Таблица лидеров

Цікава локація хтось щось знає за це місце? Що це городище чи Замочок?

Німецька карта R руїни месні казали що замок в лісі є

Дослідження Замку в с. Сутківці У ХІХ ст. маємо опис Замку в Сутківцях зроблений та опублікований Ю.Сіцінським. У ХХ ст. Замок комплексно дослідила та описала О.Пламеницька. Пройшов час і станом на 20-ті рр. ХХІ ст. маємо такий стан замкових споруд: «Замок, первісно прямокутний в плані з кутовими, п’ятигранними баштами із замкнутим внутрішнім подвір’ям, розмірами 50,0м х 64,0м. За розміщенням на місцевості – висотний, за системою захисту – баштово-стіновий, за розплануванням – регулярний. До складу збережених споруд Замку входять: східна башта, північна башта кут-(руїни), оборонні мури (руїни). Східна башта – Споруда – кам’яна, з цегляними включеннями, тинькована. В плані п’ятикутна з гострим кутом на сході зі сторонами 7,9м, 14,0м, 13м, 8,3м, 8м. Первісно чотириярусна, збережена на рівні трьох ярусів, нижній підвальний ярус не розчищений. Об’єм споруди повністю висунутий за межі оборонних мурів. Стіни 1 ярусу башти укріплено ескарповим муруванням. Товщина стін на рівні нижнього ярусу 3-3,2м. Стіни 2 та 3 ярусів прорізані отворами бійниць, різного розміру і призначення зі слідами пізніших перебудов та каналами для відводу порохових газів. Сполучення між ярусами башти не збережене. На північно-східному фасаді в товщі стіни над гніздами перекриття 2 ярусу вбудовано білокам’яний жолоб-водомет. Вхід влаштовано зі сторони замкового подвір’я на західному фасаді. Вхідну браму з арковим отвором обрамлено рамкою, западаючою по відношенню до зовнішньої стіни башти. На західному фасаді башти зі сторони внутрішнього двору на рівні 3 ярусу збережені гнізда обхідної консольної бойової галереї та фіксується ступінчасті обриви мурування бойових мурів (штраба). Мурування стін на рівні розмежування 2 ярусу оздоблено білокам’яним поясом. Між’ярусні перекриття та дах башти – втрачені. Північна башта (руїни) – кам’яна, мурована, збережено гострий кут п’ятикутної башти, розмірами 4 м і 6 м, висотою 2,5м. Товщина збережених стін на рівні нижнього ярусу 3м. Під шаром дерну, простежуються фундаменти башти. Оборонні мури (руїни) – Сформовані фрагментами відтинків південно-східного та північно-західного мурів, які відходять від східної башти у вигляді 5-метрового відрізку товщиною біля 2,0м. В середній частині його руїни піднімаються до 1,5-2 м, а його кінцевий відрізок досягає висоти – 5,0м. Другий мур, довжиною 0,7м піднімається на висоту до 5,0м і має товщину до 2,4м. Стіни мурів по периметру завершувала обхідна консольна бойова галерея (втрачена)». ВИСНОВКИ Отже, маємо: 1. Білокам’яне обрамлення кута башти, яке увійшло в тіло обхідного оборонного муру; 2. «Армування» башти. По внутрішньому периметру стін башти на рівні розмежування 2-го та 3-го ярусу влаштовані пояса із дерев’яних брусів; 3) Канал склепіння входу башти та ін.

Тут ще з 2011 лежать фрагменти кадастрових карт Загребелля у кращій роздільній здатності ніж той фрагмент що наведений тут вище. https://astrik73.livejournal.com/2849.html Замок у Загребеллі

У ХVIII томі ZRODLA DZIEJOWE на 63 сторінці знаходимо підтвердження припущення Філіпа, що назва Лабентвела могла означати Лабент вілла - є назва Bielka villa: Там же, на сторінці 76, знаходимо запис про володіння в 1578 році Яном Сенявським в районі сіл Жукова та Дрищева селом Сьолко, яке ми так довго шукали: Розгадка, думаю, наближається. В "Поморянській хроніці" є часткова відповідь, куди поділись Лабанти...

Думаю, в пошуках залишків замку можна поставити крапку. Люди говорили, що на місці замку зараз розташована будівля поліції. Але на місцевості нічого не "читалося". Як виявилося, замчище ще зберігалось у 40-х роках 20 століття. Його добре видно на аерознімках за 1944 рік: За наданий матеріал дякую Markus Bauer

Доброго дня всім, хто цікавиться Амадокою. В даному відео наведені результати наших досліджень по цій темі. Якщо цікаво - перегляньте.

