Корець: городище (літописний Корчеськ?)

[Nimrod]

Обговорюється цей об'єкт: городище поблизу міста Корець

Виявляється одним із нез'ясованих питань історії Корця та його історичних укріплень є місце розташування городця Корчеськ, згаданого в звідному літопису Іпатієвського списку вперше за 1150р.

Цитата

Згадується в Іпатієвському літописі як Корчеськ, Коречьск під 1150 та 1154 рр. На сьогодні достовірне місцезнаходження городища літописного Корчеська не встановлено.

Б.А.Звіздецький "Городища 9-13 ст. на території літописних древлян", К. "Інститут археології НАН України", 2008, 176с., нак. 500 прим., - с.119.

Звичайно першим припущенням щодо ймовірного місценаходження обговорюваного городища є місце розташування замку Корецьких, залишки якого вціліли досьогодні. Проте, щонайменше до матеріального підтвердження розкопками, це буде всього лише гіпотеза. Замок могли збудувати зовсім на новому місці.

На сайті Руїна.Ру очевидно за матеріалами А.Кузи згадується про ймовірне городище Корчеська, розташоване проте не в самому Корці, а лише поблизу нього:

Цитата

Корец, г. Ровенская обл. В 1 км от г., по дороге в с. Шатни, на мысу левого берега реки Корчик, городище, по-видимому, остатки древнерусского Корческа, впервые упомянутого в летописи под 1150 г. Поселение треугольное (63 x 52 м) в плане, по периметру обведено двойным валом (высотой 2 м) и рвом. Подъемный материал на городище: древнерусская (XI-XIII вв.) гончарная керамика.

Прошу висловлювати припущення та версії по темі.

[Filin]

Вопрос локализации Корческа действительно не так прост, как может показаться на первый взгляд. В первую очередь хочется понять, а есть ли проблема? Т.е. действительно ли есть основания для поиска древнего сердца Корца где-то за пределами ныне существующего города? Современный Корец занимает большую площадь, значительно превышающую площадь средневекового городка, и, несомненно, превышающую площадь городка периода 11–13 веков, потому с одной стороны логично предположить, что древний центр Корца находится всё же на территории современного города. Сомнения в этой версии могут появиться в случае, например, если на территории города в целом и замчища в частности в ходе раскопок не смогли бы обнаружены следы значительного поселения, существовавшего ранее 13 века. Или, как вариант, количество находок на территории города было бы недостаточным, чтобы сделать предположение о существовании здесь сколь-нибудь значительного центра, существовавшего в нужный период.

С другой стороны обнаружение неподалёку от места поиска значительного по размерам городища в некоторых случаях действительно может быть признаком перемещения центра города. Примеры таких перемещений не так уж и редки. Но в случае с Корцем нужно быть уверенным, что найденное городище соответствовало статусу летописного городка.

Итого, с одной стороны нужно доказать, что в 11-13 веках на территории Корца никакого значительного укреплённого поселения не существовало, а если и существовало, то оно не было центром района. С другой стороны нужно убедиться, что городище на околицах Корца может быть его старым центром, а не каким-то другим городищем. К сожалению, пока не могу предоставить сведения, которые могли бы подтвердить или опровергнуть одну из версий. Нужно зарываться в источники, а информация, лежащая на поверхности, действительно выглядит противоречиво, что, вероятно, и породило несколько гипотез. Также есть вероятность, что несколько гипотез появилось только по той причине, что ни потенциально интересные места Корца, ни городище на его околице не были толком исследованы.

Начать знакомство с темой можно со сведений Андрея Кузы (цитата с сайта руина.ру действительно его авторства):

А. Куза использовал следующие источники:

• Полное собрание русских летописей.
• "Археологическая карта Волынской губернии" (1901) Владимира Антоновича.
• "Древньоруські археологічні пам'ятки на території західних областей УРСР" (1957) Алексея Ратича.
• Короткий список.

"Полное собрание русских летописей" - это отсылка к Ипатьевской летописи, где был упомянут Корческ.

В "Археологической карте Волынской губернии" находим следующую информацию:

Цитата

Корец.

В 1 версте от местечка, по направлению к д. Шитне, на возвышенном берегу р. Корчика, есть треугольное городище, длиною в 30, шириною в 26, в окружности 120 сажень, Обнесено двойным валом и рвом. Высота вала до 1 саж.

