Jump to content
Замки и Крепости Украины - Форум

Болехов: локализация укреплений


Recommended Posts

Обсуждаются эти объекты:


В рамках этой темы попробуем найти ответы на стандартный набор вопросов – какие именно укрепления были в Болехове, где они находились и что от них осталось?

Вот так Болехов расположен относительно Дрогобыча, Стрыя, Жидачова, Ходорова, Калуша, Рогатина, Бурштына и Ивано-Франковска:

post-1-0-80117900-1362658755_thumb.jpg

Растекаться мысью по древу начнём с краткой исторической справки и описания старого герба, в облике которого можно увидеть намёк на фортификации:

post-1-0-77250900-1362659222_thumb.png

Цитата
Болехів

Вважається, що місто Болехів виникло ще за доби Галицько-Володимирської держави, однак найдавніші документальні згадки про нього збереглися лише з 1371 року. Протягом XV-XVI століть Болехів зазнав певного розвитку як визначний центр поширеного тоді, як уже зазначалося, на Долинщині промислу - солеваріння.

Як і інші невеликі міста й містечка Прикарпаття, за часів польського панування Болехів багато разів змінював власників: так, у XVI-XVIII століттях ним володіли Ходорівські, Гедзінські, Любомирські, Понятовські, Потоцькі та інші шляхетські й магнатські роди. 1603 року Сигізмунд III надав Болехову магдебурзьке право та герб, який складався з двох шляхетських відзнак: герба Гедзінських "Правдзіц" (на блакитному тлі червоний фортечний мур, за яким золотий лев, що тримає в лапах кільце: цей варіант герба мав ще назву "Пельгржим", на відміну від властивого "Правдзіца", тло якого було срібним, а лев малювався оберненим у лівий геральдичний бік, тоді як у гербі Болехова він незмінне був обернений праворуч; крім того, у властивому "Правдзіці" на хвості лева також малювалися два кільця) та герба "Рох Третій" (на червоному тлі три срібні бруски, увінчані лілією). З галицької шляхти до герба "Рох Третій" було приписано лише рід Карчів, отже, очевидно, ця шляхетська родина також мала відношення до історії Болехова. Існує й інше трактування: три бруски в гербі Болехова є родовим гербом Ходорівських "Корчак", до якого лілію додано суто як абстрактно-геральдичний символ цноти.

У XVIII столітті нові власники міста графи Потоцькі зробили спробу змінити символіку герба: тепер емблема Болехова являла собою родовий знак Потоцьких "Пилява" (срібний семикутний хрест на блакитному тлі), супроводжуваний вгорі трьома грудками (топками) солі. Однак пізніше австрійська влада, визначивши Болехів як заштатне місто Долинського повіту, повернулася до герба 1603 року, який Ф.Ковалишин описав так: щит розколений, у першій його частині на блакитному тлі червоний фортечний мур, за яким золотий лев, що тримає в передніх лапах золоте кільце, у другій - на червоному тлі три срібні бруски, над якими срібна квітка лілії.

Источник

А это уже свежий герб Болехова 1991 года выпуска, также с символическим изображением укреплений:

post-1-0-90973000-1362658913_thumb.png


Теперь краткая справка из книги «Замки і фортеці Західної України» Ореста Мацюка:

Цитата
У містечку Болехів Долинського району є сліди давньоруського городища в урочищі "Соломонова Гірка" (1). Пізніше (XV—XVI ст.) тут збудовано оборонний костел, від якого залишилися лише сліди фундаментів і пізніша каплиця (2). В літературі згадується також і дерев'яна фортеця "Гросівка" (біля Саліни) (3), слідів від якої не виявлено. Натомість відомий рисунок укріплень Болехова як містечка-фортеці з 1607 р. (зберігається у Варшаві), на основі якого виготовлено проект його реконструкції (4).

