Перейти к публикации
Замки и Крепости Украины - Форум

Таблица лидеров


Популярные публикации

Отображаются публикации с наибольшей репутацией начиная с 27.04.2018 во всех областях

  1. 3 балла
    @delimiter, ваша привязка выглядит интересно, логично и даже немного знакомо, поскольку, к примеру, по похожему сценарию была устроена планировка г. Городок (Львовская обл.), где вот приблизительно также Старый город и замок соседствовали на двух рядом расположенных островках. Хороший спутниковый снимок также предоставляют карты Bing: Викимапия "Будинок культури" на Викимапии отмечен на нужном островке, так что пока всё сходится: Также немного пополню список источников: 1. Дневник Эриха Лясоты, который в 1594 г. дважды побывал близ Пикова, выше уже упоминался. Здесь дневник в полном виде, и перевод там, как по мне, чуть более удачный. 2. В издании Топографічний опис Подільської губернії 1799 р. Вінницький, Ямпільський, Брацлавський повіти (2017) находим описание объекта, который тянет связать с замком: Там же опубликована карта 1825 года, фрагмент которой стоит здесь привести, поскольку там уж очень интересно показана "островная" планировка Пикова и хорошо выделен маленький остров гипотетического замчища: 3. Справка из книжки Яна Лешека Адамчика "Fortyfikacje stałe na polskim przedmurzu od połowy XV do końca XVII wieku" (2004): Перевод: В списке источников дневник Лясоты, два тома труда "Źródła dziejowe", "Starożytna Polska pod względem historycznym, geograficznym i statystycznym..." и "Słownik geograficzny Królestwa Polskiego ...". 4. В монографии Олега Мальченко "Укріплені поселення Брацлавського, Київського і Подільських воєводств" (2001) также есть справка по Пикову, где встретились интересные сведения и наводки на новые источники, среди которых наибольший интерес вызывает инвентарь имений Острожских 1617 г.:
  2. 3 балла
    Локалізація замчища. Сіцінський в ПЦ пише, що замчище знаходиться на підвищеному острові (насипі) між двома греблями. А сайт Пикова каже про підземні ходи від костелу до замку. Також на місці колишнього замку було побудовано БК. Найкраще супутникове зображення міститься на картах Яндекс: Цифрами 1, 2, 3 позначені перспективні "острови". Старий Пиків в іншому масштабі: Найкраще під потенційне замчище, на мою думку, підходить острів 1. Ділянка справді схожа на острів і на ній видно якусь будівлю, можливо БК. Проте варто поглянути на двохверстову карту (1908-1909), можна побачити, що ділянка трохи змінила свій вигляд:
  3. 3 балла
    Обговорюється цей об'єкт: монастир поблизу с. Щеплоти Щеплоти - село в Яворівському районі Львівської області. В 17-18 ст. існував тут Василіанський монастир. Ось такі відомості про нього подає Вікіпедія Основна інформація взята зі "Словника географічного королівства Польського": Джерело Про оборонний характер монастиря свідчить, в першу черту, карта Фрідріха фон Міга. Джерело Тут можна побачити сам монастир, який розташувався на східній околиці села, оточений земляними укріпленнями. В плані нібито квадрат, але зображені лише три бастіони. Сам монастир знаходиться на чітко окресленому узвишші, а з північної сторони тягнеться водойма, що також додає своїх фортифікаційних переваг. Вже в 19 ст., як розуміємо з вищенаведеної довідки, монастир не існував, але наведу кілька зображень карт цієї місцевості Джерело Ось тут дуже чітко окреслена потрібна нам ділянка. Бачимо, що її форма дуже близька до трикутної. Тож, можливо, саме тому на карті фон Міга зображенні лише три бастіони. І ще одне зображення - кадастрова карта 1855 року: Джерело Складно говорити, чи залишилося зараз щось від монастиря, через майже 250 років з дня його закриття, проте @Filin таки зміг видивитись на сервісах Google Earth залишки тих бастіонів
