Мечищів (Мечищев): замок

[iqor]

Обговорюється цей об'єкт: Мечищівський замок
 

Трохи часу вивчаю питання Тростянецького замку, на Бережанщині. Моя мати звідти родом. Він згадується, по деяких джерелах, в зв"язці з Мечищівським, що між ними був глибокий рів, яким можна було проїзджати возом. Таким чином я вперся в Мечищівський замок, і результат виклав:

Червоним трикутником ймовірний колишній замок. Стрілками, чи це те, що я думаю? Тобто сліди укріплень? Загалом схиляюся, що на карті видно сліди окопів часів першої світової, можливо протистояння УСС з рускими. Хоча в цій місцевості лінії фронту, вроді, не було... вона якраз була в Куропатниках, і окопи там мають дещо іншу форму.

Тут мова іде про 12-13 століття, і добу Галицько-Волинського князівства, тому, в наслідок нашестя татар (першого), не залишилось практично ані спогадів, ані інших підтверджень.

За переказами, один із охоронців замку був угорець Ликтей, який осів в Тростянці. Згідно історичних даних, в цей період Галицькі князі звертались за допомогою до угорських королів, та підтримували з ними стосунки, тому ця версія цілком слушна. Також в селі по сьогодні проживають Ликтеї (це дівоча фамілія моєї матері).

З Тростянецьким замком доволі глухо, поки-що, так як там ліси, але з Мечищівським, вроді дещо проясняється. Тому є надія через мечищівський "вийти" на тростянецький

Можливо, хтось з більш досвідчених щось підкаже.

[Filin]

Ваш текст вызывает столько вопросов, что даже не знаю, с чего начать.

1. Речь идёт о селе Бережанского района?
2. В Тростянце или где-то на его околицах было сразу два укрепления, одно из которых вы называете Тростянецким замком, а другое Мечищевским замком?
3. Судя по вашему описанию, два замка находились рядышком и были отделены друг от друга рвом, по которому мог проехать воз. Или не отделены, а наоборот - ров их соединял, как дорога?
4. Оба этих замка якобы существовали в 12-13 вв.?
5. Вы пишете, что эти укрепления упоминаются в каких-то источниках. Каких именно?
6. На скриншоте спутникового снимка вы обвели участок, и тут сразу несколько вопросов. Где он находится (нужны координаты или ссылка на карту, чтобы лучше присмотреться к участку). С каким из укреплений вы связываете этот участок? С чего вы вообще взяли, что там было какое-то укрепление (окопы я в расчёт не беру)?

Похожие сведения об укреплении есть на Википедии, но там также не приведено никаких ссылок на источники, т.е., кажется, что вся история основана на местных преданиях:

Цитата

Замок

Історія не зберегла часу спорудження замку та імені його засновника. Вивченням замку ні історики, ні археологи не займалися, наукові дослідження не проводили. За переказами це був один із сторожових і оборонних пунктів на підступах до Галича — столиці Галицько-Волинського князівства. Виходячи з цього можна стверджувати, що поселення виникло не пізніше XII або XIII століття.

За другим переказом Тростянецький замок до Мечищівського був з'єднаний глибоким ровом, по якому міг вільно проїжджати віз. На окремих ділянках рів зберігся.

Что касается якобы сохранившегося отрезка рва, то было бы интересно понять, где он находится.

В 07.06.2016 в 03:51, iqor сказал:

Стрілками, чи це те, що я думаю? Тобто сліди укріплень? Загалом схиляюся, що на карті видно сліди окопів часів першої світової...

Да, окопы. Не спец по этому периоду, но на окопы времён Первой мировой всё же похоже. Вот, к примеру, окопы во Франции:

Источник

Окопов в том районе множество. Вот, к примеру, в 3,5 км к востоку от Тростянца:

Викимапия

[Filin]

Решил немного разобраться в вопросе с этим укреплением, и много чего стало на свои места.

