Перейти к публикации
Замки и Крепости Украины - Форум

Рекомендованные сообщения

Обсуждается этот объект: Меджибожский замок
 

Делимся фото и видео с видами на замок в Меджибоже.

virselis-2-1000.jpg 16.jpg
Фото Бируты Валионит (смотрите тему фотоальбома Великая Литва)

n-2.jpg w35.jpg s7uboSjqUps.jpg n-1.jpg w53.jpg
Источник

siz-01.jpg siz-02.jpg siz-04.jpg siz-05.jpg siz-07.jpg
Источник

Я не в восторге ни от качество данного видео/операторской работы, ни от голоса за кадром, но пока твердыню в Медже снимают не так часто, чтобы проходить мимо данного творения:

Когда-то здесь было видео, но потом источник на Youtube умер

Скриншоты:

medzh-01.jpg medzh-02.jpg medzh-03.jpg medzh-04.jpg medzh-05.jpg medzh-06.jpg medzh-07.jpg medzh-08.jpg medzh-09.jpg medzh-11.jpg medzh-12.jpg medzh-13.jpg medzh-14.jpg medzh-15.jpg medzh-16.jpg medzh-17.jpg medzh-18.jpg medzh-19.jpg medzh-20.jpg medzh-21.jpg medzh-22.jpg medzh-23.jpg medzh-24.jpg medzh-25.jpg medzh-26.jpg medzh-27.jpg medzh-28.jpg medzh-29.jpg medzh-30.jpg medzh-32.jpg medzh-33.jpg medzh-34.jpg

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

На этом фото видно, как именно расположен замок относительно места, где Божок (в наши дни - Бужок) впадает в Бог (в наши дни - Южный Буг). Собственно, от расположения между двух упомянутых рек и происходит название городка.

post-1-0-65346800-1433156014_thumb.jpg

Автор фото: Игорь Игнатьев. Источник

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Плохое качество видео, FishEye-эффект, плывущее и временами дёргающееся изображение... Недостатки этого видео я могу перечислять долго, но что поделать, если качественно с высоты у нас замки редко снимают.

Скриншоты:
mez-01.jpg mez-02.jpg mez-03.jpg mez-04.jpg mez-08.jpg mez-05.jpg mez-06.jpg mez-07.jpg mez-09.jpg mez-10.jpg

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
В 06.01.2019 в 14:57, Filin сказал:

Після перегляду відео з читанням супровідних текстів мушу погодитися: у-у-у, как всё запущено...

Кілька шановних установ використали у проекті уривок короткої згадки з хроніки Гваньїні XVI століття, яка містить лише уривчасту та неточну згадку в один рядок. Самі розумієте, що показувати детальний сучасний вигляд замку, а описувати його одним бла-бла рядком 500-річної давнини - як мінімум некоректно. В такому разі можна в курсі астрономії й Джордано Бруно спалити))

Отже, до анотації:

Zamek w Międzybożu

Okres budowy: Ceglany zamek zbudowano w drugiej połowie XVI w. (w miejscu drewnianego - zbudowanego przez ruskich książąt w XII w.)

Замок аж ніяк не цегляний. Він має цегляні елементи, але цегла в його будівлях як основний елемент з'являється лише у 18-19 столітті, і не є домінантною. Основний матеріал замку - камінь вапняк.

Також складається враження, ніби у XII столітті тут побудували дерев'яний замок, який простирчав до XVI століття, коли нарешті побудували кам'яний.

Fundator: Ród Sieniawskich

Аж ніяк. Згідно до польських джерел (публікацій того ж періоду, якими користувалися автори відео), які піддаються порівнянню з іншими джерелами, Миколай Сенявський з 1535-1540 рр. продовжує в Меджибожі справу розбудови, яку до нього  вели інші власники - Зборовські, Сененські, Гербурти... Час і внесок кожного власника потребує дослідження, але безперечно одне: внесок Сенявських у розбудову Меджибізького замку, мабуть, найбільший - але фундаторами вони точно не були.

Informacja o obiekcie (opracowanie: Narodowy Instytut Polskiego Dziedzictwa Kulturowego za Granicą POLONIKA) - ну така вже солідна інституція мала б грунтовніше підійти до справи...

