У «Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich» (1 пост) чітко вказано, що у 1883 році замок був жилим; хоча у земельній метриці 1787 року зазначено, що замок частково розвалений. [1, ст.12] За допомогою місцевих жителів вдалося зробити точну прив'язку замчиська до місцевості та дізнатися, що замок був зменшеною копією Бережанського.
На карті 185х років чітко бачимо позначення палацу/замку (на австрійських картах вони позначались однаково ). Поряд із замком бачимо млин, котрий зберігся до цього часу.
Прослідковується замок і на карті 188х (час створення "Словника"):
На карті 1914 року бачимо замкові будівлі, млин і новозбудований костел:
Але з карти 1923 року видно, що замок не пережив І СВ. Залишилась лише одна будівля, котру з достатньою вірогідністю можна віднести до замкового комплексу:
Ще декілька років тому вхід у замкові підземелля був відкритий. В даний час він закритий, у зв'язку з тим, що в радянські часи там зберігали отрутохімікати. Його чітко видно на супутниковому знімку.
Костел до нашого часу не зберігся. На його місці розташована сідьрада, котру місцеві жителі називають "костелом" :
Розмір замку становив 40х83 сажні та займав площу 1 морг і 10 квадратних сажні [1, ст.12]
* морг - 0,575464 га; сажень - 2,16 метра; квадратний сажень - 4,55224 квадратних метри
Джерела:
1. Василь Лаба. Історія села Конюхи від найдавніших часів до 1939 року. - Львів, 2004