Таблица лидеров

Представляем вашему вниманию очередную прекрасную находку от Лешека Опирхала. Речь о двух, мягко говоря, малоизвестных панорамных видах на Каменец, которые в Польше датируют в пределах 1770-х - 1800 г., но, думаю, мы тут сможем установить более конкретный период создания этих рисунков. Их автором был некий Антоний Пихельштейн (Antoni Pichelstein), личность для Google вообще неизвестная - то ли есть несколько вариантов написания его имени, то ли он действительно в Сети ещё не светился, что странно. Обе панорамы хранятся в Национальном музее в Варшаве (Польша), в "Отделе гравюр и рисунков" ("Gabinet Rycin i Rysunków"). Значение этих изображений сложно переоценить, поскольку на них запечатлены не какие-то отдельные фрагменты городской застройки, не отдельные здания, а сразу два панорамных (и при этом довольно детальных) вида, снабжающих нас массой новых сведениях о внешнем виде множества сохранившихся и утраченных достопримечательностей Каменца. Панорама №1. Вид на город с запада: Инвентарный номер: Rys.Pol.2314/1. Ориентировочная датировка: 1770-1800. Размер: 36,5х73 см. Техника: тушь. Материал: ребристая бумага ("papier żeberkowy"), бумага на бумаге ("papier na papierze"). Общий вид панорамы (сорри, тут фотокопия с фотокопии, потому качество хромает): Детали: Панорама №2. Вид на город с юга: Инвентарный номер: Rys.Pol.2314/2. Ориентировочная датировка: конец 18 века. Размер: 36,5х74,8 см. Техника: тушь. Материал: ребристая бумага, бумага на бумаге. Общий вид панорамы: Детали:

8 августа 2018. Внутри башни начали класть тротуарную плитку "косточку": Источник 10 августа 2018. Наконец-то через ворота можно пройти! Огород, примыкавший к башне с юга, отодвинулся от дороги, благодаря чему буферная зона вокруг памятника увеличилась, и даже впервые за многие года ворота можно пересечь, войдя с одной стороны, а выйдя с другой: Источник

По недобудованим казармам Завадського можна стверджувати, що це 1790-і роки

Гіпотеза про брамне минуле Середньої церкви креативна, але штучна) Чому? Достатньо просто проаналізувати карти і напрямки вулиць - брама так чи інакше має виходити на вулицю, в ідеалі навіть на одну з головних, бо інакше буде багато функціональних незручностей (для трафіка й оборони). На найдавнішій відомій карті (Посареллі, 1797) добре видно, що ні з Руської (Кам’янецької), ні навіть зі Срібної не можна організувати нормальний рух від брами-церкви до ринкової площі. А з імовірною першою головною вулицею на сх. - Багатою взагалі ніяк. Зате по тій же сітці вулиць гарно видно де брама мала розташовуватись - приблизно на осі історичної Руської, на невеликій ділянці між перехрестям з Зацерковоною / Валовою та відгалуженням Острозького (кам’янецької дороги), що також нормально корелює і з залишками ровів в рельєфі дворів між Валовою / бульваром і Зацерковною / Доли, а також фунціональною необхідністю нормального проходу вздовж мурів зсередини оборонного контуру. Та й для оборонних функцій в XVI ст. воно виглядає зовсім слабенько, + не дуже розумію як воно могло фунціонально використовуватись під браму. І дивно було б - купа інформації про використання та історію побудови самої церкви збереглось, а ось про перебудову таку грандіозну і цікаву - зовсім ні :) п.с. хоча варіанти з розбором об’ємів на різні періоди звісно цікаві, але то всього лиш притягнуті за вуха необхідні умови, і аж ніяк не достатні доводи, імхо

Особисто у мене й далі якесь неоднозначне враження про ті розкопки і реконструкції (?) .. Зі сторони міста нічого крім залишків службових споруд ~ХІХ ст. фактично ще не відрили, принаймі так зрозуміло з репортажів, та й глибини розкопок. Зі сторони ставу (пд-зх кут) відрили фрагмент стіни з бійницею (біля самої споруди замку) і також кусок стіни далі (яка насправді може бути фрагментом фундаменту Нового замку). Ніяких нових архівних / історичних документів теж не з’являлось. Тому у мене давно виникло логічне запитання, що ж стало підставою для тих усіх красивих візуалізацій?, головним чином схоже уява і фантазія авторів ))