rbrechko

З замком в Ужгороді трохи складніше. Дах надбрамної башти покритий металочерепицею: Південний бастіон теж не оминули сучасні технології: А от палац, схоже, все ще під старою черепицею (фото з вересня 2008-го року):

Мукачівський замок покритий черепицею. Ось кілька фото, зроблених в травні 2009-го року: А ось ще кілька з березня 2006-го року:

Загалом цікаво дивиться, але от кам'яних малюнків на стінах дуже не вистачає. Хочеться вірити, що з часом вони там таки з'являться.

Обговорюється цей об'єкт: Бережанський замок На території замку в Бережанах посеред подвір'я можна побачити макет даної споруди. Безперечно, даний макет є доволі умовним і не відображає деталей замку, але тим не менше на увагу заслуговує. Ось так макет виглядав в серпні 2012-го року: Трохи крупніше: З видом на замкову каплицю: Вид в східному напрямку: А ось такий вигляд макет мав у кінці квітня 2009-го року: Схоже, що саме в той час макет споруджували, адже видно, що ще не всі замкові будівлі покриті дахом. Також привертає увагу щось типу "фонтанової" споруди посеред замку. Можливо тоді її використовували для поливу квітів, але, як бачимо, в 2012 році макет вже позбувся цього елементу.

Место для полей, пастбищ и т.д. Меня эта пустота не смущает. Есть же множество примеров оборонных линий, защищавших границы стран, потому наличие пустого пространства за этими линиями обычное дело. Абсолютно не в темі, але чи не може бути так, що ці відкриті території просто ще не є дослідженими на даний момент?

Так, щось типу того. В даній ситуації, щоб не завантажувати ще раз на форум картинки, обійшовся посиланнями на пікасу, але в майбутньому, думаю, це було би корисно мати такий доступ.

Виникло таке питання - чому не можна додавати в запис раніше завантажені фото/малюнки/картинки? От буквально вчора стикнувся з такою проблемою - створюю запис, завантажую з десяток фото, потім в мене зникає чи то доступ до інтернету, чи то до даного сайту, але в результаті мені довелось створювати запис заново. А доступу до раніше завантажених фотографій я вже не маю. Так от питання - чи можна зробити так, щоб при створенні запису можна було вставляти в нього раніше завантажені на сайт фото?

В даному храмі є його макет

Так тут же ж якраз музей і розташовується, тому це проблематика музею зацікавити людей сюди завітати. Якщо чесно, то свого часу сам випадково дізнався про цей музей і про його панорами... А що вже говорити про звичайного туриста, чи навіть мешканця Львова?

В даному випадку, щоб добратись до макету, не треба було здійснювати чогось надзвичайного. Просто треба було оплатити вхідний квиток і фотозйомку Наскільки мені відомо, то після нового освячення храму задля доступу до вівтаря макет розділили на частини, але де зараз розміщується частина з Високим замком я не знаю.

Звичайно, храм має в першу чергу виконувати свої прямі функції, але в даному випадку для макетів це не є найгірше місце розташування. Бо ж де їх можна поставити? Навпроти входу в ратушу? Було би цікаво, але не факт, що в такому випадку вони прожили хоча би рік. На мою думку просто вартувало би добре прорекламувати сучасне місце розташування макетів, а оскільки це зовсім поруч з центром, то і народ би підтягнувся туди.

