Суботів: городище і замчище (резиденція Богдана Хмельницького)

[Askold]

Обговорюється цей об'єкт: городище і замок в Суботові
 

Перша письмова згадка про Суботів належить до початку XVII століття: він, як хутір, був власністю дрібного шляхтича, козацького сотника Михайла Хмельницького. За часів Михайла Хмельницького тут був дерев'яний двір.

Після його загибелі у 1620 його син Богдан Хмельницький по 1648 збудував у Суботові палац-фортецю, яка стала однією з його резиденцій (1664), згодом зруйнованою поляками.

Укріплення та архітектура Суботова

Укріплення Суботова Хмельницьких та його околиць за місцем розташування розподілялись на три групи:

центральну — найбільшу, що складалась із двох нерівних частин: оборонних споруд замку (нині Замчище) та укріплень Іллінської церкви (1653 р.);

Вовчий шпиль — сигнально-спостережний пункт і укріплення для захисту південних меж маєтностей;

заплаву Тясмина — садиби-хутори на пагорбах островах (в залежності від рівня води в річці), що здійснювали додатковий контроль над Суботівським шляхом.

В окрему групу виділялись підземні споруди (в тому числі ходи).

Центром Суботова був замок площею 2 га, природні переваги розташування якого підкріплені інженерними спорудами. Для будівництва обрали мис, оточений з півночі, сходу і заходу болотами та крутими схилами ярів. Найменш неприступною виглядала південна сторона, яку і укріпили штучними перекопами.

Суботівський замок не відрізнявся принципово від багатьох інших, що були на пограниччі з Диким Полем. Його дерево-земляні укріплення були розраховані на відбиття татарських нападів. Оборонні споруди включали рів, два яруси валів із ескарпованими схилами (на верхньому було викопано ряд загострених паль) та чотири дерев'яні вежі.

 

[Askold]

Куштан Д. Нові дослідження на замчищі Б. Хмельницького у с. Суботів

Г.Н. Логвин НАУКОВИЙ ВІДЧИТ ПРО КОМАНДИРОВКУ В М. ЧИГИРИН І СУБОТІВ

[Filin]

Ещё несколько фотографий макета "Дома Богдана Хмельницкого в Суботове", каким он мог быть в 17 веке:

Источник

[Filin]

Недавно посетил Суботов, благодаря чему удалось составить первые впечатления об объекте. Полностью территорию осмотреть не получилось, да и основной массив материалов по истории архитектуры Суботова я пока не поднимал, потому кратко остановлюсь на том, что сразу бросилось в глаза.

Известно, что замок был основан на участке, который ранее занимало городище. Вероятно, в процессе строительства укреплений резиденции 17 века были использованы земляные рвы и валы, сформировавшиеся ориентировочной в 9-10 веках н.э. (или даже в более ранний период?).

Комплекс резиденции состоит из парочки укреплённых площадок – на одной находился замок, на другой – участок оборонной Ильинской церкви. На территории замка можно увидеть информационный стенд с графической реконструкцией комплекса:

Эта реконструкция кажется чем-то средним между фантазией и полным недоразумением. Вот, к примеру, кажется, что терраса с замчищем возвышается над террасой с церковью, тогда как в реальности всё наоборот. На месте хорошо чувствуется, что церковь оседлала более возвышенный участок, нежели резиденция

Вид со стороны замчища на более возвышенный участок церкви:

На реконструкции показано 4 башни, но, насколько я понял, ни их количество, ни месторасположение точно неизвестно. Точнее так - с двумя башнями ситуация более-менее ясна, а вот с остальными нет. Из слов экскурсовода сделал вывод, что башни гипотетически расположили на расстоянии, на котором было возможно вести прицельную стрельбу. Но в этом был бы смысл, если бы участки стен между башнями были бы прямыми, что дало бы возможность из башен простреливать пространство перед линией укреплений. Но, как вы видите, линии участка округлые, что отразилось и на планировке линии обороны. Как при таких изогнутых стенах можно было использовать башни не совсем понятно. Потому размещали из на участке, возможно, используя какую-то другую логику.

