Таблица лидеров

До питання про причини виникнення замку. Тут, як на мене, однією з причин виникнення послужила тодішня комунікація. Сьогодні, в 21 ст., для того, щоб дістатися зі Львова до Варшави ми обираємо шлях Львів - Жовква - Рава Руська - ...... - Варшава. Це ніби пряма, найкоротша і найлогічніша дорога. Але... Ситуація була суттєво іншою в ті часи. Жовкви ще взагалі не існувало, тому основний транзитний шлях був зміщений трохи південніше, через Магерів. Цей же факт відмічає в себе Я. Головацький: Головна "траса" на столицю. Кількість "багатого трафіку", що курсував цим шляхов можна собі уявляти. Якщо помножити це на околиці Магерова (з однієї сторони непрохідні болота, з іншої дрімучі ліси, які і сьогодні моторошно місцями виглядають), виходить ідеальна місцина для розбійників. Тому, ймовірно, для контролю цієї ділянки шляху і будується укріплення. На схожих причинах спорудження, до прикладу, часто наголошують в замку Сент-Міклош, на Закарпатті. А для наглядного розуміння, яка дорога здавалася тоді найкоротшою до Варшави, можна поглянути на карту 1772 р. Картографічні дані настільки деформовані, відносно реальності, що я б з цією картою в житті не пішов би до Варшави по шляху Жовква - Рава... Жовківський шлях тут видається фактично тупіковим. Щоправда, і Магерів, не включений до основної магістралі. Автор вважав, що оптимальним шлях - це обхід з південої сторони Розточчя. Якщо ж, все-таки обходити Розточчя з півночі, то тоді Грибовичі, Крехів, Магерів і Руда - ось місця по яких треба було прямувати на Раву.

Також мене довго непокоїв момент, який потрапив мені в руки серед шкільних матеріалів в Руді: Довго примірявся, де його можна віднайти і таки попався мені сам текст скарги поміщиці Глоговської: Жерела до історії України-Руси / Видано під редакцією Михайла Грушевського. – Т. 4. – Львів, 1898. – ст. 256 Також тут же міститься інший аналогічний документ: Хто такий Крушинський, мені, правда, поки не відомо. А от з поміщею Глоговською все зрозуміло - це Софія Белжецька-Глоговська, на якій я закінчив попередній свій пост. Загальний зміст документів був мені відомий і до того. Сподівався витягнути трохи якихось деталей, але те, що документи на латині, зіграло свою роль. Читав їх з острахом, щоб випадково не викликати потойбічних сил Короче рівень знань з латині в мене не зайшов далі кількох крилатих фраз, а гугл-транслейт, як завжди, безпорадний) Також зацікавила персона Юрія (Georgius - лат. Jerzy - пол.) Белжецького. Вже не раз траплялася інформація, що він був взятий в полон козаками при захопленні замку. Не давала мені спокою думка, чому скаргу подавала Глоговська, а взяли в полон Белжецького?....Відповідь знову знайшлася в генеалогії. Якщо я правильно зрозумів, то найближчим в родині Белжецьких, і, схоже, єдиним Юрієм на той час, був троюрідний брат Софії. Не знаю яким вітром його сюди занесло, але виходить, що саме він керував обороною замку.

Історію Замку, звичайно, треба розглядати паралельно з історією самого Магерова, оскільки власники, і одного, і другого об'єктів були ті ж самі... Декілька раз я пробував підходити до витоків історії цих населених пунктів. Все якось не клеїлось, і ось чому: Про заснування Магерова в словнику географічному королівства Польського написано так: Майже всі решта джерел перемавпували цю інформацію, не надто в ній розбираючись. Все би нічого, звучить правдоподібно, поки не починаєш співставляти з рештою відомої інформації, в т.ч з тим, що написано в Афтаназі: В сумі виходить така історія: "Ян Магера в 1591 році заснував Магерів, одразу в 1595 році місто отримує магдебурзьке право. Після його смерті, місто в спадок отримує його дочка - Барбара. Вона віддає маєтки, як посаг, своєму чоловікові Миколі Белжецькому, який (увага!) помер в 1577 році. Тобто, за 14 років до заснування Магерова. А в 1595 році Белжецькі вже збудували тут костел"....Сюр якийсь. Довелося копатися в генеалогії цієї сімейки. В сумі вийшла отака схема( * - так позначені приблизі роки, ? - так позначені взагалі невідомі дати): Ян Магера. Років життя цього персонажа так і не вдалося мені знайти. Проте судячи з того, що батько його народився близько 1440 року, а найстарша дочка Барбара близько 1480 - можна його народження приписати десь до 1460 років. Отже засновував Магерів він не в 1590-х, а в 1490-х. І навряд, чи він міг бути дворянином Сигізмунда ІІІ Тож, географічний словник є прекрасним джерелом, але і там є ляпи....А в згаданих 1591 і 1595 роках Магерів отримує від Сигізмунда ІІІ статус міста і згадане магдебурзьке право. Про це повідомляє Історія міст і сіл СРСР [UPD. 02/11/2017 - Схоже, не один я копався в історії початків Магерова. Ость таку інформацію знайшов на одному польському сайті: Дана інформація трохи ставить під сумнів заснування Магерова самим Яном Магерою, але по хронології гарно вписується в подану мною схему. Саме Ян Белжецький був власником цих земель в 1591 р., схоже, саме завдяки йому Магерів отримує статус міста і так, він міг бути дворянином Сигізмунда ІІІ, але аж ніяк не Ян Магера] Жителі Магерова можуть відкорковувати шампанське. Їхнє містечко щойно стало на 100 років старіше Загалом Ян Магера був непоганим діячем, але з синами йому не пощастило. Мав аж чотири дочки: Барбару, Анну, Софію і Катерину. Дати його смерті, мені так і не вдалося знайти, але це, ймовірно, +- 1530 роки. Отже, якщо притримуватись думки, що Замок збудував саме, Ян Магера, тоді маємо дату відліку - перша третина 16 ст. Далі Магерівські маєтки відійшли старшій дочці - Барбарі, яка, як згадував вище, одружилась з Миколою Белжецьким. В їх руках вони перебували до 1577 року(якщо спиратися на дату, подану Афтаназі). Потім переходять до їх сина - Яна, і від того також до Яна(молодшого). Останній, щоправда, помер у віці 18 років, але встиг до того часу одружитися і побачити єдину дочку - Софію Белжецьку, яка успадкувала ці маєтки, і потім одружилась з Станіславом Глоговським. Ось така-от "Санта-Барбара" була до середини 17 ст. Пізніше, при наявності часу і наснаги, вибудую схему переходу маєтків у наступні покоління. [UPD 12/12/2017. Виявилось, що одна свідомо упущена мною деталь тепер стала актуальною. Дерево я почав малювати від Андрія Магери, вважаючи, що цього достатньо. Але тепер актуально показати його батька. Це був ще один Ян Магера, народжений близько 1400-10 рр., белзький каштелян. Саме він отримує в 1462 р. с Руда, про що йдеться в коронних метриках в одному з постів нижче]