Перейти к публикации
Замки и Крепости Украины - Форум

Андрій

Пользователи
 Профиль  Активность

  • Публикаций

    11

  • Зарегистрирован

  • Посещение

  • Дней в лидерах

    2

 Тип публикации 

Все публикации пользователя Андрій

  1. Андрій
    Фрагмент з карти І.Шараневича. Можливо комусь цікаво?
  2. Андрій
    На першій світлині фрагмент кадастрової карти 1850р. З низу по середині у формі квадрата зображена парцеля №44. Це і є місце палацу у минулому замку. В такий спосіб позначали на картах такого плану споруди. За болотом і рікою частина села Підтемне де ймовірно був монастир. Зараз там на горбочку стоїть сільська церква. Течія річки з гори в низ. На другій світлині фрагмент топографічної карти кінець 19ст. По середині можна зауважити петлю якою огинає ріка Зубра місце розташування замку - позначене літерами IH. На скільки я розумію - це лісництво (не гаївка). На другому боці річки - горбочок 341м. з якого я робив світлини. "Оd Wapniarki" - карєр.
  3. Андрій
    На цій світлині зображені вали. Ріка Зубра з лівого боку. Розвалини каплички розташовані на валах у зарослях: Вали у профіль: Загальний вигляд з горбочка за рікою.З ліва долина річки далі вали. По середині рів - дорога. З правого боку - замчище. Зараз там приватне господарство. Раніше були ферми. В гору відходить дорога у лісок Борове. Капличка стоїть на роздоріжжі. На рахунок послідньої світлини хотів би додати, що на задньому плані ми бачимо гору - хребет "Шимкова гора", а у долині протікав "Янів потік", який походив більше на болото у якому водились бобри. Згодом він пересох. Ця особливість ландшафту також слугувала обороною замку із заходу.
  4. Андрій
    Ось, що пише У. Кришталович: "На основі вимірів Лізганік виконав карту Галичини в масштабі 1:72 000, яку потім зменшив до масштабу 1: 144 000. У 1783р по приїзді до Львова радника Яна Вацлава фон Маргеліка, який підтримав подальшу роботу над картою і запропонував виправлення карти при допомозі військових офіцерів та комісарів циркулів, карта була перероблена і зменшена військовим інженером Йоганом Ліхтенштерном до масштабу 1: 288 000. До неї було додано територію Буковини, виміряну полковником квартирмейстерства Отзеловичем. Далі: 1803р. на основі карти Лізганіга видавництво Товариства мистецтва та індустрії у Відні видало карту округів Галичини. На карті нанесені монастирі, церкви, школи, гімназії, ЗАМКИ ТА РУЇНИ ЗАМКІВ, митниці, межі повітів".
  5. Андрій
    Я маю на увазі: "Карта шляхів Галіції і Буковини опрацьована Liesganikem в першому виданні у 1790р. Цей проект і дрібний опис місцевості може служити прикладом великої праці технічної. Він відбувся завдяки належному адміністративному чиннику і містив у собі послідовні описи будови і консервації. Виконаний він в кольорі, чисто і досконало в стилі ручної графіки. Тут подається довжина шляхів тільки з прив’язкою до миль і сажнів; ширина і місцевість, рогачки, придорожні криниці, доми поштові і заїзджі, границі ,що в компетенції комісаріату, перехрестки з дорогами битими, будинки другомістжів і дорожників, інші об’єкти шляхові. Наступна карта виконана в другому виданні у 1824р. при допомозі військової влади. Шляхи державні на цій карті були відзначені милями, це свідчить, що карта була зроблена для цілей шляхових".
  6. Андрій
    Я вже переглядав у Львівському архіві фонд Ореста Мацюка. Але тоді мене більше цікавило городище Деревач про яке він дуже коротко згадує. Так от здається мені, що у матеріалах до путівника "Подорожі по замках і фортеціях" були схеми укріплень, а точніше фундаментів укріплень на берегах р. Зубра. Можливо ними й скористався Казурак у створенні графічних малюнків. Після свят буду в архіві - обовязково замовлю цю справу.Пані Кришталович обіцяла допомогти мені замовити карту Лізганіга.Подивимось, що там хорошого можна побачити. У "Теках Шнайдера" за 1879р. у сусідніх Милятичах згадується "Двір мурований". А ось у Підтемному жодної згадки про Палац немає.На одній із карт з колекції Шнайдера за 1803р у Підтемному вказана лише церква.
