Межирич: реставрация и "реставрация" монастыря

[Filin]

Обсуждается этот объект: Троицкий монастырь в селе Межирич
 

Поскольку монастырь в последнее время меняет свой облик, причём местами довольно радикально, то подумал, что не линим будет вынести вопрос реставрации комплекса в отдельную тему.

Здесь или здесь подборки фото, на которых видны разные стадии преображения монастыря.

А теперь кое-что свеженькое...

Добрались до надвратной колокольни:

Строят пристенный корпус:

Стоит отметить, что в межвоенный период корпус существовал:

Источник

А вот здесь, как я понял, происходит что-то не очень хорошее, т.к. строительным забором огорожена территория, на которой находится отрезок вала (остатки городских укреплений Межирича):


Источник

[Filin]

Источник

Напомню, что не так давно колокольня выглядела так:

"Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР" о колокольне сообщают следующее:

Цитата

Колокольня, 1606—1610 гг. Представляет собой перестроенную надвратную башню. Первый ярус соединяется с Троицкой церковью галереей. Сооружение трехъярусное, нижние два яруса составляют единый прямоугольный в плане объем, имеют три членения, перекрытые по первому ярусу полуциркульными сводами. Верхний ярус квадратный в плане, с шатровой крышей со сложным заломом. Сооружение имеет архитектурные черты позднего барокко, проявляющиеся в тяжелом антаблементе со сложнопрофилированным карнизом нижнего объема и пилястрах, усиливающих вертикальный ритм композиции памятника

[Filin]

Цитата

Ну і власне Межиріцький монастир. Пам'ятка архітектури, що втрачає національне значення. На наше здивування з минулих відвідин нічого не змінилось, можливо через "шепіт" громади ( шумом то не назвеш через пасивність цієї ж громади), будівництво призупинено. Але біля монастиря на трьох майданчиках складено по 20 піддонів цегли. З чого робимо висновок, що руйнувань і псування ансамблю можна ще очікувати. ("тиша перед бурею, панове!") Сьогодні прочитав, що в Києві забудовника громада прогнала зі свого скверу. На Острожчині громада має монастир...

Джерело

[Filin]

Цитата

17.07.2013 р.

Церковне свавілля в Межиріцькому монастирі

За поданням Комітету захисту національної спадщини ГРВ Острозьким МВ УМВС України в Рівненській області порушено кримінальне провадження за фактами завдання шкоди і знищення частин комплексу пам’яток архітектури національного значення Межиріцького Свято-Троїцького монастиря в с.Межиріч Острозького району Рівненської області.

Історія цієї унікальної української пам’ятки сакральної архітектури тісно пов'язана з відомим волинським родом князів Острозьких. Саме князь Федір Данилович Острозький, луцький староста, отримав в кінці XIV століття від Великого князя Литовського Вітовта Межиріч разом з кількома іншими містами і прилеглими до них землями. Тут він збудував дерев'яний замок, укріплений частоколом та земляними валами, і дерев'яну Свято-Троїцьку православну церкву у його центрі. Існує версія, що храм у Межирічі існував ще з ХІІІ століття і був заснований монахами Києво-Печерської лаври, які втекли сюди після розгрому Києва ханом Батиєм.

Після знищення пожежею в ХV столітті новий храм, що зберігся до наших днів, вже збудували з місцевого каменя-піщаника. Розбудовою самого ж Межиріча займалися нащадки Федора - син Василь (Красний) та онук Іван (Януш), який був останнім із роду Острозьких. Саме Іван домігся надання Магдебурзького права і статусу міста. Будучи католиком, він передав Свято-Троїцьку обитель ордену францисканців, добудувавши до неї двоповерхові корпуси келій та триярусні оборонні вежі у зовнішніх кутах. Зведена була і потужна кам'яна оборонна стіна з високими зубчастими шестигранними баштами і бійницями. Монастир перетворився на грізну фортецю.

Проте їй не вдалось вистояти під час козацького повстання Богдана Хмельницького у ХVII столітті. Місто було практично зруйноване, як і замок Януша Острозького. Лише Межиріцький монастир залишився неушкоджений. Вигнавши францисканських монахів, повстанці не зачепили колишню православну обитель. Втім, пожежа 1820 року виявилася менш поблажливою, адже знищила велику монастирську бібліотеку, в якій налічувалося майже дві тисячі книг.

Наприкінці ХІХ століття Свято-Троїцький монастир з католицького знову став православним. Хоч він і був занедбаний, але служби в церкві проводилися навіть за радянської влади. У 1991 році його передали Українській православній церкві.