http://lh3.googleusercontent.com/-OFRg29TYm_s/UNXiyBGp2II/AAAAAAAAJko/jTdrEI5yEmw/s800/DSC_1168.jpg Окрім пластичної панорами Львова 1340-го року в музеї пам'яток стародавнього Львова розміщується ще один вельми цікавий макет Львова, який показує вигляд міста станом на 1740-і роки. Як і попередню панораму цей макет виготовив Ігор Качор. Дана робота в першу чергу цікава тим, що значна кількість зображених споруд збереглась до сьогоднішніх днів, тому є можливість порівняти наскільки вони змінились майже за три століття. Розпочнемо з загальних видів на Львів. Вид на місто з півночі: А так Львів виглядав з північного заходу: Вигляд міста з західного боку: Поглянемо трохи ближче: І ще ближче: Вид на Львів зі сходу: Трохи приблизимось: І ще крупніший вигляд: Тепер перейдемо до розгляду деталей макету. Розпочнемо з центральної площі Львова. Як бачимо, колись в центрі площі Ринок, окрім ратуші, розташовувався ще ряд будівель. Раніше міському магістрату вистачало значно менше місця для своїх кабінетів. Красивіша все ж таки попередня вежа була. Історія падіння зображеної на макеті вежі ратуші взагалі вельми цікава, але то вже інша історія, яку варто буде зачепити в розповіді про львівські ратуші. У ХVІІІ столітті латинська катедра вже набула барокових рис. Власне з того часу її вигляд мало в чому змінився. Ось так колись виглядав монастир єзуїтів, розташований в західній частині міста. Єзуїтський костел колись величала одна з найвищих веж Львова, яку, на жаль, через аварійний стан було розібрано в австрійські часи. На фото нижче бачимо Успенську церкву з вежею Корнякта, праворуч від якої стоїть ще готичний костел домініканців. В південно-східному куті Львова бачимо будівлю міського арсеналу: Нижче бачимо порохову вежу і босяцьку хвіртку, яка стала роковою для міста на початку ХVІІІ століття. Успенська церква і домініканський костел: Для в'їзду в місто було облаштовано дві брами: Галицьку і Краківську. На фото нижче зображено Краківську браму. Як бачимо, її конструкція була вельми складною і в той же час безпечною для мешканців Львова. Справа від Краківської брами розташовувався Низький замок, на території якого стояла каплиця святої Катерини. Практично навпроти Краківської брами розташовується костел Марії Сніжної, представник ще старого княжого Львова. Ще один погляд на Краківську браму, Низький замок, костел тринітаріїв, а також на вірменську частину міста, в якій видно вірменський собор, його дзвіницю і двори. З протилежного південного боку міста розташовувався ще один в'їзд до міста - Галицька брама. А тепер подивимось на ті частини Львова, які розташовувались за межами міських мурів. Розпочнемо з монастиря бернардинів. Монахи-бернардинці завжди славились своїми військовими здібностями, тому не дивно, що споруди їхнього монастиря виглядали як окрема фортеця. Цікаво, що колись, щоб потрапити на подвір'я, треба було перейти через міст. На пагорбі навпроти східного боку міських мурів розташувався монастир кармелітів босих. Трохи північніше від чоловічого монастиря кармелітів босих розташовувалась аналогічна жіноча обитель. На сучасній вулиці Князя Романа колись стояв монастир кармелітів взутих з костелом святого Леонарда. Для того щоб детально роздивитись і вивчити даний макет потрібен далеко не один день...

