[Яворів (Яворов): замок / королівський будинок Яна ІІІ Собеського]

Опис замку в Lustracja ziemi lwowskiej 1661-1662

  

[Яворів (Яворов): замок / королівський будинок Яна ІІІ Собеського]

Поповню тему симпатичною картою за 1854 рік з колекції кадастрових карт ЦДІАЛ.

Земляні укріплення вже не такої ідеальної форми, як були в 18 столітті, проте загальні форми ще достатньо добре читаються.

[Ягорлык - приграничный замок Речи Посполитой]

В 28.06.2018 в 01:09, Ілля Литвинчук сказал:

Ну и привлек меня этот участок. Габариты - примерно 90х90 

Не остатки ли это замчища?

Натяк, звичайно, зрозумілий. Але якщо роздивитися трохи ближче знімки попередніх років, то, особисто мені здається, що це природні утворення

 

Ось так приблизно ці формації виглядають збоку. Фото на Google Earth локалізоване в 200 метрах поруч з об'єктом:

[Романів (Романов): замок]

Недавно мав чудову нагоду відвідати даний замок. Об'єкт просто вразив своїм станом збереження, позитивні враження і досі гріють душу.

Замок знаходиться за територією якоїсь установи (щось типу лісництва, точної назви не згадаю) і потрапити до нього можна лише пройшовши ворота на територію. Я не з тих людей, які люблять вриватися на якісь закриті чи приватні території і вирішив зайти з іншої сторони. Довелося дертися через густі зарослі високої трави, кущів і т.д. Підійшовши до замку з півночі, об'єкт легко дав себе впізнати дуже стрімким і достатньо високим схилом куртини. Видертись наверх було завданням не з найпростіших - все, все, все абсолютно заросло непрохідними кущами і дрібними деревами. Тим не менше посеред цих заростей абсолютно чітко можна було виокремити кутові клиновидні бастіони, стан збереження яких просто ідеальний. Далі був спуск вниз, на внутрішнє подвір'я замку. Воно знаходиться помітно в низовині відносно периметру укріплення. Жодних споруд, чи навіть натяків на їх залишки не побачив. Воно і зрозуміло, схоже об'єкт був дерев'яно-земляним. Всі споруди, очевидно дерев'яні, не збереглися. Про їх розташування хіба археологія зможе щось розказати. В західній куртині є пробіл -  звідси був єдиний в'їзд в замок. Ну, і також варто відзначити, що південно-східний бастіон дуже відрізняється від решти своїм теперішнім станом. На відміну від всіх решти - тут майже немає кущів і дерев, що дозволило не лише оцінити стан пам'ятки, а і зробити фото, які хоча б частково передавали стан збереження. Мало того, якась добра душа, щойно перед моїм візитом покосила там траву 

Ось такий вигляд має згаданий мною південно-східний бастіон:

  

Ну і так виглядає подвір'я замку:

Інших фото не публікую, оскільки направду важко було в густих зарослях зробити інформативні фото. Впевнений об'єкт дуже гарно би розкрився з повітряної зйомки, особливо в період відсутності листя.

Загалом, як я вже казав, замок залишив по собі надзвичайно позитивне враження. Якщо позбавити його рослинності і трохи "привести до порядку" замок абсолютно спокійно може займати місце в складі відомого туристичного маршруту "Золота Підкова", враховуючи його розташування якраз між Звенигородом і Свіржом.

[Романів (Романов): замок]

Обговорюється цей об'єкт: Замок поблизу с.Романів
 

Романів - село в Перемишлянському районі за 30 км. на південний-схід від Львова. Про існування тут замку нам чітко повідомляє карта Фрідріха фон Міга, де на північно-західній околиці села бачимо характерний прямокутник, виконаний чорними лініями (що говорить нам про земляний тип укріплення) і по кутах чотири виступи. Поруч бачимо три муровані споруди (виконані червоним кольором) і весь цей комплекс розміщений на невеликому прямокутному узвишші. Ідентифікувати місце виявилось абсолютно не проблематичним завданням, оскільки на сучасних супутникових знімках абсолютно гарно і чітко в потрібному місці проглядається об'єкт, схожий за форморю на таку собі зірочку і рясно покритий рослинністю.

