Львів (Львов): міські укріплення - Міський Арсенал

[Askold 68]

Міськи́й арсена́л — фортифікаційна споруда у Львові, побудована в 1554–1556 роках. Пам'ятка ренесансної оборонної архітектури. Сьогодні в споруді розміщується музей зброї «Арсенал» — філія Львівського історичного музею.

Найдавніший міський арсенал було примуровано до 1430 р. до Низького муру. Після пожежі 1527 р. арсенал розібрали і до 1556 р. нову одноярусну будівлю арсеналу прибудували до Високого муру Львова, залишки якого видно з вулиці Арсенальної. Його присвятили св. Михайлу. Після нової пожежі арсенал відбудували двоярусним (1574–1575), а з 1582 при ньому облаштували людвисарню для відливання гармат. При реконструкції 1670-х років арсенал отримав третій ярус. Значно потерпів від пожежі 1703 р., коли від вибуху пороху обвалилось склепіння, утворились проломи у стінах і загинуло 36 міщан.

Будівля арсеналу виконана з каменю, двоповерхова, прямокутна в плані, з невеликою восьмикутною вежею на північній стороні. За даними досліджень і розкопок, проведених в 1970-х роках, вежа і стіни першого поверху мають давніше походження і були побудовані, мабуть, в XIV столітті.

У XVIII столітті в підвалах львівського міського арсеналу тримали полонених українських козаків і гайдамаків. В одному з казематів знаходилася камера тортур і житло міського ката.

Під час нападу шведів у 1704 році арсенал був зруйнований, але за два роки його відбудували. Сучасна реставрація у 1979–1981 рр. З 1981 року — Музей зброї «Арсенал».

Джерело

[Askold 68]

Стара стаття, але видно проєкт реставрації двох бокових веж. Наскільки цей проєкт просунувся, то невідомо:

Науковці обговорили питання реставрації міського Арсеналу

Учора, 30 травня, в львівському інтерактивному музеї-ресторані «Арсенал» відбулося засідання V Міжнародної конференції науковців-архітекторів «Проблеми дослідження, збереження та реставрації історичних фортифікацій». В заході взяли участь понад 70 осіб з Росії, Польщі, США та України. Серед запрошених були присутні також керівництво міського управління охорони історичного середовища п. Ліля Онищенко-Швець та співробітники ДП «Укрзахідпроектреставрація».

Під час пленарного засідання учасники детально обговорили основні етапи історичної розбудови, реконструкції та сучасної реставрації міського Арсеналу, концепцію його розвитку та особливості реалізації проекту реставрації та пристосування приміщень підвального поверху та вежі Поворозників міського Арсеналу під інтерактивний музейно-виставковий рестораторський комплекс.

«На 150 році свого існування Львівський історичний музей почав втілювати унікальний проект, який вже давно зародився в науковців музею, – сказав під час конференції заступник директора Львівського історичного музею Тарас Рудько. – Арсенал – це не музей в класичному розумінні, а колекція зброї. 30 років тому ця колекція була відкрита і експонується досі. Проте весь цей час в сховищах Арсеналу лежали унікальні оригінальні взірці різних видів зброї, що в різні історичні періоди виготовлялася і використовувалася на території України. Музей не мав змоги експонувати ці безцінні взірці через брак виставкових площ. Але тепер завдяки втіленню проекту інтерактивного музею Арсенал підніметься на новий рівень».

Наукові керівники ведення реставраційних робіт у Арсеналі Роман Могитич, архітектори Ярема Чурилик та Наталя Сердюк розповіли про деякі важливі моменти процесу реставрації міського Арсеналу. Роботи першої черги з реставрації та пристосування приміщень підвального поверху та вежі Поворозників міського Арсеналу під інтерактивний музейно-виставковий рестораторський комплекс провадилися на підставі «Реставраційного завдання», опрацьованого ДП «Український регіональний спеціалізований науково-реставраційний інститут «Укрзахідпроектреставрація» ще у 90-х роках ХХ ст., погоджене Управлінням охорони культурної спадщини Львівської ОДА та Міністерством культури України. Як зазначила Лілія Горницька, співробітник інституту «Укрзахідпроектреставрація», «проект розглядався на всіх наукових радах, вже давно мав завершений характер. Це класика реставрації і консервації».

Професор Костянтин Присяжний, відомий дослідник та реставратор, детально розповів безпосередньо про реставраційні роботи: заміну системи водовідведення для подолання проблеми замокання стін, реставрацію підпірної стіни, сходів, перемощення бруківки, відновлення галереї, що з’єднує вежу Поворозників та вежу Шевців, а всередині – консервацію кам’яних стін, реставрацію склепіння, встановлення експозицій. Він запевнив, що всі роботи були проведені без шкоди для автентичних стін Арсеналу.

Науковці висловили і певні застереження та побажання. Зокрема, Ганна Новаківська, співробітник інститут «Укрзахідпроектреставрація», виявила занепокоєння через механізм облаштування в музеї інженерних мереж, системи вентиляції. А доповідач конференції професор, завідувач кафедри реставрації та реконструкції архітектурних комплексів НУ «Львівська політехніка» Микола Бевз під час демонстрації графічної реконструкції східного прясла високого оборонного муру Середмістя Львова висловив гіпотезу про можливість у майбутньому ще підняти східне прясло муру (Міський Арсенал) для відновлення його автентичного вигляду.

За результатами обговорення прийнято Резолюцію Міжнародної конференції, яка буде презентована на прес-конференції в приміщенні музею Арсенал (вул. Підвальна, 5, І пов.)у понеділок 3 червня о 10.30. Запрошені представники громадськості та ЗМІ Львова, фахівці у сфері архітектури, працівники пам’ятко-охоронних структур, представники Львівської міської та обласної влади.

Наступні два дні засідання V Міжнародної конференції науковців-архітекторів «Проблеми дослідження, збереження та реставрації історичних фортифікацій» будуть відбуватися в Зборові та Тустані.

Джерело

[Filin 1,101]

На Google Earth есть приятная 3D-модель Арсенала:

[Filin 1,101]

Источник

[Filin 1,101]

Картина Тадеуша Рыбковского "Старый арсенал во Львове" ("Stara Zbrojownia we Lwowie"), 1903 г.

Источник

[Filin 1,101]

Источник

[Filin 1,101]

Здесь на арсенал можно взглянуть с высоты:

[Askold 68]

На трапив на ще один ракурс реставрації веж арсеналу.  Дуже шкода що проект так і не зрушив з місця.