Вблизи городища есть 1 курган, и на полях, к северу от Корца — 16.

В местечке остались развалины замка, основаннаго в конце XIV ст. Константином Ольгердовичем, родоначальником князей Корецких, и потом, до XVIII ст. много раз перестраивавшагося.

1820 г. найден кувшин с польскими шелягами.

1869 г. найден в кувшине клад, состоявшей из 4 золотых и 154 серебряных монет голландских и польских XVII ст. и 8 серебряных пуговиц.

---

Источник: заметки Антоновича

В. Антонович сообщил, что городище нужно искать в 1 км от Корца. Объект имеет треугольные очертания, защищён двойным валом высотой около 2 метров и рвом. Его размеры: длина около 60 метров, ширина около 52 метров, длина по периметру около 240 метров. Размеры в общих чертах совпадают с теми, которые привёл в своей справке А. Куза, но В. Антонович не утверждал, что данное городище является летописным Корческом. С другой стороны в описании замка он не даёт понять, что на его месте что-то было до 14 века.

Материала "Древньоруські археологічні пам'ятки на території західних областей УРСР" от А. Ратича в моём распоряжении нет. Вероятно, А. Ратич обследовал городище, и скорей всего именно он предположил, что Корческ мог быть именно здесь. Других источников у А. Кузы не было. Правда, может вывод сделал сам А. Куза?

Что такое "Короткий список" в списке источников А. Кузы я не знаю, но судя по названию, информации там не много.

Переходим к поиску городища. Его стоит искать на околице Корца, у реки, в направлении села Шитня. Последняя деталь может несколько запутать, поскольку села с таким названием на современных картах нет. Но мы его можем обнаружить, например, на карте Шуберта (1867-1875), где оно присутствует под название Шитно. Село, как видим, находится к востоку от Корца. Также интересно, что на карте подписано некое урочище Городище:

Источник

Дополнительную информацию о местонахождении городища можно найти и на графическом варианте "Археологической карты Волынской губернии", на которой видим квадратик (символ городища) на северо-восточной околице Корца:

К сожалению, Yandex и Bing пока не могут похвастаться вменяемыми спутниковыми снимками нужного района, потому остаётся для иллюстрации использовать только снимки от Google, благо, он порадовал неплохой картинкой.

В нужном районе мой внимание привлёк только один объект, подходящий под описание – площадка треугольной формы у берега реки. Вероятно, это и есть городище:

Крупный план:

Живая карта

Для примера можно привести также аэрофотосъёмку (ортофотоплан) Кадастровой карты Украины:

Если это нужный объект, то возникают вопросы касательно размеров городища, описанных у В. Антоновича и А. Кузы. Можно сказать, что это указаны размеры не всего городища, а лишь его внутренней площадки. Вероятно, "длина по периметру" В. Антоновича – это длина дуги внешнего вала, а не периметра городища в целом (т.е. не учтена сторона, выходившая на реку).

К вопросу о том, может ли это городище центром Корческа. Можно сопоставить размеры замка и размеры городища в одном масштабе:

Может показаться, что городище несколько больше замка, но такое впечатление создаётся за счёт выделяющихся линий укреплений (валов и рва), но на самом деле площадка замка имеет чуть большую площадь, чем площадка городища. Это, конечно, ничего толком не доказывает, но дополнительную пищу для размышлений даёт.

Дальше нужно искать работу А. Ратича, в надежде, что там будут новые сведения о городище и рассуждения автора, благодаря которым был сделан вывод, что Корческ находился именно там. И, конечно же, нужно узнавать, были ли раскопки на территории замка и дали ли они какой-то материал по периоду 11-13 веков.

[duben]

У 2008 році в Корці проводились археологічні розкопки на центральній площі міста, неподалік від замку. Однією із знахідок було масове поховання ХІІІ ст. - очевидно жертв монгольського погрому міста.

[Nimrod]

масове поховання ХІІІ ст.

Знову ж таки, без дослідженого рівночасового архітектурно-містобудівного оточення неясно, чи це середньовічне поховання залишилось на колишньому городці, чи на одному з оточуючих його неукріплених поселень. Однак радує саме по собі проведення розкопок в Корці.