 

На пізніших картах в потрібному місці також можна побачити об'єкт, щоправда його форми не так гарно проглядаються. Тим не менш, з'являється позначка Dwór, що характеризує його, як певний маєток.

 

Чи не першим джерелом з сучасної літератури, куди варто заглядувати при пошуку інформації по таких об'єктах є праця В. Пшика Укріплені міста, замки, оборонні двори та інкастельовані сакральні споруди Львівщини XIII-XVIII ст. Тут дійсно знаходимо невелику довідку про замок:

Цитата

Розташоване за 29 км на пн. зах. від районного центру. Село вперше згадується у 1410 р. Село було приватною власністю. У др. пол. XV ст. в актових документах двічі відзначено наявність укріплення в Романові. Про замочок в пер. пол. XVII ст. згадав також В. Лозинський. Ці відомості теж подали О. Мацюк та Я. Адамчик. Пізніші згадки про замок чи оборонний двір невідомі. Поблизу села знаходиться найвища точка Гологірського хребта і Подільського плато — гора Камула (473 м). На одному з її мисовидних виступів, який дещо нижчий від найвищої вершини гори, розміщена природна тераса. В ІХ-ХІ ст. тут знаходився культовий центр. На домінуючій висоті на поверхню із землі виступає велетенська кам’яна брила висотою понад 6 м. Більша частина скелі, яка знаходиться на поверхні землі, була обтесана і мала чотири грані розміром 4 х 4 м, площини яких зорієнтовані майже по сторонах світу. Місце неідентифіковане. Невідомі інвентарні описи.

У своїй довідці Пшик згадує, що наявність укріплення в Романові двічі відзначено у актових документах др. пол. XV ст. Ці згадки дійсно можна віднайти в праці "Akta grodzkie і ziemskie z czasow Rzeczypospolitej Polskiej" том 15. Йдеться тут про документи під № 1280, 3483

 

Я, нажаль, не сильний в латині, тому докладний зміст документів мені поки не відомий, проте навіть неозброєним оком можна зауважити, що тут фігурує слово  fortalicium. Ось, що про цей термін говорить Олег Мальченко в статті "Термінологія оборонних споруд на українських землях у ХV-XVI ст.":

Цитата

Термін «замок»  також вживався сучасниками для означення ще одного  типу фортифікаційних споруд, поширеного на прикордонних українських землях - шляхетських оборонних дворів. Іноді відносно них вживався латинський фортифікаційний термін «fortalicium», що почав розповсюджуватися на українських землях з XIV ст.

Також цей термін намагається пояснити Lozinski Wladyslaw у праці "Prawem i lewem. — Lwow, 1931". Тут же, як приклад вживання цього терміну згадується і замок в Романові:

Цитата

Zamożniesza szlachta posiada zameczki, drewniane wprawdzie najczęściej, ale opatrzone w basztowe czatownice, otoczone wałem lub potężnym ostrokołowym parkanem. W aktach dwory takie zawsze wymienione są jako fortalitia, jeżeli zameczek jest murowany z dodatkiem muratum; zamek większy, już naprawdę według reguł fortyfikowany, nazywa się arx.

Переклад:

Цитата

Заможніша шляхта посідала замочки, найчастіше дерев'яні, але opatrzone w basztowe czatownice(?), оточені валом або потужним гостроколовим парканом. В актах двори такі завжди згадуються, як fortalitia, якщо замок був мурований - то з додатком muratum; замки більші, укріплені згідно правил називалися arx.

Також про існування замку тут згадується в праці "Adamczyk Jan Leszek. Fortyfikacje stale na polskim przedmurzu od polowy XV do konca XVII wieku":. Щоправда тут лише коротенька довідка, з посиланням на Лозинського:

Варто також відзначити, що декілька років тому об'єкт попав в поле зору Андрія Филипчука, який провів тут розвідку і її результатами поділився в Віснику інституту археології. Випуск 9, 2014 р.