Начнём с того, что с. Мечищев находится в 55 км к западу от Тернополя, в 8 км к юго-западу от рацентра Бережаны, неподалёку от границы с Ивано-Франковской обл., в 18 км от Рогатина:

Живая карта

На карте Фридриха фон Мига (1779-1782) хорошо читается укрепление на юго-восточной околице Мечищева:

Живая карта

Укрепление небольшое. Оно мысовидного типа, расположено на возвышенности, контур которой, очевидно, и задал очертания объекта. Укрепления, как я понимаю, на момент составления карты, были представлены земляным валом, который окружал площадку. Никаких построек в центре не видно, а это может означать, что к концу 18 века объект уже давно был заброшен. Линии укреплений не плавные, а с заломами, т.е. перед нами объект эпохи позднего средневековья. Правда, есть вероятность, что замочек был посажен на участок ранее существовавшее в этом месте городище. Интересно, что всего в 4.5 км к северо-западу от Мечищева на похожем мысу в с. Городиска обустроили славянское городище 10-13 вв.

В справке о Мечищеве в "Географическом словаре Королевства Польского", Том 6 (1885 г.) есть такие вот интересные сведения (приведу в переводе):

Цитата

К югу [от села] возвышается гора Попелиха, 232.6 метров над уровнем моря, а рядом с ней к востоку [гора] Козаковка со следами старых валов.

Напрашивается вывод, что "следы валов", о которых сообщает источник конца 19 века, это и есть объект с карты фон Мига, хотя есть некоторые сомнения в этой версии...

... тут стоит взглянуть на австрийскую карту 1861-1864 гг.:

На этой карте уже нет явно обозначенного укрепления, но зато подписаны возвышенности, окружающие село. Видим г. Попелиха, о которой писал "Географический словарь...", по соседству, к востоку от неё, видим гору Козакову (именно Козакову, а не Козаковку, как в "Географическом словаре..."), однако ближе к укреплению оказывается не Козакова/Козаковка, а возвышенность с интригующим названием "Pod Scianka", т.е., в переводе с польского, "Под Стенкой". Поскольку топонимы, упоминающие "стенки" не редко имели отношение к укреплениям, а тут укрепление у нас есть, то можно предположить, что название возвышенности связано с форпостом, иначе говоря - замочек и мог быть той "Стенкой".

"Географический словарь..." привязывает укрепление к Козаковке, однако он не упоминает возвышенность Под Стенкой. Почему? Может автор справки считал весь массив возвышенностей к югу от села Козаковкой, потому к ней и привязаны "следы валов"?

В статье Богдана Омельчука Шляхетські замки Західного Поділля у світлі архітектурно-археологічних досліджень находим такой текст:

Цитата

Однак, незважаючи на усі зусилля громадськості і держави, у міжвоєнний період не вдалося істотно призупинити процес руйнування багатьох замків... Належно не охоронялись виявлені відомим львівським археологом Я. Пастернаком пізньосередньовічні замчища у с. Нараєві та Мечищеві [7, с. 5]. Як результат, від їхніх руїн збереглися лише топоніми "Замчисько" [6, с. 58–59].

Джерела:

6. Парацій В. Пізньосередньовічні замчища басейну річки Золота Липа // Галич і Галицька земля в державотворчих процесах України: матер. Міжнар. наук.-практ. конф. – Галич, 2010. – С. 54–63.

7. Пастернак Я. Праісторичні та ранньоісторичні пам’ятки Бережанщини // Бережанська земля: Історико-мемуарний зб. – Нью-Йорк; Париж; Сидней; Торонто, 1970.

В упомянутой статье Я. Пастернака (её можно прочитать здесь) о замочке сообщается кратко:

Цитата

Пізніші, вже після-княжі замки були колись у Мечищові та Нараєві. Сьогодні збереглася там лише сама назва "замчисько". Сліди давніх манастирів були ще кілька десятків років тому, на початку цього століття, у Мечищові та в Рибниках.

Статьи Владимира Парация у меня пока нет, потому не подскажу, что там сообщается о замочке.

В первом сообщении темы igor показал скриншот со спутникового снимка, на котором выделил "червоним трикутником ймовірний колишній замок". Думаю, что в этой привязке есть ошибка. Мне кажется, что треугольник лёг на склон возвышенности, тогда как её площадка находится немного юго-восточней. Более того, очевидно, очертания окопов неспроста там клином сошлись, и вообще неспроста окопы построили именно там - просто и в позднем средневековье и в начале 20 века это была стратегически важная возвышенность. В общем, рискну предположить, что участок замчища находится вот здесь:

Викимапия

Кстати, по теме окопов Макс Володарский подтвердил ранее сделанные выводы и кое-что дополнил:

Цитата

Да, это типовый траншеи ПМВ. В районе того села - это линия фронта, установившаяся где-то в конце осени 1916 года, после разгрома австрийского фронта под Потуторами и Дикими Ланами. Там где легион УСС почти весь погиб или попал в плен, и турецкий корпус понес жесточайшие потери. Новый фронт простоял до лета 1917 года, отсюда русские отступили после Тернопольского наступления немцев. Конкретно эти окопы, судя по расположению и ориентации - русские.