В музеї пам'яток стародавнього Львова, який розміщується в храмі Івана Хрестителя, виставлено для огляду дві пластичні панорами Львова різних часів. Обидві роботи виконав знаний реконструктор Ігор Качор, який відомий своїми графічними, художніми і пластичними роботами над давніми спорудами. Далі будуть фото однієї з пластичних панорам, яка показує вигляд Львова станом на 1340-й рік. Даний макет, безперечно, є суто гіпотетичним, але тим не менше вартий уваги. Спочатку подивимось на загальний вигляд макету з різних боків. На фото нижче зліва вгорі показано Високий замок. Одразу ж під ним дитинець давнього міста, праворуч від якого, власне, і розташовувалось княже місто, за мурами якого знизу бачимо заселені передмістя. Справа, обнесена мурами, нова частина Львова в болотистій долині Полтви. Погляд з іншого боку: А тепер під кутом з висоти: На фото нижче показано княже місто, ліворуч від якого на пагорбі зображено дитинець. Внизу огородженого міста можемо бачити площу Старий Ринок, в верхній лівій частині якої стоїть храм Івана Хрестителя, в якому і розташовується даний макет. Зліва від міських мурів бачимо церкву святого Миколая. Погляд на ту ж частину міста з іншого боку: А так на реконструкції виглядає Високий замок: Княже місто і Високий замок: Тут те ж саме, що і на попередньому фото, тільки з передмістям: На фото нижче можна побачити як виглядав Львів, який всі звикли називати середньовічним. В центрі посеред площі бачимо будівлю, де зараз стоїть ратуша, а навколо, як і тоді, розташовується площа Ринок. Також тут можна побачити Низький замок в лівому нижньому кутку. Зліва зверху розташовуються споруди палацу Лева, при якому була каплиця святої Параскеви. Як бачимо, ще в ті часи Успенська церква перебувала на тому ж місці, що й зараз, хоча вигляд тоді вона, звісно, мала зовсім інший. На місці сучасної латинської катедри бачимо огороджену ділянку, на якій тоді стояла церква святої Трійці. Праворуч від Низького замку розташовується ще один, оточений огорожею, храм - церква святого Хреста. Вірменська дільниця Львова також тоді мала свій храм, який видно зліва від площі Ринок. В'їзди в місто можна було здійснити через дві брами: Краківську і Галицьку, які зображені на макеті знизу в лівій і правій частині міських мурів.

Видно, що книгу якісно зробили. А скільки вона коштує? І чи нема відомостей про її продаж у Львові?

Добре хоч на макети Львова можна без проблем подивитись

Обговорюються макети городища Пліснеськ Джерело Пластичну панораму ліній оборони і храмів Пліснеська ХІІ-ХІІІ ст. виконав Ігор Качор на основі досліджень директора Інституту археології ЛНУ ім. І.Франка, кандидата історичних наук М.Филипчука. Цікаво де саме розташовується цей макет і чи можна на нього десь подивитись. Єдина інформація, на яку я натрапив, говорить, що панорама належить до фондів Львівської галереї мистецтв.

Ізяслав, Новозаславський замок-палац. Можливо я потрапив в Ізяслав на день міста, та ще й "караоке на майдані" з Кондратюком в той час туди приїхало і дійство проходило поруч з замком, тому насмітили по свіжому, але судячи по вигляду і поточному стану споруди навряд чи там часто прибирають.

Судя по исполнению, наши работали... Не наші, але почерк впізнається, врешті наші сусіди далеко від нас не втекли. Замок належав російському бізнесмену, який замовив реконструкцію в поляків - http://fakty.ua/156152-polskie-stroiteli-snesli-zamok-xviii-veka-vo-francuzskoj-provincii-bordo

из новостей: "В деревне Иврак французской провинции Бордо строители «по ошибке» снесли замок де Бельвю XVIII века постройки, сообщает Associated Press. Как пояснили местные власти, рабочих наняли для того, чтобы отреставрировать замок и снести небольшое здание, располагавшееся по-соседству. Однако строители перепутали задания и сделали все наоборот."

Можливо цю вежу швидко звели на самих початках будівництва замку, і вона протягом 10 років виконувала свої функції, попереджаючи про небезпеку, поки будувався замок, а потім її просто не розібрали.

Припустив, що це могла бути сторожова вежа. Спробував пошукати інформацію, яка би підтвердила моє припущення, і вже перше посилання з вікіпедії говорить:

Якщо подивитись на інвентар 1635 року, складений А. Вільгою: то стає зрозуміло, що так зобразили "Серед замка — дім великий дерев'яний". Щоправда виникає питання чому йому було надано саме такого вигляду.

Фото башти, зроблені з старої фортеці в липні 2011 року: І крупніше:

Добавлю ще кілька своїх фото:

От тільки місяця під ногами тут бракує