Jump to content
Замки и Крепости Украины - Форум

Leaderboard


Popular Content

Showing content with the highest reputation since 12/28/2019 in Posts

  1. 2 points
    В недавно відцифрованих записках пана Чоловського можна знайти багато чого цікаво, як наприклад фотографії руїн копичинецького замку! Ось фотографії "башти при палаці " (1914-1918 рр.) Джерело Джерело Джерело Джерело: "Materiały do dziejow zamkow czerwonoruskich zebrane przez Aleskandra Czołowskiego" Як бачимо башта була трьох-поверхова восьмигранна (схожа на башту Пнівського замку): Джерело: К.Борисенко facebook.com Але на цьому сюрпризи не закінчуються, знайшовся ще такий цікавий план Копичинців, зроблений паном Чоловський власноручно: Джерело Я хотів, щоб ви звернули увагу на другий замок, в цьому випадку пан Александер підписав як "фортеця" і в душках замок. Що це могло означати, адже ці два слова означають різні функції об'єкту і пан Чоловський мав бути свідомим різниці значення цих термінів?
  2. 2 points
    Бочаров С.Г. Фортификационные сооружения генуэзского Воспоро в XIV–XV вв. // Причерноморье в средние века. Вып. 9. 2015. Датировку нужно верифицировать - реконструкция основана на плане XVIII в. https://www.academia.edu/37132998/Fortifications_of_the_Genoese_Vosporo_in_14-15_century._Фортификационные_сооружения_генуэзского_Воспоро_в_XIV_XV_вв
  3. 2 points
    Думаю, замок був розташований десь так (варто обстежити північну частину на предмет "залишків"): Кадастрові плани дуже точні. Співставив сучасну супутникову світлину і кадастровий план і ось що вийшло: PS. Якщо мати фундаційний акт римо-католицького костелу, то можна точно дізнатись про розташування периметру римо-католицького костелу і, відповідно, південно-західну частину лінії укріплень. PPS. Вїздна брама могла бути подібною на Луцькі ворота у Дубно.
  4. 2 points
    Якщо б міські ворота стикувалися з південно-західною баштою, то це перекривало б шлях до замку, який є показаний на карті Фон Міга (позначив синім): Також хотів звернути увагу, що на відрізку від воріт до мурів монастиря, я не позначив вал, тому що не до кінця ясно як вони мали стикуватися. Альтернативний варіант цього відрізку, якщо б зробили залом куртин: Приклад круглих воріт в Кам'янці-Поділському на проєкті реконструкції від О.Пламеницької: Джерело: Castrum Camenecensis На моїй реконструкції я взяв ось цей прямокутник: Тепер поясню чому. На карті Фон Міга, ми бачимо, що на схід від костелу знаходяться дві будівлі, біля яких проходить південний мур монастиря. Ці ж будівлі ми бачимо на кадастрі 1827 р.(підкреслені червоним). На заході ми бачимо дві маленькі споруди, в куті знаходиться дзвіниця а в центрі ворота до монастиря (підкреслені синім). Дзвіниця і ворота монастиря на фото міжвоєнного періоду: "Спадщина. Гусятин. Бернардинський костел/Наследие. Гусятин. Бернардинский костел." Цим зумовлені західні та східні лінії монастиря, а з півдня (по відношенню до костелу) було розширення стін, але значно пізніше. Так на фото початку 20 ст. ми бачимо первісну стіну (ближче до костелу) та пізню (яка дальше від костелу). Нова стіна на передньому плані (позначена синім) і старіша на задньому плані (позначена червоним): "Спадщина. Гусятин. Бернардинський костел/Наследие. Гусятин. Бернардинский костел." Тим паче, обороняти всю територію монастиря в 3 гектари неможливо, тому первісна територія мала бути значно меншою.
