[Бакота: локализация укреплений]

https://tehnikweb.wordpress.com/bakota-do-zatoplenja/

 

[Шаргород: возрождение синагоги]

В новинах не зовсім вірні дані. Синагога не повернута у власність міста. Вона ніколи не була у приватній власності, у приватній власності перебувало обладнання заводу, яке в ній змонтовано. З 1927 року синагога перебуває у державній власності. Сьогодні вона також залишається у державній власності. У 2010 році синагогу було передано у постійне безоплатне користування релігійній громаді за умови проведення реставраційних робіт. Роботи до сьогодні не проводилися. Спочатку це виправдовувалося наявностю в синагогі обладнання. В минулому році обладнання нарешті вивезли. От тепер громада шукає кошти на проведення реставрації. Міський голова їх всіляко підтримує. Інша проблема - склади та інші приміщення, які були збудовані в дворі синагоги за радянських часів, от вони вже в приватній власності, а їх треба зносити. Ось тут власники вже проти.

 

[Небелевка: укрепления протогорода трипольцев]

Дуже поважаю Михайла Відейка, але мені не зрозуміло з чого він взяв, що над землею висота паркану сягала 2 метри. Метр в глибину - все ясно, виявляється археологічними методами, а як він вирахував висоту паркану? Та й назвати паркан "фортецею" - мені здається перебільшенням.

[Батіг / Битва під Батогом 1652 р.]

Ммне интересно, почему так сложно определить расположение боя, уверен что проводились поисковые работы, разве по месту расположения находок нельзя детализировать ход боя, или как всегда, государство пожалело денег на исследование... я сам с Ладыжина, но ничего не знаю об этом, стыдно и за себя и за то что нам это не рассказывали.

Нет, не финансировало.

[Факультатив "Земляные крепости скифской эпохи на Харьковщине"]

Цитата

Земляные крепости скифской эпохи на Харьковщине

12 декабря в Харьковском историческом музее пройдет археологический факультатив – встреча для тех, кто интересуется древней историей и археологией. Тема нашего мероприятия посвящена одним из самых интересных археологических объектов на территории нашего края – городищам скифского времени.

В Харьковской области количество укрепленных городищ скифского времени сегодня насчитывает около 30. Гости услышат рассказ о земляных крепостях эпохи скифов: почему и кем они сооружались, как древние жители возводили эти монументальные сооружения. Археологи музея расскажут об истории изучения древних городищ, как ведутся современные археологические изыскания памятников скифского времени и продемонстрируют интересные артефакты, добытые во время исследований. Кроме того, участников ждет экскурсия и другие сюрпризы.

Встреча состоится в субботу 12 декабря в актовом зале музея в 14.00.

Дополнительная информация по тел: 067 3979759 (куратор археологического факультатива Константин Пеляшенко).

Источник

[Замки и крепости Украины: рисунки, графика и т.п.]

Фортеця в Шаргороді

[Луцький замок: джерела інформації]

Нашел интересную статью:

Малевская Луцк верхний замок.pdf

[Шаргород: архитектура синагога]

Еще несколько фото от меня:

 

[Шаргород: архитектура синагога]

Судя по тому, что на советскую охранную плиту налепили более современную, у памятника уникальный двойной охранный статус:

А что значит уникальный двойной охранный статус? У нее один статус - памятник архитектуры национального значения.

[Мурафа: Доминиканский монастырь и Костёл Непорочного Зачатия Пресятой Девы Марии]

Цитата

Мурахва – містечко, засноване Язловецьким на селищі Верхняках. В 1585 р. снятинський староста Миколай Яз ловецький «на селищу ікгрунте Верхняках, у вилах над рекою Мурафою і речкою Клокотинкою… ново замочок полами оставил и часть валом осыпал и местечко садити ночал и назвал был тое местечко первей Райгородом, а потом Новгородом». В 1591 р. воно зветься «oppidum Morachew alias Klokotyn seu Nowogrod», в 1592 р.: «Muraffa alias Klokotyn» (Київ. Центр. Арх., кн.№3612, л.150; кн.№3613, л.55). Керуючим цим маєтком був в 1598 р. шл. Лукаш Корицінський (Київ. Центр. Арх., кн.№3619, л.212 об.). В 1625 р. містечко Мурахва належить до Ядвіги (з Язловецьких) Белзецької (Київ. Центр. Арх., кн.№3629, л.26), яка тут заснувала домініканський кляштор.

