Перейти к публикации
Замки и Крепости Украины - Форум

Поиск по сайту

Результаты поиска по тегам 'укрепления-стадионы'.

  • Поиск по тегам

    Введите теги через запятую.
  • Поиск по автору

Тип публикаций


Категории и разделы

  • События
    • События
  • Наши Земли
    • Крым
    • Винницкая область
    • Волынская область
    • Днепропетровская область
    • Донецкая область
    • Житомирская область
    • Закарпатская область
    • Запорожская область
    • Ивано-Франковская область
    • Киевская область
    • Кировоградская область
    • Луганская область
    • Львовская область
    • Николаевская область
    • Одесская область
    • Полтавская область
    • Ровенская область
    • Сумская область
    • Тернопольская область
    • Харьковская область
    • Херсонская область
    • Хмельницкая область
    • Черкасская область
    • Черниговская область
    • Черновицкая область
  • Укрепления и военные объекты Украины 19 века и далее
    • Укрепления и военные объекты Украины 19 века и далее
  • Другие достопримечательности Украины
    • Без оборонного прошлого
  • Замки и Крепости Европы
    • Укрепления в Европе
  • Тематические беседы по общим вопросам
    • Общение на тему укреплений
  • Осадная мастерская
    • Оборона и осада замков, крепостей и прочих укреплений
  • Библиотека
    • Литература по теме
  • Картография
    • Карты и всё, что с ними связано
  • Портретная галерея
    • Персоны и Личности
  • Кино
    • Кино по теме
  • Замковый парк
    • Беседы на отвлечённые темы
  • Кузня - фигурная ковка форума
    • Обсуждение технических сторон форума

Календари

  • Основной календарь



Фильтр по количеству...

Найдено 2 результата

  1. Обговорюється цей об'єкт замок в Черепашинцях Село Черепашинці (Калинівський р-н) знаходиться 40 км на північ від Вінниці, 3 км від міжнародної дороги М21. Розташоване по обох берегах річки Постолової – лівої притоки Південного Бугу. Населення – 1571 (2001) У цитаті з Jablonowski A. "Polska XVI wieku pod wsgledem geograficzno-statystycznym. Ziemie Ruskie. Ukraina (Kijow-Braclaw)".— Warsz., 1894.— T. 21 (10).— 654 s.— (Zrodla dziejowe) вказано таке: У Вікіпедії подано невелику історичну довідку про село, на жаль, без посилань на джерела, що ускладнює з'ясування істини: Явно щось наплутано з цифрами (висота валів 25-30 метрів?). Та і за фактами – башти на бастіонах? Отже, в Вікі досить докладно описано укріплення, але наскільки це все підкріплюється фактами? Звідки вся ця інформація? Якщо дивитись на карти Боплана (п.п. 17 ст.) і Річчі Занноні (1767), то Черепашинців ми там не знайдемо, навіть неукріплених. Хоча раніше на Вікіпедії було вказано, що село засновано у 16 ст. і уже тоді було укріплене. Не знайшов я Черепашинців і на інших історичних картах, проте є вони ось на такій карті 1764 року (опублікована тут): Для того, щоб з'ясувати наскільки схематичною на цій карті є помітка укріплення в Черепашинцях варто звісно побачити цілу карту. Проте, якщо взяти церкви, то видні по-перше індивідуальні особливості кожної, а по-друге загальний вигляд притаманний Поділлю (тридільність, триверхість). Тому можна допустити, що картограф добре знайомим з місцевістю. Можливо і сам бував тут. У Топографічному описі Подільської губернії 1799 року подано досить великий опис Черепашинців, але про укріплення нічого немає. "Сведения 1873 г. о городищах и курганах", що опубліковані у виданні "Записки Императорского Русского Археологического Общества" Т. 8, вып. 1 - 2. у 1896 році дають таку інформацію: Очевидно із двох "замчиськ" нас цікавить те, що знаходиться в самих Черепашинцях. Окрім розмірів (63,4х63,4 м, ширина оточуючих валу та рову ~ по 4 метри) уривок дає важливу інформацію, що укріплення збереглось завдяки тому, що знаходиться в саду поміщика. Цю інформацію у скороченому вигляді Ю. Сіцінський подав у Археологічній карті Подільської губернії (1901): Зовсім не згадав Сіцінський укрпілення в Черепашинцях в своїй роботі "Приходы и церкви Подольской епархии". "Slownik Geograficzny Polski" дає дуже коротку довідку про Черепашинці, не згадуючи ні історії поселення, ні залишків укріплень: Отже, вже було згадано маєток, в парку якого знаходилось "замчисько". Інформацію про цей маєток дає Антоній Урбанський у своїй роботі "Z czarnego szlaku i tamtych rubieży: zabytki polskie przepadłe na Podolu" (1928) в т.ч. згадуючи "давні оборонні вали": Також палац згадано у роботі Романа Афатназі Dzieje rezydencji na dawnych kresach Rzeczypospolitej. Województwo bracławskie, T. 10. Афтаназі стверджує, що палац був побудований на рубежі 18-19 століть за Холоневського і проіснував до 1917 року. Можливо в роботі згадано і залишки укріплень. У 1872-1874 палац у Черепашинцях змалював Наполеон Орда (Czerepaszyńce. Pałac Zdziechowskich - widok od strony wody): Якщо подивитись на двохверстову карту, на якій видно розташування палацу: То можна приблизно прикинути ракурс малюнка Наполеона Орди на сучасному супутникову знімку: Видно також і стадіон, при будівництві якого "розібрали південну стіну укріплення". В процитованих джерелах зустрічається, що найкраще збереглася західна сторона, можливо якісь залишки існують і досі?
  2. Когда количество укреплений, которые удалось посетить, уже исчислялось не единицами, а десятками, в голове начала появляться некая общность тех или иных черт, свойственных или несвойственным тем или иным группам объектов. Вот те объекты, например, можно объединить в одну группу, т.к. это каменные замки с башнями, а вот это земляные бастионные крепости и это уже другая группа. Ещё одна группа – это оборонные храмы, которые в советское время были складами, а другие храмы были клубами и кинотеатрами и это ещё одна группа. В общем, начала зарождаться какая-то личная классификация памятников «для себя», основанная на разных общих признаках. Так вот, заметил одну черту, схожую для целого ряда укреплений – их иногда совмещали со стадионами или какими-то другими спортивными площадками. Это соседство мне показалось таким интересным, что захотелось выделить эти объекты в отдельную группу и в отдельную тему. Зачастую речь идёт о линиях земляных укреплений – куртин, бастионов. Перед ними или за ними часто существовали ровные площадки, ранее особо не застроенные. Возможно, именно потому такие вот площадки в первую очередь интересовали людей, которые ломали голову, где бы тут удачно поместился стадион? Ещё один немаловажный нюанс – валы, как некий барьер, который может частично, или полностью прикрыть и ограничить новую спортивную площадку с одной или нескольких сторон. Наверное, нет темы, в которой бы я разбирался хуже, чем в теме истории появления стадионов в селах и городках, потому надеюсь, что здесь не только мне найдётся что сказать. Интересна информация по теме того, когда и при каких обстоятельствах в селах и городках вдруг начали выделять пространства под спортплощадки и есть ли какая-то закономерность в их размещении вблизи старых укреплений, или же это просто много-много совпадений? Наверное такой вот ход помог сохранить немало земляных укреплений. Редкий случай, когда памятник приспосабливают под текущие нужды, не особо заботясь о их сохранности, но при этом всё же сохраняют ))
×