Jump to content
Замки и Крепости Украины - Форум
Sign in to follow this  
Filin

Каменец-Подольский: северный двор (батарея) крепости

Recommended Posts

Обсуждается батарея Каменец-Подольской крепости


В данной теме речь пойдёт о Северной батарее (Северном дворе) Старого замка (на фото батарея выделена контуром):

post-1-0-82908800-1391012065_thumb.jpg
Автор фото: Олег Жарий

Построили (пристроили к Старому замку) эту батарею в конце 18 века, так что она относительно свежая. Кроме того, в сравнении с формами/линиями старых укреплений, батарея выглядит не очень привлекательно. Так почему же она удостоилась отдельной темы? На то есть несколько причин:

  • Массивная батарея приклеилась к Старому замку, скрыв много интересных деталей старых укреплений. Так, например, не очень много людей знает, что старая дорога к замку проходила у основания его стен, что до появления батареи рельеф на этом участке был совсем другим, и что в нижнем ярусе Лянскоронской башни когда-то был обустроен проезд. Контуры арок ворот и в наши дни можно увидеть в нижнем ярусе башни (благодаря появлению батареи этот ярус превратился в подвальный). Можно сказать, что батарея - это саркофаг, законсервировавший неисследованный пласт истории крепости.
     
  • Мало кто знает о деталях археологических раскопок, которые проводились на территории батареи. Не знают, где копали и что нашли.
     
  • Мало кто знает, что Ольгой Пламеницкой был разработан проект реставрации и музеефикации этого оборонного узла, что работы в этом направлении начались, но в итоге… были пущены под откос руководством заповедника. Тут стоит напомнить, что это далеко не единственный проект Пламеницкой, сведенный к нулю при активном участии заповедника. Довольно часто представители заповедника(ов), стоя на очередном строительном котловане в Старом городе, прикрываются высокопарными лозунгами о спасении города, но каждый раз мы выясняем, что вместо толковой реставрации/регенерации нам предлагают очередной кусок непонятного архитектурного шлака, который периодически срыгивают "реставраторы", приближённые к руководству.
     
  • Мало кто знает, что уже после свёртывания исследований ряд людей, имеющих непосредственное отношение к заповеднику, сделали всё возможное, чтобы данный проект в глазах общественности никоим образом не ассоциировался с Ольгой Пламеницкой. Так, например, появился ряд публикаций об исследованиях батареи, в которых автор/инициатор этих исследований вообще не упоминался и даже более того - был создан миф о том, что близкие к заповеднику люди спасли батарею от Пламеницкой, которая, если верить прессе, только экскаватором и умеет орудовать.

И т.д.

В общем, дело даже не в самой батарее, а в том, сколько всего интересного с ней связано. Можно сказать, что с этой точки зрения история батареи похожа на историю Новой Западной башни, вокруг которой также существует немало мифов, созданных с подачи руководства заповедника, при этом в стороне осталось то, о чём в Каменце говорить не принято.

А мы поговорим.

Начнём с краткой вводной – с цитат из книги Castrum Camenecensis. Фортеця Кам’янець (2012), в которых кратко описывается история создания батареи, а также история её исследований. Текст и подписи Ольги Пламеницкой.

Цитата
Завершальний період історії головної «кресової» фортеці Речі Посполитої досі не досліджений. Він становить інтерес як з точки зору її трансформації у XVIII ст., так і через джерельну базу, яка привідкриває сторінки більш ранньої історії фортифікацій...

Значну увагу С.Завадський приділив Старому замку. Він переніс оборонну функцію на нижні тераси, натомість замковий двір перетворив на казарми для гарнізону чисельністю понад 200 жовнірів. Північний бік замку був підсилений батареєю тенального абрису завдовжки понад 140 м, що простяглася від західного 'замкового рову до башти Нової Східної, поховавши споруджену І.Претфусом комунікацію між баштами Ружицькою та Водною (іл. 413). Фортифікаційне рішення батареї показано на виконаному С.Завадським 1790 р. проектному кресленику Старого замку (іл. 414), виявленому авторкою в Національній бібліотеці Варшави. Зображене на ньому валове укріплення батареї з бійницями можна було би віднести до нереалізованих проектів, якби при дослідженні автором Північної батареї у 2008 р. не було виявлено виразних археологічних залишків валу (іл. 415), які повністю відповідають параметрам, вказаним на кресленику. Згідно з датою на вмурованій у стіну Північної батареї плиті будівництво завершили 1791 року (іл. 416). Земляна засипка батареї поховала залишки башт Чорної XV ст. та «низької», зведеної І.Претфусом у XVI ст.

