Jump to content
Замки и Крепости Украины - Форум
Sign in to follow this  
Filin

Галицький замок (2013). Автор: Зеновій Федунків

Recommended Posts

galich-0_zps1e1d96f5.JPG

Рік: 2013.

Автор: Зиновий Федунків

Видавництво: "Нова Зоря", Ивано-Франківськ

Мова: українська.

Формат: 60х84 1/16 (15х21х1,3 см)

Обкладинка: тверда.

Папір: офсетний.

Кількість сторінок: 184

Ілюстрації: безліч чорно-білих і кольорових зображень та малюнків.

Тираж: 1000 экз.

ISBN: 978-966398-096-6
 

Аннотація:

Цитата
Книга розповідає про історію, архітектурні й оборонні особливості фортифікаційного об'єкта «номер один» на Прикарпатті - Галицького замку. Детально аналізується значення фортифікаційних укріплень на кожному будівельному етапі та їх вплив на архітектуру замку в історичному аспекті. Видання проілюстроване рідкісними картосхемами, іконографічними зображеннями й авторськими гіпотетичними реконструкціями замку різних будівельних періодів.


Приклади сторінок:

galich-01.jpg galich-02.jpg galich-03.jpg galich-04.jpg galich-05.jpg galich-06.jpg galich-07.jpg galich-08.jpg


Зміст:

Цитата
Слово до читача.

РОЗДІЛ І. Історія фортифікаційних укріплень на Замковій горі.

1. Локалізація.

2. Роздуми дослідників про дату побудови твердині.

3. Поселення голіградської культури (11-7 ст. до н. е.).

4. Укріплений двір галицького боярина (11-13 ст.).

5. Замочок польського гарнізону (друга пол. 14 ст.).

6. Старостинський замок (15 ст.).

- Хрестоносці під Галицьким замком.

7. Старостинський замок (16 ст.).

8. Старостинський замок (перша пол. 17 ст.).

- Від замкових мурів міцніша тільки любов.

- Старосто - геть із замку!

8.1. Судова столиця Галицької землі.

8.2. Замок у період національно-визвольної війни 1648-1654 рр.

9. Старостинський замок у 1658-1675 рр.

9.1. Реконструкція замку за проектом Ф. Корассіні.

9.2. Катастрофа: руйнування замку військами Ібрагім-паші.

10. В тіні Станиславівської фортеці (1676-1772).

10.1. Опис замку за люстрацією 1767 р.

11. Доба занепаду (1772-1796).

12. Гості замку - відомі люди.

РОЗДІЛ II. Володарі старостинського замку.

РОЗДІЛ III. Галицький замок у світлі археологічних, картографічних, іконографічних джерел і візуального обстеження.

1. Дослідження замку археологами і архітекторами.

2. Галицький замок на картах, схемах і планах.

3. Галицький замок в іконографії.

4. Візуальне обстеження існуючого стану замку.

РОЗДІЛ IV. Фортифікаційна характеристика Галицького замку: укріплення та їх оборонні елементи.

РОЗДІЛ V. Теоретичні реконструкція замку.


Слово до читача:

Цитата

Видання про Галицький замок розпочинає серію книг «Твердині Прикарпаття», яка розкриватиме тему обороноздатності одного з найзаселеніших в часи середньовіччя регіонів України. Про твердині Тернопілля, Львівщини, Поділля, Буковини видано чимало літератури. А от Прикарпаття до цього часу дослідники обходили увагою, хоча на його території кожне місто і містечко протягом своєї історії мало кілька різних за типологією і конструктивними особливостями оборонних об'єктів. У серію увійдуть науково-публіцистичні розвідки про збережені й втрачені городища, замки, фортеці, оборонні церкви, монастирі й дзвіниці, що існували на території сучасної Івано-Франківської області.

Своєрідним символічним брендом сучасного Галича поряд із церквою Різдва Христового, пам'ятником Данилові Галицькому та макетом княжого града під відкриим небом є пам'ятка архітектури національного значення - Галицький замок. Заїжджі гості вважають його князівською твердинею. Та це далеко не так. Руїни оборонних мурів походять з доби пізнього середньовіччя, але виводять свої генеалогічні корені з давньоруських часів, а може ще й з давнішої доби.

У автора цієї книги немає сумніву, що сучасний Галич має завдячувати своїм існуванням твердині над Дністром. Історичні розвідки дозволяють говорити про те, що коли б не замок - не зберіг би Галич статус міста, а перетворився, як Биковен, Олешків, Любківці, Губчин та багато інших давньоруських градів у сільське поселення. Не можна не згоджуватися з тим, що розвитку міста сприяли закладення ремісничих цехів, надання привілеїв іноземним купцям, приїзд ченців великих орденів, отримання міською громадою дозволів на проведення торгів, надання статусу адміністративного центру землі. Але найголовнішим фактором функціонування міських інституцій був оборонний. Наявність надійної фортифікаційної споруди притягувала в місто купців, ремісників, торговців, шляхтичів і лицарів.

Коротка історія замку неодноразово публікувалася в часописах. Та чомусь так траплялося, що «під мікроскоп» дослідників оборонна споруда потрапляла лише на короткий час. Тому не дивно, що багато епізодів її життєпису залишаються невідомими, а роки побудови і розбудови через відсутність достовірних джерел оповиті густою пеленою таємничості. Ворожі напади кілька разів приводили твердиню до руїни, але вона дуже швидко відбудовувалася і зміцнювалася новими фортифікаційними укріпленнями.