Цитата

Романів Х (бастіон). Ще одна пам’ятка у с. Романів, яку пощастило зафіксувати у процесі дослідницьких робіт, – бастіон. Наразі невідомо, чи повноцінно він введений у науковий обіг. Цей об’єкт здавна фігурує у місцевих легендах та розповідях (ур. “Чортовиско”). Географічні координати бастіону, встановлені за допомогою GPS: Т1 (центральна точка пам’ятки) – H – 275 м, N – 49°42'39.06", E – 24°19'53.91". Пам’ятка розташована у північно-західній частині с. Романів, на північ від садиби місцевого лісника (див. рис. 2). Складається із центральної підквадратної ділянки з максимальними параметрами 40х40 м (зорієнтована майже за сторонами світу). Її оточують потужні оборонні конструкції у вигляді чотирьох бастей (по кутах площадки) та валів, що сполучають останні. Параметри бастей у нижніх їхніх частинах складають до 28,5–29,0 м, а відстань між двома з них – до 30 м. Таким чином, сумарна довжина однієї зі сторін бастіону у його нижій частині сягає 90 м. На вершинах бастей розташовуються невеликі площадки (приблизні розміри 11х11 м), між якими проходить гребінь валу (ширина гребеня валу – до 2 м). Сам вал має ширину близько 19 м: 2 м – гребінь валу, 10 м у напільну сторону та 7 м у сторону внутрішньої площадки. Висота від підніжжя південно-східної бастеї до її вершини складає 7,7 м; рівень гребеня валу від цієї відмітки понижений на 1,2 м, а центральна ділянка розташовується на 3,5 м нижче від вершини південно-східної бастеї. Із західної сторони бастіону розташовувався в’їзд (ближче до південно-західної бастеї) на пам’ятку. Сліди від нього збереглися у своєрідному розриві у цій частині укріплення (максимальна ширина 5,5 м). Від західної частини бастіону відходить також рів максимальною шириною 10–14 м (рис. 10).  Під час огляду території бастіону нам не вдалося зафіксувати фрагментів керамічних посудин пізнього середньовіччя/нового часу. “Пощастило”, правда, натрапити на сліди від діяння “чорних” археологів, які, до слова сказати, “перекопали” значну частину пам’ятки. Складається враження, що бастіон (Романів Х) слід віднести до фіналу пізнього середньовіччя та початку нового часу(?) 

Серед "джерел", які також варто було б залучити, є одна карта складена свого часу одним місцевим мешканцем для @Filin. Вона додає багато дрібних деталей, які гарно доповнюють обороноздатність об'єкту, але яких не побачиш не побувавши на місці

[Яворів (Яворов): замок / королівський будинок Яна ІІІ Собеського]

Натрапив в нотатках Олександра Чоловського на передрук одного цікавого документу, датованого 1672 роком, де описаний арсенал Яна Собєського, який зберігався в Яворові (очевидно в самому замку). Колекція вкрай цікава. 

А в виданні Broń i barwa за 1936р. Nr. 11-12 ст. 248-255 можна побачити це все, але вже не в чорновиках, а в вигляді гарно оформленої статті.

[Щеплоти (Щеплоты): монастир]

З'явився привід для чергового візиту в ЦДІАЛ. Маю надію, що документи 146 фонду можуть містити якісь цікаві моменти 

[Щеплоти (Щеплоты): монастир]

9 часов назад, Filin сказал:

Было бы интересно узнать, как сложилась судьба монастырского участка после его упразднения. Что там было после этого?

А ось і відповідь:

Цитата

Szczepłoty liczyły ok. 320 ha pól uprawnych, łąk i lasów. Dwór i budynki folwarczne były położone na wysokiej skarpie nad łąkami, przez które przepływała rzeka Zawadówka, w dolnym biegu zwana Lubaczówką. Teren otoczony był wałami obronnymi usypanymi w XVI-XVII w. przez jeńców tatarskich. Na wałach tych rosły kilkusetletnie dęby i lipy. W półkolu wałów, przedzielonym głęboką fosą, która po osuszeniu została zamieniona na sady i ogrody warzywno-owocowe, leżał dwór oraz zabudowania folwarczne. Na tym terenie znajdował się (XVI-XVIII w.) klasztor Bazylianów, po którym pozostało kilka zabytkowych piwnic (nad jedną z nich został zbudowany nowy dwór), płyty nagrobne cmentarza klasztornego i tradycja nazywania dworu przez miejscową ludność „Monastyrem”. Majątek był położony 70 km od Lwowa. Dwór i reszta zabudowań gospodarczych zostały rozebrane w 1998.