Джерело: Бялковський Л. Поріччя Мурахви в XV-XVI століттях - Кам'янець-Подільський, 1920. С. 16

       

[Садковцы - Покутино - Калитина: укрепления городка Fekowcze]

Небольшое дополнение из:

Słownik Geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich

Filip Sulimierski, Bronisław Chlebowski and Władysław Walewski

Warszawa 1880-1902

[Українська лінія (2001, 2015)]

Рік видання: перше видання - 2001, друге видання - 2015

Автор: Григорій Заїка

Видавництво: перше видання - (Київ - Полтава), друге видання - видавець Олег Філюк (Київ)

Мова: українська

Формат: перше видання - 60х84/8, друге видання - ?

Обкладинка: перше видання - ?, друге видання - м'яка

Папір: перше видання - офсетний, друге видання - ?

Кількість сторінок: 88

Ілюстрації: малюнки, гравюри, карти, схеми, фото

Тираж: перше видання - 300, друге видання - ?

ISBN: перше видання - ?, друге видання - 978-617-7122-64-6

Про книгу:

Цитата

Монографічне дослідження Григорія Пименовича Заїки (1935–1997) присвячене історії спорудження, розбудови та заселення, історичній долі найбільшої фортифікаційної споруди другої-третьої чверті XVIII ст. на лівобережній межі Гетьманщини – Українській лінії.

Висвітлюються події російсько-турецьких воєн 1735–1739 та 1768–1774 рр., їх наслідки для українського народу, повстання Донецького пікінерського полку 1769–1770 рр. Аналізується сучасний стан збереження решток Української лінії у межах Полтавського Поорілля.

Для істориків, археологів, краєзнавців, широкого кола читачів.

Зміст:

Цитата

Захисна лінія - 3

Від автора - 4

Вступ - 5

Деякі питання історіографії - 5

Передісторія будівництва порубіжної захисної лінії - 7

Початковий період будівництва та основні характеристики лінії - 8

Кількість, назви, місця та порядок розташування фортець - 11

Допоміжні укріплення - 17

Будівництво Української лінії - 18

Поселення ландміліцьких полків - 21

Поорільські сотні Полтавського полку на початку 30-х років XVIII століття - 22

Недоліки військово-інженерних споруд - 23

Державні установи - 23

Заселення лінії однодвірцями - 24

Російсько-турецька війна 1735-1739 рр. - 25

Похід на Ногайську орду генерала Леонтьєва - 26

Підготовка до кампанії 1736 року. Фельдмаршал Мініх - 26

Трагедія у Чорній долині. Розорення Кримського ханства - 27

Наслідки Кримського походу - 28

Підготовка до кампанії 1737 року - 29

Турецько-татарське вторгнення на Лівобережжя у лютому 1737 року - 30

Економічне становище у Гетьманщині - 31

Очаківський похід - 31

Підготовка до кампанії 1738 року. Дністровський похід - 32

Татарський набіг у лютому 1739 року. Дії Дніпровської армії - 33

Наслідки російсько-турецької війни для українського народу - 34

Донецький пікінерський полк. Повстання пікінерів - 35

Місцерозташування Української лінії за сучасним адміністративно-територіальним поділом - 39

Залишки фортифікаційних споруд - 40

Література - 43

Додатки - 47

Ілюстрації - 55

Супруненко О.Б. Уродженець і літописець Поорілля: Післяслово - 83

Список праць Г.П.Заїки - 85

Список скорочень - 86

Приклади сторінок:

[Бар: замок]

Кирпичи 18-го века просто валяются на верху, вперемешку с мусором, он археологам даже не интересен (пойду заберу и сделаю фото).