Був тут в XVI—XVIII ст. (остання згадка з 1780 р.) добре укріплений замок, про який збереглися численні описи, інвентарі, люстрації. Замок омивався водами р. Сукіль, русло якої тепер зовсім змінено. Від замку залишився лише горбочок, який знаходиться на території військової частини. У Болехові слід зустрітися з місцевим краєзнавцем — прекрасним знавцем історії тутешнього краю, учителем Романом Теодоровичем Скворієм, котрий може ознайомити туристів не лише з пам'ятками старовини містечка, а й розповісти про його історію (5).

Комментарии:

1. Это урочище находится на западном берегу реки (смотрите ниже карты конца 1880 и 1934 годов).

2. Один из источников, приведённых ниже, упоминает некий храм на Соломоновой горке, существовавший, якобы, ещё в 11 веке.

3. Это район солеварни. Жаль автор не написал, в каком документе и в каком контексте упоминалась эта крепость. Также непонятно, что у неё с датировкой. Возможно «крепость» - это слишком громкое название, может, там был шанец или какое-то другое небольшое укрепление-форпост?

4. «Реконструкция» - это отдельная тема. Об этом чуть подробней речь пойдёт ниже.

5. Дело за малым – найти учителя в Болехове, надеюсь, он жив и здоров.

Орест Мацюк написал вроде бы и не мало, но в то же время так размыто и без чётких привязок, что местами скорее запутал, чем что-то объяснил.

Заметку о Болехове в упомянутой книге иллюстрировала вот такая «реконструкция» авторства Николая Козурака, созданная на основе рисунка 1607 года:

post-1-0-05706300-1362658757_thumb.jpg

На днях наткнулся на тот самый оригинальный рисунок начала 17 века, который и послужил основой для «воссоздания облика» городка:

post-1-0-37329300-1362658756_thumb.jpg
Источник: «Історія української культури», Том 2, Київ, Наукова думка, 2003, с. 161. Пишут, что «План з судової книги кінця XVII століття». Интересно, это полная версия рисунка или его фрагмент?

Насколько я понял, это вид на город с запада. Мы видим большую рыночную площадь, окружённую застройкой, которую в свою очередь опоясывает линия деревянных укреплений. В ближайшей к «зрителю» стене видны ворота, на заднем плане, у противоположной стены, видно некое сооружение, которое можно принять как за вторые (восточные) ворота, так и за церковь. Возможно, что в нужном секторе города (юго-восточном) был как храм, так и ворота. Итого получаем три храма – один к востоку от рыночной площади и два к западу от неё:

post-1-0-76951000-1362658756_thumb.jpg

А теперь ещё раз взглянем на «реконструкцию» Козурака и восхитимся фантазией автора:

post-1-0-38160000-1362658757_thumb.jpg

Комментарии:

1. Все укрепления города, судя по «реконструкции», были каменными, хотя рисунок 17 века намекает, что как минимум стены были деревянными.

2. Сооружение в юго-восточной части города Козурак интерпретировал как ворота. Но там был и храм (и в наши дни в том районе имеется церковь), что будет доказано ниже.

3. Непонятно на какой основе автор в центре города, там, где должна быть рыночная площадь, изобразил то ли замок, то ли ещё одну линию укреплений. Возможно Козурак, зная, что замок в Болехове был, решил его изобразить в центре города, хотя замок находился за линией городских укреплений. Удивляет и строение внутренней линии укреплений с полукруглыми загибами стен, наличие которых сильно бы мешало фланкировать пространство близ куртин.

В общем, даже не хочется погружаться в детали, поскольку, как мне кажется, рисунок 1607 года даёт намного более правильное представление о том, как выглядел Болехов.


Идём дальше.

Интересно, что на карте Боплана середины 17 века территория к западу от городка Долина (от Долины до Болехова буквально километров 10-12) показана как пустынная местность:

post-1-0-19642900-1362658821_thumb.jpg

Болехов на карте фон Мига (1779 - 1782):

post-1-0-94965800-1362658757_thumb.jpg

Тут мы чётко видим структуру городка, знакомую по рисунку 17 века (рыночная площадь, храмы по углам), а кроме этого получаем наводку на замок:

post-1-0-82016800-1362658758_thumb.jpg

Город и замок, чуть крупнее:

post-1-0-42280800-1362658759_thumb.jpg

Очертим основные городские контуры (линии кварталов вокруг рынка, а также два «угловых» храма):

post-1-0-46753300-1362658755_thumb.jpg

Да, раньше центр Болехова был куда более структурированным, нежели сейчас.

