Перейти к содержимому
Замки и Крепости Украины - Форум

Вся активность

Этот поток обновляется автоматически     

  1. Today
  2. с. Замок: замок

    Якісь документи Семенських лежать в Краківському архіві: Їхати туди поки явно не збираюсь. Отже тепер буду мучитись в здогадках, чи є серед тих документів щось про замок
  3. Вчера
  4. На дворе 21 октября 2017 г., кровля почти полностью демонтирована... ... а на сайте заповедника по-прежнему тишина, никакой новости о том, что за работы ведутся, по какому проекту и т.д. Зато 10 октября сообщили о выставке по случаю дня художника, что, конечно же, куда более важно, чем тотальное преображение памятника национального значения. А в разделе "Реставрация" того же сайта последняя новость датирована аж 26 апреля 2013 г. Впрочем, какой заповедник, такой и сайт. Но всё же с нетерпением ждём, когда столько мощная структуру сможет родить хоть какую-нибудь заметку по теме ведущихся на объекте работ.
  5. Последняя неделя
  6. Статья Игоря Прохненко "Питання хронології Середнянського замку" (2017) Источник (статья на стр. 131)
  7. Бишів: замок

    З цитованої присяжної книги ми бачимо, що насправді замок мав одну проїзну башту, а інші дві проїзні башти мали міські (окольні) укріплення.
  8. Спасибо за уточнение, Гость В первую очередь подумал, что выволокли из башни то, что там за долгие годы осыпалось. Источник
  9. с. Замок: замок

    Окрім цього, здійснював пошуки матеріалів, які опублікував Афтаназі. Фото в його праці, звичайно, хороші, але хотілося в оригінальній якості. Вдалося їх віднайти в польському Інституті мистецтв (Instytut Sztuki Polskiej Akademii Nauk). Загалом, в їхньому розпорядженні майже 450 000 фото, в т.ч. і наших земель. Ці фото вже засвічувались вище, але що не кажи, краща якість дає можливість розгледіти ряд деталей. Серед іншого прийшли до мене звідти також і нові фото інтер'єрів: Ну і найбільш інтригуюче фото: Якість на порядок краща, ніж мав до того. Також можна розгледіти багато нових деталей, але...При великому збільшенні видно, що це передрук. Тож питання "де оригінал?" і "чи є інші фото з цієї серії" досі залишається поки відкритим.
  10. с. Замок: замок

    Нажаль, останні пів-кроку стали найважчими. Нащадки Семенських не виявили бажання обговорювати сімейну історію та ділитися наявними в них матеріалах. Нажаль. Останнім шансом "накопати" більше матеріалів було звернутися до все тої ж Беати Голембіовської. В 2006-му, коли вона брала інтерв'ю в Станіслава Семенського, вона мала доступ до багатьох матеріалів, і, можливо, в неї збереглися чорновики. Як виявилось, такі собі чорновики в неї дійсно збереглися на старих жорстких дисках. В сумі я отримав від неї розширену версію інтерв'ю(щоправда вона не додає якоїсь інформації по об'єкту) та 37 сканів старих фото різного плану і з різних місцевостей. Найбільш інформативні фото вже публікувалися вище, але отримав їх в гарній якості: Також було кілька фото, які чітко були підписані, як Магерівські. Щоправда, особливого змістового навантаження в них нема: Є, також, ще кілька фото, які, ймовірно, були також тут зроблені. Але також малоінформативні: Як я розумію, Беатою був опрацьований один альбом. Щонайменше ще один, мав би зберегтися в Семенських. Там мали б бути ось ці фото, а крім них....хтозна? Можливо хтось колись отримає до них доступ :-)
  11. Какой-то студенческий вариант-предложение по преображению участка укреплений близ Луцких ворот. Как сказано в новости "За ідеєю, необхідно реконструювати її як оборонний комплекс, проте варто було б доповнити й комерційною зоною". Та самая идея, насколько я понял из картинки, предлагает на месте земляного вала построить какую-то конструкцию с множеством арок (торговые ряды?):
  12. Бишів: замок