...

Щодо «Королівської» (Пільної) брами, детально зображеної на проектному кресленику (див. іл. 414), С.Завадський занотував 24 серпня 1791 р.: «Прохід через підземний коридор, що йде з замку комунікацією до Королівської брами та до нової батареї, яку роблять і де вихід на батарею засипають землею [виділено нами. - О.П.], потрібно боки його [проходу. -О.П.] вимурувати відкосами, поставити гаки залізні, а верх перекрити подвійним склепінням для міцності, одне над другим» [виділено нами. - О.ТІ.]. Відтак комунікація з криницею стала підземною галереєю. Втім, її подвійне склепіння в XIX ст. було зруйновано, а галерею засипано.

Стр. 520-525.

Іл. 413. Старий замок. Північні оборонні мури та Північна батарея після реставрації 2007-2008 рр. Загальний вигляд. Фото О.Пламеницької. Поперечний переріз Північної батареї в місці підземного ходу між баштами Ружицькою та Водною. Обмір О.Пламеницької, Я.-ОМокану, А.Ізотова

post-1-0-38494800-1390992666_thumb.jpg

Іл. 414. Проект реконструкції Кам'янець-Подільського замку, опрацьований Станісловом Завадським 1790 р. Національна бібліотека Варшави:

post-1-0-08283100-1390992667_thumb.jpg


Iл. 415. Старий замок. Північна батарея. Стратиграфія оборонного валу 1790 р. Обмір О.Пламеницької, Я.-О.Мокану, фото О.Пламеницької

post-1-0-58242900-1390992667_thumb.jpg


Іл. 416. Старий замок. Пам'ятна плита на північному фасаді Північної батареї з датою завершення будівництва.

post-1-0-99949300-1390992667_thumb.jpg
 

Цитата
2007 р. проектно-реставраційні роботи велися на башті Денній та на Північній батареї...

Північна батарея, дослідження якої авторка здійснила у 2007-2008 рр., відкрила цілу низку цікавих подробиць еволюції замку періоду XV-XVIII ст. Відтак виникла можливість музеєфікувати архітектурно-археологічні залишки башти Чорної XV ст. та дотепер невідомої «низької башти» середини XVI ст. (іл. 444, див. іл. 174, 175). Віднайдені авторкою залишки валу та замощення батареї (див. іл. 445), а також виявлений проектний кресленик батареї 1790 р. (див. іл. 414) дозволили опрацювати проект її реставрації (іл. 445), який передбачає розкриття і музеєфікацію фрагментів дороги XIV - середини XVI ст. з готичною брамою в нижньому (нині підвальному) ярусі башти Лянцкоронської (див. іл. 169) 384, а також відновлення підземної склепінчастої комунікації XVI ст. між баштами Ружицькою та Водною та оборонного валу батареї 1791 р. (див. іл. 413). Різночасові фрагменти кінця XIV, XV, середини XVI та XVIII ст. за переконанням автора можна експонувати в комплексі; це дасть уявлення про складну первісну топографію і цікаву хронологічну еволюцію замку в період XIV ст. Часткове відновлення західної стіни башти Чорної дозволить зв'язати в один оглядовий маршрут споруди Північної батареї та північний оборонний мур і організувати видову площадку для огляду згори всіх архітектурних залишків та міської панорами (іл. 446). На жаль, цей проект, розроблений авторкою, залишається нереалізованим, а всі вищезазначені фрагменти (дорогу, вал, браму та підземний хід, за винятком оборонного вузла башти Чорної) засипано 2011 року, а поверхню батареї вирівняно.

Стр. 563-567.