Третий храм (северо-западный) до конца 18 века не дожил, т.к. на карте его не видно.

Очертим ориентировочные линии укреплений:

post-1-0-92936100-1362658820_thumb.jpg

Мы видим, что город одной стороной прижался к реке, три остальные (северная, южная и восточная) защищены валами, в углах защитного периметра находятся храмы. Подобная градостроительная схема мне уже не первый раз встречается. Например, что-то похожее можно увидеть в Зборове (Тернопольская обл.), в Белом Камне (Львовская обл.) и в других городках.

Судя по карте фон Мига, замок был регулярным, четырёхугольным в плане, с башнями (или с бастионами) на углах. Возможно, замок вынесли на восток, чтобы он прикрыл подходы к Болехову. Похожую схему расположения замка относительно города можно увидеть в Комарно (Львовская обл.), например.

Болехов на карте 1880 года:

post-1-0-07963700-1362658836_thumb.jpg

Обратите внимание:

  • Северо-восточный храм, который можно было увидеть на карте фон Мига, здесь уже отсутствует.
  • Урочище Соломонова горка показано к западу от центра города, на другом берегу реки.
  • К северу от урочища Соломонова горка есть топоним «Новый Вавилон» - старая еврейская колония. Отсюда, наверное, и название «Соломонова горка».

Болехов на карте 1934 года. Тут чуть западней христианского храма символом показана синагога (1789-1808):

post-1-0-47210400-1362658836_thumb.jpg

Для полноты картины несколько открыток с видами Болехова, каким он был на рубеже 19 и 20 веков:

post-1-0-77479300-1362658822_thumb.jpg post-1-0-02928200-1362658823_thumb.jpg post-1-0-78726800-1362658823_thumb.jpg
Источник

А это открытка с видом на ту самую Соломонову горку, к которой привязывают городище, некий оборонный костёл, а также она фигурирует в описании некого замка, ещё одного, который якобы находился на западном берегу реки:

post-1-0-61930800-1362658820_thumb.jpg
Источник

Вот ещё немного текста по теме:

Цитата
1490 – 1492 – на Покутті спалахує повстання Івана Мухи та Андрія Борули. Десь тоді починається спорудження (або відновлення) Болехівського замку (1), як оборонної споруди, очевидно в районі Соломонової гірки (2). В деяких польських джерелах вказується на храм на Соломоновій гірці з 1052 року. Можливо, що храм був частиною оборонної споруди більш раннього періоду.

16 ст – місто «опускається» з Соломонової гірки, Стрийської гори та Довжки, забудовуються рівнинні ділянки Волоського села, Руського Болехова, поступово формується центр в районі Шляхетчини – між нинішнім технікумом та костелом - огороджений ровом та валом прямокутник з дерев’яними стінами та воротами (3). Найімовірніше укріплене городище в 17 – 18 століттях звузилось до укріпленого феодального замку (4), в яке стікались околичні феодали під час татарських набігів та повстань. Відомо, що під час походу Б.Хмельницького та Семена Височана на Львів шляхта з близьких міст та сіл переховувалась саме в Болехові (5).

Источник

Комментарии:

1. Если замок действительно упоминают ещё в конце 15 века, то это интересный момент, ведь Магдебургское право город получил только в 1603 году, но к тому времени замок уже мог существовать.

2. Если Орест Мацюк отсылал нас в район Соломоновой горки искать городище и оборонный костёл, то автор этой статьи предлагает нам там же искать замок. Впрочем, судя по тексту, для него что город, что городище, что замок – всё одно и то же. Но есть и другие источники, которые намекают, что был замок и на западном берегу.

3. В одной строке описан очень важный процесс. Если первоначально городище находилось на западном берегу реки, то в польский период, очевидно, началось заселение восточной берега реки, где и сформировался новый центр. Эта тенденция также прослеживается в истории ряда других городков, которые начинали формироваться на западных берегах рек.

