Nimrod

А может "град Бакожин" или "замок Бакожин" это само по себе изначально что-то романтично-потешное в духе карнавала?.. Ведь ни летописи ни хроники не упоминают о нем? Вон Павел Первый сколько построил замков и башен примером. А уже потом за давностью местные стали относить средневековые валы к хозяйскому "граду Бакожину".

Климат у нас в общем плохой конечно. Быстро гниет всё. Иногда находят не бревна, а следы от них в пласте вала. Верхний ряд ограды (вал) должен был быть укреплён лучше других. На самом нижнем наверное действительно был палисад.

Ну кокретно в условиях руси есть разные теории. По старой "системе Раппопорта" считается что русь для строительства ограды делала ряды городней (деревянных бревенчатых коробов) которые лишь служили основой для формирования земляного вала, внутри которого они потом благополучно гнилИ. А по новой "системе Моргунова" считается что русь землю засыпали только внутрь городен, которые снаружи оставались открытыми в виде деревянной стены, кроме случаев замазывания глиной и побелки известью против огня. Подсыпка земли в ограде использовалась редко, только для выравнивания площадки ограды или в случае применения заново прежних заброшенных валов. А частокол - острог русь использовала в качестве вспомогательных укреплений,- на внешних линиях обороны или при укреплении посадов вокруг основной крепости. Таковы вкратце современные взгляды на дерево-земляную фортификацию руси. Но это большая тема, требующая отдельного обсуждения. Она не только Букожина касается. Спасибо за сведения, получается возле бывшей мельницы я побывал. Башню наверное достраивали-перестраивали. А водонапорная башня повыше - новодел?..

Примерно так себе всё это и представлял) Мельницы в Чубинцах действительно низковаты для изображенного Ордой на той акварели. По современным взглядам скорее деревянные стены, после разрушений образовавшие валы. Уточните пожалуйста, где сейчас остатки башни, а где остатки мельницы. Фабрика изначально имела водяной привод?..

Перша з відомих реальних Запорозьких січей, що існувала в другій пол. 16 ст. Залишки на острові Томаківка затоплені водами Каховського водосховища. За "Історією Запорозькиї козаків" Дм. Яворницького: Сторінка укріплення в україномовній "Вікіпедії". Стаття А.О.Гурбика про обговорюваний об'єкт: Прошу доповнити повідомлення наявною інформацією.

Центральной башни нет вообще. Чешско - словацкий романтический новодел?..

Звертаю увагу шановного співтовариства, що у россійській спільноті, присвяченій руським градам, практично той самий вищенаведений малюнок, що має зображати Житомирський замок, поданий як зображення дитинця середньовічного Мінська (запис від 9 січня 2014 р.). Відмінності лише у фоні (задньому плані) оточуючої укріплення місцевості. Що ж початково зображав художник на своєму малюнку?..

Каких- то исключительно интересных материалов для себя не вижу, хотя про австрийские блиндажи я бы конечно прочёл)

Острів Байди, або Мала Хортиця, розташований на Дніпрі в межах сучасного м. Запоріжжя поряд з островом Хортиця, сучасним розміром 350 х 170 м., мав укріплення щонайменше трьох будівельних періодів: раннє античне укріплення, замочок кн. Дмитра Вишневецького (власне "Байди") 1550х рр. та укріплення Россійської Імператорської армії 1730х рр. Замочок Вишневецького до того ж часто вважають прототипом Запорозької Січі. Різночасові укріплення хоча й мали кожне свою осібну конфігурацію, але фактично займали одну й ту саму ділянку території острова. За "Історією Запорозькиї козаків" Дм. Яворницького: Укріплення на самій Хортиці, різночасові і розміщені в різних місцях, мають бути окремою темою обговорення, та мабуть і не одною. В даній темі мова йде про укріплення на о.Байди. Також цікавим є згадка про уфортифікування комунікаційних лінй россійських військ від України у напрямку до Чорного моря невеликими відособленими укріпленнями (редутами), що розташовувалися ланцюгом на певній відстані один від одного і за деякими даними починалися на півночі мало не від Умані та Черкас. Це окрема велика тема для обговорення. Сторінка укріплення в україномовній "Вікіпедії". Стаття про розкопки Хортицького замку: Стаття про епізод розкопок Хортицького замку: Прошу доповнити повідомлення наявною інформацією.

