Подгородье (Підгороддя): городище(а) и замок

[Filin]

В списке на форуме к Подгородью приписаны следующие объекты:

Цитата

• Підгороддя замок
• Підгороддя городище
• Підгороддя друге городище

Попробуем разобраться в том, какие именно укрепления находились в Подгородье, и где именно они были расположены.

Список памятников археологии национального значения сообщает об одном городище. Городище упомянуто и в кратком описании села, которое можно увидеть на одной из страничек издания «История городов и сёл Украинской ССР».

А.В. Куза в своём труде «Древнерусские городища X-XIII вв.» интригует описанием укрепления Подгородья (у Кузы название села значится как «Подгороды»):

Цитата

Подгороды, с. Ивано-Франковская обл.

В селе (2 км от г. Рогатина), в уроч. Замок, на мысу прав. бер. р. Гнилая Липа, городище — остатки древнерусского Рогатина (П. А. Раппопорт), упоминающегося в источниках с сер. XIV в. Площадка поселения, трапециевидная (70 х 80 м) в плане, с напольной (юго-зап.) стороны укреплена дугообразным валом (выс. 4м) и рвом. У сев. края вала прослеживается въезд. Подъемный материал на поселении: древнерусская (конца XI-XIV вв.) гончарная керамика.

Ратич О., 1957, с.57;

Раппопорт П. А.,

Малевская М. В., 1963, с.66; Короткий список, с.146;

Раппопорт П. А., 1967, С.16.17Д02Д75,191,202,223.

Описание краткое, но информации для размышлений оно даёт немало:

1. «урочище Замок» - топоним намекает на связь места с замком. Понятно, что иногда так называли и место, где вовсе был не замок, а городище, но в данном случае этот топоним имеет большое значение. Об этом ниже...

2. «остатки древнерусского Рогатина» - это интригует больше всего. Если не ошибаюсь, то первое письменное упоминание Рогатина относится к 1184 году, и исходя из текста Кузы, Рогатин 12 века и нынешний Рогатин – это не одно и то же. Случай не уникальный, конечно. Например, можно вспомнить нынешний Збараж, который ведёт отсчёт своего возраста от укрепления, которое находится от него на некотором удалении, т.е. Старого Збаража. И это, конечно, не единственный пример переноса центра города на новое место. Просто интригует мысль, что в Подгородье может быть не просто городище, а древнерусский град, удостоившийся упоминания в летописи и тот самый укреплённый пункт, который связан с истоками истории Рогатина.

3. «упоминающегося в источниках с сер. XIV в» - т.е. после нашествия Батыя жизнь тут не угасла. Укреплённый пункт продолжал жить. Хотя, понятное дело, может это и преувеличение... может какой-то житель близлежащего села разбил тут в 14 веке с горя десяток кувшинов/сосудов, обломки которых нашли уже в наше время и на основе этой находки археологи посчитали, что жизнь на территории укрепления и в этот период не затихала...

4. «Площадка поселения, трапециевидная (70 х 80 м) в плане» - во-первых, трапеция – это, вроде, не совсем типичная форма для укреплений городища. Во-вторых, указанная территория по площади подходит под описания детинца, но никак не города. Если здесь был древнерусский Рогатин, то, вероятно, близ укрепления находилась основная застройка города. Были ли у неё свои укрепления, или нет, того не ведаю.

5. «с напольной (юго-зап.) стороны укреплена дугообразным валом (выс. 4м) и рвом» - спутник рисует немного другую картину очертаний укреплений. А фото этого места (если это оно) демонстрируют валы куда более значительной высоты, чем указанные «4 м».

6. «У сев. края вала прослеживается въезд» - что-то похожее на въезд прослеживается в северо-западной части вала. Может это место как раз и подразумевается как «северный край вала».

7. «Подъемный материал на поселении: древнерусская (конца XI-XIV вв.) гончарная керамика» - наличие керамики 14 века подразумевает, что жизнь здесь не угасла после нашествия Батыя.