Іл. 444. Старий замок. Південна батарея, східна частина. Музеєфікація архітектурно-археологічних залишків башт Чорної (XV ст.) та «Низької» (1544 р.). Автор проекту О.Пламеницька. Реставраційні роботи не завершено. Фото О.Карбовського.

post-1-0-30047200-1390992668_thumb.jpg


Іл. 174. Східна ділянка Північної батареї після розкриття башти Чорної (показана стрілкою) в листопаді 2007. Фото Я.-О.Мокану.

post-1-0-73064800-1390992665_thumb.jpg


Іл. 175. Архітектурно-археологічні залишки башти Чорної XV ст. (виділена тонуванням) та оборонних споруд XVI ст. східної ділянки Північної батареї: переріз північ-південь, план. Обміри О.Пламеницької, Я.-О.Мокану, А.Кургаєвої, К.Буцули, 2007р. Дослідження і кресленик О.Пламеницької (нанесено місця шурфів та відбору зразків будівельних розчинів).

post-1-0-03687300-1390992666_thumb.jpg


Іл. 445. Старий замок. Південна батарея, східна частина. Проект музеєфікації архітектурно-археологічних залишків башт Чорної (XV ст.) та «Низької» (1544 р.) і фрагментарної реставрації оборонного валу 1790 р. Автор проекту О.Пламеницька Кресленик автора.

post-1-0-64504100-1390992668_thumb.jpg


Іл. 446. Старий замок. Північна батарея. Концепція реставрації та музеєфікації з реставраційною реконструкцією Пільної брами. Автор. О.Пламеницька. Рисунок автора.

post-1-0-31075900-1390992665_thumb.jpg

Share this post


Link to post
Share on other sites

Читая статьи в каменецких газетах и публикации в сборниках материалов конференций, может создастся впечатление, что ряд открытий, сделанных археологами (Ларисой Виногродской, Петром Болтанюком) на участке батареи, был сделан как бы случайно и неожиданно. Интересно также, что находки неожиданно быстро были идентифицированы, и за их счёт заповедник (а также ряд приближённых к нему исследователей) повысили уровень своей научной репутации. Речь идёт, например, об обнаружении при старой дороги, ведущей к замку, при раскопках батареи. Например, археолог Лариса Виногородская (кандидат исторических наук, старший научный сотрудник Института Археологии НАН Украины), делая доклады об обнаруженных находках, зачастую "забывала" сообщить, что на раскопках Северной батареи она оказалась только благодаря инициативе Ольги Пламеницкой, которая "на свою голову", пригласила её для проведения совместных исследований, содержащих в себе идею плодотворного сотрудничества реставраторов и археологов. Также мало кто знает, что Ларису Виногородскую перед раскопками Ольга Пламеницкая снабдила чёткой вводной, где было описано, что собой представляет батарея, что она может скрывать под собой и где всё это самое интересное стоит искать.

Обрушение Новой Западной башни послужило формальным поводом для объявления заповедником войны Пламеницкой, после чего в материалах исследований батареи имя инициатора этих исследований (и автора проекта реставрации/музеефикации) стало мелькать всё реже и реже (пока совсем не исчезло), при этом имена сотрудников заповедника, работавших в русле разработаннго Пламеницкой проекта, стали мелькать всё чаще и чаще.

Предлагаю вам ознакомиться "Заданием на выполнение археологических исследований в границах западной части Северного двора". Это документ, который Ольга Пламеницкая выдала перед началом раскопок Ларисе Виногородской, содействуя заключению с упомянутым археологом договора на выполнение археологических исследований на сумму ни много ни мало... 100 тыс. гривен. Из него следует, что появление ряда находок, якобы "внезапно" открытых на территории батареи, было заранее "предсказано" Ольгой Пламеницкой.

Интересно, много ли археологов перед началом работ получают такие задание, и не менее интересно, сколько из них считают нормальным забыть о том, с чего начинали?

Науково-проектний та інформаційно-консультативний центр "ДОНЖОН"

Державна ліцензія АВ № 356498

03115, м. Київ, вул. Відпочинку 12, оф. 249, тел./факс 4092579, e-mail donjon2007@ukr.net

Завдання на виконання

Археологічний досліджень

В межах західної частини Північного двору

Старого замку в м. Ка’янці-Подільскому

(для розроблення науково-проектної документації на реставрацію

за угодою № 2-08 від 1.09.2008)

Період проведення археологічних досліджень:

20.09.2008 – 31.10.2008 р.