Переклад:

Цитата

Щеплоти налічували близько 320 га оброблюваних земель, луків та лісів. Садиба та фермерські будівлі розташовувалися на високому березі над лугами, через які проходила річка Завадівка, у нижній течії звалася Любачівка. Ця територія була оточена захисними валами, зведеними в XVI-XVII століттями татарськими в'язнями. На цих валах росли кількасотлітні дуби та липи. У півколі насипів, розділених глибоким ровом, який після висихання був перетворений на овочеві та фруктові сади і городи, знаходився двір і господарські споруди. У цьому районі існував (16-18 ст.) Василіанський монастир, після якого залишилось кілька історичних пивниць (на одній з них був побудований новий двір), надгробки монастирського цвинтаря та традиційна назва садиби  від місцевого населення - "Монастир". Маєток був розташований за 70 км від Львова. Двір та інші господарські споруди були розібрані в 1998 році.

Ziemianie polscy XX wieku. Słownik biograficzny. część 8 ст.90

[Щеплоти (Щеплоты): монастир]

Судячи зі всього, фортифікації і зараз гарно читаються не лише з повітря, але і з землі. Ость тут знайшов кілька сучасних фото місцевості. Самі зображення не особливо інформативні, але їх підписи свідчать про читабельність укріплень:

1. Szczepłoty (ukr. Щеплоти). Pozostałości starodzewia na nowożytnych fortyfikacjach ziemnych.
2. Szczepłoty (ukr. Щеплоти). Pojedyncze drzewa rosnące na koronie nowożytnych fortyfikacji ziemnych.
3. Szczepłoty (ukr. Щеплоти). Pojedyncze drzewa rosnące na koronie nowożytnych fortyfikacji ziemnych.
4. Szczepłoty (ukr. Щеплоти). Budynek podworskiej stajni na terenie folwarku.

   

І ще один маленький матеріал, не без фантастики, але повідомляє, що деякі сліди, окрім бастіонів, від монастиря таки залишились

Цитата

У сусідньому селі Щеплота існував монастир, який у XVIII столітті розформувала австрійська влада. Коли монахи покинули стіни монастиря, будівля провалились під землю. Уцілів лише іконостас, який перенесли у церкву в Завадів. Збереглась як пам’ять про монастир кам’яна пивниця, нагадують про колись монаше життя і старі дуби. Це загадка для археологів, яка може відкрити чимало цікавинок із минулого.

[Щеплоти (Щеплоты): монастир]

Обговорюється цей об'єкт: монастир поблизу с. Щеплоти


Щеплоти - село в Яворівському районі Львівської області. В 17-18 ст. існував тут Василіанський монастир. Ось такі відомості про нього подає Вікіпедія

Цитата

В селі існував василіанський монастир, закладений, як продовження грушівського зібрання і обладнаний в 1626 році Адамом Літинським, паном Грушева. Засновник надав монастирю поле, луги, став і млин. У монастирі перебувало 12 ченців. Окрім того було збудовано дві камери для монахів і каплиці над могилою отця Христофора Волковецького, Патріарха Константинополя. Першим ігуменом щеплоцького монастиря став о. Авраамій (пом. 1653 р.), одним з чергових був о. Юзеф Вовк з ближнього Дрогомишля (пом. 1708р.), будівельник монастирської церкви Благовіщення Найсвятішої Богородиці.
Свою присутність в історії монастиря зазначив також Ян III Собєський, який в 1678 році підтвердив ерекційний документ, а пізніше залучив до нього чергові надання. До монастиря належало також село Поруби. Отже, це було заможне зібрання. Наприкінці XVII століття при монастирі відкрито послушництво, а в 1772 році школу риторики. При монастирській церкві діяло також братерство святого Онуфрія, покликане до життя в 1744 році. Функцію старшого брата виконував спадкоємець Розвадовський, галицький каштелян, тодішній власник Грушева. Після розборів Республіки, австрійські власті ліквідували монастир. У 1788 році ченці перенеслися до сусіднього Крехова

Основна інформація взята зі "Словника географічного королівства Польського":

Джерело

Про оборонний характер монастиря свідчить, в першу черту, карта Фрідріха фон Міга.

Джерело

Тут можна побачити сам монастир, який розташувався на східній околиці села, оточений земляними укріпленнями. В плані нібито квадрат, але зображені лише три бастіони. Сам монастир знаходиться на чітко окресленому узвишші, а з північної сторони тягнеться водойма, що також додає своїх фортифікаційних переваг.