Теперь обратим свой взор на карту Мига. На западной околице села можно увидеть четырехугольный в плане объект, огороженный валом (?):

Это (?) место в наши дни:

Обратите внимание, что площадка стремится к форме трапеции, а также присмотритесь к размерам укрепленяи, которые более-менее подходят под описание размеров городища, которое дал А.В. Куза. В общем, создаётся ощущение, что это и есть то самое описанное городище. Но, было ли здесь только городище? Или, быть может, на месте городища позднее существовал замок? Фиксация подъёмного материала 14 века и странная трапециевидная форма укреплений намекает, что, возможно, эта площадка использовалась и в более поздний период, когда эпоха городищ уже миновала…

Вопрос о втором городище остаётся открытым. Было оно или это какая-то ошибка? Например, к соседнему селу Луковище относят сразу два городища, может одно из них находится где-то между двумя сёлами (Подгородье - Луковище)? На это, например, намекает фраза, найденная здесь: «На жаль, вони мало досліджені, за винятком городища в с. Підгороддя (Луковище), де протягом 1983-1986 рр. археолог Б. Томенчук проводив стаціонарні розкопки» - интригует упоминание двойного названия - "с. Підгороддя (Луковище)". Создаётся ощущение, что речь идёт об укреплени, расположенном где-то между двумя сёлами. В том же источнике, чуть ниже, отмечена связь именно этого городища с древнерусским Рогатином: «… останнім часом з'явилися підстави вважати первісну локалізацію давньоруського Рогатина на городищі в с. Підгороддя (с. Луковище, Х-ХІХ ст.) На теренах нинішнього міста матеріалів часів Давньої Русі поки що не виявлено, в розвідкових обстеженнях знайдено в основному пізньосередньовічний матеріал». Опять же напрягает двойное позиционирование городища, которое можно отнести как к одному селу, так и к другому. Хотя это, может, ошибка автора источника… Как бы там ни было, а версия о том, что Рогатин изначально развивался на территории, которая в наши дни считается его округой, кажется интересной…

[gutsulsky]

Ви знайшли у Підгородді замок, можливо споруджений на місці городища. Біля Луковища ще два городища, також Рогатин має багато укріплень. Багато монастирів і монастирищ біля Рогатина, які теж можливо мали укріплення

[Filin]

gutsulsky, вопрос к вам лично, точнее - к вашему списку... Там значится два городища, которые прикреплены именно к Подгородью. Так два или одно? Возможно, одно из городищ расположено где-то между двух сёл, потому и пишут "городище в селі Підгороддя (с. Луковище)"...

А ещё хочется понять, связано ли городище (одно из упомянутых) с замком...

[gutsulsky]

Хутір Голодівка (Луковище) більше городище, т.зв. долітописний Рогатин. Хоча долітописний Рогатин це чистої води фантазія деяких людей. Швидше за все Рогатин входив як окольний замок цього городища, яке безслідно зникло. Інше городище на сусідній горі, Кранофанта. Луковище шукайте біля карєру, який зїдає городище, Кранофанта на сусідній горі. Замок який Ви подали, офіційно є замком, немає відношення до цих городищ, але думаю в давнину теж городище на місці цього замку входило в оборонну систему цього без сумніву великого міста. Ситуація нагадує Стільське біля Миколаєва, якщо врахувати, що печерні монастирі в тому районі теж присутні

[A_Wolkoww]

В 12.02.2012 в 11:10, gutsulsky сказал:

Ситуація нагадує Стільське біля Миколаєва, якщо врахувати, що печерні монастирі в тому районі теж присутні

Я би не радив Вам сильно сприймати всерйоз теорію Корчинського, відносно Стільського мега-городища.

