Тысменица: локализация городища, замка и городских укреплений

[Filin]

Обсуждаются эти объекты: городище, замок и городские укрепления города Тысменица
 

Расположение Тысменицы относительно Галича и Ивано-Франковска:

Кстати, близкое соседство быстро развивавшегося Станислава (Ивано-Франковска) оказало большое влияние на снижение значения Тысменицы.

Чуть крупнее:

Живая карта

Городище

Благодаря наводке @gutsulsky удалось быстро установить местоположение летописного городища, прародителя современного города:

Вот его краткое описание из книги А.В. Куза «Древнерусские городища X–XIII вв»:

Оказывается, это городище довольно активно обозначалось на картах:

1914 год:

Конец 19 – начало 20 века:

А здесь живая спутниковая карта нужного места.

С городищем вроде разобрались, переходим к укреплениям города и замку:

Краткая справка из книги Яна Лешека Адамчика «Fortyfikacje stałe na polskim przedmurzu od połowy XV do końca XVII wieku»:

Как видим, в 17 веке был построен каменный четырёхугольный в плане замок с бастионами на углах. А городок, по описаниям Ульриха Вердума, был окружён земляным валом с палисадом на нём.

В качестве дополнения – нарезка интересных моментов истории Тысменицы из книги «История городов и сёл Украинской ССР»:

Цитата

На території, де розкинулася Тисмениця, люди почали селитися ще у глибоку давнину. В урочищі Городищі виявлено поселення трипільської культури, римські монети І—IIІ ст. та рештки городища давньоруських часів.

Перші згадки про Тисменицю вміщено в Іпатіївському літопису 1143 року. Вигідне географічне положення міста сприяло його швидкому зростанню. Тут проходив стародавній шлях зі Львова на Коломию, Буковину, Молдавію. Тисмениця була об'єктом дуже частих нападів турків і татар. Чужинці завдавали великої шкоди: грабували, руйнували, а в 1513 і 1676 роках повністю спалювали її. Нове місто побудовано за річкою Вороною.

1449 року Тисмениця здобуває магдебурзьке право і починає зростати економічно. В XV—XVII ст. ст. вона стає одним із значних ремісничих і торгових центрів Прикарпаття, куди переселяються ремісники багатьох спеціальностей та купці.

Важливу роль у розвитку міста відігравала торгівля. Тут відбувалися багатолюдні ярмарки, куди приїздили купці з різних міст. Першими власниками Тисмениці були магнати Потоцькі. Але за неї весь час точилася боротьба. Згодом нею володіли Вільгеровські, Черновські, а там знову Потоцькі. Власники Тисмениці багатіли коштом торгових мит: з кожного воза брали від 1 гроша до 3 динарів, від котла для варіння солі— 6 гривень тощо. В місті існував пункт для збирання мита.

Разом з міщанами в Тисмениці проживало чимало селян. В кінці XVI — на початку XVII ст. вони відбували панщину на Потоцьких 2—3 дні щотижня. Всі церковні і монастирські землі теж оброблялися як феодальна повинність. Доводилося виконувати й інші роботи. Окремо селяни платили десятину на користь католицької церкви, працювали на будівництві, охороняли замок тощо.

Важко жилося й міщанам. їх зобов'язували укріпляти й захищати місто, споруджувати й перебудовувати Тисменицький замок. Після турецьких і татарських нападів, що спричинялись до великих спустошень, мешканці на певний час звільнялися від податків. Однак їх зобов'язували відбудо¬вувати зруйновані замок і місто.

Часті набіги татарських і турецьких орд, реквізиції королівських військ, зловживання власників міста Потоцьких своїми феодальними правами, посилення утисків над жителями — все це призводило до занепаду. Тисмениця поступово втрачає своє колишнє значення. На це звернув увагу німецький мандрівник Ульрік Вердум, який, проїжджаючи тут 8 січня 1672 року, записав у своєму щоденнику: «Тисмениця — мале місто, оточене земляними валами й полісадами на них, але все уже валиться».

Тисмениця за епохи феодалізму була досить помітним осередком освіти і зодчества. Крім замку, тут у XVII ст. було споруджено вірменську православну церкву запрошеними в 1677 році Д. Потоцьким вірменами, яких вигнали турки з Кам'янця-Подільського. Вірменська община дістала тоді окреме самоврядування, парафію, а 1739 року відкрила й школу.

Почалася перша світова війна… Місто стало ареною запеклих боїв між російськими та австро-угорськими військами.

1917 року місто знову захопили австро-угорські війська. Тисменицю було зруйновано й спалено на 60 процентів.