Серед великого числа старих документів віднайдено люстрації замку, інвентарі, біографії старост, спогади про облоги. Збереглися плани, графічні рисунки і поштівки замкових руїн. Однак про конструктивні особливості укріплень джерела практично мовчать. Це виглядає досить дивним, бо насправді замок зразка 1658 р. є надзвичайно цікавим оборонним об'єктом, що поєднує в собі елементи старої вежо-стінової та нової бастіонної фортифікації, утворюючи рідкісний на українських землях тип вежо-стінової казематованої твердині.

За значущістю внеску в історію краю Галицький замок по праву вважається в Івано-Франківській області фортифікаційним об'єктом № 1. Архітектор-реставратор, колишній директор Івано-Франківської філії інституту «Укрзахідпроектреставрація» З. Соколовський переконаний, що твердиня по вінця наповнена таємницями. За переказами, в кількаярусних замкових казематах досі зберігається арсенал зброї, засипаний одним із вибухів; десь на замковому подвір'ї покоїться прах котрогось з галицьких старост; в одній з потаємних кімнат чекають свого відкривача скарби королівських намісників.

Зрозуміло, що в цих твердженнях багато вигаданого. Але практика доводить - в кожній легенді, в кожному переказі є частка істини. Сучасним дослідникам залишається встановити лише її відсоток. Та й справді, чи так вже важко знайти відповідь на питання: «Чи в каплиці святої Катерини був вхід у підземелля? Чи дійсно Замкова гора переповнена порожнинами підземних складів і потаємних ходів? Де стояв старостинський палац? Якими були оборонні башти?»

Вивчивши доступну джерельну базу про Галицький замок, аргументовано можемо заявити: досі більшості дослідників вдалося лише доторкнутися до таємниць твердині. До їх розгадки ще дуже далеко. Хоча, коли фахово зайнятися вивченням і популяризацією, отримати розуміння людей, що відповідають за цю ділянку роботи, - то замок швидко розкриє свої таємниці. Маємо приклади Золочева, Збаража, Жовкви, Луцька. Чим Галич гірший? Задумаймось.

Нехай ця книга зародить іскру натхнення, яка запалить серця меценатів і поціновувачів нашого минулого й надасть новий поштовх вивченню цієї унікальної пам'ятки.

Автор висловлює щиру подяку за підтримку видання Генеральному директору - науковому керівнику Національного заповідника «Давній Галич», заслуженому працівнику культури, дійсному члену Українського комітету міжнародної ради з питань пам'яток і визначних місць (ІСOМOS) п. Олександру Береговському; за надані консультації кандидату архітектури, науковому співробітнику відділу археології Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України п. Юрію Лукомському; кандидату історичних наук, завідувачу відділу археології Національного заповідника «Давній Галич» п. Тарасу Ткачуку.

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites

Впечатления:

Наконец-то замок в Галиче обзавёлся собственной книгой, причём речь идёт не о каком-то туристическом ширпотребе, а о вполне целостном научном труде, появлению которой предшествовала длительная работа по изучению замка автором. Кстати, об авторе, - ещё до появления книги посетители этого форума могли с ним познакомиться, общаясь в темах укреплений Ивано-Франковской области, где он писал под ником Жиздитель. И как мы знаем, Зиновий Федункив (Жиздитель) не понаслышке знаком с фортификации Прикарпаться, потому я рад, что книгу написал человек, уже давно интересующийся укреплениями края, хорошо работающий с источниками, и не упускающий возможности заниматься локализацией укреплений на местности.

Замок в книге рассмотрен со всех сторон – здесь описана и его история, имеются данные о владельцах замка, проанализирована иконография/карты/планы, предоставлены данные о раскопах и исследованиях замчища, рассказано о реставрации одного из оборонных узлов комплекса. Кроме того, описаны все основные этапы формирования оборонной системы на Замковой горе и сделана попытка реконструкции внешнего облика замка по состоянию на период после 1658 года. Благодаря такому комплексному подходу после чтения книги в голове остаётся целостный и многогранный образ твердыни.

Книжечку, конечно же, рекомендую к покупке. Издание свежее, информативное и в своём роде уникальное, при этом цена книжечки более чем демократичная (честно говоря, даже не помню, когда в последний раз держал в руках книжку о замке за 30 грн.). Кроме того, покупая книгу у автора (контактные данные дал выше), вы поддержите его исследования, а это, в свою очередь поможет ему не останавливаться на достигнутом и продолжить серию "Твердині Прикарпаття".

Share this post


Link to post
Share on other sites

Статья Зиновия Федункива Міські укріплення Галича служит хорошим дополнением к книге о замке. И поскольку о городских укреплениях пока известно не достаточно много, чтобы им посвятить отдельную книжечку, было бы неплохо (например, когда будет переиздание) включить в книгу о замке отдельный бонус-раздел с описанием городских фортификаций.

Share this post


Link to post
Share on other sites

Join the conversation

You are posting as a guest. If you have an account, sign in now to post with your account.
Note: Your post will require moderator approval before it will be visible.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...
Sign in to follow this  

×
×
  • Create New...