    В журнале "Пам'ятки України", №2 за 1991 г., опубликована статья Ореста Мацюка "Фортеці й замки України", в которой (на стр. 56) есть упоминание замка:
  13. В журнале "Пам'ятки України", №2 за 1991 г., опубликована статья Ореста Мацюка "Фортеці й замки України", в которой (на стр. 60) упоминается и синагога в Скалате, которую автор отнёс к категории оборонных. К сожалению, О. Мацюк не уточнил, что именно его побудило назвать синагогу оборонным объектом.
  14. Ранее
  15. Рік видання: 2017 Автор: Сергій Павленко Видавництво: видавничій дім Києво-Могилянська академія, Київ Мова: українська Формат: 60 х 90 1/16 (15 х 22,2 х 3 см) Обкладинка: тверда Папір: офсетний Кількість сторінок: 512 Ілюстрації: чорно-білі і кольорові (карти, плани, картини, малюнки, гравюри, фото) Наклад: ? ISBN: 978-966-518-724-0 Придбати: на сайті видавництва Анотація: Приклади сторінок: Зміст:
  16. Обсуждается реставрация Резницкой (Гончарной) башни городских укреплений Каменца-Подольского Башня, о которой речь пойдёт ниже, имеет ряд названий. Её привыкли называть Гончарной, однако, судя по разного рода источникам (письменным, картографическим), раньше её наиболее часто называли Резницкой. Данная тема не о названии, но счёл нужным уточнить этот нюанс, чтобы вы не удивлялись, почему она называется то так, то иначе. Это, безусловно, одна из самых известных башен городских укреплений Каменца, поскольку она прекрасно просматривается с основной туристической дороги города, ведущей от Новоплановского моста (откуда подавляющее большинство гостей и жителей города миллион раз созерцали башню) к Старой крепости. Можно сказать, что это одна из визитных карточек Старого города. Правда, большинство гостей города довольствуются созерцанием башни издалека и редко кто делает крюк, чтобы рассмотреть её в деталях вблизи. Классический вид на башню со стороны Новоплановского моста: До середины 20 века башня имела совсем другой вид, ведь долгое время у неё не было кровли, а синагога (её построили близ башни в 19 в.) со времён Второй мировой войны долгое время пребывала в руинах (см. фильм "Комиссар"). Башня без кровли в 1930-х гг. на фото Стефана Таранушенко: Источник Реставрация 1962-1963 гг. "Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР" (1986) сообщают: Книга Castrum Camenecensis. Фортеця Кам’янець (2012) на стр. 537 делится даёт дополнительные сведения: Страничка Валентины Шевченко на Вики ещё раз уточняет, что реставрация башни состоялась в 1962-1963 гг. Редкое фото, сделанное не позднее начала 1960-х гг., и, вероятно, запечатлевшее подготовку к реставрации башни и сооружению кровли. На зубце башни стоит Евгения Пламеницкая, научный руководитель проекта: Фото предоставила Ольга Пламеницкая. Процесс работ: Фото предоставил Дмитрий Бабюк Источник Меж двух реставраций Работы в начале 1960-х были проведены на высоком уровне, о чём можно судить хотя бы по тому факту, что кровля дожила до наших дней, а ведь прошло пол века (!) с момента её сооружения. И всё это время её испытывали на прочность силы природы. Заповедник "Каменец", находящийся под управлением Василия Фенцура, не особо обращал внимание на башню (она десятки лет оставалась закрытой для посещений), сосредоточив своё внимание на сшибании бабла на проекте преобразования улицы, проходящей в непосредственной близости от укрепления. Близ башни росли и набирали сок не бедные домишки, а рядом увядала уникальная башня. Реставраторы в 1960-х явно не предполагали, что пол века на башню не будут обращать внимания. Крыша прохудилась и с каждым годом представляла собой всё более жалкое зрелище, особенно на фоне вылизанной частной застройки на ближних подступах к башне. Постепенно кровля превратилась в решето, но всё ещё держалась, демонстрируя профессионализм советских реставраторов. Редкий вид изнутри (редкость объясняется тем, что башня десятилетиями была закрыта для свободного доступа): Источник Реставрация 2017 г. 8 августа 2017 г. на сайте Национального историко-архитектурного заповедника "Каменец" появилась новость, в которой сообщалось, что ради сохранения памятников архитектуры, на реставрацию которых государство давно перестало выделять деньги, было решено передать некоторые памятники в аренду. В числе будущих объектов аренды числилась и Резницкая (Гончарная) башня. Кому и под каким соусом её собирались передать в аренду не сообщалось... 29 сентября 2017 г. Михаил Симашкевич, мэр Каменца, запостил в facebook новость следующего содержания: В тот же день на сайте горсовета появилась похожая новость: 4 октября, в видео-выпуске новостей (смотрите с 13:10 до 14:08) сообщили (со ссылкой на слова В. Фенцура), что последний раз кровлю ремонтировали в конце 1960-х, т.е. заповедник официально соглашается, что почти пол века он этой кровлей не занимался. В. Фенцур на фоне башни - одного из многих аварийных объектов своего аварийного заповедника: Итак, 1,2 млн. выделены, а теперь (судя по факту старта работ), получено и разрешение на их проведение, потому в ближайшее время башня существенным образом преобразится. Но никто пока не сообщает, делается ли это с прицелом на какое-то приспособление башни (помните, её в аренду собирались сдать) или же они планирую восстановить кровлю по старому шаблону и снова закрыть башню, чтобы её ещё лет 50 можно было только снаружи осматривать. Процесс преображения начался не позднее 11 октября, когда приступили к демонтажу старой кровли, что сразу бросилось в глаза со стороны Новоплановского моста (классический ракурс, как уже упоминал выше). В первую очередь башня лишилась дозорной вышки: Источник 12 октября 2017 г. Высота кровли продолжает понижаться. На этот раз могу вас порадовать более детальными фото: Крупный план с Новоплановского моста. Классический ракурс и такой непривычный вид: Подходим к башне с тыла: Для сравнения похожие ракурсы, 2008 и 2013 гг.: Крупный план: Мало кто видел ворота этой башни распахнутыми: В нижнем ярусе башни толстый слой дикой смеси из камней, грунта, перегнившего гонта и птичьего помёта. Рядом с башней рабочие сваливают фрагменты кладки башни (?) и разобранные участки старой кровли: Удивляет, что при работах такого размаха и такой значимости город и заповедник не особо их афишируют (к примеру, на данный момент сайт заповедника об этих работах даже не уведомил, хотя башня пребывает на его балансе), но для Каменца это норма. Нет ни сведений о проекте, который служит основой для работ (идёт ли речь о создании копии кровли 1960-х гг. или работы ведутся по новому проекту?), нет сведений о сроках, исполнителях и т.д. Может даже показаться, что чиновники боятся независимой оценки и огласки, хотя, казалось бы, это повод для громкого пиара, а вовсе не для секретов. Однако, если бы вы знали, как в Каменце "заботятся" о памятниках и на каком уровне тут иной раз ведутся работы, вас бы такая секретность не удивляла, как и меня. Будем с нескрываемым интересом следить за этими работами, так что продолжение следует.
  17. Ішків: замок