  5. 2 points
    Поскольку в Украине есть несколько Ямполей, связанных с укреплёнными пунктами, то сразу уточню, что в этой теме речь идёт о пгт Ямполь, расположенном в Лиманском р-не Донецкой обл. Карта Визиком Наткнулся тут в фейсбуке на публикацию, которая сообщает много интересных сведений об укреплениях нужного Ямполя, благодаря чему одним махом можно получить ответы на вопросы по истории местных оборонных сооружений, их планировки и расположению. Потому и решил в полном виде привести эти сведения: Благодаря схеме, которой дополнили статью, можно выйти на локации нужных укреплений на спутниковом снимке: Google-карта
  6. 2 points
    1. Конфигурация западной линии укреплений вызывает вопросы. Карта фон Мига в данном случае предоставляет несколько путаные сведения, поскольку там показано, что городская стена подходит не к тому углу замковых укреплений, которые ближе к площади (как вы показали на своей реконструкции), а к тому углу, который дальше от площади. Т.е. как-то так должна проходить линия укрепления от замка в воротам, если трактовать карту буквально: Ваша версия также выглядит местами вполне логично, но при этом она исходит из того, что замок на карте оказался сильно развёрнут. Вот как-то так должна была выглядеть карта Ф. фон Мига, чтобы она хорошо стыковалась с вашим вариантом реконструкции: Ещё один фактор, влияющий на линию городских укреплений - это конфигурация внешней стены монастыря. Какой именно она была? Может вовсе не такой уж и регулярной, или регулярной, но вытянутой не по линии север-юг, а по линии запад-восток. А на кадастре 1827 г. у неё стена и вовсе не регулярная. 2. Касательно ворот, то на карте фон Мига чётко показано, как дорога подходит именно к башне, и за башней же продолжается, т.е. вроде бы на старте тянет предположить, что ворота были обустроены в самой башне. Опять же ворота в башнях не были редкостью. В том же Каменце их было несколько видов, можно также вспомнить расположенный неподалёку от Гусятина замок в Сидорове, где также ворота были в башне и т.д. 3. Не застроенная территория за стеной. Тут сходу есть два варианта: это могут быть участки, где застройка могла не успеть восстановиться после, либо там что-то могло быть, но в виде каких-то лёгкий построек или халуп, которые на этой карте могли и не отмечать. 4. Гипотетические восточные ворота. Мне кажется, что для ворот объект расположен слишком близко к центру города, да ещё и размещена постройка прям в углу рыночной площади - как-то не припомню примеров такого размещения городских ворот. Даже если такие ворота и были, то я бы их искал дальше от центра.
  7. 2 points
    Першим ділом хочеться сказати, що я поспішив з висновками і помилився з розміщенням замку, отже й з конфігурацією міських укріплень. Якщо перевести на німецький знімок, ділянку на якій я побачив оманливі перепади рельєфу, то ми побачимо, що ця ділянка не є на замковій території: Для того, щоб уникнути подальші непорозуміння з розміщенням замку, я перемістив розміщення замку з німецької на сучасну супутникову карту: Тобто, схема укріплень з минулого посту є хибною. Але як все-ж-таки виглядали гусятинські укріплення? Нам досить пощастило, що на карті Фон Міга показано замок, міські укріплення, костел бернардинців, синагога, та церква Св. Онуфрія. Всі ці об'єкти були оборонними, тобто для того, щоб зрозуміти схему укріплень Гусятина достатньо всього-то перевести ці об'єкти на сучасне розпланування Гусятина, тим паче деякі з них збереглись. Саме цим я і зайнявся, допоміжними матеріалами для складання схеми були: Карта Фон Міга (1779-1783 рр.): mapire.eu Кадастрова карта 1827-го року: GesherGalicia.org та німецький знімок часів другої світової (дивитися перше повідомлення теми). Також для порівняння я використовував Другу (1861-1864 рр.) і Третю (1869-1887 рр.) воєнні австрійські мапи, але вони не були основними для створення малюнку. Ось як виглядає карта Фон Міга перенесена на сучасну карту: *Замок зображено з двома баштами, щоб більше співпадати з картою Фон Міга, тому що на подальших картах чітко зображена третя башта. *Червона лінія означають, що підкреслена будівля/вулиця