Чтобы не рассуждать долго и беспредметно, даю прошлогодние фото этого городища: общий вид снизу (примерно с того места, где на карте Мига обозначено озеро):

Вид на вал со стороны поля со стороны кромки возвышенности:

Ну и человек - для масштаба, чтобы оценить высоту склона:

[gutsulsky]

Я там теж був, по формі валу і його стану це пізньосередньовічний замок. Відносно Стільського не знаю, не був, але думаю Луковицьке городище було язичницьким сакральним центром, у мене багато підстав говорити про це, тому із приходом християнства центр краю перемістився в Галич

[Filin]

Замок в селе Залипье

Отдельные источники информации мельком упоминают об этом замке, но если взглянуть на карту, то кажется логичной мысль, что замок в Залипье и замок в Подгородье - это один и тот же объект. Оба села находятся по соседству, их разделяет река Гнилая Липа, а замок, о котором было написано выше, находится как бы между двумя сёлами, потому его могут причислять то к Подгородью, то к Залипью.

Вот, например, здесь в описании Залипья, как мне кажется, указано местоположения замка в Подгородье:

Цитата

ЗАЛИП’Я – поселення, яке виникло на правому березі річки Гнила Липа між селами Підгороддя, Черче та Потік і на даний час адміністративно підпорядковане Потіцькій сільській раді. За давніми переказами, Залип’я виникло в часі спровадження робітників з Бесарабії графом Красінським, який дозволив їм поселитися на своїх землях. Біля села знаходиться курган-могильник невизначеного періоду, який взятий під державну охорону. Старожили дану могилу називали «Кам’яна фігура». У селі споруджена церква Св. Миколая, яка, за різними джерелами, датується 1898 та 1904 рр. Між селами Пігороддя та Залип’я збереглися сліди давнього замку. В околицях замку в 80-их рр. ХХ ст. знайдено човен-довбанку, розкішні оленячі роги та гарматне ядро. На жаль, перші два предмети через байдужість одного з тих, хто їх виявив, не збереглись. Кількість населення станом на 09.12.1931 р. становить 435 ч., на 01.01.1993 р. – 248, на 01.01.2009 р. – 217.

Федунків З. Коштовний камінь Прикарпаття. – Івано-Франківськ, 2006. – С. 337.

[gutsulsky]

Ваша версія вірна безумовно

Але в цьому районі була сила-силенна замків та укріплених монастирів, чи не в кожному селі, тому можливі і інші варіанти

[Filin]

Новые материалы по Подгородью

Парочка новых источников информации, которые попали в поле зрения, позволяют влить свежей крови в эту тему. Источник №1 – статья «Архітектурно-просторовий розвиток Рогатина», которой Vart поделился здесь. В статье, помимо прочего, затронута и тема Подгородья, поскольку по одной из версий именно там находился Старый Рогатин, о чём уже писалось в более ранних сообщениях. Источник №2 – книга «Археологія городищ Галицької землі», которая на своих страницах также коснулась темы Подгородья.

Начнём с фрагмента статьи, касающейся Подгородья через призму общей истории Рогатина:

Цитата

Поблизу Рогатина виявлено два великих городища часів Білої Хорватії - неподалік села Підгороддя та Луковища. Ймовірно, одне з них і було Старим Рогатином. Підгороддя було одним з найбільших центрів хорватського князівства ІХ-Х ст. Його розкопали та дослідили у 1983-1986 роках Б. Томенчук разом з рогатинськими краєзнавцями В. Сенюрою, М. Чолієм, О. Бойкевичем.

Підгородське городище, довжиною - 600 м і шириною - 500 м, розташоване на високому довгому мисі, обмеженому з двох боків безіменними струмками лівої притоки Гнилої Липи, в урочищі Городище. З напільного боку його захищали шість рядів валів та ровів, творячи шість окремих великих ділянок. Тут мусили бути князівський замок, вічева і торгова площі, святилище, некрополь тощо. Центральна ділянка городища (20x30 м) оточена земляним валом та ровом. Основою оборонного валу були дерев'яні зруби, шириною 2 м. Ззовні вони мали кам'яне обмурування - крепіду, шириною 140 см та глиняний укіс, шириною 140 см, на кам'яній подушці. На території ділянки виявлено рештки житлово-господарських будівель. На північний схід від неї, на краю плата збережені фрагменти великого святилища на курганоподібній підсипці. Його основа викладена з великих кам'яних плит, які мають чіткі сліди підтісування для кращого стикування. Площа городища складає ~42 га (для порівняння Крилоське городище долітописного Галича має 50 га). В XII ст. на руїнах старого міста (Підгородського городища) виник невеликий замок, очевидно, одного з володарів Галицького князівства. Тоді поновили оборонні стіни навколо центральної ділянки городища, насипали новий вал, на якому звели дерев'яні оборонні стіни, шириною 2 м.