  7. Андрій
    Від Альфреда Потоцького палац чи замок успадкував його син Роман Потоцький 1852 – 1915рр., та його дружина Марія Климентина з Сангушків Потоцька .- 1830 – 1903рр. Після смерті батька у 1915р , власність родини Потоцьких переходить у спадок сину графа Романа - Альфреду III Антонію Потоцькому. Потоцькі багато збудували палаців довкола Львова і у самому Львові. Казурак відтворив на графічних малюнках можливий варіант перебудови замку під палац. А от хто вже палац зруйнував? Можливо єзуїти чи бенедиктинки. Будьласка джерело: "O Dobrach Koronnych ..." Kornel Czemerynski Lwow 1870
  8. Андрій
    Приємно спілкуватись з обізнаною людиною. Ось ще деяка інформація для роздумів."Після ліцитації 14 листопада 1833р старостинські села : Жирівка і Солонка разом з селами єзуїтськими Товщів і Підтемне з Раковцем , набув через повноваженого Яна Мадейського за 80 000 зол., граф Альфред Потоцький". Згодом Потоцькі багато будували у Львові та околицях. Цікаво куди само перевезли будівельний матеріал з Підтемнянського замочку?
  9. Андрій
    Cтосовно власності Яна Дідушицького то з документу стає зрозумілим, що він був власником від 1518–1519 по 1528рр. Тобто – 10 років. Видно, що його сини, його добра по його смерті в 1533 успадкували. Що правда у 1528р Ян Дідушицький продав Пустомити, Монастир і Млинівці гетьманові Янові Тарновському за 3000 дукатів, але згодом мусів їх відкупити назад, або іншим способом відібрати, оскільки син його Миколай був у 1541р власником Пустомит. Далі: думаю, що Монастир і Підтемне це два незалежних поселення. Неподалік в такий ж спосіб сусідствували Хоросно - Старе та Монастир (Деревач). Адже монастирі належали певному ордену і мали свої окремі землі. У випадку з Підтемним це були єзуїти. До речі Раковець (Млинівці) в певний час був розділений між 4 власниками. Стосовно "краю світу", то це мабуть у наш час. В урочищі "На кутах" було виявлено поселення 2-3 ст нашої ери. Польський археолог Т. Сулімірський подав інформацію про те, що у 1933 р. магістр Ринський дослідив три кургани, розташовані у лісі поблизу села Підтемного. У найбільшому кургані знайдено крем’яні вироби та глиняний посуд. У праці Длугоша вказується про переправу через Дністер біля села Надітичі . Звідти у Львів була вживана дорога через Миколаїв, Бродки, Красів, Підтемне, Кугаїв, Загір’я – понад Зубру у Львів. Цей старий шлях йшов паралельно до нинішнього стрийського гостинця. Дорога у Красів є відома з документів 1443р, і була часто вживаною. Зокрема з Красівських каменоломень возили колись камінь на будови у Львів. На цій ділянці р. Зубра було багато млинів з греблями. Тож життя тут вирувало. На двох великих мостах на Глиниску (місцевість у Підпемному) збирали мостове мито, тариф був встановлений від 1768р.
  10. Андрій
    Невеличкі уточнення: PODZIAL ADMINISTRACYJNY WOJEWODZTWA RUSKIEGO I BELZKEGO - W 15 WIEKU PRZEMYSLAW DABKOWSKI. – LWOW 1939 r. Станом на 1494 р - Монастир (село) і Млинівці - належать Янові Клоновському. Інше джерело вказує, що станом на 1626 р наявність у Підтемному осади міської з магдебурським правом, як власність дідича Миколи Нарайовського.
  11. Андрій
    Привіт! Тема "Підтемне" для мене дуже цікава. Проживаю поряд у Деревачі. Цікавлюсь історією рідного краю. Уважно прочитав ваші дослідження і хочу добавити дещо від себе. Інформація з "KRONIKA DOMOWA DZIEDUSZYCKICH" Lwow 1865. Мова йде про Яна Дідушицького. "Co do dobr, ktore posiadal, liczne mamy w aktach skazowki. I tak nabyl w r. 1513 Wykunkowice z czescia w Srokah od Mikolaja i Jana Dolanowskich; dwa akta z lat 1518 i 1519 swiadcza, ze byl wlascicielem Czolhan. Procz Dzieduszyc, Sokolowa, Mlyniszcza (Mlynowiec), Balicz podgornych i podroznych, Pustomyt i Siedlisk, posiadal takze Lany, Turze, Manastyr (czili Podciemne) i Zablotowce. Synowie jego dobra te po nim w r. 1533 dziedzicyli, a lubo przedal byl w r.1528 Pustomyty, Monastyr i Mlynowce hetmanowi Janowi Tarnowskiemu za 3000 dukatow.
×
×
  • Создать...