Перейти к публикации
Замки и Крепости Украины - Форум

Таблица лидеров

Популярные публикации

Отображаются публикации с наибольшей репутацией на 01/26/2014 во всех областях

  1. Місце битви 1652 р., згідно з опублікованими джерелами, розгорнулося фактично на території укріпленого польського табору поблизу поселення Батіг, яке розташовувалося у Брацлавському воєводстві, на березі р.Батога (притоки р.Південного Буга). В XVI ст. поселення належало князям Четвертинським, від яких через шлюбні зв’язки пе­рейшло до князя Януша Збаразького. Укріплення збудовані до 1620 року. Містечко засноване у 1629 році. Згодом належало родині Слупичів. Як укріплене посе­лення згадується у 1640-х роках. Мартин Калиновський обрав батозькі укріплення для квартирування частини польських військ, що перебували під його командуванням на території України, скоріш за все тому, що під м. Ладижином знаходилися його власні маєтки, хоч його за це і критикували. Як зазначає М. Грушевський слідом за спогадами свідків – у тому таборі могло розміститися до 100 000 чоловік. Як показала місцевість, що підтверджує і російська мапа 1769 р., при накладанні її на сучасну мапу, польський укріплений табір розташовувався на високому плато та просторій улоговині-видолку правого берега р. Південного Бугу. Зі сходу укріплення оточував Південний Буг, а з інших сторін глибокі балки. Також його розділяла майже навхрест р. Батіг та так звані "Кривавий" та "Кутів" яри. На мою думку територія табору складала біля 100 га. Нині значну частину території польського табору займає сучасне село Четвертинівка, що значно ускладнює локалізацію табору. Точне місце розташування поселення Батіг – не відоме, та найбільш вірогідно, на протилежному від табору схилі балки по берегам трьох струмків, що утворюють р.Батіг. Оборонні споруди табору складалися із низки редутів, частково з’єднаних між собою валами та ровом. Польська кавалерія скоріш за все розміщувалася на плоскій вершині плато, тому що улоговина не зручна в плані оборони та була на той час заболочена. Німецька піхота та артилерія розташовувалися в редутах. На російському плані позначено 19 редутів. Розміри редуту могли коливатися від 1000 до 25000 кв. м., залежно від значення і величини гарнізону. Гарнізон редуту міг складатися від 200 до 800 чоловік піхоти та від 2 до 4 гармат. Отже, в батозьких редутах могло розміститися від 3800 до 15200 вояків та від 38 до 76 гармат, що в середньому і дає відоме історикам число найманого війська – 8000 піхоти і 55-58 гармат. Зважаючи на те, що укріплення під Батогом мали досить вигідне географічне положення – розташовані на пануючих висотах та оточені з однієї сторони Південним Бугом і з інших – глибокими балками та ярами, маючи досить сильні земляні укріплення, повністю укомплектовані гарнізоном, поляки могли успішно боронитися від будь-якого війська. Командир гарнізону – старий вояка Пшиємський мав рацію, рекомендуючи Калиновському відійти з кавалерією до м. Кам’янця-Подільського, а сам хотів залишитися із німецькими найманцями боронити табір. Та коронний гетьман чекав на підхід лівобережного польського контингенту, а тому не хотів покидати ці все ж таки досить зручні позиції. Польська кавалерія, що знаходилася у таборі складалася із 12 тисяч "кавалерії народової" – "крилатих" шляхтичів-гусарів із Фортеці-над-Смотричем. До цієї військової еліти Речі Посполитої приєдналося і львівське воєводське "посполите рушення". До складу цього феодального ополчення додавалося біля 20 000 чоловік: шляхтичів, прикарпатсько-русинських бояр і озброєних слуг-галичан. Пшиємський вважав таку кавалерію дуже непевним і небоєздатним військом, що і підтвердилося наступними подіями. Пізніші версії про те, що табір, за рахунок своєї просторості, був небоєздатним є лише міфом, вигаданим для того, щоб хоч якось виправдати поразку Калиновського. Причиною поразки, на мій погляд, стала абсолютна небоєздатність та відсутність дисципліни в польському феодальному ополченні, що взагалі було для нього характерно. Хоча козацькому війську і вдалося непоміченим сховатися в навколишньому лісі, а татарам системою балок підійти впритул до табору, та ряд пожеж, які невідомо хто спричинив у обозі, паніка і бунт, що виникли у польському війську, були козакам справжнім подарунком. Доки німецькі гармати за наказом Калиновського стріляли по бунтівній польській кавалерії, а шляхта рубала ландскнехтів, козацьке військо досить легко увірвалося до табору і фактично вщент його розгромило. Гусари і ополчення майже не чинили опору, а намагалися врятуватись втечею та майже всі загинули або потрапили у полон, крім того багато поляків загинуло від німецьких куль та картечі і під час втечі – у хвилях Бугу. Згодом частина кавалерії на чолі з Калиновським спробувала сховатися у німецьких редутах, та оточені зі всіх боків не встояли і вони. Ті, хто врятувався, загинули від рук навколишніх селян. З майже 40 000 тисяч війська врятувалися ледве кілька сотень людей. Ми у 2012 році обстежили берега р.Батіг, "Кривавий Яр" та висоти, які ще не встигли зруйнувати навколишні гранітні кар’єри. Результати обстежень підтвердили, що місце бою було на попередньо визначеному місці: знайдено велику кількість свинцевих куль та картечі, підківки козацьких чобіт, монети того часу, стремено. На жаль, не вдалося обстежити місце розташування редутів, тому що частина укріплень знаходиться сьогодні під садибами с.Четвертинівки, що підтверджують чисельні знахідки ядер та їх осколків на людських городах, а інша частина, як ми вважаємо, знищена сучасною автотрасою та оранкою. Залишки одного редуту ще простежуються на території сільського кладовища. Отже точне нанесення на карту розташування польських укріплень, а власне і границь місця битви вимагає подальшого наукового вивчення методами аерофотографування та геомагнітної зйомки.
    1 балл
  2. К сожалению, карту 1679 года невозможно точно привязать к рельефу, так же неизвестен ее масштаб. Я попытался привязать ее к изгибам реки и оврагам, которые на ней изображены. Вот вариант с генштабовской 100000 Есть еще один вариант из книги Dlugolecki W. J. Batog 1652 - Warszawa, 1995. На ней поселение Батог обозначено на месте между современными Губником и Ладыжином. К сожалению пока неизвестно о каких либо находках на этой территории. Мало того на этом месте теперь огромный карьер. Все находки, которые известны (пули, картечь, ядра, монеты), походят с этой территории:
    1 балл
×
×
  • Создать...