Таблица лидеров

ПОПЕРЕДНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ З РЕКОНСТРУКЦІЇ ПОЛЯ ХОТИНСЬКОЇ БИТВИ 1621 р. Реконструкція здійснюється за допомогою додатку GOOGLE EARTH, геодезичних карт та планів середини XVIII століття (як найбільш наближених до рельєфу місцевості 1621 року) Якоба ван дер Шлея (Jacob van der Shley). Джерельною базою також є: щоденники Хотинської війни Я.Остророга, П.Збігнєвського, Я. Собеського, С.Любомирського, М.Мархоцького, Хроніка І.Єрлича, Історія Наїми, шляхетська кореспонденція, «Записки немецкого офицера», Кам’янецька Хроніка (вірменська) тощо. Крім того цінним джерелом при реконструкції стали мемуари Філіпа Дюпона учасника третьої – Хотинської битви 1673 р. (перша відбулась у 1616 році, (детальніше тут ЛИЦАР ПРИКОРДОННЯ: КНЯЗЬ КОРЕЦЬКИЙ І ЙОГО ХОТИНСЬКА БИТВА 1616 РОКУ https://www.facebook.com/Khotyn.Castle/posts/185759119773984). Ф.Дюпон залиш цікаві відомості щодо розмірів колишнього табору (фортеці) військ Речі Посполитої 1621 р., після перемоги Яна Собеського над військами Хусейна-паші. Розміри табору за Дюпоном (звичайно,що приблизні) 1500 (д) туазів на 1000 (ш) туазів (Туаз=1,949 м). (детальніше тут «Невідома фортеця Хотина XVII століття» https://khotynska-fortecya.cv.ua/57-0/462/ ). Перша представлена карта (фрагмент) зображує межі польсько-литовського табору (не фортифікацій, нанесення останніх буде здійснено на завершальному етапі) станом на кінець серпня 1621 року. Друга – більш ширша, (ще реконструюється) відтворює повну картину поля бою станом на 2-3 вересня. Запитання значною мірою є лише до розміщення табору лісовчиків, який можливо переміститься трохи південніше. Далі в наступних картах згідно хронології військових дій будуть представлені «таборки»/блокгаузи/земляні укріплення німецьких найманців (під командуванням Лермута, полковників Денгофа, Вейгера, Кохановського). Ці укріплення ніби «хвилерізи» мали стримувати наступальні порядки османів. Перший з них постав третього вересня. Їх пізнє зведення пов’язане з прибуттям війська королевича Владислава (в основному піхотні підрозділи). До прибуття німецьких найманців Я.К.Ходкевичу ледве вистачало піхоти щоб зайняти вали основних укріплень. Загалом земляні укріплення, як польсько-литовських та козацьких підрозділів змінювались протягом перебігу бойових дій. Остання зміна відбулась в ніч з 23 на 24 вересня. Саме в цей час козаки знищили свої позиції і посунулись ближче до коронного війська на північ. У свою чергу німці розкопали свої шанці і відступили до укріплень основних земляних фортифікацій. Гравюра Дж.Лауро зображає генеральний штурм 28 вересня 1621 р., коли козаки та німецькі найманці перебували на нових позиціях. Реконструкція здійснюється науковцями ДІАЗ "Хотинська фортеця". https://www.facebook.com/groups/665019440833119/permalink/699705207364542/