Вероятно, и церковь и дворец находились не там, где они показана на реконструкции, поскольку нужные участки вроде бы были раскопаны, но ничего подходящего там не было найдено.

Итого, получается, что графическая реконструкция скорее не информирует, а дезинформирует. Неужели за последние годы не было попыток откорректировать облик резиденции исходя из данных раскопок?

Общий вид замчища со стороны площадки Ильинской церкви:

Павильон, построенный над одним из раскопанных участков, со стороны внутреннего двора замчища выглядит ещё более-менее лёгким, но с внешней стороны он, как по мне, выглядит ужасно и вообще не стыкуется ни с чем, только портит вид:

Раньше, когда в фотоотчётах встречал фото этого павильона, то думал, что он скрывает как минимум руины дворца Богдана Хмельницкого, и потому я был удивлён, узнав, что на самом деле этот массивный саркофаг построили над фундаментами каменной башни, найденной на замчище:

А вот эта же камера на акварели "Богдановые руины в Субботове" Тараса Шеченко (вид с востока на запад, на заднем плане Ильинская церковь):

Кстати, долгое время считалось, что на рисунке изображено помещение дворца, но, как показали раскопки, это всё же подвал башни ("Рисунок Шевченка зображує рештки стін ще значної висоти, в західній стіні є дві ніши. Ці ніши нами відкриті і повністю підтверджують рисунок Шевченка" - Григорий Логвин)

В статье о раскопках в Чигирине, опубликованной в 2010 году, сообщается, что, несмотря на значительный масштаб раскопок, проведённых в разные годы на территории замчища, дворец Хмельницкого так и не удалось обнаружить. Изменилось ли что-то с того момента или нет – нужно уточнять. С одной стороны в статье сказано, что раскопана 1/8 площади укрепления (т.е. кажется, что не так уж и много), но с другой стороны раскопы разбросаны по участку так, что кажется, будто археологи играли в морской бой, пытаясь угадать, где может прятаться самый ценный объект. При таком разносе странно, что дворец так и не был задет ни одним раскопом.

Кстати, вспомним классический макет, якобы демонстрирующий облик дворца Богдана Хмельницкого в Суботове:

Как минимум можно утверждать, что эта гипотетическая реконструкция (т.е. фантазия на тему) даже не привязана к линиям фундамента дворца, который, как уже выше написал, пока не найден. Что касается странного соседства башни с дворцом, то это, возможно, следствие старой гипотезы, которую, как я понимаю, давно опровергли. А дело, возможно, было так – когда ещё в 1950-х годах были раскопаны руины той самой башни, которую накрыли павильоном, то Григорий Логвин на основании расположения входа в башню предположил, что "Таке розташування входу в льох указує на те, що житлова будівля палацу Хмельницького десь знаходиться в північно-східному напрямі". Наверное, именно по этой причине дворец нарисована рядом с башней на графической реконструкции, которую я немножко критиковал выше, а также на ряде других реконструкциях, в том числе и на макете. Однако в начало 1990-х, если ничего не путаю, нужные участки близ башни раскопали и ничего подходящего не нашли, а это в свою очередь означает, что гипотетические реконструкции оказались ошибочными. Тем не менее, они продолжают украшать экспозиции музеев, а в Суботове экскурсоводы вынуждены рассказывать не только что там правильно показано, но и указывать на ошибки. Бредово немного звучит, особенно если учесть статус комплекса.

Помимо упомянутой каменной башни, ради которой построили павильон (нужно же было хоть как-то денег отмыть – дворец не нашли, так хоть на башню потратимся), в процессе раскопок также обнаружили каменные фундаменты деревянной надвратной башни. Возможно этот деревянный новодел возвели на основе фундамента старой надвратной башни?

