Таблица лидеров

Обговорюється цей об'єкт: городище поблизу сіл Журжинці і Хижинці Біля села Журжинці (село на Вікімапії) знаходиться велике давнє городище, залишене укріпленнями, які археологи відносять ще до ранньозалізного, тобто античного, періоду. Спочатку інформація про саме село: *) "Край козацький. Довідник з історії Лисянщини" за наук. ред. Гуржія О.І., К. "Наукова думка", 2004, тир. 1000 прим., 408 с., сс. 93-94.Як бачимо, історія села Журжинці досягає середньовіччя. Проте городище, також згадане в процитованій статті, значно старіше за село. Ось як воно описується: *) "Край козацький. Довідник з історії Лисянщини" за наук. ред. Гуржія О.І., К. "Наукова думка", 2004, тир. 1000 прим., 408 с., сс. 92-93.В цьому описі здається є неточності орієнтирів на прилеглі села, які можуть утруднити пошуки укріплень. Втім, основні особливості городища зрозумілі. Це одне з городищ-гігантів "скіфського" періоду, укріплення якого, можливо, почали будувати нащадки носіїв чорноліської археологічної культури (очевидно давні балти), а використовували потім вже представники скіфського державного утворення. Інтернет-ресурсі щодо залишків укріплень поблизу Журжинців надто мало інформативні: Сторінка села в україномовній "Вікіпедії". Сторінка села в російськомовній "Вікіпедії". Журжинці на сайті "Україна Інкогніта". Залишається ще одне питання. Між Журжинцями та Хижинцями згадуються "давні земляні вали" відомі як "Змієві", причому навіть в контексті оборонних ліній, що використовувала середньовічна Русь. Побудова оборонних ліній Русі південніше річки Рось видається взагалі, малоймовірною. Скоріше за все мова йде про вали замкнені, які належать до того-таки Журжинського "скіфського" городища. Проте до остаточно з'ясування цього питання залишається невелика ймовірність, що мова йде про окремий відрізок лінійного (незамкненого) валу, що доповнював на певному напрямку укріплення городища. Ось що повідомляється про "Змієві вали" у згаданому виданні: *) "Край козацький. Довідник з історії Лисянщини" за наук. ред. Гуржія О.І., К. "Наукова думка", 2004, тир. 1000 прим., 408 с., сс. 100-101. Ця стаття додає мало інформації до вже відомої, але мабуть, зі стінами скіфського міста Фундуклей в цьому випадку не помилився.

Доброго дня. Хочу добавити свіжої інформації. Нижче карта Пограбіуса, видана в Венеції у 1570 році, де вказано відрізок шляху з Камянця до Львова, через Куропатники. Карта більш схематична, тому розміщення населених пунктів не відповідає, повністю, георгафічним координатам: На другому рисунку, вище зазначений шлях, я проклав на картах Міга. Прошу вибачення за якість останнього рисунка, але це робив трохи раніше для себе, для більш загального розуміння... Зрозуміло, що між картами пройшов час у 200 років, але можна зазначити, що шляхи, вказані у Міга, збереглись по-сьогодні більш аніж на 80 відсотків, а це під 250 років. Тому можна сміло припускати, що вони не дуже сильно зазнали змін і у період 1570-1770 років, тим більше технологічний розвиток в той час був на порядок нижче, відповідно і повільніше відбувались зміни.

Привіт всім... Проглядаючи цю тему про загадкову Labentwelу, на карта, шо тут викладали, все росташування Labentwelи показується умовно по лінії від Поморян до Теребовлі: Я вирішив переглянути які села розташовуються на цьому відрізку і одне село показалося мені цікавим про нього тут здється не згадували село Будилів на карті Міга 1763-1787: Цікаво в ньому був замок. Може бути шо це село є одним з кандидатів на назву Labentwelа.