях встречается упоминание стены.Яких
?Во-первых, создаётся впечатление, что ты не веришь в наличие у города южного вала.
Я ніде не зустрічав інформації про піденний вал. Тільки північний - від замку до вежі, та східний - між двома вежами.
Козова, замок Мошинських
in Козова
Posted
Підвали (план південно-орієнтований)
вимуровані з каменю. Звертає на себе увагу відмінність між західним (фото 0312) та східним (фото 0325) входом.
Якщо східний вхід повністю вимурований з каменю, то західний з цегли, що свідчить про його облаштування при перебудові замку в суд. На дному з каменів західного входу вирізьблена літера "М".
Досить дивним виглядає відсутність на плані сполучення між двома половинами підвальних приміщень. Але при розвідці на місцевості (разом з Myhavko) , знаходимо замурований цеглою (За припущенням A_Wolkoww, цегла датується останньою чвертю 19 століття, а R S може бути Rosenstock Maurycy dr., Skalat)
арковий перехід
котрий сполучає обидві половини підвалів.
Вікна в підвальній частині наявні лише з північної сторони (із сторони ймовірного замчища). Звертає на себе увагу відмінність у кладці стін (великий не дуже точно обтесаний камінь) та вікон (у східній частині для них використано рівний тесаний камінь невеликого розміру), що може свідчити про їх пізніше "вирубування" чи розширення. На фото 0313 також добре видно, що склепіння вимуроване з каменю.
В конструкції аркового проходу використано стесаний на клин камінь (фото 0329)
В одному з проходів знаходимо залишки масивних металевих петель:
Хочеться відмітити, що вказані на плані внутрішні розміри не відповідають дійсності. Це можна пояснити їх заміром у вехній (звуженій аркою склепіння частиною). Навіть в даний час, після часткового вивезення сміття з підвалів, рівень підлоги знаходиться вище свого первісного рівня, про що свідчить мала висота переходів між різними частинами приміщення.