В поиске очертаний укреплений очень помогают спутниковые снимки Google, однако в Сети размещаются самые свежие снимки, и хотя они зачастую наиболее актуальные и наиболее детальные, в ряде случаев с точки зрения поиска укреплений такие свежие снимки часто проигрывают более старым. И тут на помощь приходит Google Earth, где можно просмотреть не только результаты последней съёмки, но и результаты более ранних съёмок. Чтобы это сделать, надо в Google Earth переместиться на нужный участок и в нижнем левом углу экрана нажать на вот такую иконку: После этого в верхней части экрана появится временная шкала, на которой вертикальными палочками будут отмечены все этапы съёмки данного участка. Чем более популярен район, тем больше будет этапов. Дальше всё просто - перемещаем бегунок на нужный этап и смотрим старые снимки. Кроме того, Google Erth даёт возможность крутить картинку, выбирая нужный ракурс и угол зрения, что также полезно в процессе поиска линий укреплений. На примере замка в пгт Комарно (Львовская обл.) покажу, в чём выгода этого сервиса. Так на одном из свежих снимков угадываются укрепления бастионного замка. Но поскольку снимок сделан 28 августа 2016 г., то детали плотной скрыты под зарослями деревьев и кустарников, растущих на куртинах и бастионах: Но стоит немного отмотать время назад, и можно найти снимок от 4 апреля 2011 г., и за счёт того, что дело было весной и зелень ещё не успела всё скрыть, тут уже лучше проступают черты укреплений: Иногда там можно встретить зимние снимки, где выпавший снег ещё более явно выделяет контуры укреплений. В общем, пользуйтесь сервисом. Он бесплатен, информативен и прост в использовании.

Не думаю, що це чимось-то допоможе так як спір йде про спадкові маєтки Давідовських, а не Лабантів. Тому по описаній території все сходиться, а те що її чоловік походить з поселення не в районі опису - ні на що не впливає. Ви мали рацію. Село Жуків Бережанського району належало Лабатам як мінімум від 1420 р. а згадка датується 1466р., тобто вповні можливо що Юрша Лабата народився в цих володіннях. Вибачте, за таку довгу зміну думки @HOUSE MD

Ось перший "блок" перекладу (їх буде 4, для того, щоб переклад по-швидше поступав на форум). Том II — 188-189; Латина не є проста мова і я, як аматор, зіткнувся з тим, що не можу добре перекласти на українську. Хоча, цей уривок немає відношення до нашої теми, так як тут йде мова про Юршу гербу Лабедз з села Жукова розташованому в Сандомирському воєводстві (тобто це не може бути теперішнім с.Жуків тернопілської області). Том X — 16 [243];

Обсуждается этот объект: Будановский замок В отличие от многих других объектов, ситуация с восстановлением этого замка осложняется тем, что он фактически разделён на две части. Основы для этого разделения были положены в 18 веке, когда твердыня, уже не использовавшаяся по назначению, была частично перестроена. Тогда на месте одного из участков укреплений появился костёл, который как бы врос в тело старого замка. Позднее здесь был монастырь, а при "советах" в помещениях замка-монастыря прописалась областная психиатрическая больница, которую всё оттуда не могут выселить, хотя о выселении слухи ходят давно. В наши дни костёл и оккупированные больницей помещения сосуществуют... Насколько я понял, в последние десятилетия особых попыток реставрации замка не было, если не считать того, что больничные корпуса покрыли синей металлочерепицей, которая выглядит также нелепо, как современная шляпа на голове старого рыцаря. Ну да ладно, надеюсь, что это временное недоразумение или аналог консервации С больницей всё ясно – пока она будет находиться в стенах замка, никакого полноценного возрождения комплекса ожидать не стоит. А вот костёл, который, насколько я понял, отдали верующим, судя по всему, оживёт чуть раньше замка. Такой вывод был сделан на основе этой относительно свежей фотки: Источник фото Строительные леса закрыли часть фасада храма... Картина обнадёживает. Если за дело взялись поляки, то есть надежда на то, что костёл в итоге доведут до ума, и мы получим возможность в деталях ознакомиться с этим памятником архитектуры, который пребывает в коме много десятилетий. Впрочем, отремонтировать сооружение снаружи – это только часть того, что предстоит. Не сомневаюсь, что изнутри храм был сильно изувечен и даже перепланирован в советский период, так что работы много. Если храм восстановят и приведут в порядок, то это будет плевок в сторону правящей власти, которая наверняка на тот момент будет представлена в Буданове психиатрической больницей в потрёпанных временем корпусах, накрытых синей металлочерепицей. Сложно представить это соседство – возрождённый костёл и нелепый анахронизм прошлого – психиатрическая больница в замке, который при хорошем раскладе мог бы кормить село за счёт внимания туристов, но их зачастую интересуют величественные замки и костёлы, а не умирающие психиатрические клиники в изуродованных старых строениях.