Вже в 19 ст., як розуміємо з вищенаведеної довідки, монастир не існував, але наведу кілька зображень карт цієї місцевості

Джерело

Ось тут дуже чітко окреслена потрібна нам ділянка. Бачимо, що її форма дуже близька до трикутної. Тож, можливо, саме тому на карті фон Міга зображенні лише три бастіони.

І ще одне зображення - кадастрова карта 1855 року:

Джерело

Складно говорити, чи залишилося зараз щось від монастиря, через майже 250 років з дня його закриття, проте @Filin таки зміг видивитись на сервісах Google Earth залишки тих бастіонів

  

[Старичі (Старичи): замок]

Ось такий цікавий уривок тесту можна знайти на сторінці Вікіпедії, яка стосується сусіднього населеного пункту - Шкло:

Quote

Така план-схема (датована орієнтовно 1780 р.) збереглася у фондах Львівського державного архіву. Цей надзвичайно цінний документ дає змогу побачити межі земляних общин сіл Шкло, Старичі, Новий Яжів, мінеральне джерело і лікувальню, заїзджий двір з поштою, замок, церкви, паперову мануфактуру. Внизу схеми напис французькою мовою: «Накреслено кавалером Емілем-де-Бужероном, інженером Його Цісарської Величності Імператора і короля в окрузі Пільзно»

Такий документ дійсно можна віднайти в ЦДІАЛ ф.720 оп.1 спр.1084. Ось так виглядає ця карта

 

Орієнтація сторін світу трохи збиває з пантелику, але на карті дійсно під буквою А позначений дуже-дуже грубо і схематично, але все ж наш замок. 

 

Викликає великий інтерес зображення в лівому нижньому куті карти. З першого погляду ніби звичайне художнє оформлення, але придивившись - можна розглянути сюжет: Землемір-картограф зі своїм знаряддям в процесі роботи, разом зі своїм помічником. На задньому плані замок. Тут постає запитання. А чи не увіковічнений тут сам автор карти де Бужерон і тутешня місцевість, включно з нашим замком? На передньому плані забражена споруда, яка цілком може тягнути на водяний млин. На карті в нас є такий, позначений буквою D (moulin ruine). Тож маємо навіть гіпотетичний ракурс цього малюнку, в якому багато чого сходиться, включно з орієнтацією замку(в'їзна брама була орієнтована саме на схід, в сторону того самого млина). Якщо інформація відповідає дійсності, то маємо найбільш раннє зображення замку в Старичах:

[с. Замок: замок]

Нарешті руки дотягнулися до досить рідкісного видання "Les châteaux de Pologne. 1-er fascicoule. Varsovie: Messager Polonais" (1929). Хоча текстової інформації небагато, але дуже потішило невідомими мені досі ілюстраціями, особливо в частині інтер'єрів замку:

  

  

 

[Старичі (Старичи): замок]

Ось такий чудовий план замку відкопав в колекції кадастрових карт ЦДІАЛ

[Старичі (Старичи): замок]

Les châteaux de Pologne

[Речки (Річки): замок]

 Ось така кадастрова карта середини 19 ст. зберігається в ЦДІАЛ. Напревеликий жаль, ніякої ясності в історію замку не вносить. Навпаки, дає чітко зрозуміти, що в той час замок вже не існував і не розглядався, як якась цілісна споруда. Але тоді викликають запитання щоденники Першої світової, про які йшлося вище.

[Нагачів (Нагачев): замок]

Ось так виглядав наш об'єкт в середині 19 ст.

ЦДІАЛ ф. 186 оп. 9 спр. 294 арк. 10, 11

[Старичі (Старичи): замок]

Знайшов ще один сучасний аерофотознімок потрібної нам ділянки. З нього вдалося ідентифікувати місця розташування споруд, які фігурували в пості №3. І так, вони дійсно розташовані та території де був замок і можуть мати безпосереднє відношення до нього.

[Речки (Річки): замок]

Інвентарний опис Річицького замку за 1702 рік. ЦДІАЛ ф.134 оп. 1 спр. 134. аркуш 1

 

[Нагачів (Нагачев): замок]

Обговорюється цей об'єкт: Замок в с. Нагачів
 

Нагачів - село Яворівського району Львівської області, знаходиться за 12 км. на північний-захід від районного центру Яворова.