Проте традицію фахового будівництва Межиріча нахабно перервали нащадки в рясах, які на свій смак і власний розсуд почали самочинно перебудовувати, доповнювати і руйнувати унікальну волинську пам’ятку, що має національне значення. Про ці кричущі факти ми дізналися з мережі Facebook, де було розміщено світлини т.зв. церковної «реконструкції» надбрамної дзвіниці - її повністю розібрали. Зі слів місцевих жителів, така ж доля спіткала й інші пам’ятки монастирського комплексу.

Про те що, роботи тут здійснено самочинно, без жодної участі науковців, без жодної погодженої документації і дозволів, підтвердили й у Міністерстві культури України.

У відомстві визнали також факт бездіяльності посадових осіб відділу охорони історико-культурної спадщини і туризму управління культури і туризму Рівненської ОДА, який очолює Ю.М.Калітинський. Останній знехтував вимоги ЗУ «Про охорону культурної спадщини» і не вжив жодних заходів, аби припинити беззаконня, а також не інформував міністерство про те, що відбувається.

Місцеві краєзнавці пояснили нам цю чиновницьку «сліпоту» близькими стосунками церковного і обласного керівництва, що, мабуть, і породжує правове свавілля в царині збереження сакральної архітектури Рівненщини.

Та «сповідальні відносини» чиновників і церковників мало переймають охоронців волинської історії. Тому за поданням Комітету захисту національної спадщини ГРВ Острозьким МВ УМВС України в Рівненській області відкрито кримінальне провадження – згідно зі ст. 298 Кримінального Кодексу України - за фактом завдавання шкоди пам’яткам архітектури національного значення і службової недбалості посадових осіб управління культури Рівненської ОДА.

Наразі розпочато досудове слідство. А ми триматимемо ситуацію на пильному контролі. Шануймо історію. Практично.

Фото з мережі ФБ

[Filin]

Видеосюжет по теме

[Гость Askold]

Доречі замітив шо дах корпусу що відновляють не є такий високий як на довоєнних фото. На рахунок вежі то взагалі жах - просто взяли і знищили памятнку.

П.С. Як би заодно перемалював усі дахи з синь-зеленого в темний колір - тоді би виглядала більш уніформно і середньовічно, ато з всіма тими кольрами нагадує Діснейленд.

[rbrechko]

Панорама монастиря, на якій видно як "реставрують" дзвіницю:

Джерело

[Filin]

И с этого ракурса стройка бросается в глаза:

Автор фото: Александр Иванов

[Filin]

Преображение колодца:

Май 2005:

Источник

Таким этот угол монастырского комплекса я увидел в март 2007. Стройка уже началась:

А так он выглядел в начале марта 2012. Часовня над колодцем почти готова:

Финал:

Источник

Юго-восточный угол комплекса:

Май 2005:

Источник

Март 2007:

Сейчас как-то так:

Источник

Удивительно, что преображение этой части комплекса (выразившееся в обновлении декора стены и башни, а также в появлении металлочерепицы на стене) никоим образом не сказалось на свалке всякого хлама, который годами "радует" глаз. Как лежал этот мусор под стенами, так и лежит. Выглядит так, будто со старого балкона вытащили годами накопившийся там хлам, балкон немного освежили, покрасили, отремонтировали, а потом взяли всё тот же хлам и сова стащили на балкон. Странный контраст.

У северного фасада храма:

Мар 2007. Место для стоянки:

Но стоит пригласить православного дизайнера и место преображается. В марте 2012 тут уже красовалась какая-то нелепая пристройка, наличие которой вряд ли было предусмотрено каким-либо проектом реставрации:

[Askold]

Капєц, судячи по куполу що лежить на землі, там буде позолочена цибулька! Знищити бароковий дах і замінити на таке лайно!!! Як це пропускає обласна адміністрація??

[Filin]

Сообщество Острог - серце Волині сообщает об очередном этапе "реставрации" монастыря. На этот раз "отреставрировали" участок вала городских укреплений, расположенный близ монастыря:

Цитата

Чергові "покращення" архітектурного комплексу Межиріцького монастиря від братії! Ще не вщухли розмови про руйнування монастирської дзвінниці (пам'ятки архітектури 17 ст.), а "будівельні роботи" по руйнуванню та знищенню оборонного комплексу монастиря тривають. Цього разу братія в прямому сенсі зрівняла із землею оборонний вал (пам'ятка архітектури національного значення, охоронний номер 15100)! Цього разу навіть розмов про "реконструкцію" не ведеться. Монахи споруджують... гаражі! Чи отримають вони відповідне покарання - питання риторичне, здається і на цей раз до знищення нашої історії нікому діла немає. Звертаємось до не байдужих з проханням про перепост. Країна повинна знати своїх "героїв".