Директор: Я.-О.Мокану

Головний архітектор, науковий керівник реставрації, автор проекту реставрації: О.Пламеницька

Київ - 2008

Розроблення науково-проектної документації на проведення ремонтно-реставраційних робіт проводиться відповідно до реставраційного завдання, погодженого і затвердженого в установленому порядку у 2007 р.

Згідно п. 9 Реставраційного завдання щодо західної частини Північного двору передбачено:

  • виконання науково-дослідних архітектурно-археологічних та проектних робіт по мурах західної частини Північного двору між баштами Лянцкоронською та Рожанкою (з Підземною галереєю між баштами Рожанкою і Водною в межах двору);
  • проведення ремонтно-реставраційних робіт по мурах західної частини Північного двору між баштами Лянцкоронською та Рожанкою (пониження рівня замощення, відновлення перекриття Підземної галереї, розкриття і консервація давніх оборонних мурів, влаштування водовідведення).

Метою археологічних досліджень є встановлення первісної історичної топографії західної частини Північного двору, хронологічних етапів її архітектурної еволюції та виявлення залишків середньовічної оборонної системи часів до появи бастіону Північного двору. Ці дані необхідні для опрацювання проектного рішення реставрації бастіону та музеєфікації залишків перших середньовічних укріплень.

1. Стан досліджень ділянки західної частини Північного двору.

Північний двір становить кам’яно-земляний бастіон, зведений 1790 р. польським архітектором Станіславом Завадським уздовж північного оборонного муру Старого замку (іл. 1). Основою бастіону став терасований скельний схил, утворений кількома скельними уступами. Перепад між верхньою та нижньою позначками бастіону становить близько 7 м.

zvd-01_zps30983a11.jpg

Іл. 1. Схема укріплень Старого замку: А – головний двір замка, Б – південний бастіон (Південний двір); В – нижня північна терама; Г – північний бастіон на верхній північній терасі (Північний двір): 1 – башта Папська, 2 – башта Ковпак, 3 – башта Тенченська, 4 – башта Ласька, 5 – башта Денна, 6 – башта Нова Західна, 7 – башта Мала Західна, 8 – башта Рожанка, 9 – башта Комендантська, 10 – башта Лянцкоронська, 11 – башта Нова Східна, 12 – башта Водна, 13 – місце башти Св.Анни на Замковому мості, 15 – рів між Старим і Новим замками.

Архітектурно-археологічні дослідження, які проводилися в різні часи з північного боку Старого замку, дозволили дійти висновку щодо існування тут впродовж багатьох століть дороги (іл. 2), що вела до Замкового мосту, а також принаймні двох міських брам: першої, що проіснувала до 1544 р. (дата її будівництва невідома) та другої, збудованої 1544 р. архітектором Іобом Претфусом і розібраної в 70-х рр. ХІХ ст.

zvd-02_zps1d3a9cb8.jpg

Іл. 2. Схема розташування в’їздів до Старого міста (до др. пол. ХІХ ст.)

1 – гіпотетичні найдавніші укріплення перших століть нашої ери римський табір та фортеця; 2 – давньоруський ринок та замок; 3 – давні дороги до міста; 4 – радіуси в 500, 1000 та 2000 футів, на яких розташовані основні сакральні об’єкти та міські брами). За О.Пламеницькою.