Глядя на спутниковый снимок создалось впечатление, что укрепление построили на мысу, на кончике террасы, а чтобы отделить участок укрепления от материнской возвышенности, могли с напольной стороны вырыть ров, где-то здесь, к примеру:

Рельеф террасы, участок замчища и линии окопов особенно рельефно выглядят на зимнем снимке Google Earth:

Поскольку окопы рыли как раз по контуру возвышенности, вероятно в процессе их строительства были уничтожены или основательно повреждены уцелевшие на тот момент валы замочка.

Теперь можно вспомнить про историю, согласно которой Мечищевское укрепление было соединено рвом с замком в с. Тростянец. Если учесть, что до этого объекта 5.6 км, то сложно представить как и зачем понадобилось кому-то тянуть по пересечённой местности ров от одного объекта к другому. А может этот ров возник только благодаря народной фантазии? Очень часто, видя заваленный подземный ход в каком-нибудь замке, народ сразу же мысленно "тянул" его под озёрами, реками, горами, через леса и поля к ближайшему укреплению, хотя в реальности подобной в подавляющем большинстве случаев никогда не существовало. Может нечто подобное было и в случае с Мечищевским замком?

Здесь нашлась парочка фото с видом на нужную возвышенность и её некогда укреплённую площадку:

А это фото автор снабдил рядом комментарием, из которого узнаём, к примеру, что местные называют гору "Замок":

Источник

Цитата

То хрест з Хресної дороги на місцевій горі Замок. За легендами [замок] ніби був. Але жили там жорстокі люди і він провалився під землю у підземне озеро. Показували мені і камінь, який закриває діру в землі, через яку могла би витікти вода і затопити село у долині. А залишилось тільки купа вапняку (каменю тесаного) усюди, з якого навіть дороги прокладали у старовину. Їх і видно з-під асфальту зараз. А ще плита, яка лежала перед порогом до костелу. У якусь з воєн костел зруйнували. І всіляких підземних ходів, куль-гільз-гранат-зброї всякої повно, дощі вимивають донині аьо люди викопують на городах.

Также возвышенность мелькнула в кадре вот в этом видео, снятом с дрона:

Скриншот:

[Filin]

В 13 томе издания Galicja na józefińskiej mapie topograficznej 1779-1783 находим оригинал карты Фридриха фон Мига с видом на Мечищев и местное укрепление, а также военное описание села, в котором это самое укрепление упомянуто как "старый шанец".

Фрагмент оригинала карты (секция №324):

Украинский перевод описания:

Цитата

МЕЧИЩІВ

Відстані: Стара Гута 1 1/4, Дорожнів 1 3/8.

Води: Як під № 13.*

Ліси: Як під № 9.**

Луки і болота: Як під № 2.***

Дороги: Гостинець, [що веде] до Бережан (секція 345), у суху погоду проїзний для будь-якого запрягу; натомість після проливних дощів [стає] незручний з огляду на глинисту основу. Інші дороги, [що ведуть] через гори, придатні тільки для дуже легких возів.

Гори: Гора Попилиха домінує над селом і околицею. 

Примітки: Над селом є старий шанець, з якого можна його прострілювати; однак сам він може бути обстріляний з вищої залісненої гори.

------------

* Текст під №13: Тутешня річка не має жодного значення.

** Текст під №9: Ліси тут переважно високостовбурні мішані деревостани, ближче до долин густо порослі кущами і непрохідні, натомість на хребтах дуже рідкі.

*** Текст під №2: Луки заболочені, ніколи не висихають, через них можна пройти тільки пішки.

Описание в оригинале (на немецком):

Цитата

MECZYSZCZOW

Entfernung: Stara Hutta 1 1/4, Doroszniow 1 3/8.

Wässer: Wie bey Nro 13.

Wälder: Wie bey Nro 9.

Wiesen und Sümpfe: Wie bey Nro 2.