  4. 3 балла
    Підземелля старої школи у Пикові (навіщо школі такі великі підвали? можливо має відношення до замку?): Джерело
  5. 2 балла
    Теперь есть возможность взглянуть на городище с высоты:
  6. 2 балла
    Обговорюється цей об'єкт: замок в селі Пиків Село Пиків (Калинівського району) знаходиться 10 км від Іванова, 25 км від Хмільника, 15 км від Уланова, 40 км від Вінниці. Населення – 1954 (2001) На сайті села подано широку історичну довідку, цитую лише найцікавіші уривки: Джерело Джерело На картах Боплана 1670 і 1650 років Пиків позначено як неукріплене поселення Bikow: На карті Річчі Заноні 1767 року показано окремо містечко Pikow і село Pikowka (дякую @Arsen Замки -Тернопільщини), ймовірно це Новий і Старий Пиків.: Джерело "Statystyczne, topograficzne i historyczne opisanie gubernii podolskiey z rycinami i mappami". T. 3 / przez Wawrzynca Marczyńskiego (1823), згадується "старий замок": Джерело "Jeografia wschodniéy części Europy czyli opis krajów: przez wielorakie narody sławiańskie zamieszkanych: obeymujący Prussy, Xięztwo Poznańskie, Szląsk Pruski, Gallicyą, Rzeczpospolitę Krakowską, Krolestwo Polskie, i Litwę" (1825), згадуються руїни замку: Джерело "Starożytna Polska pod względem historycznym, geograficznym i statystycznym opisana" T.2 (1845), замок згадується в минулому часі, також зазначається інформація про вали, які оточують містечко: Джерело "Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich" T.8 (1887) нової інформації не дає: Джерело Приходы и церкви Подольской епархии (1901): Археологическая карта Подольской Губернии (1901): Пиків на карті Шуберта (1868-1874): Джерело І на двохверстовій карті (1908-1909): Джерело
  7. 2 балла
    У присязі 1569 року Пиків фігурує вже як місто з замком (до цього ми вважали, що перший етап будівництва замку припав на 1569-1570): Джерело
  8. 2 балла
    Китайгород на карті CHARTE von den PREUSSISCHEN RUSSISCHEN und OESTERREICHISCHEN BESITZUNGEN im ehemaligen Polen nebst angraenzenden Ländern, Teil III (1803): Джерело
  9. 2 балла
    Зображення поселення Пиків (Pijkow) на мапі 1613р видання.
  10. 2 балла
    Так як "Starożytna Polska pod względem historycznym, geograficznym i statystycznym..." та "Słownik geograficzny Królestwa Polskiego ..." вже опубліковані, то залишається лише "Źródła dziejowe": T. 21 , S. 441 T. 22, S. 87 T. 22, S. 604 T. 22, S. 707
  11. 2 балла
    Потрёпанное городище 21 апреля 2018 г. предвкушал вторую встречу с городком, надеялся основательно его поснимать с высоты, но вместо ровной площадки, устланной пожухлой травой, увидел выжженный кратер укрепления, продырявленный в нескольких местах основательными раскопами. Это не было похоже на уже привычные мелкие закопушки "чёрных", но и до правильных раскопов ямы не дотягивали, т.к. и выглядели достаточно небрежно, и зарыты в итоге не были, да и об официальных раскопках на этом месте информации найти не удалось. Написал об этом в фейсбуке, тема привлекла внимание людей, в том числе и Максима Левады, который сделал большое дело, когда 22 апреля отправился на место происшествия с киевскими археологами и прессой, туда же чуть позже подтянулась и полиция. Всё это вылилось в несколько видео-сюжетов по ТВ и в появление вороха публикаций в интернет-СМИ.
