Denis

ПОПЕРЕДНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ З РЕКОНСТРУКЦІЇ ПОЛЯ ХОТИНСЬКОЇ БИТВИ 1621 р. Реконструкція здійснюється за допомогою додатку GOOGLE EARTH, геодезичних карт та планів середини XVIII століття (як найбільш наближених до рельєфу місцевості 1621 року) Якоба ван дер Шлея (Jacob van der Shley). Джерельною базою також є: щоденники Хотинської війни Я.Остророга, П.Збігнєвського, Я. Собеського, С.Любомирського, М.Мархоцького, Хроніка І.Єрлича, Історія Наїми, шляхетська кореспонденція, «Записки немецкого офицера», Кам’янецька Хроніка (вірменська) тощо. Крім того цінним джерелом при реконструкції стали мемуари Філіпа Дюпона учасника третьої – Хотинської битви 1673 р. (перша відбулась у 1616 році, (детальніше тут ЛИЦАР ПРИКОРДОННЯ: КНЯЗЬ КОРЕЦЬКИЙ І ЙОГО ХОТИНСЬКА БИТВА 1616 РОКУ https://www.facebook.com/Khotyn.Castle/posts/185759119773984). Ф.Дюпон залиш цікаві відомості щодо розмірів колишнього табору (фортеці) військ Речі Посполитої 1621 р., після перемоги Яна Собеського над військами Хусейна-паші. Розміри табору за Дюпоном (звичайно,що приблизні) 1500 (д) туазів на 1000 (ш) туазів (Туаз=1,949 м). (детальніше тут «Невідома фортеця Хотина XVII століття» https://khotynska-fortecya.cv.ua/57-0/462/ ). Перша представлена карта (фрагмент) зображує межі польсько-литовського табору (не фортифікацій, нанесення останніх буде здійснено на завершальному етапі) станом на кінець серпня 1621 року. Друга – більш ширша, (ще реконструюється) відтворює повну картину поля бою станом на 2-3 вересня. Запитання значною мірою є лише до розміщення табору лісовчиків, який можливо переміститься трохи південніше. Далі в наступних картах згідно хронології військових дій будуть представлені «таборки»/блокгаузи/земляні укріплення німецьких найманців (під командуванням Лермута, полковників Денгофа, Вейгера, Кохановського). Ці укріплення ніби «хвилерізи» мали стримувати наступальні порядки османів. Перший з них постав третього вересня. Їх пізнє зведення пов’язане з прибуттям війська королевича Владислава (в основному піхотні підрозділи). До прибуття німецьких найманців Я.К.Ходкевичу ледве вистачало піхоти щоб зайняти вали основних укріплень. Загалом земляні укріплення, як польсько-литовських та козацьких підрозділів змінювались протягом перебігу бойових дій. Остання зміна відбулась в ніч з 23 на 24 вересня. Саме в цей час козаки знищили свої позиції і посунулись ближче до коронного війська на північ. У свою чергу німці розкопали свої шанці і відступили до укріплень основних земляних фортифікацій. Гравюра Дж.Лауро зображає генеральний штурм 28 вересня 1621 р., коли козаки та німецькі найманці перебували на нових позиціях. Реконструкція здійснюється науковцями ДІАЗ "Хотинська фортеця". https://www.facebook.com/groups/665019440833119/permalink/699705207364542/

Буйновська Є.В., Позняков Д.В. Іконографічні джерела з історії Хотинської фортеці: гравюри, карти, плани. / Є.В. Буйновська, Д.В. Позняков – Кам’янець-Подільський: ФОП Буйницький О.А., 2018. – 104 с. Збірка іконографічних джерел з історії міста Хотин та укріплень Хотинської фортеці. Це гравюри, малюнки, карти, плани. У альбомі представлено шістдесят три зображення іконографічних матеріалів періоду турецько-польських війн ХVІІ ст., турецько-російської війни 1768-1774 рр., російськоавстрійсько-турецької війни 1787-1791 рр., періоду Російської імперії та зображення Хотинської фортеці та міста першої половини ХVІІІ століття. Оглядаючи їх, можна чітко уявити яку територію займало місто та як виглядала фортеця. Цікавими є плани із зображеннями вулиць, приміщень, мечетей, лазень, фонтанів, які нині втрачені. Передмова ......................................................................... 4 Іконографічні джерела турецько-польських війн ХVII ст. ...................................................................... 5 Іконографічні джерела першої половини ХVIII ст. ............................................................ 24 Іконографічні джерела турецько-російської війни 1768-1774 років. ........................................................ 36 Іконографічні джерела російсько-австрійсько-турецької війни 1787-1791 років .......................................................... 58 Іконографічні джерела періоду Російської імперії ................................................................ 80 ІКОНОГРАФІЯ ІІ ХОТИНСЬКОЇ БИТВИ 1673 Р. ІКОНОГРАФІЯ 1739 р. ІКОНОГРАФІЯ 1769 р. ПЛАНИ ХОТИНСЬКОГО ЗАМКУ 1769 р. МАЛЮНКИ ОБЛОГИ ХОТИНА 1788 р. ІКОНОГРАФІЯ ХІХ століття