4. «Укреплённое городище сузилось до размеров укреплённого феодального замка» - звучит как бессмыслица. Что этим хотел сказать автор?

5. Интересно где именно – в городе или замке?

А это информация со странички Болехова сайта Ирины Пустынниковой:

Цитата
Десь невдовзі по тому, наприкінці XV ст., в Болехові взялись споруджати замок. Не зберігся, навіть і не шукайте (1). Але потрібен тоді ой як був: на місто часто нападали і кримські татари, і турки.

В 1470-1478 рр. власником Болехова і Долини був Юраш (не Єжи, помітьте!) Ходоровський. Пізніше цей рід володів ще й добрим десятком навколишніх сіл. Кількістю, кількістю брали, не якістю: наприкінці XV століття ця частинка Прикарпаття все ще була дуже погано залюднена (2). Воно і не дивно: татари нападали часто, забирали людей в ясир... Власники місцевості всерйоз задумались про переселення сюди людей з більш заселених теренів тогочасної Польщі. І працювати тоді буде кому, і кордони від татарви оберігати. Таким чином у 1588 р. за дозволом короля Зигмунта ІІІ Вази на Долинщину прибули 400 солдатів і два капелани з Мазовша. Обоз на чолі з поручником Миколаєм Гєдзінським нараховував 300 возів! Солдати стали табором неподалік річки Сукіль і взялися за будівництво якихось фортифікацій. Вони ж спорудили й замок. (Я вже згадувала його трохи раніше). Все було досить сучасноі модерново як на ті часи: воду в укріплення постачали з сусідньої Саломонової Гірки, між замком та костелом св. Хреста на Саломоновій Гірці існував якийсь підземний хід… (3)

Про цей костел на Саломоновій Гірці відомості теж суперечливі. Відомо, скажімо, що храм у цьому місці був фундований в 1689 р. суфраганом львівської дієцезії Георгієм де Гєдна Гєдзінським - і що в 1755 р. костел відвідав архієпископ Миколай Ігнатій Вижицький. А от про святиню-попередницю, пов'язану підземеллями з замком, відомостей дуже мало (4).

Замок стояв на березі Сукілі (5), а та має неприємну звичку розливатися навесні і рвати греблі. Довелося насипати нову велику греблю з каменю та піску - і навіть трішечки змінити русло річки, щоб відсунути капризну водну артерію подалі від замку. Фортеця і місто тоді поєднувалися за допомогою підйомного мосту (6). Все поселення було обнесене по периметру мурами та ровом. З трьох боків обмурованого чотирикутника знаходилися житлові будинки, з четвертого боку лежали магазини та лавки. В центрі був, зрозуміло, ринок…

Тогочасний Болехів мав два храми (7): один був власника замку, інший обслуговував парафіян. На замковій брамі красувалися герби Ходоровських та Гєдзінських. В передмісті Довжок існував монастир з церквою...

Комментарии:

1. Поискать всё же стоит, как минимум «восточный замок», от которого, по словам Ореста Мацюка: «залишився лише горбочок, який знаходиться на території військової частини». Да и просто интересно, где находились укрепления, даже если от них ничего не осталось, ведь это поможет понять, как именно развивался Болехов.

2. Эта информация хорошо согласуется с данными карты Боплана.

3. Судя по этому описанию, речь идёт о сооружении замка на западном берегу реки и эта информация порождает путаницу, ведь, во-первых, на карте Мига виден замок, но на восточном берегу реки, во-вторых, на восточном берегу реки формировался центр Болехова времён Речи Посполитой, в-третьих, со всем этим ещё надо увязать крепость «Гросовку» («Гросівку»), о которой писал Орест Мацюк. Может крепость «Гросовка» и замок на западном берегу, о котором пишет Ирина Пустынникова, - это один объект, может разные, а может кто-то что-то перепутал.