Обратите внимание, как нелепо выглядит надвратная башня, стоящая сама по себе, но при этом прикрытая с напольной стороны чахлым невысоким частоколом (с ещё одними воротами), плавно переходящим в обычный сельский забор. Что таким вот образом хотели показать не совсем понятно. Мне кажется, что как цельное укрепление участок хуже воспринимается именно благодаря таким вот свежим декорациям. Хочется всю эту символическую новомодную шелуху снести и построить на замчище что-то более вразумительное.

Остальная часть замчища преимущественно представляет собой ухоженную пустошь, частично выпотрошенную археологами, частично совсем не исследованную.

Итого, объект, как пример замка, построенного на территории городища, выглядит интересно, но попытки превратить его в туристический объект привели к появлению спорных построек на участке и тут ещё нужно подумать, украшают они его, или наоборот разрушают/искажают образ. По моему мнению, верен последний вариант.

[Filin]

Гравюра А. Осипова на основе рисунка П. Сплестера, 1826 г.:

В рамках данной темы интересен задний план гравюры, где видно замчище с руинами.

На Википедии гравюра подписана так: "Вид Ильинской церкви в Суботове и развалины дома Богдана Хмельницкого". Но может это всё же руины той самой башни, которую позднее рисовал Тарас Шевченко и над которой соорудили павильон?

Процитирую Григория Логвина, анализирующего раскопанные руины каменной башни:

Цитата

Як ми вже вказали, це приміщення має невеликі розміри і не могло бути жилим будинком Богдана Хмельницького, або його батька. У такому приміщенні якщо поставити варисту піч, то ніде буде й повернутися, не те що зробити дві кімнати з сінями.

Такі розміри характерні більше для оборонних веж та невеликих комор - кам'яниць. Цей здогад підтверджується також малюнками Шевченка і Васильківського. Як видно з цих малюнків, це могла бути вежа - кам'яниця, що особливо добре видно на рисунку Васильківського. На цьому рисунку вежа - кам'яниця ще має значну висоту, накрита соломою і, мабуть, використовувалась для житла. Руїни ж дому Б. Хмельницького на рисунку Васильківського знаходяться праворуч і ближче до першого плану, себто приблизно на тому місці, де зараз знаходиться будинок початкової школи.

Источник

Как видите, помимо башни упоминаются ещё и какой-то дом Хмельницкого, который можно увидеть на рисунке Васильковского (очевидно, Сергея Васильковского). Этот рисунок мне пока на глаза не попался, потому не могу уточнить, что именно там изображено.

Здесь читаем:

Цитата

Свого часу Сергій Васильківський теж побував на козацьких землях. Відомі дві роботи написані художником у Суботові. Це "Руїни в Суботові", на якій він зобразив залишки будинку гетьмана Богдана Хмельницького та "Іллінська церква в Суботові".

[Nimrod]

Сергій Кілессо в раніше цитованій мною в темі про споруди в Чигирині книзі (С.К.Кілессо "Архітектурні та містецькі скарби Богданового краю", К. "Техніка" 2000, нак. 2000 прим., 144с.) висловлювався і про малюнок Васильківського, фрагмент на сс. 89-90:

Цитата

Найбільш авторитетний учений-історик І. Крип'якевич, який багато й плідно вивчав життя та діяльність Богдана Хмельницького, так описує резиденцію гетьмана: "Тут він збудував великий замок, територія якого займала до трьох гектарів. Замок був оточений ровом і двома рядами валів. У склад укріплень входили одна мурована і дерев'яні вежі" (*Крип'якевич І.П. Богдан Хмельницький. Вид. 2-ге, випр. і доп. - Львів: Світ, 1990, 408 с., с.57).