Оригінальними є 3, 4, 5 , 6 Плани 1 є російською копією 4-го, а 2 копією 5-го.Копії виконанні також в кольорі, зберігаються у Москві. Плани 3 і 6 скоріше за все також оригінальні, оскільки їхні експлікації дещо різняться. 1,2, 4,5 плани авторства де Боскета, який перебував при російській армії Мініха у Хотині в 1739 року.Там при збільшені є його підписи інженер майор де Боскет.Крім того є ще плани 1739 року Хотина, але не такі детальні.Проте вони містять також цікаві відомості, які відсутні на планах де Боскета.

РИСУНОК 1. Фрагмент «План главной крепости Хотинской в Молдаве. 19 августа 1739 г» / План головної фортеці Хотинської в Молдові. 19 серпня 1739 р Автор: Інженер-майор Даніїл де Боскет / Daniel de Bosquet; Дата створення: 26 серпня 1739 року; Тип документа: рукописний план; Техніка: акварель з чорнилами; Розмір носія (фото): 12,9 x 18,2 см; Розмір оригіналу: 44 x 64 см; Експлікація: російська мова: Місце зберігання: Державний історико-архітектурний заповідник «Хотинська фортеця» / Російський державний військово-історичний архів / British Library (Британська бібліотека); Джерело: КОМПЛЕКС СООРУЖЕНИЙ КРЕПОСТИ ХІІІ-ХVІІІ вв.. Памятник архитектуры Ясские ворота ХVІІІ в. Том ІІІ. Историческая справка и Иконографический материал – К.: Украинский специальный научно-реставрационный проектный институт «УКРПРОЕКТРЕСТАВРАЦИЯ» 1980. Ф.2. – 72 с; Оцифрована версія: Державний історико-архітектурний заповідник «Хотинська фортеця». (Буйновська Є.В., Позняков Д.В. Іконографічні джерела з історії Хотинської фортеці: гравюри, карти, плани – Кам’янець-Подільський: ФОП Буйницький О.А., 2019. – 104 с.) Експлікація: А. Хостелъ или шлоз / Хостель або шлоз (замок); В. Мечеть / Мечеть; С. Магазейны совсякими припасами инженерными минерными иартелирийными / Магазини з різними припасами мінерськими і артилерійськими; D. Главная крепость збатареями иартилерией з двухь соть медных пушекъ имартиръ / Головна фортеця з батареями і артилерією з двохсот мідних гармат і мортир; E. Пашенский домъ / Пашинський будинок; F. Пороховые погреба / Порохові підвали; J. Цейхаузы / Цейгхаузи; H. Магазейны провиантные / Магазини провіантні; I. Мечети / Мечеті; U. Ставка его сиятельства Гдна генералъ фельтмаршала графа Фонминиха привзятье Хотинской крепости / Ставка його світлості пана генерал-фельдмаршала фон Мініха при здобутті Хотинської фортеці; K. Форштатъ / Фортштадт; L. Пашенские домы / Пашинські будинки; M. Кладьбища / Кладовища; N. Фонталы / Фонтали; O. Частокіл навколо міста; P. Головна вулиця; Q. Зафорштатомъ старый валъ средутами / За форштадтом старий вал з редутами; R. Зарекой Днестромъ зделаны редуты / За рікою Дністер збудовані редути; S. Казармы / Казарми; T. Ледник / Льодовик (погріб); V. Мины / Міни. РИСУНОК 2. План о заготовлении иделании минъ под бастионы куртины иворотами округ всей Хотинской крепости .1739 году в […] ноябре мце / План про заповнення і закладання мін під бастіони і куртини навколо всієї Хотинської фортеці. 1739 році в […] листопаді місяці Автор: Інженер-майор Даніїл де Боскет / Daniel de Bosquet; Дата створення: листопад 1739 року; Техніка: акварель з чорнилами; Розмір носія (фото): 12,9 x 18,2 (см); Розмір оригіналу: 49 x 70 см; Експлікація: російська мова: Місце зберігання: Державний історико-архітектурний заповідник «Хотинська фортеця» / Російський державний військово-історичний архів / British Library (Британська бібліотека); Джерело: КОМПЛЕКС СООРУЖЕНИЙ КРЕПОСТИ ХІІІ-ХVІІІ вв.. Памятник архитектуры Ясские ворота ХVІІІ в. Том ІІІ. Историческая справка и Иконографический материал – К.: Украинский специальный научно-реставрационный проектный институт «УКРПРОЕКТРЕСТАВРАЦИЯ» 1980. Ф.3. – 72 с; Оцифрована версія: Державний історико-архітектурний заповідник «Хотинська фортеця». (Буйновська Є.В., Позняков Д.В. Іконографічні джерела з історії Хотинської фортеці: гравюри, карти, плани – Кам’янець-Подільський: ФОП Буйницький О.