4. Источник выше отмечал, что костёл был известен чуть ли не с 11 века, но вряд ли о ранней версии храма известно настолько много, чтобы костёл можно было причислить к категории оборонных объектов, однако Орест Мацюк отметил, что храм был приспособлен к обороне, потому могу допустить, что речь шла о том костёле (той его версии), упоминания которого относятся к 17 веку.

5. Ещё один намёк на то, что описывается не тот замок, который показан к востоку от города на карте фон Мига.

6. Очередной намёк на то, что замок (крепость) и город находились на разных берегах реки, судя по описанию, друг напротив друга. Тут ещё раз стоит взглянуть на рисунок Болехова 17 века... я думаю, что если бы напротив города, вблизи него, на другом берегу реки, находился замок, то он бы несомненно попал в поле зрения художника, но его на картинке нет.

7. Тут нужно правильно ответить на вопрос – сколько храмов показано на рисунке 1607 года. Я склоняюсь к мысли, что три.

Переходим к спутниковым снимкам.

Для начала сборная солянка, составленная из разрозненных и размытых упоминаний всяких укреплений:

post-1-0-80843100-1362658836_thumb.jpg

Часть укреплений источники предлагают искать на западном берегу реки (крепость «Гросовка», а также городище, замок и оборонный костёл в районе Соломоновой горки), а часть на восточном (укреплённый город, замок). С восточным берегом всё как-то чётче и яснее, а вот с западным ещё предстоит разобраться.

Солеварня на карте, та самая, которая на западном берегу реки, в районе которой Орест Мацюк рекомендует искать крепость «Гросовку»:

post-1-0-16167100-1362658837_thumb.jpg
Живая карта

Район Соломоновой горки (западный берег реки):

post-1-0-97108600-1362658834_thumb.jpg
Живая карта

Восточный сектор (чистая карта и с пометками районов «город» и «замок»):

post-1-0-48188000-1362658821_thumb.jpg post-1-0-81915200-1362658821_thumb.jpg

Только если присмотреться, можно увидеть осколки старой планировки (знаками вопроса пометил районы, где когда-то находились городские ворота и один из «угловых» храмов):

post-1-0-13665100-1362658822_thumb.jpg post-1-0-51547900-1362658822_thumb.jpg
Живая карта

В юго-восточном секторе города (на месте храма 17 - 18 веков?) находится церковь Жён Мироносиц, принадлежащая УАПЦ. Возвели её в 1906 году:

post-1-0-46328000-1362658835_thumb.jpg
Источник

Ну и ратушу заодно покажу. Исходя из данных Википедии, строить её начали в 18 веке, но окончательно достроили только к 1863 году.

post-1-0-71428800-1362658835_thumb.jpg
Источник

Такая вот затравка.


Что нужно:

  • Разобраться с укреплениями на западном берегу реки, понять, какие именно укрепления там были, попытаться увязать информацию о замке на западном берегу (если он действительно существовал) с информацией о замке, видимом на карте фон Мига на восточном берегу.
  • Локализировать укрепления.
  • Пролить свет на историю оборонного костёла (западный берег) и указать на его месторасположение.
  • Привязать к карте линии городских укреплений, а также узнать, сохранились ли хоть какие-то следы рвов/валов в городе.
  • Выяснить, где именно находились городские ворота.
  • Разобраться, какие храмы показаны на рисунке 17 века и на карте фон Мига. Учитывая их расположение на углах оборонного периметра, можно предположить, что их могли приспособить к обороне. Также нужно узнать, как сложилась их судьба.
  • Необходимо локализировать восточное замчище. Пока известен лишь ориентировочный район, но на спутниковом снимке он выглядит как каша, да и немного, судя по всему, от замка осталось, потому нужны более чёткие наводки. Также хочется понять, как выглядят остатки замка в наши дни.
  • Like 1
Link to comment
Share on other sites

  • 8 years later...
В 07.03.2013 в 07:16, Filin сказав:
  • Локализировать укрепления.
  • Привязать к карте линии городских укреплений, а также узнать, сохранились ли хоть какие-то следы рвов/валов в городе.
  • Выяснить, где именно находились городские ворота.
  • Необходимо локализировать восточное замчище. 