2 липня 1941 року селище окупували німецькі фашисти… На руїни було перетворено поліклініку, лікарню, агротехшколу, електростанцію й друкарню, спалено 150 будинків... 28 березня 1944 року бійці 8-го гвардійського механізованого корпусу 1-ї танкової армії, а також бійці 67-го гвардійського полку першими увірвалися до Тисмениці. Зав'язалися кровопролитні бої з фашистами… Бої за селище точилися три дні. 1 квітня під тиском переважаючих сил противника частини 1-ї танкової армії змушені були відступити. 26 липня 1944 року Тисменицю визволено від фашистських загарбників.

Полная версия

Тысменица на карте Мига (1779 - 1782):

Укреплённый старый город находился здесь:

Живая карта

Вот, например, такой черновой вариант размещения городского вала и ворот:

Не уверен, что всё было именно так, но нужно ж с чего-то начинать.

Тысменица на карте конца 19 – начала 20 века:

На карте 1926 года:

Замок

Думал, что определить, где именно он находился, будет достаточно просто, ведь его укрепления хорошо видны на карте Мига:

До сопоставления карты Мига со спутниковой картой подумал, что замчище – это район школы и стадиона. Однако при сопоставлении карт создалось ощущение, что замок должен находится ближе к центру города, чем то место, где находится стадион.

Какие будут соображения по поводу места его размещения?

P.S. В Тысменице есть музей (о нём можно почитать здесь и здесь), где при случае можно узнать информацию по теме городских укреплений, замка и т.д.

[vasylsahaidak]

Я думаю що замок знаходився трошки лівіше стадіону, там видно невеликий фрагмент нагадуючий башту замку. Подивіться/

[Filin]

Попробуйте показать это на карте. Вообще в подобных обсуждениях иллюстрировать свои выводы нужно, а только на основе текста в духе "левее" и "правее" сложно точно понять, о чём речь. Мне вот сейчас, например, не совсем понятно, что вы приняли там за башню.

[vasylsahaidak]

О цей обєкт я мав на увазі:

[Filin]

Теперь понятно ) Ну что ж... на месте нужно смотреть, а то пока (по спутниковым снимкам) не совсем понятно, что там. Но лучше, когда есть несколько точек поиска, чем когда их нет вообще Так что при случае и там нужно погулять.

[vasylsahaidak]

Во так може виглядати замок на цьому місці:

[Жиздитель]

Тисмениця дама непроста - майже усі фортифікаційні укріплення, як міські так і замкові знівельовані напрочуд сильно. Потрібно збирати всю картографію і виїздити на місце. Один раз був - повний туман. Замок міг стояти і там, і там... Вхопитися нема за що. Хіба тільки річка Ворона дещо знакує міські укріплення і знайшов метрів 200 тераси.

[Filin]

Тысменица на карте Ф. фон Мига (1779-1782)

Выше уже публиковал чёрно-белый оригинал карты, а теперь можно ознакомиться с полноценным цветным вариантом карты, который куда более информативен, чем копия.

Живая карта

Обратите внимание на городской вал (?), расположенный к северу от рыночной площади, а также на замчище, основательно прикрытое водными преградами.

[felix_bowl]

В 27.10.2014 в 00:21, Filin сказал:

Тысменица на карте Ф. фон Мига (1779-1782)

Выше уже публиковал чёрно-белый оригинал карты, а теперь можно ознакомиться с полноценным цветным вариантом карты, который куда более информативен, чем копия.

Живая карта

На цій мапі є досить великий сріз (Стик квадратів карти), що дає трохи хибне уявлення про розташування замку. Згодом постараюсь відобразити свою версію розташуванняна сучасній мапі.

А є ще якійсь згадки про замок ? 
Я знайшов  слідующу інформацію :
1676 (Осінь) турецько-татарські загони після відступу майже зруйнували Тисменецю. Повністю був зруйнований і Тисменецький замок. Цілу зиму і весну тисменичани відбудовували помешкання. І лише до зруйнованого замку довгий час ні в кого не було інтересу.

З 1715р почалися зміни на краще (Пруський Пакт).

З ініціативи Іванни Вільгорської в 1721 р. Домініканці розпочали будівництво з цегли власного костелу й монастиря. Цеглу  для будівництва вони виробляли на власній цегельні за вороною, де були поклади глини, а також розбирали  залишки зруйнованого турками (1676 р.) Тисменеицького замку.

Чи можливо що під час складання карти на ній було відображено тільки залишки або взято за зразок застарілу карту?

[HOUSE MD]

Нашвидко співставив карти:

І ось яка вийшла локація на місцевості (для прив'язки використовував цвинтар та мости):

До речі, mapire за допомогою функції / кнопки Options дає змогу виводити шари:

 

В 08.02.2017 в 23:44, felix_bowl сказал:

... також розбирали  залишки зруйнованого турками (1676 р.) Тисменеицького замку.Чи можливо що під час складання карти на ній було відображено тільки залишки або взято за зразок застарілу карту?

Думаю, що на мапі First Military Survey (1763-1787) зображено залишки бастіонного замку, так як на карті Second Military Survey (1806-1869)  зовсім інша "картина" (палацовий комплекс з садом).