Таблица лидеров

12-хвилинне відео міста майже сторічної давності (1917, 1СВ, Бундесархів), до 17:20 нема що дивитись: Розбирати мабуть немає сенсу - там все просто і очевидно (панорама з Домініканського, вокзал, Сагайдачного, Старий ринок і руська), хіба видивлятись щось на окремих ракурсах п.с. не знав, в яку в тему було краще, нехай тут буде

А вот еще одна карта периода 2-ой венгерской картографической кампании (1806–1869 гг.). Обратите внимание на "четырехлистник" немного восточнее строения замка. Похоже, мы имеем дело с теми же укреплениями, которые обозначены выше на карте 1792 года. Правда, не совсем понятно, что находилось внутри этого кольца укреплений...

Вот еще одна карта периода 2-ой венгерской картографической кампании (1806–1869 гг.) И не мене замечательный рисунок с будапештской газеты "Vasárnapi Ujság" (номер от 5 октября 1862 года)

Еще несколько карт: 1792 год - карта дороги с Галиции через Верецкий перевал в Мукачево: 1909 год - кадастровая карта:

Это карта дороги с Галиции через Верецкий перевал к городу Мукачево. Автор Antonius Bosky. Масштаб - 1:7200. Физический размер - 340 x 69 см. Разбита на 5 листов размером 69 x 50 см.

Предполагаю, что редакторы некоторых туристических ресурсов просто не вникают в некоторые исторические детали - они запросто могли спутать один храм с другим и перемешать все факты в одну кучу. Вот, кстати, еще одна занятная карта 1792 года - "Geometrica Delineatio per passum Veretzkensem ex Oppido Munkacs in Galliciam deducentis Viae publico Commercialis". На ней очень странно обозначен замок. Возможно, это просто схематическое обозначение. Ильинской церкви там опять-таки нету.

Храм Святого Ильи - новодел. Венгерский кадастр за 1909 год о нем ничего не знает. Вот, собственно:

Відсканую фото з 98 року і викладу пізніше. Може з нього буде щось зрозуміліше.

1998 - це рік після святкування 900-річчя Теребовлі і риштування залишилися з того часу. Теоретично мали би встигнути там все зробити якраз до свята, але не встигли, а далі традиційно покинули. Не дуже розумію, чим мав слугувати той стовп, але в тій вежі планувалося зробити щось типу бару, тому мабуть добре, що не завершили і не перетворили її на пивнушку.

Вибачте за задротство, але мушу поправити деякі моменти. Перш за все, ви помилково локалізуєте Теребовлю на Сереті - вона, як і Збараж, на Гнізні. Це за низкою припущень перший замок Василька і старе городище було в районі с.Зеленче, де Гнізна втікає в Серет, проте місто в 16 ст. точно знаходилося в районі сучаного замку. І ця ваша помилка потім віддзеркалюється на вашій спробі визначити ріку. На перших трьох картах, які ви подаєте (1562, 1566, 1602, якщо я не помиляюся) показано дві ріки, що сходяться в одну ще до Дністра. І на одній із цих рік стоїть Збараж, а на іншій - Лабентвела. А на мапі 1602 на ріці, що й Збараж стоїть Теребовля, якраз в приблизному місці з'єднання цих двох рік, з чого можна припустити, що друга ріка є не Стрипою, а саме Серетом. Правда на карті 1566 року Збараж взагалі знаходиться між двома цими річками, що натякає на їхню велику "адекватність". Зважаючи на все це я б не брався локалізувати Лабентвелу саме на Стрипі, бо, зважаючи на неточність карт, це цілком може бути Серет. Це по річках. Ще маю одне припущення. Етимологія слово Labanth може бути й куди іншою. В Польщі є таке передмістя Ґлівіц, що називається Łabędy, що в перекладі з польської означає Лебідь. Колись воно було й окремим населеним пунктом. Подаю можливі варіанти перекладу назви, про котрі йдеться у польській Вікі: Також в ще одному джерелі, історії Ґлівіц, на сторінці 24 згадується про заснування: Отож, варіанти походження назви частини Ґлівіц: від слова "Лебідь" і від білих вапнякових гір чи то пагорбів, котрі латиною будуть coles labentes. Нагадаю, що німецькою запис Łabędy буде Laband або Labanth. Другий варіант нам підходить куди більше. Також, якщо довіряти перекладачеві з латини, то слово "labent" можна перекласти як на російську як: "тонкий, хрупкий, незначительный, пренебрегать, пренебрежение", а ще один перекладач показує, що також дане слово можна перекласт, як "крах". Це все лише збільшує кількість варіантів та версій, тому було б добре, як би серед шанованого товариства був добрий знавець латини. Повернімося ж до наших лебедів. Лабентвела галицька теж могла бути як містом, пов'язаним із лебедями, себто "Labent-wella" - "Місто/вілла/село - лебедів". Лебедин якийсь одним словом. І от ми приходимо врешті до гіпотези, котру хочу вам запропонувати.В данім випадку Łabędy/Лебедя можна сприймати не лише як прізвище власника, а й як його родового герба. Думаю, усім чудово відомо про герб "Лебідь"/"Łabędz". Тобто це може бути помістя тих, хто під гербом "Лебідь". Тому тут слід шукати тих, хто мав такого родового герба в цій місцевості. Можливо, теорія дуже натянута, але, думаю, має право на існування. Ну і вапнякова гіпотеза (coles labentes) теж би мала право на існування і в історії з Лабентвелою - покладів вапняку в межах області немало, в тому числі й в Теребовлянському, Тернопільському районах і в низці сусідніх.