Каким археологам? В Баре нет археологов. В Баре работала экспедиция Института археологии НАНУ из Киева. Сохранность памятника это обязанность горсовета. Другой вопрос что нынешнему горсовету похоже плевать на памятник.

[Белополье: городище и замок]

Источник

[Бар: замок]

Я бы не винил во всем археологов. Их пригласил предыдущий мэр Бара. Посулил постоянное финансирование на раскопки и реставрацию замка за счет польских грантов. Были даже прожекты на частичную реконструкцию укреплений. В результате, на сколько мне известно, деньги практически выбивались из горсовета и то не полностью. В конце концов и мэра не стало и денег не стало, хотя и обещали. Потому и раскопы не законсервированы.

[Батіг / Битва під Батогом 1652 р.]

... Странное село напротив Ладыжина - Батог. Его больше ни на одной карте нет...

Ну почему ни на одной? Вот фрагмент еще одной карты с указанием с. Батог.

Да, тут оно обозначено, но не на против Ладыжина, а возле Четвертиновки. И обозначено как-то неуверенно - если Четвертиновка нарисована топографически, то Батог почему-то обозначен условно кружком. Вот я говорю странное село. Топографы словно не уверены что оно есть, вроде-бы должно быть, но где не знают.

Кстати был бы очень благодарен на ссылку на использованную Вами карту или саму карту в личку mvpotupchik@gmail.com

Заранее спасибо

[Электронные библиотеки]

Неплохая подборка литературы по древней архитектуре, в том числе и фортификации:

http://rusarch.ru/thema.htm

[Староконстантинов: доминиканский монастырь]

Добавлю пару фото ликов, которые были видны еще 2008 году. Возможно их уже не видно.

[Батіг / Битва під Батогом 1652 р.]

Не совсем создан. Просто музею истории села Четвертиновки дали государственный статус и переименовали на Музей Битвы под Батогом.

[Дунаїв: колона (пам'ятний знак)]

Вообще-то это не обелиск. Обелиск это сужающийся к верху монумент, как правило квадратного сечения. В Дунаеве это колонна.

Такие колонны часто ставили в ознаменовании какого-то события. Какого, можно узнать только из надписи на базисе колонны. Это может быть все что угодно - от морового поветрия до посещения города королем.

Сто процентов это не геодезический знак.

Похожая колонна стоит, правда уже не на своем месте и частично разрушенная, в г. Тульчине на честь посещения его польским королем.

[Буша: замок]

Есть пару еще более старых фото:

[Батіг / Битва під Батогом 1652 р.]

Спасибо! Кстати, ссылка не работает, но Douwnload Master все отлично скачивает. А карта, как я понял, это очередные умозрительные рассуждения какого-то польского историка 20-го века ничего общего не имеющая с реальностью. Я уже одну похожую выставлял. Так-же польского историка 20-го века.

Здесь, как видим, картина противоположная.

[Подольское (Приворотье): городище]

Также кадастровая карта показывает, что несколько земельных участков включили в себя и часть территории городища. Один из них с неопределённым типом собственности, а вот другой (вместе с куском городища) является частной собственностью:

Охорона кульурної спадщини прогавила разом із земельщиками. Взагалі-то гарна наводка для прокуратури.

[Батіг / Битва під Батогом 1652 р.]

Еще, вопрос к уважаемому Kolovrat - откуда этот план? Если можно - укажите источник. Странное село напротив Ладыжина - Батог. Его больше ни на одной карте нет. Может это просто умозрительная реконструкция событий на основе словесных описаний?

[Батіг / Битва під Батогом 1652 р.]

Да, забыл выложить фото, а то подумают, что я все выдумал.

На них видно, что обнаружить это сооружение очень тяжело. Можно увидеть только непосредственно наступив. Как ни странно, оно лучше просматривается на спутниковых снимках, чем непосредственно.