Першою згадкою, яка трапила мені в руки про замок в цьому населеному пункті була невелика замітка в щоденниках Ульріха фон Вердума, який подорожував і описував наші землі в 1670-х роках. Виглядає вона так:

Цитата

Дня 17 грудня з місця того до Нагачева 1 миля. Середнє село з костелом і двором шляхетським, оточеним дерев'яними балюстрадами і вежами в? ровах?

Ідентифікувати місце про яке говорив Вердум було не проблемно. На карті фон Міга чітко бачимо чотирикутне земляне укріплення в центрі села з кількома невеличкими мурованими спорудами. На пізніших картах видно деякі зміни, але загальна форма укріплення залишається все тією ж. Ця ж форма, дає хорошу можливість визначити сьогоднішнє місце розташування об'єкту. Як бачимо на супутникових знімках, ділянка, на щастя, не була забудована тому є доволі впізнаваною.

  

Окрім візуальних джерел, інформацію про укріплення мені вдалося віднайти в письмових джерелах. В державному архіві Перемишля натрапив на документ, датований 1730 роком, про те що Урсула Пжебендовська надає поповим синам Антонові і Теодорові чверть поля в довічне користування. Коротко згадується тут і замок:

Цитата

Згадані Антон і Теодор жодних чиншів до замку Нагачівського давати не будуть

Інформації небагато, але документ дає зрозуміти що замок в 1730-му році стояв і успішно функціонував.

Далі варто відзначити Rolnik, 1867-1937.  На сторінках 87-88 досить немаленька стаття про Нагачів, але більш зосереджена на власниках - родині Юнгів з Шотландії і ї історії та інших питаннях. Стосовно укріплень я би виділив один абзац:

Цитата

В родині сьогоднішніх власників залишається Нагачів вже близько 100 років. Двір сучасний, будинки муровані в відповідній кількості, криті дахівкою чи бляхою. Гарний англійський парк і алея, що тягнеться довкола. Сліди валів і ровів, що збереглися, свідчать, що був тут колись замок оборонний, з часів наїздів татарських. Назва Нагачів походить від хана татарського "Nahaczew"

Також в виданні фігурує декілька знімків. Цікавість в мене викликали два:

 

На першому бачимо житловий будинок, на другому якесь цікаве приміщення з не менш цікавим підписом - "так звана башта".

Ну, і декілька сучасних джерел. Вікіпедія:

Цитата

Перші історичні згадки про Нагачів датуються 1456 роком, але існують і більш ранні — 12-13 ст. Під час визвольних змагань 1648–1654 років загін озброєних селян Нагачева виступив проти польської шляхти. Під час селянських виступів за відміну кріпацтва в 1848 році було спалено панський будинок. Місцева садиба була розміщена на лівому березі потоку Липовець, на місці більш ранньої осади, пам'ятаючої часи наскоків ординців. Напевно вже за панування короля Яна III Собєського, або за короля Августа II село належало Пребендовським, які на початку XVIII століття обладнали місцеву парафію східного обряду. Останніми нагачівськими власниками маєтку була родина де Lenie Younga, яка прибула до Речі Посполитої з Шотландії. Цей факт мав місце наприкінці XVI століття, за часів короля Сигизмунда III. Впродовж XVII століття, представники цього роду брали активну участь у війнах, що велися між Польщею, Москвою і шведами. У пізніший період оселилися на території перемишльської землі. Після придворних будівель залишився тепер всього лише цінний парковий ліс.

Історія міст і сіл СРСР:

Цитата

На території сільського парку зберігаються і досі вали від старої фортеці. Під назвою Нагачів село вперше згадується у документах за 1578 рік. В роки визвольної війни загін озброєних селян з Нагачева виступив проти королівських військ. Але сили були нерівні і селяни потерпіли поразку. У XVIII столітті нагачівці виступили проти будівництва костьолу і побудували в селі церкву. В результаті селянського бунту у 1848 році був спалений поміщицький маєток.

В. Пшик Укріплені міста, замки, оборонні двори та інкастельовані сакральні споруди Львівщини XIII-XVIII ст.