Dawną siedzibę Koriatowiczów wzniesiona w XIV w. przekształcili po r. 1539 w potężną twierdzę Sieniawscy. - Кількаетапні перебудови кам'яного замку доби Коріатовичів тривали задовго до власності Сенявських

Hetman wielki koronny Mikołaj Sieniawski znacznie rozbudował mury zamkowe - Як свідчать сьогоднішні дослідження (які тривають), мури фортеці розбудовані до сучасного периметру ще до власності Миколая Сенявського. Цікаві свідчення, на які не звертали уваги до сучасного етапу досліджень (2010-ті роки), просто пруть звідусіль. Відтак, до досліджень Є. Лопушинської (1990-ті роки) слід ставитися з шаною, але не як до догми. Тим більше, не зважати сліпо на популярні нариси 2-ї половини XIX ст., як зробили автори проекту. 

Приклад - нижче:

wznosząc m.in. obszerną, kilkupiętrową basteję na planie czworoliścia. - "Бастеєю у вигляді чотирилисника", очевидно, автори  назвали 5-пелюстковий бастіон, який улюблені ними письменники XIX століття як тільки не називали... Найпоширеніша байка, яку повторювали старі польські автори - що цей бастіон прибудували турки у 1672-1699 рр. Насправді ж час Миколая Сенявського не виключається - але ж підстави, підстави, підстави!... Пошук датування триває.

W r. 1586 Rafał Sieniawski, kasztelan kamieniecki ufundował na dziedzińcu zamkowym wolnostojącą kaplicę. W latach 1672-1699 w zamku stacjonował garnizon turecki. Po odzyskaniu Podola przez Rzeczypospolitą, Adam Mikołaj Sieniawski, hetman wielki koronny podjął się prac remontowych na terenie zamku, powierzając je architektowi wojskowemu Janowi Baptyście Dessieurowi. - Що Жан Батист Десьє був не просто інженером, а й пленіпотентом Сенявських у Меджибожі та комендантом замку - факт. Що він займався ремонтом костелу св. Трійці - факт. Щодо ремонту замку - ? Дуже хочеться, щоб це було так, але поки лише хочеться.

W latach 1790-1791 forteca była kwaterą Tadeusza Kościuszki. W r. 1814 Adam Czartoryski urządził w zamku szkołę powiatową, która istniała do czasu konfiskaty dóbr Czartoryskich przez Rosję. - Щодо повітової школи - помилка. Не у 1814, а проголосив це в 1818 році, а відкрилася вона 10 жовтня 1819 року. Факт достатньо опублікований, щоб помилятися.

Po przejęciu budowli urządzono w niej rezydencję carów rosyjskich Mikołaja I, a następnie Aleksandra II. Zniszczony w czasie obydwu wojen światowych zamek jest odbudowywany  - Жодна світова війна, ані Друга, ані тим більше Перша, не поруйнували замок. Руйнували його радянські господарники після революцій до Другої Світової, і газдувате місцеве населення з кінця 1950-х по кінець 1960-х.

i mieści się w nim siedziba miejscowego muzeum. - між місцевим музеєм та Державним історико-культурним заповідником є велика різниця.

Film zrealizowany w ramach projektu "Polska i Ukraina. Śladami historycznego dziedzictwa" współfinansowanego ze środków Ministerstwa Spraw Zagranicznych RP w ramach konkursu "Współpraca w dziedzinie dyplomacji publicznej - 2018". - Повернемося до попередніх коментарів: організації солідні, а... самі знають, що їм робити, без порадників))))

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Ваша публикация должна быть проверена модератором

Гость
Вы не авторизованы. Если у вас есть аккаунт, пожалуйста, войдите.
Ответить в тему...

×   Вставлено в виде отформатированного текста.   Вставить в виде обычного текста

  Разрешено не более 75 смайлов.

×   Ваша ссылка была автоматически встроена.   Отобразить как ссылку

×   Ваш предыдущий контент был восстановлен.   Очистить редактор

×   Вы не можете вставить изображения напрямую. Загрузите или вставьте изображения по ссылке.

Загрузка...

×