Що стосується дороги, яка пролягала з північного боку замку і від часу заснування міста до 1870-х рр. була головною дорогою до міста, то з огляду на топографічні особливості острова Старого міста, вона принципово не міняла своєї позиції і проходила уздовж північного боку Старого замку. В перебігу еволюції замкових укріплень вона лише дещо змінювала своє трасування (це відображено в текстових та іконографічних архівних документах а також встановлено натурними архітектурно-археологічними дослідженнями башти Лянцкоронської). За сукупними даними можна зробити висновок, що в ХVІ ст. дорога перемістилась з верхньої скельної тераси на нижню (де вона проходить нині). Точне місце її розташування в межах верхньої тераси невідомо, але ареал пошуку конкретизує та обставина, що башта Лянцкоронська до 1544 р. була надбрамною, і дорога проходила через її нижній (нині підвальний) ярус (див. іл. 10), тобто йшла безпосередньо попід північним муром замку. Нез’ясованим залишається питання трасування дороги на відрізку біля башти Рожанки, де в ХVІ ст. виникла підземна галерея, що з’єднала башти Рожанку і Водну, пройшовши через збудовану 1544 р. Пільну браму (зображена на рисунку 1651 р. та на мідьориті Ц.Томашевича, іл. 3, 4). Саме у зв’язку з будівництвом останньої дорогу було перенесено на нижню терасу скелі.

zvd-03_zps815c37fc.jpg

Іл. 3. Скельна тераса в межах західної частини Північного двору та Пільна брама з баштою Водною на рисунку 1651 р. Вигляд з півночі

Проект реставрації Пільної брами виконала Є.Пламеницька (іл. 5, 6).

zvd-04_zps60295413.jpg

Іл. 4. Пільна брама на мідьориті Ц.Томашевича (1673 р.). Вигляд з заходу.

zvd-05_zpscfdf0a94.jpg

5. Концепція реставрації Старого замку з Пільною брамою. Автор Є.Пламеницька, 1968 р.

zvd-06_zpsa9876a1c.jpg

6. Проект реставрації Пільної брами та Пільного мосту. Автори Є.Пламеницька, А.Тюпич, Б.Левандовська, 1981 р.

Правдоподібно, що до будівництва Пільної брами в 1544 р. дорога проходила верхніми позначками скельної тераси замкового мису схилу, але тоді постає питання щодо місця розташування першої "пільної (польової)" брами, що була з боку поля – з західного боку. Вона згадується в описі 1494 р. Не виключено, що ця брама знаходилась також на верхній скельній терасі (ймовірно, в районі башти Рожанки), і була засипана 1790 р. при влаштуванні північного бастіону (Північного двору) (іл. 7, позн. "Р").

zvd-07_zpsfbeba918.jpg

7. План північного бастіону (Північного двору). 1790–1803 рр.

Поперечний профіль замкового мису, і зокрема скелі, на якій розташований замок, частково був з’ясований Є.Пламеницькою при проведенні археологічних досліджень головного замкового двору (іл. 8, 9), а також при дослідженні підвалу башти Лянцкоронської (іл. 10).

zvd-08_zps91dbca15.jpg

8. Поперечний профіль замкового двору (за дослідженнями Є.Пламеницької).

zvd-09_zps959230cb.jpg

9. Схема археологічних досліджень замкового двору, проведених Є.Пламеницькою в 1963–1969 рр.

zvd-10_zps1f8b8f88.jpg

Іл. 10. Переріз по башті Лянцкоронській та Північному двору. Погляд на захід.

Крім того, архівні матеріали свідчать, що при спорудженні північного бастіону в його об’єм було включено частину середньовічних споруд, що існували на скельній терасі на північ від башти Рожанки (іл. 11). Ці споруди, згадувані в описах 1494 та 1544 рр., були функціонально зв’язані з укріпленнями на нижній північній терасі – Пільною брамою, Пільним мостом (1544 р.) та баштою Водною і казематом.

Важливу інформацію про параметри розібраної в 1870-х рр. Пільної брами дає архівний матеріал поч. ХІХ ст., який фіксує Пільну браму після реконструкції, проведеної в др. пол. ХVІІІ ст. Яном де Вітте (іл. 12).

zvd-11_zps332fb431.jpg

Іл. 11. Західна частина Північного двору з залишками невідомих споруд, Пільна брама та башта Водна. Архівний кресленик ХІХ ст.

zvd-12_zpsd48f84a2.jpg

12. Пільна брама. План, східний фасад. Кресленик поч. ХІХ ст.