Обговорюється цей об'єкт: городище поблизу смт Корнин Біля містечка Корнин на сучасній Житомирщині знаходяться залишки одного з найстаріших укріплень в Україні, якому ймовірно вже більше 5000 років. Ниже подається стаття Р. Осадчого про обговорюване городище: Стаття опублікована в збірнику "Праці Науково-дослідного інституту пам'яткоохоронних досліджень. Випуск 1". На жаль, в електронній версії статті відсутні ілюстрації. Отже укріплене поселення мисового типу відноситься за сучасними даними до міднокам'яного віку, причому не є унікальним випадком городища трипільської археологічної культури. Виникає природнє питання, яке з укріплень, зафіксованих на території України, є самим найдавнішим за сучасними науковими даними.

"Посмею" придраться к частностям... по всему колокольня храма была создана на основе не сторожевой башни (типа столп), а надвратной башни старого детинца.

Дякую за детальне обговорення об'єкту. Дослідники вважають городищем лише ділянки "2" та "3". Такі городища в яких укріплення відсікають простір на мису з двох сторін, трапляються в типології конфігурацій городищ (зокрема про них згадує Носов). На жаль музей незручно працює - наприклад мені до нього потрапити не вдалося. Можливо не всі укріплення на обговорюваному городищі вдалося виявити при розкопках, але в "мисових городищах" грунтовно укріплена, часто лише напільна сторона, тому макет в цій частині подиву не викликає. Чудові малюнки, як завжди у Логвина. Але, як правило, у Гр.Логвина його відомі графічні реконструкції Чигирина, Суботова, Путивля та інш. пунктів є інтуітивними і створювались ним при малій кількості археологічної інформації про той чи інший об'єкт. Тому вони точні в частині рельєфу, але не точні в частині неіснуючих вже деталей споруд. Оскільки Логвин в багатьох історично-архітектурних дослідженнях був фактичним першопроходцем. Якщо Цинкаловський у міжвоєнний період лише обстежив городище, а грунтовні його дослідження почалися з 1951 року, то Логвин в часи створення даних малюнків бачив городище поряд з монастирем, але не мав достатньої інформації про його історію і "забудував" його графічно на свій розсуд та натхнення. Проте все це звичайно не виключає можливої наявності в історії обговорюваних укріплень кількох будівельних періодів зі зменшенням або збільшенням зайнятої площі. Цікаво, що то за п'ятикутну за конфігурацією фортецю зобразив Логвин далі за монастирем, на річковій луці. На мою думку дана обставина пояснюється просто. Побачили ті слов'яни (дуліби?) укріплення з баштами на дунайському лімесі і спробували завести собі подібні. Хочу нагадати що городищ празько-корчацької археологічної культури знайдено дійсно мало - їх можна перерахувати на пальцях рук. А оскільки будівництво було поштучним, а не поточним, не викликають подив певні експерименти будівничих. Празько-корчацька археологічна культура, як і черняхівська археологічна культура є прикладами культур, певною мірою штучно піднесених, за рахунок їх більш розвинених сусідів (римський, ромейський світ), а укріплені поселення схоже були для них екзотикою як такі. От ще віднайшов статтю з планом.

Цікаво, що в Київській області схоже є два городища в Іванкові) Сайт Руїна.Ру в одному місці звично повторює А.Кузу: А в другому місці вказує на інше городище в Іванкові: Тільки цей другий Іванків, судячи зі згадування Альти, схоже знаходиться на Лівобережжі. Отже, збираючи інформацію про городище в Іванкові, слід перевіряти про який саме Іванків йде мова) Районний історико-краєзнавчий музей: смт Іванків, вул. Шевченка, 13, тел. (04491) 5-15-50

Знову ж таки, без дослідженого рівночасового архітектурно-містобудівного оточення неясно, чи це середньовічне поховання залишилось на колишньому городці, чи на одному з оточуючих його неукріплених поселень. Однак радує саме по собі проведення розкопок в Корці. *** Знайшов дещо по темі в статті Б.Ф. Прищепи на сайті "Історична Волинь": Посилання, список літературі та схема центру Корця в статті на сайті.