досі існує. *Сині лінії позначають рельєф: opencyclemap.org Перша річ яка мене збила з пантелику це міські укріплення, тому що я так і не зміг оприділитися як же вони мали виглядати. Ворота могли проходити через округлу башту, а могли бути збоку як при башті Стефана Баторія у Кам'янці-Подільському (доречі Гусятин знаходиться за 50 км від Кам'янця-Подільського): 1. джерело 2. джерело Отже питання, щодо конфігурації міських укріплень залишається відкритим. Якщо абстрагуватися від точностей і підійти до суті, то якщо у Гусятині ворота розміщувались подібним способом до Кам'янця-Подільського, це могло виглядати якось-то так: Друга річ, яка мене здивувала це те, що значна частина Гусятина була практично незабудована ще у 18 ст.: Було б цікаво дізнатися чому? Можливо, ще до того часу діяло певне правило по дистанції розміщення будинків та укріплень? Третя річ на яку я хотів звернути вашу увагу це ось ця будівля: Мені спала на думку така ідея, що це могли бути східні ворота Гусятина. Так, з заходу знаходилися міські укріплення, з півночі та півдня не потрібно було укріплень через крутий схил, а що ж було зі сходу міста? Зазвичай, кажуть що Синагога та церква Св.Онуфрія були незалежними укріпленнями, що звісно ж має сенс, але присутність чотирьох артилерійських бійниць на першому ярусі Синагоги свідчать, що небезпека могла приходити й зі сходу, тому захистити її скажемо простим валом з частоколом мало б сенс. На карті Фон Міга це виглядало б ось так (чорні лінії): На моєму малюнку це виглядає трішки складніше, але реалістично: Отже, невідомо як виглядали міські укріплення з західної сторони і потрібно розглянути можливість існування системи укріплень зі східної сторони міста.
  8. 2 points
    Захотілось додати, що на карті Боплана (1630-тих років) немає села Маначин. Ось вищезгаданий регіон на карті Боплана (північ і південь перевернуті): freemap.com.ua На цій карті відмічено поселення з карти Боплана, як ми бачимо між Ожигівцями-Волочиськом та Чорним-Островом - Базалією, формується район де в першій половині 17 ст. не було поселень (Боплан відмічав навіть хутори): Джерело Для того, щоб побачити 30-ти кілометровий пустир я відмітив найближче позначені поселення з сходу: freemap.com.ua Як бачимо цей пустир пояснюється тим, що там проходив Чорний Шлях, але все ж таки це могла бути не єдина причина чому там не поселялися люди. P.S. я погоджуюсь з думками пана Білича, а цей пост є лише констатацією факту відсутності поселень в потрібному регіоні + допусканням того що це могло б бути якось-то пов'язано з озерними/болотними формуваннями в районі.
  9. 2 points
  10. 1 point
    Вот такие барокковые воротца некогда были у костёла: Источник А до них были какие-то более ранние, и, очевидно, лучше приспособленные к обороне. В ниши дни вход на участок выглядит куда более скромно: Источник
  11. 1 point
    3D-модель, созданная компанией AERO3Dengineering
  12. 1 point
    Олег Шупляк вызвался помочь с развитием темы, сделав сегодня ряд свежих фото стены костёла. К сожалению, фото, помимо всего прочего, подтвердили, что стену храма (как и колокольню) не реставрируют, а просто разбирают, а на её месте возводят новую ограду: По сути, пока уцелел только участок стены с бойницами, но надолго ли? Однако не будем пока о грустном, а вместо этого рассмотрим стену и бойницы, снаружи и изнутри. Вид снаружи и изнутри. Стрелками отмечены обе бойницы: Бойницу №1 (ближайшая к воротам) можно осмотреть как снаружи, так и изнутри: Хорошо видно, что, во-первых, бойница расположена выше уровня двора, и, во-вторых, видно, что имеется характерная камера со скошенными "щеками". Всё это вполне соответствует характеру обустройства бойниц, но при этом такое расположение отверстия и его устройство, как по мне, опровергает версию о том, что на самом деле это не бойницы, а водостоки. Бойница №2 засыпана со стороны двора, и потому на данный момент рассмотреть её можно только снаружи:
  13. 1 point
    Нда, У мене фото цих бійниць вже років 7 лежить. Навіть подумати не міг що їх рідко фотографують
  14. 1 point
    1991 р. 19 серпня. Фото М.І.Жарких. Негатека, № 729-24. Бойницы есть...