Wege: Die Landstraße nach Brzeszany (Sect. 345) ist bey trockenen Wetter vor alles Fuhrwesen practicable; bey vielen Regen aber wegen des leimigten Bodens beschwehrlich; die übrigen Weege über das Gebirg sind nur vor sehr leichte Wägen.

Berge: Der Popylycha Berg dominirt das Dorf mit der umliegenden Gegend.

Anmerkung: Es ist hier ober dem Dorf eine alte Schanz, welche selbes bestreichet; sie wird aber ebenfals von dem hohem Waldberg bestrichen.

Польский перевод описания + примечания:

Цитата

MIECZYSZCZÓW [78]

Odległości: Stara Huta 1 1/4, Dorożniów 1 3/8.

Wody: Jak pod nr. 13 [79].

Lasy: Jak pod nr. 9 [80].

Łąki i bagna: Jak pod nr. 2.

Drogi: Trakt krajowy do Brzeżan (sekcja 345) jest do pokonania dla wszelkich wozów przy suchej pogodzie; natomiast przy obfitych deszczach [staje się] uciążliwy z powodu gliniastego podłoża; pozostałe drogi przez góry nadają się tylko dla bardzo lekkich wozów.

Góry: Góra Popielicha [81] dominuje wieś z okolicą.

Uwagi: Ponad wsią jest stary szaniec [82], z którego można ją ostrzelać; sam jednak może być również ostrzelany z wyższej, zalesionej góry.

------------

78. Poprzednio Meceszow, Mescesowi, Mieczyszczow, na Mp28M - Meczyszczow, potem Mieczyszczow (Mp115K; Uhorczak 1939), dziś Mecysciv (rejon Bereźany, OT). Wś rozbudowana w głębokim jarze wśród lasów, w dorzeczu pot. o tej samej nazwie; ogrodzone zabudowania dworskie na pn. (jako folw. na Mp115K; Mp28F; dwór na Mp75Sk, opisany jako „piękny dwór" w SG 6 s. 328; współcześnie teren kołchozu, Mp25RU); cerkiew p.w. iw. Mikołaja w cz. wsch. (Budzyński nr 1053, dziś cerkiew mur. z 1928, https://uk.wikipedia.org/wiki/Мечищів); szaniec na wzgórzu ponad wsią od pd.

79. Pot. Mieczyszczowski (Mp28F) tworzył we wsi kilka stawów i poniżej łączył się z oznaczonym na mapie pot. Dolny Kut (potem Manasterski, Mp28F), po czym uchodził z pr. brzegu do Złotej Lipy (Mp115K; Mp28F; Mp75Sk).  

80. Na pd. las Kozakowa i Pod Ścianką, na zach. las Horodyszcze (Mp28F); przetrwał pierwszy z nich (Mp25RU).

81. Nazwa zapisana na Mp28M jako Popy łycha, potem Popilicha (Mp115K; Mp28F) i Popielicha (Mp75Sk); na pd. zach. od wsi; dziś g. Popelycha, najwyższa kulminacja (443) Płyty Podolskiej (https://uk.wikipedia.org/wiki/Попелиха).

82. Dziś wzgórze 386 z d. szańcem, rejestrowane jako g. Zamok (Mp25RU).

В примечаниях в свою очередь есть отсылки к следующим картам:

• Mp28M: Karte des Königreiches Galizien und Lodo-merien (1779-1783), 1:28 000 (rps Archiwum Wojenne w Wiedniu, sygn. В IXa 390)
• Mp115K: Administrativ Karte von den Königreichen Galizien und Lodomerien [...] von Carl Kümmerer... (ok. 1:115 000, Wiedeń 1855-1863)
• Mp28F: Militär Aufnahme von Galizien und der Bukowina, 1:28 000 (1861-1863; rps Archiwum Wojenne w Wiedniu, sygn. В IXa 387)
• Mp75Sk: Specialkarte der Österreichisch-Ungarischen Monarchie, 1:75 000 (wyd. 1875-1915)
• Mp25RU: Topograficeskie karty SSSR. Temopol's'kaja oblast' (Топографические карты СССР. Тернопольская область), 1:25 000, Kijów (przed 1978)
• Mp75Sk: Specialkarte der Österreichisch-Ungarischen Monarchie, 1:75 000 (wyd. 1875-1915)

[Filin]

Такой вот "турецкий памятник" был в Мечищеве. Интересно, как он располагался относительно укрепления, и имел ли он отношение к военной истории.

Источник