***

Знайшов дещо по темі в статті Б.Ф. Прищепи на сайті "Історична Волинь":

З літописних джерел ми дізнаємося лише про невеликий період ранньої історії Корця. Ці повідомлення відносяться до 1150–1155 рр., коли на Русі точилася запекла боротьба за Київ між Юрієм Довгоруким та волинським князем Ізяславом Мстиславичем.

Доповнюють скупу інформацію літописів археологічні джерела. Важливими для висвітлення процесу становлення раннього міського осередку на території Корця є слов’янські пам’ятки кінця І – початку ІІ тис. н. е. Тут відомі городище, селище і курганний могильник у с. Гвоздів.

Городище розташоване за 1 км на північний схід від міста, на мисі лівого берега ріки Корчик. Серед науковців немає єдиної думки про час спорудження цього укріплення. Окремі з них відносили пам’ятку до давньоруських і навіть визначали це городище як залишки літописного Корця. Однак, відомий дослідник середньовічних фортець П.О. Раппопорт вважав, що вказане городище слід датувати раннім залізним віком. М.П. Кучера теж не включив це городище до каталогу слов’яно-руських пам’яток Південної Русі.

Під час обстеження городища та прилеглих територій у 1996 р. нами було виявлене велике слов’янське поселення на схід від нього. Тут на береговому мисі зібрано уламки гончарних горщиків Х–ХІІ ст., залізні ножі, долото. Ці знахідки дозволяють висловити думку, що Корецьке городище було фортецею-сховищем, у якій населення з навколишніх селищ ховалося під час ворожих нападів. Такі городища-сховища добре відомі в східних слов’ян у ІХ–ХІ ст.

Під час досліджень архітектурних пам’яток Корця львівськими науковцями під керівництвом Р.І. Могитича в 1989–1990 рр. на території Корецького замку в шурфах простежено культурний шар ХІІ–ХІІІ ст., перекритий шаром згарища, яке дослідники пов’язують з ординським погромом середини ХІІІ ст. Знахідки доби Київської Русі були виявлені також у старій частині міста біля палацу Чарторийських, на території Воскресенського монастиря, на лівому березі р. Корчик поблизу костелу св. Антонія.

У 2005 р. були проведені археологічні розкопки в центральній частині міста в зв’язку з будівництвом торгового павільйону на вул. Б.Хмельницького, № 3, за 120 м на північний схід від замку князів Корецьких. В ході археологічних досліджень на площі 32 кв. м встановлено, що тут нашарування ґрунту мають потужність до материка 2,6–2,7 м. Культурний шар епохи Київської Русі залягає на материку, з ним пов’язані частково досліджена будівля № 5 із залишками печі та дві господарські ями ХІІ – першої половини ХІІІ ст.

У 2008 р. під час археологічних робіт на ділянці по вул. Київській, № 61-б під культурними шарами литовсько-польської доби ХVІ–ХVІІІ ст. на глибині близько 2,0 м виявлено братську могилу жителів міста доби середньовіччя. Знайдені разом із скелетами людей речі (уламки глиняного посуду, скляних браслетів, натільний хрестик із рожевого сланцю) дозволили зробити висновок, що це жертви погрому міста середини ХІІІ ст. Цей об’єкт, вірогідно, визначає східну межу поселення ХІІ–ХІІІ ст. на правому березі р. Корчика.

Проведені дослідження дали нові матеріали для локалізації літописного Корчеська та вивчення основних етапів його розвитку. Встановлено, що слов’яни заселили береги р. Корчика в районі Корця вже в ІХ–Х ст. Що стосується пошуків міста княжої доби, то довгий час єдиним джерелом були матеріали історико-містобудівельних досліджень 1989–1990 рр. На думку архітекторів, дитинець літописного Корчеська займав мис на північ від замку, там де пізніше було збудовано палац Чарторийських. Однак, під час проведеного нами обстеження цього мису не вдалося виявити насичений культурний шар ХІІ–ХІІІ ст. Матеріали, здобуті під час археологічних розкопок в 2005 р. та 2008 р. дозволяють стверджувати, що на північний схід від замку знаходилася ділянка значного поселення другої половини ХІІ–ХІІІ ст. площею близько 10 га, а замок князів Корецьких, вірогідно, було збудовано на дитинці літописного міста.

Посилання, список літературі та схема центру Корця в статті на сайті.

[Гость А.П.Т.]

Корець - Корецярово - былинное Карачарово? Место здесь больно подходящие - во все стороны пути дороги Туров - Киев - Галичь...