  15. 1 point
    Майко В.В., Джанов А.В. Археологические памятники Судакского региона в Крыму. Симферополь. 2015. Archeological monuments of Sudak Region in Crimea https://www.academia.edu/29567907/Археологические_памятники_Судакского_региона_в_Крыму._Archeological_monuments_of_Sudak_Region_in_Crimea
  16. 1 point
    @ANDRIY вот здесь об этих подмурованых склонах каньона писали (правда, на данный момент там не все фото грузятся). @Arsen Замки -Тернопільщини если учесть то, что каньон использовался в качестве рва и активно участвовал в обороне города, то есть вероятность, что места вывалов породы закрывали такими стенами в т.ч. и из соображения оборонных нужд. Хотя в целом, конечно, стоит отметить, что эти стены, насколько я знаю, особо не избалованы исследователями, и потому версий об их предназначении почти что нет.
  17. 1 point
    Щойно заходив - сайт працює
  18. 1 point
    Після порівняння Озерної (Тернопільська обл.) та Бродів (Львівська обл.) показаних на оригінальних листах карти Фон Міга приходимо до висновку, що в книзі "Карта Ф. фон Міга» (1779-1782 рр.) як джерело до містознавства Галичини" зображені копії, а не оригінали карти Фон Міга. Озерна: Броди:
  19. 1 point
    В этом видео уделили немного внимания костёлу (с 10:24 до 16:33), и теперь в нашем распоряжении есть ряд интересных кадров с высоты + кадры с территории двора с видами на стену с бойницами.
  20. 1 point
    В этом видео немного внимания уделили монастырю (с 41:18 до 43:10), благодаря чему мы получили ещё одну порцию видов на монастырь с высоты:
  21. 1 point
    Эдуард Мондзелевский поделился ещё одним вариантом плана (найден в картографическом отделе НБУВ), который в деталях отличается от плана из книги 1774 г., и некоторые из этих деталей (к примеру то, как показаны линии укреплений в районе замка) рисуют уже несколько иную схему обороны. Я бы даже сказал, что эта версия плана сходу выглядит более логичной:
  22. 1 point
    Також не треба виключати варіант поганого збереження копії, тобто хтось міг пошкодити саме цю частину плану.
  23. 1 point
    На самом деле мы не знаем, почему там не показаны укрепления, и нет полной уверенности, что это последствия какой-то осады, к примеру. Может там был какой-то крутой склон, или там были какие-то очень слабые укрепления, или ту часть готовили для модернизации... или была какая-то другая причина, почему в той части укрепления не показали. Земляной вал не так уж и просто разрушить так, чтобы он и вовсе перестал фиксироваться. Также не исключена вероятность, что в издании 1774 г. была опубликована копия какого-то более раннего и более детального рукописного плана с более обширной экспликацией, и там всё могло быть показано немного иначе. В описании событий 1689 г. в тексте из книги 1774 г. вроде как речь идёт о том, что город не был захвачен во время штурма. Там вроде как описана ситуация, что поляки штурмовали, казаки защищались, отступили уже в самый центр, но дело было к ночи, и потому активная фаза боя стихла, после чего поляки продолжали обстреливать город из артиллерии, а ночью казаки покинули свои позиции, и вслед за этим Фастов был окончательно занят.
  24. 1 point
    Хронология событий осады Ставища в 1664 году, из издания М. Мериана „Театр Европы”, том 9, 1672, подготовленная Сергеем Плахотнюком.
  25. 1 point
    Обращали внимание на крайние спутниковые снимки этого городища? Там четко проступили следы, опоясывающие городище по значительно большему кругу. Очень похоже на запаханный ров. Такие же следы проступили вокруг некоторых других городишь в этом районе.