В цьому нам допоможуть декілька карт: Друга Воєнна кадастрова мапа (1861-1864 рр.) та кадастрові (адміністративні) карти 1850-го та 1878 років.

1960034501_Screenshot(22).thumb.jpg.80ae6e871cc9a08a5cdfe97c25f6fe57.jpg
mapire.arcanum.com

Завдяки цій карті ми констатуємо декілька речей. Ділянка замку східного берега повністю пуста (підкреслена синім) отже в другій половині 19-го століття від цього замчища нічого не залишилося (по крайній мірі помітного). В випадку старої частини міста, ми бачимо що вона оточена ніби якось вулицею (чи водою?) і щоб потрапити до ринку потрібно було перейти через міст (до цього повернемося). Щодо замку на західному березі, то ми чітко бачимо залишки валів/ровів північної та східної куртин. 

Згідно з цією картою, це замчище мало розташовуватися десь тут:
106351340_Screenshot(23).png.2fe5744c54459198637ae7af45b046f2.png

 

Водоканал

Завдяки кадастровій карті 1878-го року, стає зрозумілим що місто оточував водоканал який тягнувся від річки Мленівка до Сукіля. Напевно, цей канал зміцнював укріплення міста.

623822792_Screenshot(25).thumb.jpg.2523eb766e316a0666c34efd809d5486.jpg969772134_Screenshot(24).jpg.2b04efa72761f7fb1410aca073916ff8.jpg
GesherGalicia.org

Синім позначено воду, Червоним - мостики

 

Отже, якщо згуртувати ці данні разом з малюнком, то в мене складається враження, що укріплене містечко було менших розмірів та що торгівельна площа була розширена (видовжена на північ) після знищення укріплень (десь наприкінці 17-го, початку 18-го століття). Тому, мені здається що укріплений Болехів мав виглядати приблизно так, станом на 16-17 ст.  (схема на швидку руку)
1082052987_Screenshot(27).jpg.b944cf3107f5c713a00c040736b085b7.jpg
 

Синім позначено воду

Червоним квадратом позначено ворота

Жовтим - вулиці та ринок

Зеленим - укріплення (комбіновані з дерева та землі)

Червоні хрести - храми*

 

*можливо, що малюнок дав нам хибну інформацію, тому що окрім церков могла бути і синагога (доречі на місці південно-східної церкви) тому що станом на 1850-ий рік ми фіксуємо тут синагогу:
347148214_Screenshot(22).png.35e4ca0b3b4132934896817b2dacf9ae.png
GesherGalicia.org

  • Like 1
Link to comment
Share on other sites

  • 8 months later...

image.png.74b1750eac09b5b08f5afd24263e0162.pnghttps://shtetlroutes.eu/pl/sztetl-sztetlech-miasteczko/

Якщо я не помиляюся, то на відкритці видно церкву (що біля ратуші) та синагогу. Річка Сукель не так далеко від синагоги, так само як і міст, який знаходиться після синагоги. 

image.png.a61b5840f7c47cfbe8f1839805b0eb71.png

https://castles.com.ua/n37n.html

А на цій відкритці видно частково ратушу з правої сторони та не видно синагоги з лівої сторони. Але з лівої сторони ніби є дорога в сторону річки, мабуть до моста. Далеко видно римокатолицький костел. 

"Єврейська громада відігравала значну роль у житті стародавнього Болехова. Відомо, що 1612 року засновник міста Миколай Гедзимінський надав євреям привілей на землю під синагогу і цвинтар. Першу синагогу було збудовано з дерева, і вона згоріла, не проіснувавши й ста років."

https://ua.igotoworld.com/ua/poi_object/69071_sinagoga-bolehov.htm

Тому є певна логіка в тому, що основні укріплення 16-17ст знаходилися тут і що на рисунку синагога, а не церква. 

Але водночас військова частина знаходилась на протилежному боці річки, якраз більш-менш де міст би мав виходити. 

