Таблица лидеров

А щодо питань дати заснування чи першої згадки про село - то тут треба копати не пізніше ніж в XV-XVI ст. Щонайменше на момент смерті Яна Магери (засновника самого Магерова), Руда Магерівська вже існувала. "W momencie śmierci Jana Magiery, ostatniego męskiego przedstawiciela rodu, włość liczyła już 3 wsie (Ruda Magierowa, Monaster, Ulicko - ta ostatnia osadzona przez Wołochów)." Andrzej Janeczek, Osadnictwo pogranicza polsko-ruskiego. Województwo bełskie od schyłku XIV do początku XVII wieku, Wrocław - Warszawa - Kraków 1991

Також, серед іншого в руки трапила книга "Die Gestüte des In- und Auslandes Carl Bräuer. Dresden 1901". Шкода, з німецькою в мене не склалося (навіть з гугл-перекладачем нелегко), але наскільки розумію, тут описуються конюшні і коні Семенських, які знаходились в цьому ж замку. А коней, судячи навіть з сімейного альбому, Семенські любили Ще одним свідченням пристрасті Семенських до коней, є їх палац на Пекарській у Львові. Палац прикрашений ось-такими скульптурами: UPD. Ніяк не можу припинити редагувати і доповнювати цей пост. Семенські, судячи, зі всього просто фанатіли від коней і це захоплення було частиною їхнього життя. Початок цьому хоббі, схоже, поклав Вільгельм Станіслав Семенський-Левицький, який був президентом Галицької комісії з вирощування коней. В 19 ст. художник Юліуш Козак створив ряд полотен, де зображені Семенські і на кожному можна спостерігати коней. Деякі з них пішли з аукціонів за доволі пристойні суми: JAZDA POWOZEM W CZTEROKONNYM ZAPRZĘGU, 1878 , ZAPRZĘG CZTEROKONNY, 1877 Ось, як згадує цю тему внук Вільгельма Станіслава - Вільгельм Семенський(який виріс, щоправда в Хоросткові): Як бачим, основна частина "колекції" коней зникла під час подій Першої світової. Схожа доля чекала коней в Замку. Інший внук Вільгельма Станіслава - Станіслав Семенський (який виріс тут, в Замку), в інтерв'ю Беаті Голембіовській пише так: UPD 2. Фото і картини з конями, схоже, завжди були мало не обов'язковим елементом інтер'єру в Семенських. Велику кількість зображень такого типу можна спостерігати на задніх планах фото з інтер'єрами. Також ця традиція перенеслася і до Канади. На задньому плані за Вільгельмом Семенським можна зауважити репродукції картин, про які йшлося вище:

На днях планую все ж таки зібратися і поїхати туди. Аж надто руки чешуться глянути все на місцевості. Тим більше деякі коористувачі кажуть, що "Від самого замку збереглась тільки кам'яна стіна, довжиною десь метрів 10, і висотою до метра з боку ставів, а також фундаменти 2-х кутових веж". Якщо будуть ще матеріали - обов'язково тут викладу).

З вищенаведених джерел, ще варто згадати Володимира Пшика, який пише про цей замок, і про скульптури, але локалізує його в самому Магерові: Варто відзначити, що в Магерові є місце, яке трохи мені схожим видавалося. Воно гарно намальоване на карті фон Міга на північний-захід від центра. Щоправда, мені звернули увагу на те, що там об'єкти намальований сіруватим кольором, а не червноним, як всі решта замків. Отже це були якість земляні укріплення, вали, про які також Пшик пише "В околицях Магерова збереглося немало залишків давніх валів (окопів). Зокрема, є тут вали на пн. від центру, що у плані мали колись чотирикутну форму розміром 150 х 64 м, мабуть залишки військового укріплення часів козацьких воєн"

Ну і накінець, самі тексти Афтаназі

В своїх текстах Афтаназі згадує про скульптури з Жовківського замку, які були викуплені і встановлені на дитинці тут. Знайшлися і їх фото в фототеці Ягеллонського університету А також, ця інформація дублюється в біографії Вільгельма Станіслава Семенського-Левицького, який їх і купляв: "Na dziedzińcu w Magierowie ustawił S.-L. zakupione przez siebie z zamku w Żółkwi kamienne posągi Żółkiewskich, Sobieskich oraz Radziwiłłów."

Ну, і мало не забув про самого Афтаназі. Нажаль самої праці "Dzieje rezydencji na dawnych kresach Rzeczypospolitej" я так і не знайшов, проте вдалося відкопати "Materialy do dziejow rezydencji" . Там ще декілька фото і текст.

Потім я зайнявся пошуками останніх власників, Семенських Левицьких, в надії знайти їх сліди. Одна з представниць цього роду в 2014 році померла в Монреалі. Це Марія Семенська-Левицька. Чиясь добра рука виклала в інтернет щось типу оголошення про можливість попрощатися і частину її сімейного альбому. А там і фото з її молодості, і відповідно фотки замку.