  26. 1 point
    Руїни замку на фото 1900-1902 рр. facebook.com
  27. 1 point
    Мова йде про адміністративну одиницю на території сучасної Тернопільської області, під час Речі Посполитої: Теребовлянський повіт Ця тема стосується наступних сучасних районів: Тернопільський, Теребовлянський, Козівський, Підволочиський, Гусятинський та Чортківський. Для початку я раджу вам прочитати статтю "Історія України у світлі регіональних досліджень" Зеновія Федунківа про адміністративний поділ Галичини впродовж історії, для кращого розуміння теми (за ось цим посиланням). Отже, після захоплення частини Галицько-Волинського князівства поляками у 1349 р., відбулася інкорпорація цієї території на правах особистого володіння короля під назвою Руського Королівства аж до 1434 р. . У 1434 р. cтворюється Руське воєводство на базі однойменного королівства, воно проіснувало до 1772 р. Польське королівство поділялося на воєводства. Руське воєводство поділялося на землі, а землі в свою чергу на повіти (наступні схеми взяті з статті пана Зеновія, за що я йому дуже вдячний) : На данний момент я хочу залишитися на цьому історичному періоді, на Теребовлянському повіті (можливо по мірі доповнення теми будуть пророблені і подальші хронологічні періоди). Отже як ми бачимо межі повіту є приблизними, саме тому я хочу доповнити ці схеми, розробленою мною мапою Теребовлянського повіту станом на 1564 р. Ця мапа базується на люстрації Теребовлянського повіту 1564 р. (джерело: Polska XVI wieku pod wzgledem geograficzno-statystycznym T.7 Ziemie ruskie. Rus Czerwona. Cz. 1 97-100 cт.) Люстрація представлена у виді такого списку: Я не зміг ідентифікувати три поселення: Byelka, Krasowka та Poznan. Так як усі троє є в певній мірі повторенням ім'я іншого поселення, я допускаю, що ці три поселення є просто помилками. Взагальному, згідно з цим списком, Теребовлянський повіт налічував 120 поселень. На гугл-карті (за цим посиланням) знаходяться 117 (я оприділив їх по співзвучності оригіналу та сучасного імені, і карті Фон Міга) такщо можуть бути помилки. Тому запрошую ретельно придивитися до карти, аби пократищити її. Надіюсь, що це комусь допоможе.
  28. 1 point
    В 13 томе издания Galicja na józefińskiej mapie topograficznej 1779-1783 находим оригинал карты Фридриха фон Мига с видом на Верхнюю Липицу и местное укрепление, подписанное как "Старый шанец", а также военное описание села. Фрагмент оригинала карты (секция №323): Копия карты, размещённая в Сети: Источник Украинский перевод описания: Описание в оригинале (на немецком): Польский перевод описания + примечания: В примечаниях в свою очередь есть отсылки к следующим картам: Mp72LOs: Karte des Königreiche Galicien und Lodomerien in Seine Kreise und Districte eingetheilet (J. Liesganig, 1775-1776; rps Zakład Narodowy im. Ossolińskich we Wrocławiu, sygn. 189/B/IV). Mp28M: Karte des Königreiches Galizien und Lodo-merien (1779-1783), 1:28 000 (rps Archiwum Wojenne w Wiedniu, sygn. В IXa 390). Mp288L: Regna Galiciae et Lodomeria e[...], nec non Bukovina geometrie dimensa Das Königreich Galizien und Lodomerien herausgeben in Jahre 1790 von J. Liesganig, 1:288 000, Lwów 1790, Wiedeń 1824. Mp28F: Militär Aufnahme von Galizien und der Bukowina, 1:28 000 (1861-1863; rps Archiwum Wojenne w Wiedniu, sygn. В IXa 387) Mp115K: Administrativ Karte von den Königreichen Galizien und Lodomerien [...] von Carl Kümmerer... (ok. 1:115 000, Wiedeń 1855-1863) Mp75Sk: Specialkarte der Österreichisch-Ungarischen Monarchie, 1:75 000 (wyd. 1875-1915) Mp100WIG: Mapa taktyczna Polski, Wojskowy Instytut Geograficzny, 1:100 000 (1924-1939) Mp25Tk: Habsburger monarchie - Franzisco-Josephinische Landesaufnahme, 1:25000 (1869-1887) ed. K. u. k. Militär geographisches Institut in Wien (wersja elektroniczna: https://mapire.eu/de/map/thirdsurvey25000) Mp25RU: Topograficeskie karty SSSR. Temopol's'kaja oblast' (Топографические карты СССР. Тернопольськая область), 1:25 000, Kijów (przed 1978)
×
×
  • Create New...