1986 року на Луковиському городищі (стара назва Голодівка), розташованому на північний схід від Підгороддя, археолог Б. Томенчук відкрив рештки поганського святилища. На курганоподібному пісковому насипі розташовувалася ділянка, розміром 9x14 м, вимощена кам'яними плитами, до котрої вела спеці-яльно підсипана і укріплена каменем дорога. Знайдений на керамічний матеріял датується ІХ-ХІ ст., тобто часом, коли язичницьке світосприйняття утримувало ще міцні позиції у слов'янському суспільстві.

Обидва городища мають підстави бути містом княжої доби. Вони великі за розмірами - займають по кілька десятків гектарів, мають характерну для галицьких міст оборонну систему з багатьох рядів валів та ровів. Археологічними розкопками віднайдено матеріяли, які явно мають міські ознаки. То ж яке з них є Старим Рогатином?

Частково відповідь на питання дає праця Антонія Прохазки «Materiały archiwalne wyjęte głównie z Metryki litewskiej». Опублікована ним копія документу засвідчує про те, що Волочко Преслужиць з Рогатина перейменував своє село Филиповичі на місто та назвав його Рогатином, заселивши на магдебурзькому праві. Це відбулося у Львові 14 серпня 1415 року. Прохазка досить детально описав оригінал скопійованого пергаменту. Опублікований ще один документ від 27 травня 1419 року на повторне підтвердження Преслужицеві привілею на перенесення міста Рогатина, надання магдебурзького права, а також створення війтівства. Через вісімнадцять років, 24 червня 1433 року, король Ягайло подарував люблінському шляхтичу Миколі з Ходча гербу Порай 200 гривень, місто Рогатин з його передмістями, а також села, що лежать в Галицькій та Львівській округах. В цих документах відзначені обставини виникнення топоніму Старіш Рогатин: «... то ми подарували на час його життя наше місто Рогатин з його передмістями, саме - Потік, Черче, Старий Рогатин, Руда, Дібринів, Підвииия,... Кореличі...». Прохазка зауважив, що всі відзначені села існують, окрім Старого Рогатина. Отже, в усіх наведених актах фігурують одні й ті ж поселення, розставлені в тому ж порядку. Лише в документі 1462 року (через 47 років) замість Старого Рогатина відзначено село Підгороддя.

Рогатин магдебурзької локації межував зі стародавніми, якщо не стольними містами, то щонайменше з великими княжими і торговими центрами. Таким містом можна вважати Старий Рогатин (Підгороддя), і не лише тому, що в документах маємо згадку про князів Рогатинських. Існування великого княжого гнізда засвідчує топоніміка навколо Підгороддя - згадана Голодівка, Замчище, Замкова гора. Топоніміка Рогатинщини має майже всі відомі топонімічній науці категорії географічних назв: відрельєфні, відґрунтові, флористичні, від використання землі, відаптропонімні, церковно-календарні, відпрофесійні тощо, наприклад: Верховина, Виспа, Рівня, Каміння, Залип'я, Підкамінь, Псари, Конюшки, Черче, Княгиничі, Бабинці... Архаїчність цих назв свідчить про заселялася території ще до утворення Галицької держави. Вже сама назва поселення Підгороддя вказує на його розташування під городом (підгороддя або посад, складова частина давньоруського міста). Ці факти дають вагомі підстави вважати, що саме Підгородиське городище є первісним Рогатином.