На превеликий жаль, І. Крип'якевич посилається на зображення, яке гетьманської резиденції в Суботові не стосується, хоч публікували його всі корифеї вітчизнаної історії, починаючи з Д.Бантиш-Каменського. Це малюнок відомого художника С.Васильківського, котрий багато своїх творів присвятив зображенню українських старожитностей. Основою для створення миалюнка є зображення, яке приписувалося в свій час Тарасу Шевченко. Історії його появи присвячена стаття популярного журналу "Київська старовина" за 1890 р., що підписана криптонімом Л.А. (Александр Лазаревский). Заголовок статті "Буд-то бы дом Богдана Хмельницкого" прекрасно розкриває її зміст. Автор засвідчує, що бачив цей малюноку зібранні Тарнавських, і зображено там не резиденцію гетьмана в Суботові, а модні тоді "романтичні руїни" в Качанівському парку, що на Чернігівщині. (*Лазаревский А. (Л.А.) Буд-то бы дом Богдана Хмельницкого // Киевская старина, 1890, №3.- С.532-533.) Цей неправдивий малюнок, а точніше сказати, підробка збила з пантелику й автора цієї книжки, котрий у 1971 р. разом з археологом Р.Юрою на замчищі закладав спеціальні археологічні шурфи з метою виявити рештки руїн, збражених на малюнку. Ми спеціально наводимо цей малюнок (*Підпис під малюнком в книжці: "Романтичні руїни" в Качанівському парку художника С.Васильківського, видані за малюнок з натури замку Богдана Хмельницького в с.Суботові - N.*) для того, щоб наступні дослідники не використовували його в своїх наукових розвідках і монографічних дослідженнях. Принагідно зауважимо, що зі свого малюнка художник С.Васильківський зробив кілька акварелей, котрі експонуються в Національному музеї історії України й Національному музеї українського образотворчого мистецтва в Києві. Високі художні якості цих творів заперечень не викликають, а бажаної історичної достовірності шукати тут не слід.

Мова йде про малюнок з руїнованою прямокутною (?) ярусно-ступінчастою спорудою (що виглядає як трибуни на стадіоні) та прилеглою зліва до неї круглою башточкою з конічною стріхою. На "руїни" в Качанівці все зображене таки досить схоже. Хоча малюнок цей публікують практично в кожній книзі, що зачіпає тему Суботівської резиденції, в Мережі його не знайшов.

На малюнку храму св.Іллі авторства С.Васильківського також на задному плані біліють якісь невиразні стіни:

"Графічна реконструкція комплексу" зі стенду на території замку - це репродукція малюнка Г.Логвина 1953 року. У той час було надто мало інформації про замок і реконструкція Логвина, як і більшість його реконструкцій, носила тоді власне кажучи, інтуїтивно-художній характер.

Макет-реконструкція палат Хмельницького створений тим-таки Сергієм Кілессо, базується на реальних товстостінних жилих кам'яницях козацької старшини, які повторюють план народної хати "на дві половини" і зразки яких ми маємо досі в Батурині (Кочубей), Іванівському (Мазепа), Чернігові (Лизогуб) і певною мірою в Седневі (Лизогуб). Щоправда у кам'яниці на макеті бачимо дуже розвинений ганок.

Питання: в якій мірі палати Хмельницького мали бути схожими на ці дещо пізніші споруди з території Сіверщини.

Також на макеті викликає сумніви сама по собі прилегла до будинку башта, оскільки в ній відсутні будь-які галереї та обходи з підсябиттям тощо. Як з неї вести спостереження через показані крихітні квадратні бійниці під самим шатровим накриттям, а тим більше вести обстріл підступів до башти та огорожі, тобто власне використовувати в оборонних цілях, незрозуміло. Ця башта з виду скоріше вентиляційний або димовий комин, або щонайбільше це романтичне місце ув'язнення "у стовпі"))

Щодо Суботівського городища Чорноліської археологічної культури, то, якщо мова в контексті саме про нього, воно розташоване за декілька кілометрів від замчища, вище за течією річки Суби. Деяка інформація про це міститься зокрема тут.