Цитата

Розташоване за 12 км на пн. зах. від районного центру. Село вперше згадується у документах за 1578 р. На території сільського парку збереглися вали і рови від старої фортеці. Про наявність оборонного двору сповістив Ульріх Вердум, зазначивши, що Нагачів — “середнє село із костелом і шляхетським двором, який оточений дерев’яною огорожею і ровом”. Ці укріплення спостерігаються і на карті Міга. У 1848 р., під час селянського бунту, був спалений панський двір, можливо, що це була територія давньої форталіції. Місце неідентифіковане. Невідомі інвентарні описи та іконографія.

Також, в спробах побачити місцевість в сьогоднішньому стані, натрапив на  фото споруд, які фігурували вище. В додачу до них є ще одне, яке слабо передає візуальну інформацію, але підпис свідчить, що йдеться про збережені вали - "Nahaczów (ukr. Нагачів). Pień jesiona wyniosłego na kornie wałów zachowanych fortyfikacji ziemnych"

  

Ну ось так-от ввідна інформація.

[Старичі (Старичи): замок]

4 часа назад, Filin сказал:

Lustracja województwa ruskiego 1661-1665. Wyd. K. Arłamowski, W. Kaput. Cz. 2. Wrocław, 1974, S. 198

Конкретно цього видання також не знайшов (точніше його адаптованої, друкованої версії), але знайшов оригінал тут на ст. 491, або листі 239

Спроба перекладу і адаптації :-)

Цитата

Замок в Старичах

Є в тому селі замок приблизно квадратний, оточений валом. Брама до нього мурована, на дитинці будинків три. Будинок перший найбільший?, в якому великі сіни, з сіней ізба [приміщення?], столова, з столового приміщення алькеж, навпроти приміщення друге, по боках два приміщення і каплиця. Другий будинок в якому два приміщення, навпроти sobie з алькежом. Третій будинок в якому також два приміщення і алькежів два, кухня велика а при ній приміщення.

[Старичі (Старичи): замок]

Згадує про наш об'єкт в своїх щоденниках Ульріх фон Вердум, якому доводилось подорожувати цими землями в 1670-х роках.

Цитата

...а з лівої сторони на узгір'ї видно стоячий шляхетський двір Старичі

[Старичі (Старичи): замок]

Додам в тему ще дві карти 1878 і 1938 років, які завалялися на жорсткому диску.

 

На першій добре бачимо двір з чотирма спорудами і виходом на східну сторону, на другій, нажаль, таких деталей немає, але цікаво, що поруч є залізнична станція Старичі-Двір

[Старичі (Старичи): замок]

В 31.03.2018 в 22:21, Filin сказал:

непонятно, какое здание служило в качестве дворца?

На просторах мережі знайшов три фото, які підписані "Starzyska (ukr. Старичі). Budynek dawnego dworu". Поки не знаю, чи ці фото мають пряме відношення до нашої теми, але на вся випадок закину сюди

  

[Старичі (Старичи): замок]

Обговорюється цей об'єкт: Замок в с. Старичі
 

Старичі - село Яворівського району Львівської області, розташоване за 15 км. на пн.-сх. від Яворова. 

Згадує про замок в Старичах В. Пшик у своїй праці Укріплені міста, замки, оборонні двори та інкастельовані сакральні споруди Львівщини XIII-XVIII ст.

Цитата

Розташоване над потоком Курницьким, за 15 км на пн. сх. від районного центру. Перша писемна згадка про село походить з 1425 р. В давні часи було королівщиною. Б. Януш подав інформацію, що в Старичах був оборонний замок, на місці якого на поч. XX ст. знаходилась будівля лісничого. Місце неідентифіковане. Невідомі інвентарні описи та іконографія.

Насправді, ідентифікувати місце розташування замку виявилось зовсім не складним завданням. На карті Фрідріха фон Міга немає чітко позначеного укріплення, проте є дуже цікаві елементи рельєфу на північно-східній околиці населеного пункту. А саме дуже характерне прямокутне узвишшя, яке як ніщо інше може претендувати на роль потенційного замчища:

Джерело

Ні більш пізніших картах ми також можемо побачити дуже цікаві риси окресленої ділянки:

 
Джерела: 1, 2

Якщо в першому випадку бачимо трохи аморфні форми, то друге зображення нам дає просто розкішний план замчища. Від якого, нажаль, сьогодні не лишилося майже й сліду:

ВікіМапія

Зате тепер ми чітко знаємо, де саме потрібно шукати зниклий замок.

