Олександрівка: городище

[Nimrod]

Обговорюється цей об'єкт: городище в селі Олександрівка
 

Городище мисового типу з сучасним йому могильником відноситься до черняхівської археологічної культури, яка склалася на основі германських, слов'янських та іранських племен (3 ст. - сер. 5 ст.), та як вважається, утворила ряд примітивних державних утворень з провідною роллю в них германців (остготи, везеготи).

Цитата

Поблизу с.Олександрівка (Миколаївська обл.) розташовані городище і могильник черняхівської культури, які датовано кінцем 4 - початком 5 ст. Пам'ятки досліджував у 1979р. Б.В. Магомедов. Городище займає скельний мис, з боку поля обмежене ровом і валом, який насипаний із суглинку з домішкою щебеню. На валу була стіна з вапнякових плит висотою не менше 3 м. Виявлено фундаменти круглих башт, одна з яких розташована біля в'їзду. Територія городища забудована довгими спорудами з каменю, що розділені на окремі приміщення. Опалювалися вони вогнищами квадратної форми, викладеними з кам'яних плит, обмазаних глиною. Городище було політичним центром - постійною резиденцією вождя племінного об'єднання і його дружини, а також у разі військової небезпеки слугувало захистом для мешканців округи.

На могильнику досліджено два поховання за обрядом тілопокладення. Поховальні ями були заповнені камінням. Поблизу знаходився жертовник. Він являв собою прямокутну кам'яну огорожу розмірами 1,6 х 1,8 м. Звичай спорудження на місцях поховань жертовників, так званих есхар, був занесений в Північне Причорномор'я із Греції. Наявність такого жертовника на могильнику Олександрівка свідчить, що однією із складових черняхівської культури у Причорномор'ї було еллінізоване населення.

*З навчального посібника "Давні слов'яни. Археологія та історія", К. "Стародавній світ", 2012, 366с., нак. 1000 прим., - с.328.

Обговорюване городище очевидно являло собою аналог більш пізніх замків (укріплену резиденцію), без значного поселення навколо нього. Одне з трьох відомих археологам укріплених центрів черняхівської культури (два інших - городища Башмачка та Городок).

Культурне та технічне піднесення населення черняхівської археологічної культури під впливом сусідніх римських провінцій забезпечило спорудження на об'єкті досить розвинутих кам'яних укріплень зі справжніми баштами.

Прошу доповнити повідомлення наявною інформацією.

[m_potupchik]

Источник: Магомедов Б.В. Черняховская культура Северо-Западного Причерноморья. К.: Наукова думка, 1987. - 112 с.

[Nimrod]

план Александровка: Магомедов Б.В. Черняховская культура Северо-Западного Причерноморья. К.: Наукова думка, 1987. - 112 с.

Дякую! Справді виглядає достатньо елліністично) В чомусь планом з баштами навіть нагадує Херсонес)

[Filin]

Городище находится на северной околице села:

Живая карта

Сопоставим с планом:

Судя по плану, часть городища сожрал карьер:

Судя по плану, участки, на которых находились башни, расположены за пределами карьера, т.е. они вроде бы не разрушены. На спутниковом снимке есть несколько мест, которые можно принять за следы башен:

Вот панорама, сделанная с противоположного берега реки Ингулец. Участок городища отметил стрелочкой:

Источник фото

Район на карте Шуберта (1865-1869):

Источник

Как видим, Александровка, которая тогда была совсем небольшим селом, называлась в то время Роксандровкой (в честь первой владелицы Роксандры Гики). Городище на карте никак особо не выделено, но к югу от него, и к северу от Александровки, видим небольшое поселение (хутор?) со звучным названием Городок. Быть может в честь городища, расположенного неподалёку, его решили так назвать?

В 03.05.2014 в 21:44, Nimrod сказал:

Обговорюване городище очевидно являло собою аналог більш пізніх замків (укріплену резиденцію), без значного поселення навколо нього.

Судя по размерам объекта (участок с длиной сторон более 230 метров) и плотности застройки перед нами не частная укреплённая резиденция, а всё же скорее укреплённое поселение, на территории которого могла существовать и резиденция вождя.

[Nimrod]

З одного боку, дійсно не зовсім доречно мені було порівнювати із замком - укріплення, створене суспільством, у якому очевидно не було, як таких, феодальних суспільних відносин і феодального способу виробництва,

а з іншого боку, існування укріплення в тій археологічній культурі, для якої взагалі не були характерні укріплення, можу пояснити тільки потребами престижу влади, яка здійснювалася з даного поселення)

Довгі будівлі, сліди яких простежуються на городищі, можливо використовувалися, при необхідності концентрації в укріпленні підлеглих вождю воїнів, для їх розташування.

[Filin]

Довгі будівлі, сліди яких простежуються на городищі, можливо використовувалися, при необхідності концентрації в укріпленні підлеглих вождю воїнів, для їх розташування.

Думаю, что обследование жилищ сразу дало бы понять, были ли это простые жилые помещения или нечто вроде казарм, служащих для концентрации воинов.

Что касается мысли о строительстве укреплений только ради престижа, то мне сложно с ней согласиться, ведь для этого придётся признать, во-первых, что данный культурно-политический центр не нуждался в защите по причине отсутствия врагов, а, во-вторых, нужно объяснить, в чём заключается престиж, когда строятся укрепления, в которых нет нужды и, как следствие, смысла?

[Nimrod]

Ну всего три произвольно относительно друг-друга расположенных укрепления на большую страну и довольно большой временной отрезок... какая уж тут система, да и фортификационная школа так не выработается.

Смысл подавлять простолюдинов и гостей своей дороговизной, необычностью и мощью)

Как каменнокирпичные строения на Руси)

Ну и защитные функции свои они заодно обеспечивали, просто это явно не было правилом у того общества, народа)

[HOUSE MD]

... укріплення, створене суспільством, у якому очевидно не було, як таких, феодальних суспільних відносин і феодального способу виробництва...

Так нас учили. Але значна кільеість знахідок римських монет на поселеннях черняхівської культури свідчить про наявність товарно грошових відносин.

...існування укріплення в тій археологічній культурі, для якої взагалі не були характерні укріплення...

... всего три произвольно относительно друг-друга расположенных укрепления на большую страну и довольно большой временной отрезок...

Це можна пояснити існуванням держави, котрій не потрібна була оборона - у неї була "наступальна військова доктрина".

А тепер трішки "аргументів" з Готської історії Пріска Панійського: "Переехав чрез некоторые реки, мы прибыли в одно огромное селение, в котором был дворец Аттилы. Он был, как уверяли нас, великолепнее всех дворцов, какие имел Аттила в других местах. Он был построен из бревен и досок, искусно вытесанных, и обнесен деревянною оградою, более служащею к украшению — нежели к защите. После дома царского, самый отличный был дом Онигисиев, также с деревянною оградою; но ограда эта не была украшена башнями, как Аттилина. "

* ОТРЫВОК 8й. (448 г. по Р. Х.; Феод. 41-й). (Exc. De leg. Rom. P. 47—71; B. 169—212).