А., 2019. – 104 с.) Експлікація: А. Вхотъ в мины / Вхід в шахти; В. Минные галереи / Мінні галереї; С. Минные камеры под бастионы / Мінні камери під бастіонами; D. Минные камеры под куртины / Мінні камери під куртинами; E. Минные камеры под каменные ворота / Мінні камери під кам’яними воротами; F. Мины которые для обороны сделаны … / Міни, які для захисту збудовані; G. Мины икамеры сделаны направо и налево / Міни і камери збудовані направо і наліво; H. Редутъ который натой стороне Днестра реки расположен блокгауз ибатареи и… / Редут, який на тому боці Дністра ріки розташований блокгауз і батареї і …; I. Шлос или замок / Шлоз або замок; K. Пороховые погреба / Порохові погреби; L. Пашеийны домъ / Пашинський будинок; M. Турецкая мечеть / Турецька мечеть; N. Провиантные магазейны / Провіантні магазини; O. Фонталъ / Фонтал. РИСУНОК 3. Plan der stadt und festung Chotzım / План міста і фортеці Хотин Автор: невідомий; Дата створення: 1739 р.; Техніка: акварель; Розмір: невідомий; Експлікація: німецька мова: Місце зберігання: Apxiв Haзeмниx Apмiй Фpaнцiї; Оцифрована версія: Державний історико-архітектурний заповідник «Хотинська фортеця». (Буйновська Є.В., Позняков Д.В. Іконографічні джерела з історії Хотинської фортеці: гравюри, карти, плани – Кам’янець-Подільський: ФОП Буйницький О.А., 2019. – 104 с.) Експлікація: A. Die Haupt Vestung / Гoлoвнa фортеця; B. Die Schloss / Зaмoк; C. Das Сommandant Hauss / Будинoк кoмeндaнтa; D. Pulver Кeller u Кessel / Пopoxoвий пoгpiб i кoтeл; E. Magazines / Maгaзини (2 об'єкти поблизу Стамбульських воріт); F. Die Ausfaelle u Minen / Bилaзки i мiни; G. Die Casernen / Кaзapми (7 шт. мiж будинкoм кoмeндaнтa); H. Die geweijchte Кirche / Ocвячeнa цepквa; I. Des Bacha Hauss / Будинoк пaшi; К. Die Fontaine u. Brunnen / Фoнтaн i кpиниця (у дворі будинку паші); L. Zwei Schiff Brücкen / Подвійні понтоні мocти; M. Die zur Bedecкung beyder Brücкen auf Polnischer Seiten verfertigte Redoute / Peдyт, звeдeний нa пoльcькiй cтopoнi для пpикpиття oбидвox мocтiв; N. Moschee / Мечеть (в замку); О. Артилерійський будинок / Artillerie Hauss (в замку під західною стіною); Р. Zeughaus / Цейгауз (над потоком поблизу Тімішоарських воріт). РИСУНОК 4. PLAN Der Haupt Vestung Chotzim in der Moldau mit accord eingenommen den 19.ten August A.o 1739 / План головної фортеці Хотин у Молдові здобутої 19 серпня 1739 року Автор: Інженер-майор Даніїл де Боскет / Daniel de Bosquet; Дата створення: 26 серпня 1739 року; Тип документа: рукописний план; Техніка: рукописне перо і чорнило з аквареллю; Розмір оригіналу: 44 x 64 см; Експлікація: німецька мова Місце зберігання: British Library (Британська бібліотека). The BL King’s Topographical Collection Експлікація: А. Замок; В. Мечеті; С. Магазини (склади )з різними інженерними, мінерськими і артилерійськими матеріалами (припасами); D. Головна фортеця з бастіонами і артилерією з двохсот мідних гармат і мортир; E. Будинок Паші (адміністративна споруда); F. Порохові підвали; G. Цейгхаузи; H. Магазини (cклади) з продовольством; I. Ставка його світлості пана генерал-фельдмаршала графа фон Мініха при здобутті Хотинської фортеці; K. Фортштадт (укріплене місто); L. Торгові крамниці; M. Церковне (христиняське) кладовище; N. Фонтани, криниці; O. Частокіл навколо фортштадту; P. Главная улица / Головна вулиця; Q. За містом старий вал з редутами; R. За Дністром збудований редут; S. Казарми; T. Льодовик (крижаний погріб). U. Міни. РИСУНОК 5. Plan of the Mines under the Bastions, Curtains and Gates round the fortifications of Cochim / План мін під бастіонами, куртинами (стінами) та воротами навколо укріплень Хотина Автор: Інженер-майор Даніїл де Боскет / Daniel de Bosquet; Дата створення: листопад 1739 року; Тип документа: рукописний план; Техніка: рукописне перо і чорнило; Розмір оригіналу: 49 x 70 см; Експлікація: англійська мова: Місце зберігання: British Library (Британська бібліотека). The BL King’s Topographical Collection Експлікація: А. Вхід в мінні галереї; В. Мінні галереї; С. Мінні камери під бастіонами; D. Мінні камери під куртинами; E. Мінні камери під воротами; F. Міни, збудовані для захисту; G. Розгалуженні мінні тунелі; H. Редут на іншому березі Дністра I. Цитадель; K. Порохові склади; L. Пашинські будинки; M. Турецькі мечеті; N. Магазини (cклади) з продовольством; O. Фонтани (криниці). РИСУНОК 6. Plan von Chotzim / План Хотина Автор: Невідомий Дата створення: 1739 р.; Тип документа: рукописний план; Техніка: рукописне перо і чорнило з аквареллю; Розмір оригіналу: 44 x 56 см; Експлікація: німецька мова; Місце зберігання: Biblioteka Książąt Czartoryskich; Режим доступу: http://cyfrowe.mnk.pl/publication/13390 Експлікація: 1. Головна фортеця; 2. Замок; 3. Будинок паші; 4. Будинок коменданта; 5. Казарми; 6. Магазини (склади); 7. Пороховий погріб; 8. Фонтани та криниці; 9. Мінні проходи; 10. Освячена церква (мечеть валіде-султан Емметулах Рабії Гюльнуш); 11. Подвійні понтоні мocти; 12. Peдyт, звeдeний нa пoльcькiй cтopoнi для пpикpиття oбox мocтiв.

