Эсень (Есень): замок

[Filin]

Обсуждается этот объект: замок близ села Эсень

Эсень (на Вики его называют Есень) – село у границы с Венгрией, в 5 км от города Чоп:

Где-то здесь находится один из малоизвестных закарпатских замков, судьбой которого интересуются крайне редко, наверное, потому, что от него ничего (или почти ничего) не осталось. Сказывается на уровне популярности объекта и явно ощутимая нехватка информации. Сведений о замке настолько мало, что может даже показаться, будто объекта и нет вовсе, что стоит отнести его к категории легендарных/сказочных форпостов.

Однако на самом деле отдельным закарпатским исследователям известно, где находился замок и более того – там проводились раскопки (во всяком случае именно так я понял словосочетание "археологічні дослідження" из статьи, о которой речь пойдёт ниже)! Впрочем, после этого интерес к замку не поднялся мощной волной, поскольку ни СМИ, ни другие источники информации не стали фонтанировать потоком новых сведений. Вот разве что в статье "До питання про історію замків Закарпаття", напечатанной в сборнике "Карпатика" (2007) упомянули и замок и "археологические исследования":

Цитата

Єсеньське укріплення (біля с.Єсень - Яворово, Ужгородський р-н) було зведене Шімоном, із давньоугорського знатного роду Бокшів, за часів угорського короля Ласло IV (Horvát, Győrgy-Kovács, 2002, old.167). Комплекс захисних споруд зайняв верхівку «Палацового» пагорбу (Kastely - domb, з угор. - палацовий пагорб) у місці злиття Тиси та її притоки Чаронди, на відстані 36 км від Унгвара в південному напрямку і приблизно стільки ж на захід від Мункача. Цілком можливо, що фортеця у такому стратегічному місці могла бути збудована з метою здійснення контролю за навколишньою територією та рівнинним сухопутним проходом між непролазними у часи середньовіччя болотами Сернє - мочару та повноводним руслом р.Тиси. Головна оборонна споруда оточена глибоким ровом та «паланком», спорудженим на валу. Довгий час Єсеньське укріплення було центром земельних володінь родини Бокші, поступово коло нього розрослося поселення Єсень (с. Яворово). Час припинення функціонування фортеці невідомий. Топонім «Палацовий» пагорб і сьогодні побутує в місцевого населення. У вітчизняній історичній літературі відсутня інформація по цій пам’ятці. У 2006 р. на ній археологічні дослідження здійснювала експедиція Закарпатської філії рятівної археологічної служби (Бандровський О.Г., Кобаль Й.В.).

И вот ещё одно беглое упоминание из той же статьи:

Цитата

Наприкінці Х - ХІ ст., в процесі входження Верхнього Потисся до угорського королівства, на території Закарпаття, можливо, споруджувалися сторожові дерев’яні форти: Берегвар, Берег - Дийдо - Тоувар, Берег - Сент - Міклош, Боршовавар, Бронька, Гутівар, Єсеньське та Квасівське укріплення, Мункач, Унгвар, Хуст, Шашвар. Розташовані на важливих річкових і сухопутних торгових артеріях ("соляний шлях", постачання лісоматеріалу), на невеликій відстані один від іншого (від 10 до 40 км), що можливо, дозволяло використовувати вогнево - димові сигнальні системи..., дерев’яні форти утворювали своєрідну вартово-постову сітку.

Данных, конечно, мало, но, тем не менее, есть над чем подумать.

Раскопки

• А были ли раскопки? В статье сообщается об "археологічних дослідженнях", но может никаких раскопок не было? Может так просто походили, посмотрели, поискали подъёмный материал?
• Может кто-то знает, публиковались ли материалы, связанные с этими раскопками?
• В статье сказано, что раскопки проводила "експедиція Закарпатської філії рятівної археологічної служби", значит ли это, что памятник нужно было срочно исследовать, поскольку там планировалось какое-то строительство?
• Странно, что замчище обнаружили, что-то там даже раскапывали, а в итоге на карте, которую прикрепили к статье, отметили объект как "недостоверный памятник". Как это понимать?

Топоним

По данным статьи урочище, где находилось укрепление, известно местным как "Kastély-domb". В статье несколько раз отметили, что в переводе топоним означает "Дворцовый холм", но возникает вопрос – почему "дворцовый"? Даже на слух слово "каштели" отсылает нас ко всяким "кастелам" и "каштелянам", т.е. к замкам, а не к дворцам. В переводе с венгерского слово "kastély" также (если ничего не путаю) означает "замок". И, наконец, общее знакомство с историей объекта даёт нам понять, что здесь скорей всего находилось раннее укрепление (там может и дворца-то как такового не было), а не пышная резиденция, образ которой всплывает в голове при упоминании слова "дворец". Так с чего же словосочетание "Kastély-domb" (фактически Замковый Холм) вдруг превратилось в Дворцовый Холм? Или автор статьи для себя границу между замками и дворцами не проводит?

