Меджибіж (Меджибож): П'ятикутна ("Лицарська") вежа - загадкова тріщина

[Ігор Западенко]

Величезна тріщина по всій висоті П'ятикутної (т. зв. "Лицарської") вежі кидається у вічі першою, від замкового мосту. Адже вона перетинає саме ту сторону вежі, що обернена до приїжджих. Тим не менше, її походження весь час залишається поза увагою, навіть туристи не встигли вигадати про неї жодної байки на кшталт "замурованої княжни". Жодної документальної або публіцистичної згадки про неї досі не траплялося. А тріщина варта уваги та дослідження:

Як видно, вона перетинає усю вежу від проєму бійниці першого поверху (замурованої) до верху муру. Всередині вежі тріщина так само відслідковується.

На фото 1950-х років її теж добре помітно:

За місцевою оповідкою, у часи війни чи то однієї, чи то іншої у ХХ столітті вежу спробували підірвати, напакували у бійницю динаміту. Однак, вежа встояла, лише тріснула. Що це лише байка - свідчить характер руйнування, який у разі такого непрофесійного вибуху мав би зовсім інший напрямок і характер. Окрім того, на фотографії датованій не пізніше 1908 року цю тріщину зі зміщенням країв (затиньковану) теж добре видно:

За версією ж одного з архітекторів, цей дефект виник під час будівництва вежі. Він вважає, що будівництво вели "від кутів", цю стіну мурували з двох сторін - і на середині через помилку не зійшлися в стик. Проти цієї версії говорить як здоровий глузд (будувати "під мотузочку" у давнину, здається, вміли), так і характер розриву зі зміщенням: його краї точно повторюють один одного. Зійтися в горизонтальній площині "не могли" - а вимурувати з обох сторін таку синхронну звивисту тріщину могли? Це - очевидний фізичний розрив товстого муру, який відбувся ще й по очевидній лінії послаблення: по бійницях. Які, до речі, були на цих місцях ще до розриву муру.

Крім того, попри те, що кути та мури П'ятикутної вежі мають звуження до верху - той кут, що біля хвіртки, має очевидний нахил назовні, що може бути результатом зміщення масиву стіни через показаний розрив та деформації.

Які процеси, на вашу думку, могли б спричинити таку критичну деформацію вежі з розривом стіни? Чи є якісь свідчення, які б могли навести на інформацію про це?

[Filin]

Интересная деталь, ранее не обращал на неё внимание. 

При беглом взгляде версия о строительной ошибке, как по мне, выглядит вполне правдоподобно. Однако причины этой ошибки могут крыться не в том, что строить начали от углов. Здесь могли ошибиться по сценарию Пизанской башни, дав неправильную оценку прочности материка или же неправильно рассчитав нагрузку кладки, что в итоге и могло привести к появлению трещины по всей высоте (к примеру, если один из углов начал проседать), приведя в итоге к деформации всей башни. Эта постройка для своего времени была очень массивной, возможно её архитектор ранее ничего столь крупного не строил, так что мог где-то промахнуться в расчётах, или же ошибиться на уровне геологии.

Нечто подобное я видел в Чигирине, где уже в наши дни практически полностью реконструировали один из бастионов замка. Так вот, там также кладка на оси бойниц треснула почти по всей высоте, причём в нескольких местах. Правда, чигиринские трещины всё же сильно уступают меджибожской, однако, возможно, причина появления и тех и других более-менее одна.

Общий вид бастиона Чигиринского замка. Трещины тянуться от двух нижних бойниц:

Вот одна:

А вот вторая:

 

Трещина в Меджибоже, появившись в какой-то моменты, была в итоге заделана, и, вероятно, после этого процесс расползания стен если и не был полностью остановлен, то был основательно замедлен, а это означает, что были предприняты какие-то работы по исправлению допущенной ошибки. Может там основание башни дополнительно усиливали, чтобы придать фундаменту большую устойчивость? В этом случае следы таких работ могут быть обнаружены в ходе раскопок.

Судя по тому, что трещину замуровали камнями, а не кирпичом, то эти работы могли прийтись скорее на ранний период функционирования укреплений, чем на поздний. Может в дальнейшем, когда будет составлен перечень разного типа растворов, которые были использованы при строительстве тех или иных построек замка, получится даже точно датировать проведение работ.

[Ігор Западенко]

Ось ще одне фото башти: 1985 рік, зима. До речі, зараз працюю з інвентарями замку XVIII століття (на разі від 1752 до 1883 року). Жоден з них про тріщину не згадує. Напевно, вона тоді була - але була так давно замурована і до цього так звикли, що не звертали на те уваги.

[Ігор Западенко]

Ось ще одна версія походження тріщини у п'ятикутній вежі, яку варто розглянути. Даріуш Колодзєйчик у своїй монографії про Кам'янець-Подільський єлайєт 1672-1699 рр. неодноразово згадує про Меджибіж. Якщо коротко, то Миколай Сенявський у жовтні 1673 р. вигнав звідти турецький гарнізон, і господарював у замку та Меджибізькій волості до 1678 р. Польські війська робили звідти вилазки, бомбили турецькі обози, одним словом було там непросто, турки 27 років на Поділля права заявляли, але реальними господарями не були. Війна, яка тривала замість домовленості про мир, затихла лише з 1678 по 1683 рік.

А, завдавши туркам поразки під Віднем, війська Речі Посполитої відновили удари по Поділлю. І ось Даріуш Колодзєйчик наводить такий епізод (стор. 112):

Цитата

Навесні 1686 р. через очікуваний польський наступ, турки вирішили евакуювати Бар і Меджибіж, підклавши міни під тутешні замки. Ті міни не спричинили однак значних руйнувань, зокрема в Меджибожі. 

Колодзєйчик наводить цей факт за реляцією гетьмана Ст. Яблоновського про кампанії польського війська з 1685 по 1688 р., яка зберігається у фонді рукописів Бібліотеки ПАН у Кракові.

Отже - чи не є подвійна тріщина п'ятикутної вежі з відходом її частини результатом невдалої спроби підриву її турками у 1686 році? Потрібно розглянути усі "за" і "проти", а також пошукати ознаки, які можуть на такий підрив вказувати або його виключати.