[Filin]

Я как раз приступил к знакомству с книжечкой Сергея Киллесо )

С рисунком С. Васильковского получилась интересная история, ведь он не только дезинформировал исследователей на уровне текстовых публикаций, но также повлиял на графические реконструкции, да и раскопки на замчище проводили с целью выявить руины дворца, там, где они показаны на рисунке, т.е. рядом с башней:

В 24.06.2014 в 22:12, Nimrod сказал:

"Графічна реконструкція комплексу" зі стенду на території замку - це репродукція малюнка Г.Логвина 1953 року. У той час було надто мало інформації про замок і реконструкція Логвина, як і більшість його реконструкцій, носила тоді власне кажучи, інтуїтивно-художній характер.

Если убрать недостатки, вызванные отсутствием данных, которые появились уже после проведения раскопок, то останется претензия к тому, как показан рельеф. Впрочем, рисунок, который приводит С. Килессо, смотрится чуть более удачно. Там уже не так ощущается, что замчище доминирует над площадкой Ильинской церкви. Хотя полностью недостаток не исчез:

Вот ещё одно изображение Г. Логвина из той же серии. Дворец видим рядом с каменной башней:

Источник

В 24.06.2014 в 22:12, Nimrod сказал:

Макет-реконструкція палат Хмельницького створений тим-таки Сергієм Кілессо, базується на реальних товстостінних жилих кам'яницях козацької старшини, які повторюють план народної хати "на дві половини" і зразки яких ми маємо досі в Батурині (Кочубей), Іванівському (Мазепа), Чернігові (Лизогуб) і певною мірою в Седневі (Лизогуб). Щоправда у кам'яниці на макеті бачимо дуже розвинений ганок.

Питання: в якій мірі палати Хмельницького мали бути схожими на ці дещо пізніші споруди з території Сіверщини.

В книжечке описано, на основе чего была сделана реконструкция. Там есть информация и по крыльцу и по фронтону и другим деталям:

Цитата

Історик російського мистецтва Ігор Грабар із захопленням описує палац палкого прихильника Б. Хмельницького - сотника Черниша, споруджений у селі Воронежі на Сумщині на зразок суботівської резиденції гетьмана. Цілком імовірно, що І. Грабар спирався на певні невідомі нам історичні джерела: "Ось шість черемх, що стоять рядком перед вікнами (це було улюблене дерево гетьмана Хмельницького). Трохи далі під крислатою яблунею ви бачите кам'яне корито, що його підтримують три леви, незмірно товсті лапи яких майже зовсім вросли із своїми п'єдесталами в землю. У кожного з цих левів у роті - по срібному кільцю, до яких в'язалися коні старшини, що приїздила з Чигирина в справах до гетьмана... Ось старовинні низькі вікна з овальною дугою, з кам'яними лутками, з круглими скельцями в дубових рамах, пофарбованих у зелений колір. Над вікнами виліплені з гіпсу впереміжку то коні, що біжать, то гармати, що димлять, - найулюбленіші предмети Богдана Хмельницького, який провів майже все життя між гарматами та на коні. Ось товсті цегляні підпори, що виходять широкою п'ятою перед будинком. Ось тоненька шпиляста башта, прибудована вже Богданом до північного рогу будинку замість підпори й обведена зубцями в три ряди. Ось широкий з дванадцятьма стовпами ґанок, або, як тоді називали, рундук, що займає майже третину довжини фасаду, устелений кам'яними плитами, які для краси посічені вигаданими квітами і різними незвичайної форми візерунками. Над ґанком замість трикутного здіймається обрізаний в зигзаги напівкруглий фронтон, який ще можна бачити в наш час над притворами старовинних церков. У цьому півколі такою ж, як і над вікнами, ліпною роботою зображено у барельєфі ведмедя, що видирає мед з вулика; кілька розламаних вуликів валяються біля архітектурні та його ніг, а пасічник підкрався ззаду до ведмедя і замахнувся на мистецькі скарби нього сокирою. Нам важко було б розгадати цю алегорію, коли б навколо неї не було напису: "Що буде, то буде, а буде те, що Бог дасть".