На підставі згаданих вище матеріалів та з урахуванням даних архітектурно-археологічних досліджень Пільного мосту (1979–1980 рр.) , Є.Пламеницькою та О.Пламеницькою було запропоновано концепцію еволюції Старого замку і зокрема даної ділянки західної частини Північного двору. Початки її формування гіпотетично пов’язуються авторами з першими століттями н.е. (іл. 13, 14).

zvd-13_zps52f124f5.jpg

Іл. 13. Гіпотетична реконструкція укріплень перших століть нашої ери на Замковому мисі. Є.Пламеницька, О.Пламеницька, 1992 р.

zvd-14_zps195c7b1c.jpg

Іл. 14. Укріплення перших століть нашої ери на замковому мисі та на острові Старого міста. О.Пламеницька, 2004 р.

2. Результати досліджень та реставраційних робіт. Таким чином, на підставі опублікованих праць, архівних матеріалів та натурних досліджень сформувалося попереднє уявлення про характер архітектурно-просторової еволюції ділянки західної частини Північного двору. Її функція впродовж багатьох століть, незалежно від ступеня розвитку фортифікацій, полягала у захисті головної дороги до міста. Тут з найдавніших часів повинна була існувати міська брама та мур впоперек замкового мису (фрагментарно виявлений дослідженнями 1980 р.). Подальший розвиток фортифікацій в цій частині замкового мису полягав у ускладненні системи оборони в’їзного вузла на всіх терасах (верхній, середній, нижній). Значні трансформаціі укріплень, надійно зафіксовані іконографічними матеріалами (іл. 3, 4) відбулися в середині ХVІ ст., під час реконструкції замку, проведеної Іобом Претфусом, а також у 1790 р., після спорудження польським архітектором Станіславом Завадським бастіону Північного двору (іл. 7).

Нез’ясованим залишається вигляд та структура укріплень ХІV – сер. ХVІ ст. (до появи 1544 р. другої Пільної брами Іоба Претфуса), а також укріплень, гіпотетично віднесених по перших століть нашої ери. Отже, з’ясуванню підлягає еволюція оборонного вузла впродовж ІІ – ХVІ ст.

Метою реставраційних робіт, що проводяться на ділянці західної частини Північного двору, є показ багатоетапної трансформації укріплень давнього в’їзду до замку.

Концептуальна спрямованість цих робіт затверджена у Перспективній програмі консерваційних і реставраційних робіт по комплексу Старого і Нового замків та замкового мосту (іл. 15, 16).

zvd-15_zps9e768cd0.jpg

Іл. 15. Концепція реставрації Північного двору. Перспектива. Автор О.Пламеницька.

zvd-16_zpsb8e40997.jpg

Іл. 16. Концепція реставрації Північного двору. План Старого замку. Автор О.Пламеницька

В перебігу досліджень східної частини Північного двору, проведених 2007 року, було з’ясовано низку питань, що стосувалися структури та хронології формування укріплень східного в’їзного вузла замку в період ХІV – ХVІ ст. Зокрема було виявлено залишки башти Чорної Старого замку, зруйнованої 1672 р. та з’ясовано, що вона становила споруду, ідентичну за місцерозташуванням та функцією в структурі замкового комплексу до башти Папської. Це дало підстави скоригувати попереднє концептуальне рішення в’їзду та опрацювати проект реставрації та музеєфікації залишків укріплень в межах східної частини Північного двору (іл. 16).

zvd-17_zpsbe8250fc.jpg

17. Проект реставрації та музеєфікації укріплень східної частини Північного двору. Автор О.Пламеницька, 2007 р.

3. Питання, що потребують з’ясування.

Таким чином, в перебігу археологічних досліджень 2008 р. потребують з’ясування:

  • топографія скельних терас замкового мису в межах західної частини Північного двору;
  • наявність залишків первісної Пільної брами в межах західної частини двору;
  • наявність інших укріплень, згадуваних в описах 1494 та 1544 рр;
  • наявність топографічних чи інших залишків дороги, що проходила через І ярус (нині підвал) башти Лянцкоронської.
  • Для візуалізації завдання додаються: зведений план замку з нанесенням втрачених споруд (за архівними даними); план розкопів та траншей (с. 16, 17).

Науковий керівник, автор проекту реставрації

О.Пламеницька

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.
Note: Your post will require moderator approval before it will be visible.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...
Sign in to follow this  

×
×
  • Create New...