    Про Дворище, - тепер частину с. Ішків, поруч якої знаходиться замчище. "Дворище – господарська одиниця, заснована на кровній спорідненості та спільній власності. У Великому князівстві Литовському було визнано державою за одиницю оподаткування." http://www.m-hrushevsky.name/uk/History/1896/EkonStanDnister16st/3Dvorysche.html "Дворище відоме у нас вже з XIV в. (і то спеціально на галицькім ґрунті), але існувало, безперечно, й давніше, бувши, можна думати, початковою клітиною в сформуванні суспільно-політичного укладу; відомості про нього докладніші маємо лише з XVI в., коли та форма вже заникала, але в кутках глухих, менше зачеплених тогочасними перемінами в громадськім устрої, держалася ще в значній цілості,... В середині XVI в. виступає воно вже в стані упадку, близьке до заникання, але ще не стратило цілком свого значіння; уважаючи на важність сієї форми в економічнім і взагалі суспільнім укладі нашого народу... Дворища мають свої назви, звичайно, взяті з імен селянських: очевидно, головний осадник, що був і заступником дворища правним і економічним, давав йому й своє ім’я; його рід і був осередком дворищної спілки." Цей ойконім підтверджує, що тут щонайменше з XIV ст. було поселення (виглядає досить вірогідною 1430 р. - перша згадка про Ішків) У книзі "Походження назв населених пунктів Тернопільщини" Д. Бучко так пояснює назву села Ішків (Єшків): "Утворено від антропоніма Ішко за допомогою суфікса - ів. Ішко - можливий варіант імені Йосип, Ісько, Єсько - варіанти імені Йосип." Ймовірно дворище заснував Йосип.
  18. с. Замок: замок