Далі йде опис будинку, його світлиць: тут і великі липові столи, і грубезні стільці, портрети та зброя на стінах. "Своєрідною окрасою головної світлиці був дубовий почорнілий сволок, котрий мав вирізьблену на ньому повну хронологію всіх перемог Богдана Хмельницького". [1]

До цього досить докладного опису можна додати, що будинок було вкрито зеленою черепицею, а в приміщеннях стояли кахляні печі. Під час археологічних розкопок вдалося знайти і черепицю, і уламки кахлів без поливи з рельєфом, котрий зображував козака верхи на коні, що так пасувало до войовничої вдачі господаря, а також кахлі з вишуканим рослинним орнаментом.

Як пояснити зображення на фронтоні будинку? Поштовхом до його появи був, можливо, народний вислів того часу, збережений літописом, що "ляхи натрапили на чоловіка на одного (натяк на Б. Хмельницького.- С. К.), у котрого відняли пасіку і саме це по всій землі Польській начинило великі біди". [2]

-----

1. Грабарь И. История русского искусства. М.. - Т. 10. 1912.-С. 403-410.

2. Кулиш П. Сочинения и письма под редакцией П. Каманина.- К., 1916. -С 118-126.

Получается, что это гипотетическая реконструкция дворца в Воронеже (Сумская обл.), который в свою очередь в какой-то мере копирует дворец Хмельницкого в Суботове.

По теме надвратной башни процитирую С. Килессо:

Цитата

У замок вели дороги через дві дерев'яні надбрамні вежі, муровані підмурки однієї з яких було відкрито розкопками, що дозволило авторові розробити досить вірогідну архітектурну реконструкцію вежі...

... На замчищі виявлено наріжні підмурки в'їзної вежі. Збереглися тільки два підмурки і на одному з них залишився відбиток від першого вінця дерев'яного зрубу. Це свідчить, що вежа була дерев'яною. Розміри в плані відомі з обмірів археологічних матеріалів, а конструкції та архітектурні деталі можна запозичити з численних малюнків того часу. Зокрема, аналогічні укріплення оточували Подільську частину стародавнього Києва і досить детально відображені на плані міста 1695 р., виконаному полковником Ф. Ушаковим.

Нравится мне самоуверенность автора - есть фундамент + изображение укреплений Киева конца 17 века, и если эти детали соединить, то получится "досить вірогідна архітектурна реконструкція вежі". Впрочем, всё равно в итоге в Суботове построили куда более простенькую надвратную башню.

Касательно рассуждений на тему руин каменной башни и руин каменного дворца, то здесь может быть путаница. Так, например, С. Килессо считает, что на показанной выше гравюре А. Осипова на заднем плане видим руины дворца Хмельницкого. Но может всё же была башня, руины которой в наши дни накрыты павильоном?

Или вот ещё такое изображение:

И комментарий С. Килессо:

Цитата

Велику історичну і пізнавальну цінність мають дослідження Д. Деляфліза. Він змалював зовнішній вигляд Іллінської церкви та її інтер'єр, а також ретельно обміряв руїни фундаментів мурованої споруди. Якщо вірити Деляфлізу, то споруда мала розміри в плані 13,4x10,1 м (більша сторона дорівнювала у довжину 6 1/3 сажня). [1]

Для палацу розміри споруди замалі, але Д. Деляфліз був переконаний у тому, що обміряв він не щось інше, а саме палац гетьмана.

---

1. Этнографическое описання крестьян Киевской губернии и разные местные исторические памятники составленные доктором медицины Деля Флиз. 1854.- С. 136 (Інститут рукописів бібліотеки НАН України ім. В. І. Вернадського).

С. Килессо сам отмечает, что для дворца сооружение мелковато.

Цитата

Щодо Суботівського городища Чорноліської археологічної культури, то, якщо мова в контексті саме про нього, воно розташоване за декілька кілометрів від замчища, вище за течією річки Суби.

Речь о городище, на котором находится замчище. Чернолесское городище нужно будет рассматривать в отдельной теме.

[Filin]

Общий вид на туристическую часть замчища. На заднем плане видна Ильинская церковь.

Автор фото