Локализация

Конечно, хочется понять, где именно находилось укрепление. В статье сказано:

Цитата

Комплекс захисних споруд зайняв верхівку «Палацового» пагорбу… у місці злиття Тиси та її притоки Чаронди, на відстані 36 км від Унгвара в південному напрямку і приблизно стільки ж на захід від Мункача.

Итак, нужно искать холм неподалёку от места слияния Чаронды и Тисы. Вычислить это самое место, как оказалось, не так уж и просто, поскольку Чаронду не очень старательно отмечают на картах. Возможно, подразумевалось это место:

Правда, создаётся ощущение, что это не основное русло реки, а какой-то боковой канал-ответвление:

Источник

Поскольку замок привязан к селу Эсень и к месту слияния, то, очевидно, искать его стоит где-то между двумя упомянутыми точками, к северу от села. Район поиска не такой уж и большой, и карты Google фиксируют в этом районе перепады рельефа:

Живая карта

Потому я и предположил, что замчище находится где-то здесь:

Живая карта

Если замчище действительно находится в указанном районе, то привязка из статьи к Ужгороду и Мукачево не корректна. Там сказано, что замок находится приблизительно на одинаковом расстоянии от Ужгорода и Мукачево – ориентировочно в 36 км. Если в качестве точек отсчёта взять центры этих городов, то получается, что от Ужгорода до заинтересовавшего меня места будет около 24-25 км, а от Мукачево – около 31-33 км. Если же считать, что замчище действительно находится более чем в 30 км. от Ужгорода, то искать его придётся к югу от села Эсень.

Если у кого-то есть другие соображения по теме расположения замка, милости просим высказаться. Также будет хорошо, если кто-нибудь окажется рядом и сможет осмотреться на местности, да с жителями пообщаться.

Эсень на австрийской карте 2-ой половины 18 века

К сожалению, знакомство с картой не особо помогло в поиске замчища – ни в нужном месте, ни в окрестностях села никакое замчище или руины или другой подозрительный объект не зафиксированы. К северу от села показан массив леса (от него, кстати, мало что осталось), через который тянется дорога и ничего другого. Можно предположить, что на момент составления карты замок уже давно перестал существовать, зарос и явно на местности не "читался", потому объект и не был удостоен упоминания на карте:

На данный момент у меня по замку всё. Ждёмс появления новой информации.

[olashin]

"Kastély" - это дворец или загородная усадьба. Замок - "vár". Усадьба с укреплениями - "várkastély".

Кстати, на карте 19 века есть одна любопытная возвышенность на юг от села:

[Filin]

"Kastély" - это дворец или загородная усадьба. Замок - "vár". Усадьба с укреплениями - "várkastély".

А, вот как... получается что-то типа французского шато (château) или немецкого шлёса (schloss).

Но всё же судя по скудным данным источников там был оборонный объект, причём старый. Может к финалу своего функционирования он был перестроен в какой-нибудь полу-усадебный комплекс, но в таком случае тянет предположить, что объект просуществовал достаточно долго, например, до 16 или 17 века, когда появилась мода перестраивать укрепления в дворцы, строить роскошные резиденции и т.д. И чем ближе момент окончательного упадка объекта сдвигается к нашему времени, тем более странным кажется отсутствие внятных данных.

Также не исключён вариант банальной ошибки в народной терминологии, поскольку нередко народная классификация объектов выглядит не совсем адекватно.

Кстати, на карте 19 века есть одна любопытная возвышенность на юг от села:

Местных бы поспрашивать. Может им хорошо известно, о каком холме идёт речь, так и время бы сэкономили )

[olashin]

Ну, да. Часто на одном месте в разные периоды располагались и замки, и дворцы, и деревянные укрепления и прочие строения.

[Alex Bogdanov]

https://poi.uzhgorod.ua/poi/842

[Filin]

Здесь встретились дроно-фото локации:

Цитата

Друзі з мукачівського дрон-аероклубу політали над селом Есень, Ужгородського району. Метою було зняти з висоти пташиного польоту так званий «Kastely Domb» - залишки давнього укріплення. Сміливі дрон-пілоти, ні дати, ні взяти. Нагадаємо, що польоти на цій території суворо заборонені. Шануймо сміливість хлопців, дякуємо за надісланий матеріал.

 

Благодарю Олега Супруненко за наводку на материалы.

[BogdanB]

Є деякі цікаві інформації про замка які я знайшов на угорському сайті. З одних речеї є то що замок не має квадратної форми але підземні тунелі. Oсь що пояснює автор:
Нещодавно почалася реконструкція набережної Тиси в Ешені, паралельно з якою почалися археологічні розкопки в районі Kastély-domb. Розкопки проводив д-р. Йожеф Кобалі, завідувач відділу археології Закарпатського національного музею ІІ. Керує ним викладач Закарпатського угорського коледжу Ференц Ракоці. Ми запитали його про подію.

- Учителю, що вам потрібно знати про нинішні археологічні розкопки в Ессені?