  12. 1 балл
    Мальченко О. "Укріплені поселення Брацлавського, Київського і Подільського воєводств (XV- середина XVII ст.)" (2001): В якості джерел, крім Сіцінського, Мальченко використав карту і опис Боплана. "Опис України..." Г.Боплана: Також примітка (325) звідти:
  13. 1 балл
    За Ю. Сіцінським у XІV-XVIІ ст. на правому березі річки Ров стояв дерев’яний Ровський замок. Зараз це село Чемериси-Барські. Картина Руслана Корженюка: Пагорб у Чемерисах-Барських, де стояв Ровський замок: Вид на рештки Барського замку на поч. ХХ ст. Картина Руслана Корженюка: На світлинах П. Жолтовського 1930 року. Північний мур: Західний редан: Південно-західний бастіон: Південно-західний бастіон:
  14. 1 балл
    Немного впечатлений Пухленький 600-страничный томик в твёрдом переплёте стоимостью всего в 185 грн. (апрель 2018). О существовании книги узнал случайно - начал копаться в истории городища в с. Русанов (Киевская обл., Броварской р-н), наткнулся на сайт села, увидел, что на страничке его истории приведены интересные сведения, а в списке источников заприметил незнакомую мне книгу... Начал гуглить, и понял, что издание, судя из описаний его содержимого, может поделиться интересными данными. Благо, найти эту книгу проблем не составило, потому вскоре получил её, и уже начал использовать в качестве источника. Тома советского издания "Истории городов и сёл Украинской ССР" до сих пор пользуются вниманием исследователей, а более свежих книг, которые бы описывали более объективную (без засилья мощного коммунистическо-колхозного пласта информации) историю городков и сёл Украины, крайне мало. И на этом фоне резко выделяются довольно редкие современные издания, авторы которых сосредотачивают своё внимание на истории мелких населённых пунктов, на пересказах местные легенды, на предоставлении сведений о местной топонимике и т.д. "Про золоту очеретину" как раз из таких книг - её автор постарался рассказать читателям истории населённых пунктов Броварского района Киевской обл. Издание позиционируется как научно-популярное, потому тут местами тексты выглядят довольно научно, и даже содержат ссылки на источники, но всё же книга, как по мне, более популярная, чем научная, ведь, во-первых, далеко не все материалы, описанные в этом издании, подкреплены ссылками/источниками, во-вторых, не редко изложенные здесь смелые авторские гипотезы подаются как уже доказанные факты, хотя они таковыми не являются. И всё же как источником книгой вполне можно пользоваться. Автор книги активно интересуется генеалогией, потому в этом издании заметен крен в аналитику местных родов/фамилий, а также в анализ их происхождения. Всяких разных имён/фамилий в книге очень много, потому общий их список в конце книги явно был бы лишним, а вот список упомянутых географических названий явно не помешал бы, тем более, что названия глав не всегда говорят, о каком именно современном населённом пункте там будет идти речь. Так, глава "Намисто фортець на Трубежі" рассказывает о с. Светильня, да и в других местах книги Светильня упоминается, но если я сходу захочу понять, на каких страничках книги о ней идёт речь, то сделать это не получится. Так что с навигацией у книги есть проблемы. Список источников есть, но выполнен он несколько странно. Во-первых, как уже упоминал выше, не все данные здесь снабжены ссылками на источники, во-вторых, сам список источников в конце книги разбит на две части - в первом, названном "Примітки" приведены списки источников с разбивкой по главам, во втором ("Список використаної літератури") есть ещё и общий список источников. Будем читать дальше, может ещё какие-то мысли появятся.
  15. 1 балл
    З'явився привід для чергового візиту в ЦДІАЛ. Маю надію, що документи 146 фонду можуть містити якісь цікаві моменти
  16. 1 балл
    А ось і відповідь: Переклад: Ziemianie polscy XX wieku. Słownik biograficzny. część 8 ст.90
  17. 1 балл
  18. 1 балл
    Судячи зі всього, фортифікації і зараз гарно читаються не лише з повітря, але і з землі. Ость тут знайшов кілька сучасних фото місцевості. Самі зображення не особливо інформативні, але їх підписи свідчать про читабельність укріплень: 1. Szczepłoty (ukr. Щеплоти). Pozostałości starodzewia na nowożytnych fortyfikacjach ziemnych. 2. Szczepłoty (ukr. Щеплоти). Pojedyncze drzewa rosnące na koronie nowożytnych fortyfikacji ziemnych. 3. Szczepłoty (ukr. Щеплоти). Pojedyncze drzewa rosnące na koronie nowożytnych fortyfikacji ziemnych. 4. Szczepłoty (ukr. Щеплоти). Budynek podworskiej stajni na terenie folwarku. І ще один маленький матеріал, не без фантастики, але повідомляє, що деякі сліди, окрім бастіонів, від монастиря таки залишились