Подивився гугль-карту. Перспективним ще видається майже незабудоване місце біля річки, обмежене вулицями Фрунзе і Толочина. Це щось близьке до розташування тої відмітки у згаданому путівнику.

Обговорюється цей об'єкт: Зимнівське городище Городище відноситься до празько-корчацької археологічної культури (сер 5 - 7 ст.), періоду початку середньовіччя, та вважається адміністративним укріпленим центром ранньо-слов'янського племінного союзу дулібів. Розташоване городище мисового типу поряд з с. Зимне та широковідомим Зимнівським Святогірським Успенським укріпленим монастирем. *З навчального посібника "Давні слов'яни. Археологія та історія", К. "Стародавній світ", 2012, 366с., нак. 1000 прим., - с.337. Городище є рідким випадком укріплених поселень празько-корчацької археологічної культури. В Володимир-Волинському історичному музею є макет обговорюваного укріплення, який навіть показано на заставці сайту музею: Прошу доповнити повідомлення наявною інформацією.

Обговорюється цей об'єкт: городище поблизу міста Корець Виявляється одним із нез'ясованих питань історії Корця та його історичних укріплень є місце розташування городця Корчеськ, згаданого в звідному літопису Іпатієвського списку вперше за 1150р. Б.А.Звіздецький "Городища 9-13 ст. на території літописних древлян", К. "Інститут археології НАН України", 2008, 176с., нак. 500 прим., - с.119. Звичайно першим припущенням щодо ймовірного місценаходження обговорюваного городища є місце розташування замку Корецьких, залишки якого вціліли досьогодні. Проте, щонайменше до матеріального підтвердження розкопками, це буде всього лише гіпотеза. Замок могли збудувати зовсім на новому місці. На сайті Руїна.Ру очевидно за матеріалами А.Кузи згадується про ймовірне городище Корчеська, розташоване проте не в самому Корці, а лише поблизу нього: Прошу висловлювати припущення та версії по темі.

Обговорюється цей об'єкт: городище в містечку Іванків Мисове городище, залишилось від укріплення Старої Русі. Б.А.Звіздецький "Городища 9-13 ст. на території літописних древлян", К. "Інститут археології НАН України", 2008, 176с., нак. 500 прим., - с.119.Прошу доповнити повідомлення наявною інформацією.

Обговорюється цей об'єкт: городище поблизу села Зарічани Мисове городище з прилеглим селищем, можливо багатошарове, залишилось від укріплення Старої Русі. Б.А.Звіздецький "Городища 9-13 ст. на території літописних древлян", К. "Інститут археології НАН України", 2008, 176с., нак. 500 прим., - с.119. Прошу доповнити повідомлення наявною інформацією.

Обговорюється цей об'єкт: городище на Соколовій горі у Житомирі Небагатьом відомо, що на відміну від гіпотетичного ранньосередньовічного городища на місці житомирського замчища в центрі сучасного міста, в Житомирі є цілком реально зафіксоване мисове городище Старої Русі (вірогідно багатошарове) - залишок невідомого городця з дитинцем та посадом. Б.А.Звіздецький "Городища 9-13 ст. на території літописних древлян", К. "Інститут археології НАН України", 2008, 176с., нак. 500 прим., - с. 119. Інтригують археологічні матеріали ранньозалізного періоду, які, зважаючи на зручне розташування городища досить вірогідно починають збільшувати його вік та будівельну історію. Інше питання - чи може дане городище, розташоване досить далеко від центра сучасного міста, хоч в певній мірі вважатися попередником історичного Житомира, відомого лише з самого кінця середньовіччя. На сайті Руїна.Ру, вірогідно за матералами А.Кузи, згадується мабуть саме це городище, а не замчище в центрі міста, причому йому приписується назва Житомель - рання версія назви Житомир: Втім, можливо місто і його укріплення дійсно було перенесено в інше місце після чергового руйнування?.. Таке в історії часто траплялося.

