Таблица лидеров

Храм не був Католицьким. Згідно книги "Підгаєцька земля", Нью – Йорк – Париж – Сідней - Торонто, 1980 р. Згідно німецьким переписом населення (до виселення поляків з східної галичини) на 1943 рік Ішків налічував 1185 мешканців, з них лише 20 поляків. Можливо стане в нагоді - на 1787 рік Ішків налічував 135 домів, або 810 мешканців. Римокатолики Ішкова, як і інших оточуючих сіл належали до парафії с.Настасів, а після 1851 р. - с. Росоховатець. Варіанти чому на карті Ф.Фон Міга позначено 2 церкви 1. Складання карти могло співпасти з побудовою нової св. Михайла і існування ще більш давньої церкви св. Антонія, яку потім розібрали. Про це може свідчити той факт що на мапі 1806-1869 років церкви уже не видно, як і замчища до речі. 2. Існування двох церков може вказувати на існування тут двох населених пунктів: відомого нам Ішкова, і іншого Лабантвелли? Торговище було на місці локації замчища. Якщо замок все таки був, цікавить його призначення, що саме він обороняв? Як на мене, він міг охороняти переправу через р. Стрипу на локальному торгівельному шляху з Микулинець, через Козову, на Бережани. На протилежному березі річки - с.Богатківці, назва якого може дослівно означати: 1. "багато човнів", що свідчить про можливу переправу, 2. "багате поселення", що свідчить про те що тут займались торгівлею. Біля укріплень могли бути ярмарки, тому в памяті місцевих залишилась про це місце згадка як про торговище... Ще про розташування укріплень: Це правий берег річки, як у Козови і Бережан, що виникли в кінці 14, на початку 15 століть. Зі сходу захищене р. Стрипою, з південного заходу, - впадаючою в неї р. Студенкою з її сильно-заболоченою долиною. Із півночі - ліс.

Знову щось згадав про Лабентвелу і перечитав тему ще раз. Тут шановний Filin закинув карту Мартіна Стіра 17 століття і на ній ми бачимо, що Лабентьоцка розташовується куди південніше і західніше, ніж на мапах 16 століття, котрі приведені в цій темі. А пізніше rbrechko пише: І потім вони ще з Хаусом тут і тут згадують про села Монастириського району, котрі мали подібну назву до нашої Лабентвели - Левентова, в однім випадку село, а в іншім хутір. То може все ж Лабентвела з мап 16 сторіччя і Лабентьоцка з карт 17 сторіччя - різні населенні пункти? Другу за бажанням може локалізувати з Вістрям чи Левентовою, про котрі вони згадують. Лабант/Лебенти цілком спокійно могли мати у власності кілька сіл чи міст в приблизно близькому регіоні. Ну і ще одне міркування, якщо вже було, то вибачте: за однією з теорій заснування міст відбувалося так, щоб міста одне від одного розташовувалися приблизно на однаковій, щоб на перехід витрачалася в середньому доба. Тарас Возняк в своїй книзі "Феномен міста" пише так: Якщо прикидати, то між містами, біля котрих знаходиться Лабентвела на мапах 16 сторіччя відстань близько 35-45 кілометрів (Теребовля-Підгайці - 41-46, Теребовля-Тернопіль - 32-35, Теребовля-Бучач - 35-45, Бучач-Підгайці - 29-41 і т.д. в залежності від того, як рахувати - по яких дорогах і т.п.). так от, якщо ця гіпотеза прикладна і для заснування Лабентвели, то її шукати потрібно десь в 35 кілометрах посередині між Підгайцями і Теребовлею, так само можна спробувати і відносно Поморян і Тернополя чи інших міст.