  19. 1 балл
    Судя из текстового описания истории основания монастыря, не ждёшь тут увидеть солидных укреплений, а они, как видим, всё же были, хотя статус обители вроде бы не был таким уж высоким. Это порождает вопрос - как у такого скромного монастыря могли появиться такие укрепления? Вначале подумал, что монастырь могли основать на участке какого-то ранее возведённого укрепления, но, вероятно, в таком случае об этом было бы упомянуто в фундационном документе. Другой вариант - монастырь также рассматривали как стратегическое укрепление, потому его могли снабдить защитой более основательной, чем мог себе позволить такой скромный комплекс. В контексте этого также интересно упоминание о всего 12 монахах, проживавших там (может это и не максимальная численность, но всё же стоит отметить, что такого "гарнизона" явно было маловато для такого объекта). Третий вариант - укрепления могли заложить для монастыря, но на вырост, как бы пророча ему не провинциальную судьбу, а развитие и процветание, хотя для этого, очевидно, нужны были какие-то основания в виде, к примеру, особо чтимых реликвий или особо могущественных и богатых покровителей. Также "Географический словарь" сообщает, что монастырь был основан в 1626 г., а его первым настоятелем/игуменом стал некий Аврамий, скончавшийся в 1653 г. При этом отмечено, что церковь была построена здесь уже при втором (?) игумене Юзефе Волке, который, вероятно, на пост заступил не ранее 1653 г., а скончался в 1708 г., и, таким образом, строительство церкви сдвигается аж ко второй половине 17 или даже к началу 18. Насколько я понимаю, под строительством церкви подразумевалось не возведение первого храма на этом участке (разумеется, с 1626 и до 2-ой половины 17 века монастырь вряд ли мог существовать без церкви), а скорей всего речь идёт о появлении первого капитального сооружения. Но в этом случае придётся согласится с мнением, что до 2-ой половины 17 века у монастыря даже солидной церкви не было, а это опять возвращает меня к уже заданному вопросу - как так получилось, что такой скромной обители достались такие не скромные укрепления? Правда, конечно, есть вероятность, что какая-то церковь была там построена сразу, может даже и не такая уж простенькая, да только после лихолетий 2-ой половины 17 века она могла просто не уцелеть, и тогда Юзеф Волк мог построить новый храм уже в рамках какой-нибудь программы возрождения обители. Карта фон Мига (1779-1783) интересна ещё и тем, что фактически на ней зафиксирован комплекс, каким он был незадолго до закрытия и упразднения в 1788 г. Было бы интересно узнать, как сложилась судьба монастырского участка после его упразднения. Что там было после этого? И что там сейчас - частный двор?
  20. 1 балл
    Здається, тут намішано 3 об'єкти (2 городища і замок в Межирові), але для довідки нехай буде. Гульдман В.К. Памятники старины в Подолии (1901): А також фотографія позначених @Filin "інтригуючих ліній":
  21. 1 балл
    Гульдман В.К. Памятники старины в Подолии (1901):
  22. 1 балл
    "Чурилов замок" згадується у львівському літописі у 1524 році: Джерело Хоча у книзі Родинна колиска – Джурин (2008) про цей фрагмент є такий коментар: Джерело Приходы и церкви Подольской епархии (1901): Історія міст і сіл Української РСР (1967–1973): Джерело Карта із видання 100 еврейских местечек Украины. Вып. 2. Подолия 2 (2000):
  23. 1 балл
    Starożytna Polska pod względem historycznym, jeograficznym i statystycznym. T.2 cz.2 (1845): Джерело Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich (1881): Джерело Трьохверстова карта Шуберта (1868): Джерело Двохверстова карта (1910-1912): Джерело Можна побачити зміну конфігурації водойми (на першій карті позначено великий став)
  24. 1 балл
    І Антоній Урбанський у Podzwonne na zgliszczach Litwy i Rusi (1928): і Роман Афтаназі у Dzieje rezydencji na dawnych kresach Rzeczypospolitej T.11: стверджують, що замок був частиною палацу і проіснував до революції. Фото палацу з книги Афтаназі: Також, якась частина палацу існувала в руїнах і після революції: Більше фоторафій є тут (Подільські мандри)
  25. 1 балл
    Обговорюється цей об'єкт: редут біля с. Плесецьке Редут (подібний до тих, які збереглися біля с. Велика Снітинка) на карті: ВікіМапія Доки немає листя й трави вирішив зробити панорами редута, що біля селища Плесецьке:
×