В 07.03.2013 в 13:16, Filin сказав:

Замок омивався водами р. Сукіль, русло якої тепер зовсім змінено. Від замку залишився лише горбочок, який знаходиться на території військової частини

Можливо рисунок був зроблений так, що замок знаходиться за нарисованою частиною міста, тобто ми виїжджаємо зі сторони річки Млинівка (зараз жителі називають Смердючка), а річку Сукель та замок ми не бачимо. 

"У ХVІІ ст. Болехів мав свою дерев’яну фортецю, яку не могли здолати навіть татари зі своїми численними набігами. У ХVІІІ ст. це вже був добре укріплений замок, що омивався водами р. Сукіль. Сьогодні від нього збереглися лише залишки фундаменту, що знаходяться на території військової частини."

https://shtetlroutes.eu/uk/bolekhv-putvnik/ 

Ще є інформація щодо синагоги і єврейського кварталу - - південно-східна частина міста. Тобто ця територія не була більш менш географічним центром міста. Або було декілька синагог. 

" Перші євреї поселилися у Болехові ще наприкінці XVI ст. на запрошення власника, Миколая Ґедзінського, котрий сприяв розвитку торгівлі та соляного промислу у місті. Єврейським купцям було дозволено селитися на ринковій площі, вони отримували будинки під крамниці, а всі будівлі кагалу були довічно звільнені від сплати податку. Миколай Ґедзінській у 1612 р. надав єврейській громаді привілей на землю під кіркут, єшиву та синагогу. Євреї не підпадали під юрисдикцію місцевого суду, скарги проти євреїв можна було складати тільки власнику міста.

Єврейський квартал був зосереджений у південно-східній частині міста, там збудовано і першу дерев’яну синагогу, яка згоріла у 1670 році. Львівський єпископ Георгій у 1678 р. позичив кошти очільникам громади, Лейбі Іцковічу і Ліпману Лазаревичу, на відбудову єврейського кварталу. "

https://ua.igotoworld.com/ua/poi_object/69071_sinagoga-bolehov.htm

Як я розумію, замок на іншій стороні річки в певний момент часу після останніх набігів татар не відновлювався і залишки використали як гарний безплатний матеріал. А гірська річка Сукель потребувала подальших змін русла, тому замок міг частково заважати. Пізніше в часи Австро-Угорської імперії по ній сплавляли ліс як і по інших гірських річках, тому мабуть ще не раз змінювали русло річки. 

Щодо сіл, то вони могли мати свої маленькі укріплення, де хоч якось можна було оборонятися у випадку зненацького нападу татар - - до міста ще треба було добігти. Але я думаю це щось дуже примітивне було. Наприклад, Руський Болехів міг щось таке мати, особливо десь на стику доріг вул Лисовицької та вул Гузіївської. Щодо Соломонової Гірки, то звідти все місто як на долоні (якщо не враховувати сучасну забудову гори, що заважає огляду). Тому я вважаю, що це міг бути важливий пункт для оборони/облоги міста і щось там теж мало бути. 

 
Edited by Андрій_К
Link to comment
Share on other sites

А ця пдфка http://www.bolechow.hb.pl/mambo/index2.php?option=com_content&do_pdf=1&id=31 Jana Batkowskiego Фактично ставить під сумнів розташування основних оборонних споруд в місці синагоги та ратуші, а посилає нас до протилежного боку річки Сукель. Зокрема:

"W 1780 roku władze administracyjne
przeprowadziły inwentaryzację wszystkich pomieszczeń zamkowych. Zdaniem
inwentaryzatorów zamek już wtedy był poważnie zaniedbany, popadał w ruinę.
Austriackie władze przystąpiły do rozbiórki zamku oraz do sprzedaży ziem do
niego przylegających. Niestety, po zamku, pozostały wyłącznie fragmenty budowli
i otaczające go fosy. Obecnie, na terenie zamkowym, znajduje się budynek Szkoły
Lasowej oraz park dendrologiczny z II połowy XIX wieku."

 

Link to comment
Share on other sites

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.
Note: Your post will require moderator approval before it will be visible.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...
 Share

×
×
  • Create New...