    Справа 490 - "Те ж маєтків графа Стадницького Олександра у Магерівському ключі" 1836–1842 р.
  19. с. Замок: замок

    Як бачимо з описів, замок в кінці 18 ст. трохи відрізнявся від того, яким ми бачимо його на збережених фото. На фото зображений він вже після перебудови в неоготичному стилі, що відбулася, очевидно, десь між 1890 і 1895 роками. І перебудова, судячи з кількості неоготичних елементів, була, м'яко кажучи, досить масштабною. Чи не єдиним візуальним джерелом (з поки відомих мені), з яким можна співставляти дані тексти, є ось ця карта, створена в першій половині 19 ст.:
  20. с. Замок: замок

    Справа 488 - "Інвентарні описи маєтків шляхтичів Глоговських у сс. Лавриків, Погарисько, Окопи, Замок, Біла Жовківського циркулу зі списками підданих та переліками повинностей" 1792–1795 р.
  21. с. Замок: замок

    Отже, почну потихеньку викладати рукописні описи Замку. Чесно кажучи, важкувато дається розчитування - дається в знаки недостатня кількість практичної роботи з матеріалами такого роду. Тим не менше, викладаю оригінали матеріалу і те, як я його розчитав. Частину слів не зміг розчитати(позначив *), деякі розчитав, але їх значення для мене не зрозуміле, дещо взагалі важко сприймати в контексті, оскільки правила пунктуації і лаконічність викладу тут ще ті :-) Буду радий будь-якій допомозі, як по коректуванню розчитки тексту, так і по перекладі) Справа 489 - "Інвентарний опис маєтків шляхтичів Глоговських у Магерівському та Равському ключах Жовківського циркулу зі списком підданих та переліком повинностей" 1794 р.
  22. с. Замок: замок

    До дослідження долучається все більше і більше людей, що не може не тішити. Завдяки спостережливості Левка Кв'ятковського вдалося віднайти в Інституті досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів одне чудове фото замкового палацу: А, дякуючи Валерію Сасу, вдалося трохи більше дізнатися про скульптури, час їх створення, авторство та час переїзду в наш замок. Інформація подана нижче, взята з книги Юрія Бірюльова "Львівська скульптура від раннього класицизму до авангардизму (середина XVIII - середина ХХ ст.)".
  23. Острог о котором вы говорите стоит до сих пор, правда перестроен, в нём находится управление полиции. В описываемое время он был тюрьмой. А вот на фотографии подписанной замком, очень легко узнаются бывшие совхозные конюшни, стоящие до сих пор.
  1. Загрузить больше активности
×