[Filin]

Цитата

Межиріч. Церква нищить, міліція прикриває

Тандем бездіяльності і непрофесійності Острозького МВ УМВС України в Рівненській області і чиновників відділу охорони історико-культурної спадщини і туризму управління культури і туризму Рівненської ОДА, призвели до знищення пам’ятки національного значення на території Межиріцького монастиря. Державі знову завдано збитки.

Унікальний комплекс пам’яток сакральної архітектури Межиріцького Свято-Троїцького монастиря 15-17 ст. тісно пов'язаний з відомим волинським родом князів Острозьких. Він розташований у с. Межиріч Острозького району Рівненської області. Саме цю пам’ятку національного значення - при повному потуранні посадовців - багато років на свій смак і розсуд самочинно й безконтрольно руйнують і перебудовують служителі Свято-Троїцького чоловічого монастиря Рівненської єпархії УПЦ. Благі наміри церковників створити собі комфортні умови життя знищують історичну спадщину українців.

Після звернення Комітету захисту національної спадщини ГРВ за фактом руйнування і перебудови монастирської Надбрамної дзвіниці – пам’ятки національного значення - Острозьким МВ УМВС України 9 липня було відкрито досудове слідство. Слідчі дії розпочато ще чотири місяці тому, але досі міліція навіть не взяла пояснень у заявників, а нищення пам’ятки і самочинні роботи тривають і нині. За інформацією прес-служби Острозького МВ УМВС України в Рівненській області, правоохоронці за цей час спромоглися лише … запланували виїзне колективне обстеження стану пам’ятки. Коли воно має відбутись, у міліції і досі не знають.

Злочинна недбалість острозьких правоохоронців, які не зупинили злочин, коштувала державі національної пам’ятки. Надбрамна дзвіниця знищена, перебудована і повністю втратила свій автентичний вигляд. Сприяла вандалізму й бездіяльність відділу охорони історико-культурної спадщини і туризму управління культури і туризму Рівненської ОДА на чолі з Ю.М.Калітинським. Чиновники, які першими повинні були бити на сполох, лише спромоглися дати коментар нашим колегам з «5-го каналу» про те, що керівництво монастиря нині «узаконює» в Міністерстві культури ці самобуди.

Тим часом представники Комітету захисту національної спадщини ГРВ разом із журналістами побували на місці знищення пам'ятки. Побачене вразило. Надбрамна дзвіниця нині повністю спотворена і жодним чином не нагадує свою історичну попередницю.

Біля неї і досі просто неба валяються історичні артефакти, які можуть мати наукову цінність і прикрасити експозицію музею.

Вразив і величезний цегляний двохповерховий самобуд на території пам’ятки - Межиріцького монастиря. За словами монахів, ці гаражі і приміщення для паломників збудували лише два роки тому.

 

Ще одна нещодавно збудована господарська будівля чи гараж сховалась від людського ока за залізними церковними воротами, під самим історичним муром.

Для її будівництва бульдозерами, по-варварськи, зрізано частину земляних укріплень, які теж є пам’яткою національного значення з охоронним № 15100.

 

Жодних археологічних досліджень чи наукового нагляду за земляними і будівельними роботами в охоронній зоні пам’ятки не здійснювалося. Це засвідчили нам регіональні представники ОАСУ Інституту археології України. Збитки, які завдано культурному археологічному шару та охоронюваним інтересам держави, можуть вимірюватися десятками мільйонів гривень.

Роботи з реставрації внутрішніх фресок пам’ятки, які, за словами монахів, проводилися рік тому, теж навряд чи хтось контролював. Що вони замалювали і що ми втратили, тепер навряд чи дізнаємося.

Привертають увагу й інші пам’ятки національного значення, які розташовані поруч, за древніми монастирськими стінами. Міська Заславська брама 16 ст. та піч князя Януша Острозького 17 ст. сиротіють, у занедбаному стані чекаючи вироку.

Зауважимо, що жоден із керівників Свято-Троїцького чоловічого монастиря Рівненської єпархії УПЦ так і не захотів вийти до журналістів та прокоментувати свою позицію. Після кількох годин марного очікування нам вдалося почути лише думку одного з монахів, яка красномовно відображає стан справ.