На самом деле автор этого текста, как мне кажется, немного запутался, параллельно сумев запутать и меня. Кажется, что он упоминает два городища – в Подгородье (его мы рассматриваем в рамках данной темы) и в Луковище. Причём на городище в Подгородье он сосредотачивает основное внимание, в итоге делая вывод, что именно оно, а не городище в Луковище является Старым Рогатином.

Странным показалось вот что:

• Мысль о том, что городище в Подгородье (если это Старый Рогатин) должно было занимать большую площадь, и раньше казалась вполне логичной. В статье указано, что изначально комплекс действительно занимал куда большую площадь, ориентировочно - 500х600 метров (42 гектара). Проблема в том, что данные о таких размерах немного не вяжутся с планом городища от Томенчука, который можно увидеть ниже. 500х600 метров – почти квадратная площадка, тогда как на плане можно увидеть вытянутое укрепление мысового типа.
• Упомянуто 6 рядов валов. Это сильно, но на плане Томенчука что-то ничего похожего не видно. Есть вал, защищавший детинец с напольной стороны, есть ещё парочка потенциальных линий обороны в западном направлении, но это 3 линии (с некоторой натяжкой), а не 6.

Что-то не так было с данными статьи. Что именно, понял, когда начал читать книгу Богдана Томенчука, который упоминает целых три Подгородья:

• Подгородье I (12-17 века)
• Подгородье II. Голодовка (10-13 века)
• Подгородье III. Голодовка (10-13 века)

Уже на основе этих данных можно сделать ряд выводов:

Во-первых, по данным раскопок тот объект, который мы начали здесь рассматривать (Подгородье I) функционировал очень долгое время, потому есть ещё один плюс в пользу теории о том, на раннем этапе он мог использоваться как городище, а на более позднем – как замок или какое-то другое укрепление. Потому ответ на вопрос, замок это или городище, довольно прост – это, вероятно, и то и другое.

Во-вторых, объекты Подгородье II и Подгородье III, это, насколько я понял – два городища, находящиеся к западу от села Луковище и к северу от Подгородья. Наверное, отсюда и начинается путаница, ведь если Подгородье I можно более-менее чётко прикрепить к Подгородью, то два других городища (Подгородье II и Подгородье III) можно крепить, как к Луковищу, так и к Подгородью. Вот и получается, что там, где есть 3 городища могло появиться 4 и даже 5 объектов просто потому что один и тот же объект могли прикрепить сначала к одному селу, потом к другому, в результате чего появлялось уже два городища.

Почитал про городище в Луковище (Подгородье II) у Томенчука и с удивлением выяснил, что это именно его автор статьи про Рогатин описал, назвав «Подгородским городищем». Это у городища Луковище (старое название - Голодовка) 6 рядов валов и площадь в 42 гектара, это у него присутствует культурный слой 10 века и так далее. Таким образом, выяснилось, что то описание из статьи про Рогатин, которое выглядело как описание городища в Подгородье, на самом деле описывало городище в Луковище. По тексту кажется, что автор описал два городища – в Подгородье и Луковищах, в итоге сделав вывод, что именно городище в Подгородье – это и есть Старый Рогатин, но на самом деле в статье присутствует описание только одного городища. Создаётся ощущение, что автор сам запутался в этих городищах, потому в их описании образовалась каша.

Итого выяснилось, что есть в нужном районе парочка городищ, которые крепят то к Луковищу, то к Подгородью. Нужный нам объект (Подгородье I) от Луковища довольно далеко, потому здесь и далее его стоит называть как Городище в Подгородье или Подгородье I. Два других городища во избежание путаницы нужно либо крепить к Луковищу (получим Луковище I и Луковище II) или же использовать названия от Томенчука – Подгородье II и Подгородье III.