Серед письмових джерел, де би він був зафіксований варто відзначити "Географічний словник королівства Польського":

Джерело

Інформації тут небагато, лише згадка, що тут був укріплений замок, а на момент складання словника там стояв будиночок лісничого (інформація перегукується з поданою Пшиком). Але дуже важливим є посилання на джерело цієї інформації, що нечасто можна спостерігати в Словнику. В 7-му зошиті "Часопису Оссолінських" за 1833 рік потрібної інформації не знайшлося, тому довелося трясти і інші томи. І так, дійсно, в 6-му зошиті знайшовся цікавий опис замку в Старичах:

   

Цитата

 

Пам’ятка Старовини у селі Старичі
Старичі знаходяться неподалік Яворова, на пісках, оточені декілька тисячними гектарами лісу. 
Промовляє і то вихваляючи ніколи раніше там не гніздячого предка, що менш щедрої від природи розлогої околиці, садибою обрав, замок зміцнив, валами окопав, а незважаючи на власну вигоду, безпеку мав швидше на думці і близькість до чужих сторін, звідки багато Татарів і диких козаків були навали/напади, а за ними нещаслива кількарічна революція і війни з Богданом Хмельницьким, цей  край мучили; тривога і невпевненість наповнювали життя мешканця. Пуста на перший погляд, що до витончених потреб місцевості, інші зручності, ліси, урочища для охорони рекомендувалися, а на ті наперед дивилися. Фортеця (де сьогодні огород), могло 200 екіпажів пройти (1). Число це мусило бути достатнім, коли замки корони, часто переробляли в меншу, тобто необхідну для безпеки маєтку і осіб, що під час пожежі, або коли  посполите рушення в поле витягувало, сюди сходилися під опіку Войських і Підстароських, власне з чоловічої плоті охоряняючих дім. Досить скромне, але значуще місце недавно відвідав. Errat ante aculos domus formaque locorum (Ovid Trist); шанобливо очі повертав, на цей мовчазний шанець, сьогодні травою зарослий – на цю башту, в якій колись каплиця була, на вїздну браму єдину залишену, через яку неодин озброєний товариш на нічну сторожу проходив. Погляд мій охоплював цю колістість (mający kształt koła lub zbliżony do koła), липами прикрашений простір, що напівмертве і голе в городах, зарослях і нивах, як примари минулого стирчать; обійшов усе подвір’я, де на хороброму коні вершник, палахкотів бажанням позмагатися із своїм наїзником. Врешті із цієї залишеної похвали, яка щогодини переходить в непам’ять, мій погляд прикипів до оборони, чотирикутно-збудований замок, які неповні два століття назад, сховищем був від надходящої раптової ______ . Тепер уже все минуло, також тривога, як і лікування; це місце обсів спокій, гробовій тиші подібна. D`autres tems d`autres moeurs. (Vol). Відходячи в русі, повторив думку Бродзіньскєго, на смерть Чарторийського.

Чим є це місце – сказав. Чиє і коли? Наступні знаки нам говорять:
Таблиця сірого мармуру, ззовні вмурована ( над брамою башні соломою прикрита, з якої стайня, навпроти неї з іншої сторони, дім хлівами обставлений, є житлом P. Richtera, наглядача державних лісів), літерами досить глибоко виритими, міститься наступний напис:

[Переклад з старопольської Мар'яни Кулинич]

 

Також замок згадується в Starożytna Polska pod względem historycznym, jeograficznym i statystycznym ...

Переклад:

Цитата

В селі Старичі, що належить до Городоцького староства є замок квадратний, валом оточений; брама мурована; на дитинці три будинки

[Печихвосты: замок]

В 09.08.2015 в 13:26, Filin сказал:

Что там написано в книге "Podział administracyjny województwa ruskiego i bełzkiego w XV wieku" (1939) я пока сказать не могу. Эта книга есть в Сети, но просмотреть содержимое временно не удаётся. Впрочем, не думаю, что там будет упомянут замок, потому источник заочно отнесу к категории второстепенных.

@Filin, ти не помилився, тут дійсно нічого нема. Але для впевненості все ж приведу матеріал, який там поданий:

П.С. Книга відкривається, але чомуcь лише в Internet Explorer.