Поспілкувавшись із обивателями монастиря, ми зробили невтішний висновок: прямодушність намірів монахів, які несуть свою службу в стінах пам’ятки, надзвичайно далека від понять наука, спадщина, історія, архітектура… А тому таїть постійну небезпеку профанації і знищення. Однак, чиновники та правоохоронці не можуть так легко сховатися за риторикою екзальтованого Незнайки. На відміну від чисельних теологічних «талмудів» вони повинні користуватися винятково законом. А саме він (закон — авт.), як показують ці події, на Рівненщині замінений вседозволеністю і некомпетентністю. Тож доки церковники і чиновники умислом, бездарністю і благими намірами стелять слизьку дорогу беззаконня, варварські багаття свавілля і далі пожиратимуть залишки великої української історії.

Источник

[Filin]

Очень интересный разговор с монахом получился (смотрим видео в предыдущем сообщении).

Монах:

Цитата

Ми живем тута і ми робимо то що… нам потрібно для життя і шо у монастирі треба... Я не знаю у чому заключається архітектура. В тому, шоб усе це гнило? Благодаря монастирю корпуса оновилися. Я жив в такій келії, де росло, представте собі, в комнаті коріння було. Це така архітектура храніла архітектуру. Зараз, ви бачите, під дахом живем. Все сохранилось. Це новий корпус. Корпус тут такий же був, можливо на такої архітектури, як він зараз, але був цей корпус. Такий зараз і построїли. Ми його зобновили для людей паломників, тому що багато людей їде, яким нема де навіть де переночувати… Колокольню перестроїли ну… спортіли архітектуру, яка була. Но та архітектура, тей колокольні, п'ятнадцять раз за історію… чи ну не п’ятнадцять, це я вже так сказав… декілька раз вона перестроєна була. Якщо ми знов зобновили так, як удобно, як це зараз подобающе, це шо погане щось ми зробили?.. Раз ми це робимо і зробили, то… і нікого в тюрму не посадили, значить є якісь узгодження. Не сами ми придумали це. Чи як ви думаєте?

Бабуля время от времени радовала репликами по типу "Покращено. Все підмуровано" и "Яка краса!".

"О, святая простота" (с)

Монахи делают как им удобно и даже считают, что они занимаются реставрацией, ведь построили дом там же, где он был! И то ничего, что дом был не таким и что гаражей у него не было. Пустяк. И то, что колокольню перестроили так как им хочется – это тоже не проблема, ведь её же и раньше перестраивали, так почему сейчас нельзя? А бабушкам всё красиво, они видят, что "покращено", значит нет повода для волнений.

Перед нами квинтэссенция мировоззрения определённой группы людей, под опекой которых, к сожалению, находятся многие памятники архитектуры. И если послушать их, узнать, как они размышляют, то становятся понятно, почему уникальные памятники архитектуры уродуют современными пристройками, пластиковыми окнами, металлочерепицей и прочими рюшками, и почему на месте чудом уцелевших росписей вдруг появляются современные каляки-маляки.

[Askold]

Знищити памятнку барокко і насадити позолочену псевдо-візантію. :angry: Ще раз доказує що мусорня/бандити/МП є одне і те саме кодло

[Filin]

Вид на колокольню со стороны монастырского двора:

Источник

[Filin]

16 июня 2014:

Источник

[Filin]

Немного свежих фотовпечатлений.

Вдоль главной фасадной стены монастыря заборами огородили участки, где, судя по всему, будет расти кладбище:

Скандальная "реставрация" колокольни всё ещё не завершена:

Арка ворот:

Дверь, которая видна слева, ведёт к лестнице, тянущейся к верхним ярусам. Внутри всё пребывает в стадии перманентного ремонта.

На верхнем ярусе находятся колокола (честно говоря, думал, что будут использовать электронику, но нет, в данном случае работают по старинке):

Недавно построенный "старинный" корпус:

С этой стороны стену монастыря по всей длине украшает газовая труба.

Тот же корпус и часовня над колодцем со стороны внутреннего двора. Так и веет стариной, не так ли?

Часовня:

Иду в дальнюю часть монастырского подворья, по пути натыкаюсь на такой вот след строительной деятельности:

Со стройматериалами у монахов больших проблем не наблюдается:

Годами дальняя часть двора представляет собой нечто среднее между складом стройматериалов и свалкой:

В этой части комплекса реставрация в стиле православного гламура, очевидно, пока откладывается. А ведь там, за всяким хламом, прячутся руины стен какого-то старого корпуса. Переживёт ли он "реставрацию"?