Книга дійсно гарна. Але з реконструкцією поля боя там явно потрібно більш детально попрацювати. Основна помилка в тому, що використовуючи іконографію Якоба Лауро та щоденники учасників битви, автори не врахували що позиції козаків неодноразово змінюватися. І при своїй реконструкції поля боя виходить що більш ніж 40 тисячна армія козаків займала фронт у 500-600 метрів, і глибиною до 800. Їх просто би розстріляли турецькі гармати.

Скоріше всього це було зображення проекту модернізації укріплень Хотина 1807 року. План дійсно зберігся в ДІАЗ "Хотинська фортеця", оригінал у Москві. План за підписом Сухтелена

https://khotynska-fortecya.cv.ua/

Згідно планів 18 століття та відомостей турецьких істориків, місто Хотин мало зовнішню лінію земляних укріплень з частоколом. Частина цих укріплень були рештками польсько-козацького табору 1621 року, що були модернізовані турками у 1672 році перед битвою під Хотином у 1673 року. Крім того османи проводили активні фортифікаційні роботи у 1769 році перед облогами Хотинської фортеці.Про це свідчать плани Якоба ван дер Шлея. У 1788 після облоги Хотина австрійцями під командуванням принца Йосифа Кобурга-Заафельда, Хотин на 5 років став маркою Імперії ГАБСБУРГІВ.Австрійці модернізували османський ретраншемент, але у 1792 році його зрили, перед поверненням туди турків.Про це свідчать турецькі історики та французький інженер Франц Кауффер, найнятий турками для модернізації османських фортець в 1790-х роках. Про це можна почитати у Ігора Сапожнікова.