Что касается Подгородья I, то стало ясно, что это было городище с детинцем. Территория детинца, вероятно, использовалась в более позднее время (14 - 17 века) как укрепление, здесь мог находится замок или крепость, хотя это пока на уровне догадок. К сожалению описания Подгородья I в книге Томенчука не было, хорошо хоть, что для плана там нашлось место:

Кстати, попытался сопоставить план со спутниковым снимком и в очередной раз убедился, что планы Томенчука скорее похожи на ориентировочные схемы/наброски, чем на точные чёртежи. Хромает много чего – и масштаб, и соотношение линий объекта с линиями рельефа, и линии самого рельефа и даже ориентация по сторонам света.

Пока же вот вам ориентировочная схема:

[Filin]

О названии

Временами люди интересуются: "Чому назвали село Підгороддя?". Учитывая то, что рядом с селом находится городище, ответ очевиден, а вот для тех, кто о городище не знает, нужно это уточнить. Так вот, как мне кажется, городище и дало название селу, которое расположено "Под градом" или "Под городищем", так или иначе, под чем-то "огороженным", т.е. укреплённым. На русском, украинском и польском ("Podgrodzie", где grod - это городище) смысл один и тот же.

[Filin]

Подгородье и его укрепление на австрийской карте 1861-1864 гг.

Источник

[Filin]

Подгородье на карте Ф. фон Мига (1779-1782)

В 1-м сообщении темы была опубликована чёрно-белая копия карты Ф. фон Мига, теперь вот можно посмотреть на полноценный цветной вариант карты. Участок укрепления указал стрелочкой:

Живая карта

[Filin]

Мини-паспорт объекта, найденный здесь

Городище

Пам’ятка археології

Часи Київської Русі та пізніше X-XVII ст.

Розміщення:

Івано-Франківська обл., Рогатинський р-н, с. Підгороддя.

Загальний опис:

Городище розташоване в урочищі "Замок" на крутому мисовидному березі річки Гнила Липа. З трьох сторін укріплене валами та подвійними ровами. Висота валів від дна рову становить 4-6 м, ширина валів досягає 10-16 м. На поверхні ріллі між валами простежується кераміка та кості тварин X-XVII ст. Форма городища нагадує неправильне коло діаметром 80-90 кроків.

Історична довідка, відомості про дослідження:

За газетними повідомленнями городище було відоме місцевому населенню здавна. Вперше згадане в літературі 1912 р. Спеціально не досліджувалось.

Облікова інформація:

Взято під охорону згідно…

Охоронний № : 638

Основна бібліографія, архівні дані:

Ратич О. Древньоруські археологічні пам’ятки на території західних областей УРСР.- К., 1957.- С. 57.

Ілюстративні матеріали:

Схематичний план городища Підгороддя.

Фото городища. Загальний вигляд.

Фото с общим видом на городище источник не приводит, а вот планом поделились:

[Filin]

Здесь опубликовали два интригующих фото с видом на руины каменных (!) укреплений в с. Подгородье. В комментариях к публикации также читаем: "руїни руського замку - так було підписано". И если нет никакой ошибки в привязки этих фото к обсуждаемому здесь Подгородью, то получается, что там был каменный замок.

Благодарю @MadMax за наводку на источник.

[Arsen Замки -Тернопільщини]

В 17.05.2021 в 04:37, Filin сказав:

Здесь опубликовали два интригующих фото с видом на руины каменных (!) укреплений в с. Подгородье. 

Схоже що на фотографіях показано фрагмент стіни (з схожим заворотом як в Бучацькому чи Сидорівському замках) і досить цікаво погадати з якого ракурсу ці фото були зняті. Доречі, скоріше за все, саме ця споруда зображена на другій кадастровій воєнній мапі (1861-1864 рр.):

Джерело: mapire

Зелена стрілочка показує ракурс першої фотографії (імхо)

Біла стрілочка показує ракурс другої фотографії (імхо)

 

Якщо добре придивитися, то здається що ця півкругла форма є насправді багатокутною. А ще, на двох фото ми бачимо весь об'єкт (зеленим позначено спільну сторону):