В обговоренні Житомирського замку спірним питанням залишається існування укріплень на його місці в попередній період, у раннє середньовіччя. Ймовірно існування руського граду Жидо-мир (?!) є міфом, в середньовічних документах такий град не згадується. Проте є не спростована досі гіпотеза про існування на замчищі Житомира укріплення в часи "славінії" древлян. Б.А.Звіздецький "Городища 9-13 ст. на території літописних древлян", К. "Інститут археології НАН України", 2008, 176с., нак. 500 прим., - с. 118.Таким чином, матеріального підтвердження гіпотеза древлянського укріплення в сучасному центрі Житомира на даний час фактично немає. Проте його все ще можуть надати розкопки території Замкової гори.

Обговорюється цей об'єкт: городище в селі Гульськ Городище мисового типу залишене укріпленями літописного городця Гольсько, можливо багатошарове. Б.А.Звіздецький "Городища 9-13 ст. на території літописних древлян", К. "Інститут археології НАН України", 2008, 176с., нак. 500 прим., - с. 118. Таким чином гіпотеза про будівництво укріплень в Гульську в ранньозалізну добу, поки що не має матеріального підтвердження. Проте не викликає сумнівів активне існування об'єкту за часів "славінії" древлян і часів Старої Русі. На сайті Руїна.Ру городище коротко згадане, вірогідно за матеріалами А.Кузи: Прошу доповнити повідомлення наявною інформацією.

Дякую! Справді виглядає достатньо елліністично) В чомусь планом з баштами навіть нагадує Херсонес)

Обговорюється цей об'єкт: городище в селі Олександрівка Городище мисового типу з сучасним йому могильником відноситься до черняхівської археологічної культури, яка склалася на основі германських, слов'янських та іранських племен (3 ст. - сер. 5 ст.), та як вважається, утворила ряд примітивних державних утворень з провідною роллю в них германців (остготи, везеготи). *З навчального посібника "Давні слов'яни. Археологія та історія", К. "Стародавній світ", 2012, 366с., нак. 1000 прим., - с.328. Обговорюване городище очевидно являло собою аналог більш пізніх замків (укріплену резиденцію), без значного поселення навколо нього. Одне з трьох відомих археологам укріплених центрів черняхівської культури (два інших - городища Башмачка та Городок). Культурне та технічне піднесення населення черняхівської археологічної культури під впливом сусідніх римських провінцій забезпечило спорудження на об'єкті досить розвинутих кам'яних укріплень зі справжніми баштами. Прошу доповнити повідомлення наявною інформацією.

Маю цілком офіційний, хоча й написаний досить недбало двомовний путівничок УКіТ Київської ОДА, ОЦОтНД ПКС: О.Бреяк "По шляху із варяг у греки. Туристичний маршрут по правому берегу Дніпра" під ред. М.Відейко, Т.Моргун, К.2006, нак. 1000 прим. - де на рахунок Дівич-гори сказано буквально наступне: Вказане видання, сс. 43-44.Більше того, на сторінці додається запозичений звідкись планчик Дівич-гори, на якій чітко показано круговий периметр огорожі городища на вершині гори, відмічений цифрою 1, на відміну від двох площадок нижче вершини, відмічених цифрою 2. На жаль легенди до цього планчику там не розміщено. Проте роздільна нумерація сама по собі доказує, що контур замкненої лінії відмічає не межі археологічного об'єкту в цілому, а лише межі його укріпленої частини. Треполь там згаданий та скупо описаний зовсім окремо. Протиріччя інформації усувається версією, що там мало місце городище-святилище (поганський аналог укріпленого храмового комплексу або монастиря). Адже цінності, що накопичувалися у святилищі, та й самі встановлені в ньому ідоли потребували захисту та охорони. Також припускаю незайняття гори, в часи Русі, фортецею, через певні релігійні обмеження та забобони, повязані з культовим статусом об'єкту. Раніше обговорюване на форумі городище Пилипенкова гора здається також чомусь в подальшому не відновлювалось. На сайті "Дорога ЮЕй" об'єкт проходить як городище з могильником + капище.