- XIX. століття набережна Тиси була проведена через замкову гору в Ешені. Зараз триває укріплення насипу, засипають землею бік і вершину пагорба, що виходить до Тиси. Тому довелося провести там невеликі рятівні розкопки.

- Що знайшли?

– Ми почали копати зі згаданої внутрішньої сторони. Виявилося, що сам замок не квадратний, як це можна було зробити з форми пагорба. Фундаменти виявлено на глибині 2,5 метри. Цікаво, що він був побудований не з каменю, а з двох видів цегли: товщої і вужчої та тоншої і ширшої. Цілком ймовірно, що цегла була десь місцевого виробництва. На жаль, ми не змогли відкрити значну територію за такий короткий час, але ми знайшли кутову частину будівлі, тому ми змогли визначити, що замок був орієнтований на північ і схід, бл. Його оточували 15-метровий рів і вал.

Знайшли багато горщиків, пічної кахлі, кістки, залізні знаряддя праці та бронзовий предмет. Знахідки ще не розчищені та не проаналізовані, але можу сказати, що матеріал підтверджує джерела: це XVI - XVII ст. залишки замку 19 ст.

Також сенсаційно, що за 100 метрів від замкової гори ми виявили епоху Арпада, XI - XIII. залишки села 18 століття, з чого можна зробити висновок, що село Ешени спочатку було не там, де воно є сьогодні, а навколо замкової гори. Зараз ми починаємо детальні розкопки однієї з хат села. Але ми вже знайшли кераміку та металеві предмети, залізну кірку, залізну руду та залізний наконечник стріли, які принаймні на 400-500 років раніше за замок.

– Коли продовжаться розкопки зовнішньої, недоторканої сторони замкової гори?

– На жаль, не знаю, бо це залежить від фінансів. І зараз ми отримали лише гроші, тому що на пагорб насипали два метри землі, а в таких випадках закон вимагає археологічних розкопок.

– Чи може бути правдою легенда, що із замку вели тунелі, і один з них проходив саме під нинішнім цвинтарем? Це, здається, підтверджується тим фактом, що могильники неодноразово проникали в порожнину, уже викладену цеглою.

– Також я чув від місцевих жителів, що нібито тунель з’єднував замок під Тисою з Тисасентмартоном, а також був тунель до цвинтаря. Я не думаю, що вони існують. Сучасне громадське кладовище в Ешені розташоване на місці монастиря павлів, який був набагато раніше замку, і могильники іноді натрапляють на залишки та підвали цього монастиря.

– Яка найцінніша знахідка, знайдена на сьогодні?

– Кожна знахідка цінна, бо замків такого віку на Підкарпатті досі не розкопували. Зараз, наприклад, за знайденими осколками скла можна зробити висновок про те, який скляний посуд використовувався, знайдено залишки посуду з білої та червоної глини, є якісно розписані посудини. А на одній із пічних кахлів воїн сидить на коні з мечем у руці, можливо, це був герб одного з родів.

- Вчителю, хто вам допомагав у роботі?

– Молоді люди з Ешені, а також багато зацікавлених людей, які приходять і бачать розкопки, однак ми охопимо відкриту частину з міркувань збереження.

Жолт Бадо

Так зване село Ешени на правому березі Тиси пов’язане з легендою про Замкову гору, яка відроджує легендарне походження кількох сіл – Льоня, Шалока, Ешени, Чап, Сюрте, Телек, Ашвані – та відомі родини – Чапі, Бочкаї, Сюртеї, Ешені, Соос, Сердахелі, Кевесді – змішані з реальністю. .

Серед місцевих жителів відома історія, яку в літературі називають генеологічною традицією родини Мік бан, і її поява в XVI - XVII ст. ми маємо датувати його межею століть, і його можна пов’язати з іменем трансільванського князя Іштвана Бочскаї (1557-1616).

Щодо пагорба Кастелі, вклиненого в обидва боки набережної Тиси на кордоні Ешені, як одного з місць розташування варіантів Монда та передбачуваного стародавнього гнізда родів-засновників села, ми повинні вірити легенді про такою мірою, що це стосується не сім’ї Мік Бан, а родини Бакса, одна з гілок якої фактично придбала власність у селах регіону.

Письмові джерела датують силу Ессени XVI ст. вперше згадується в 60-х роках століття у зв'язку з замковими війнами, що точилися в північно-східній частині Угорщини. У 1676 році в одному з юридичних документів Національного архіву (Будапешт) згадуються «замкові будинки» в Ешені. У 1884 році в рукописах Національної бібліотеки Сечені було зазначено, що пагорб виходить з рівнини правильним прямокутником, оточений 15-метровими валами, а між селом і Замковою горою видно сліди двох озер, кожен прибл. 25 метрів в діаметрі. Замок датується XVII ст. наприкінці століття він, можливо, став жертвою чуми.

https://karpataljalap.net/2006/09/08/szenzacios-leletek-toltesepitesnel