Укрепления городов Закарпатья

[Filin]

Составляя список укреплений Закарпатья, столкнулся с одним парадоксом – мне не попалось ни одного письменного или иконографического свидетельства того, что хоть один из закарпатских городов имел собственные укрепления (если не брать в расчёт Вилок, с которым ещё не всё ясно).

Да, некоторые города и городки формально могли считаться защищёнными, поскольку рядом находился какой-нибудь замок, в других случаях роль мини-цитадели мог играть приспособленный к обороне костёл, но неужели у городов не было собственных укреплений? Галиция, Подолье, Волынь и далее на восток – везде можно отыскать большие и маленькие поселения, находящиеся под защитой собственных фортификаций, а не только замков и оборонных храмов, однако в Закарпатье этот тип укреплений, похоже, либо не представлен вовсе, либо представлен слабо. И это при том, что в Закарпатье очень много старых поселений, которые активно развивались уже во 2-о половины 13 века.

Нам не так уж и мало известно о замках в Мукачево, Ужгороде, Хусте, но неужели эти города не имели собственных укреплений? И неужели без укреплений могли обходиться, например, центры комитатов? Логично предположить, что такие города как Берегово, Виноградов, Королёво должны были защищаться от частых набегов татар (не говоря уж о других врагах), но мне пока не попались сведения о том, что они были защищены.

Может кто-то что-то сможет сказать по теме укреплений городов и городков Закарпатья?

[Andron]

Досліджуючи карту Ужгорода 1763 року авторства А. Крея (A. Krey), наштовхнувся на дві цікаві стінки на межі міста, позначені номером 39. Із допомогою німецькомовного друга змогли перекласти цей пункт на англійську мову, а вже з неї на українську: "Це всі зруйновані [незрозуміло від якихось бойових дій чи від недогляду] мури міста, які в старі часи були з'єднані з фортецею.".

На мапі під номером 39 позначені 2 відрізки стіни, на фото 1 виділені чорним. Є ще 3 сегменти, які ніяк не позначені, але виглядають так, ніби вони також є залишками мурів (синім). На панорамі міста зі південної сторони також видно цей мур (фото 2).

Тема, як на мене, дуже цікава. Хотілося б детальніше дослідити це питання. На жаль, поки що це єдине джерело, де я зустрічав подібну інформацію.

[BogdanB]

є ще залишки стін біля річки на південь від Фізичний факультет УжНУ. Але я не думаю, що вони оригінальні. 

[BogdanB]

Мені цікаво що означають цифри з 15 по 20 на панорамі Ужгорода?

[Andron]

Із фотографії Грецької церкви до побудови Василіанського монастиря можна зрозуміти, шо церква стоїть на досить різкому підвищенні і напевно (погано видно) по правій стороні має якусь підпірну стінку, яка обросла зеленню. Оскільки цю церкву збудували в 1785-87 роках, а мапа вище походить із 1763 року, можна припустити шо могли бути використані ті ж самі стінки, але в якості підпірних.

Думаю, шо при побудові монастиря точно відбувалися якісь маніпуляції із тією стіною (зараз вона однозначно виглядає вищою, ніж на цій старій фотогрфії), але не виключено, що сьогоднішня конструкція має за базу старішу.

Частина муру, що знаходиться на північній частині замкової гори, стоїть і досі. Також є враження, що основне її завдання - підтримувати грунт.

[Andron]

В 25.08.2023 в 03:51, BogdanB сказав:

Мені цікаво що означають цифри з 15 по 20 на панорамі Ужгорода?

15: Жупанат (Комітатський дім);

16: Школа (Єзуїтська школа, яка стояла перед Кафедральним собором);

17: Цегольнянська церква;

18: Каплиця на Кальварії;

19: Римокатолицький костел (Міська парафіяльна церква);

20: Курія (напевно аналог міської ради).