Jump to content
Замки и Крепости Украины - Форум

Владислав Юзеф Гнат Серватовський / Władysław Józef Ignacy Serwatowski h. Jastrzębiec (1874 -1841)


Recommended Posts

Ім'я: Владислав Юзеф Гнат Серватовський / Władysław Józef Ignacy Serwatowski h. Jastrzębiec

Народився: 4 липня 1873 в Буцневі.

Помер: близько 1941 в Радянському Союзі.

Власник: Буцнева, Серединок, Настасова (тернопільський повіт), Золотників (підгаєцький повіт). До маєтку в Золотниках належали чотири садиби: Сокільники, Соколів, Хатки і Панталиха. Останній власник палацу в Буцневі.

Правник, депутат, землевласник, радник Торгово-промислової палати у Львові, член Секції Вирощування Коней у Львові в Краківському Землеробському (від 1913) Товаристві, засновник оркестру в Буцневі.Нагороджений Офіцерським Хрестом Polonia Restituta.

Син Теодора Альфреда Серватовського і Генрики Стефанії з Skarbkw-Kruszewskich гербу Абданк. Охрещений в костелі в Настасові. Одружений з Wandą Marią ks. Puzynianką з Козельська гербу Oginiec в Gwoźdzcu 15 жовтня 1904. Після шлюбу Ванда і Владислав поселилися в Озерянах, у садибі, розташованій між залізничною станцією і, так званою, імператорською дорогою. Мали п'ятеро дітей.

Закінчив середню школу oo. Єзуїтів в Карлсбургу біля Відня, атестат зрілості отримав в Tereziaskiej Академії у Відні в 1891. У 1889/90 відбув військову службу в 2 австрійському полку уланів в Тарнові, потім в 1895 році закінчив офіцерську школу у Львові. Правничі навчання розпочав у Львові і закінчив у Відні. Потім 2 роки вивчав (до 1898) право в Hochschule fur Bodenkultur у Відні.

Від 1898 господарював в маєтку Rajtarowice (самбірський повіт), що належав стрийкові Мацею Зенону Серватовському. Розвинув тут виробництво ковдр і домотканих полотен, які знаходили широкий збут в Галичині. В той час належав до Krajowego Związku Przemysłu, Towarzystwa Kółek Rolniczych, Towarzystwa Parcelacyjnego, Związku Stowarzyszeń Zarobkowych i Gospodarczych, був також членом Відділу Меліораційного Банку у Львові. Співпрацював з Tadeuszem Cieńskim, Stanisławem Głąbińskim і Aleksandrem Skarbkiem. У 1900 поселився на Поділлі де перейняв від батька маєтки Озеряни [Jezierzany] і Грегорув [Hrehorów] (бучацький повіт).

У 1906 купив від Siemieskich-Lewickich за придане дружини - Золотниківський ключ (підгаєцький повіт) - 3000 га ріллі і 350 га лісу. Вибудував два лікеро-горілчані заводи в Озерянах і в Золотниках на прилеглих фільварках. Частину землі парцелював а половиною землі покрив банківські зобов'язання. У 1911 був обраний від імені галицьких консерваторів депутатом до австрійського Парламенту в окрузі Вишньовчик-Підгайці [Wiśniowczyk-Podhajce].

Перед початком І СВ каденція парламенту була подовжена до 1918 року. У 1914 Владислав Серватовський взяв участь в утворенні Головного Національного Комітету. Разом з початком європейської війни був призваний 1 серпня 1914 року до армії; до половини 1918 служив в 2 полку австрійських уланів, підвищений з підпоручика до ротмістра. Був комендантом в Вегржех [Węgrzech], а потім в Добромилю [Dobromil] біля Хирова [Chyrow].

З плином часу щораз більш спостерігав небезпеку німецького лідерства у блоці центральних держав. 15 вересня 1918 взяв участь в засіданні у Відні, під час якого створено Ліквідаційну Польсько-Австрійську Комісію. Ця ухвала співпала з приїздом до Варшави Станіслава Глабінського [stanisław Głąbiński] і зайняттям через нього посади міністра закордонних справ в уряді Юзефа Свезінського [ Józef Świeżyński]. З уповноваження Глабінського Владислав Серватовський повинен був провадити перемовини від імені Польщі з представниками Австрії. З створенням Польської Ліквідаційної Комісії (28 жовтня 1918.)Владислав Серватовський працював в ній аж до формального передачі повноважень уряду в Варшаві 27 березня 1919. Після відходу австрійців з Львова 1 листопада 1918 Владислав Серватовський був обраний до Komitetu Zastępczego, а під час захисту Львова від выйськ ЗУНР служив в Громадянській Міліції.

У самостійній Польщі перейшов до резерву 14 Полку Язловецьких Уланів. Поселився в квартирі на вул. Ujejskiego 8 b, у будівлі, побудованій фірмою Сосновського і Захаревича. На підставі декрету про вибори до Сейму, Владислав Серватовський був обраний до Законодавчого Сейму (від 10 лютого 1919) як депутат з територій, обійнятих війною, з 60 виборчого округу, від Національного Народного Об'єднання.

У Законодавчому Сеймі належав до Klubu Pracy Konstytucyjnej а також до чотирьох Сеймових комісій. Як депутат і член Галицького Господарського Товариства виступив в Сеймі з пропозицією про надання Східній Галичині спеціальних кредитів на відбудову воєнних руйнацій. Пропозиція була прийнята. Разом із закінченням каденції Законодавчого Сейму(2 серпня 1919) Владислав Серватовський закінчив політичну діяльність і зайнявся відбудовою знищеного майна. Нагороджений Офіцерським Хрестом Polonia Restituta Маршалом Юзефом Пілсудським 23 листопада 1920 у Львові під час бенкету в будівлі Львівського Воєводства. По смерті батька в 1918 успадкував Буцнів, Серединки і Настасів а також Berehy Górne і Nasiczne.

У 1923 - 1939 роках особисто керував всім своїм майном. Після воєнних руйнацій відбудував три лікеро-горілчані заводи в Озерянах, Буцневі і Золотниках. Відбудував також млини в Настасові і Золотниках. Ресурси на відбудову, яка до 1939 була закінчена отримував з парцеляції майна. Найважливішими співпрацівниками Владислава Серватовського з сфері управління майном були: Franciszek Kunaszowski, Alfred Bilińskii який адміністрував в Золотниках і Franciszek Hankus в Берегах.

У своїх маєтках Владислав Серватовський вирощував коней повторюючи, що: "найбільше щастя на світі на кінському лежить хребті", худобу і свиней, обробляв пшеницю, олійні та промислові культури а також експлуатував лікеро-горілчані заводи і млини. У Озерянах існувала до 1929/30 року фабрика фосфорного добрив Фосфор. Початковий дефіцит кінського сили замінювали моторизовані плуги марки Stock, Fredzo і Lanz . Ввів сівозміну, що привело до прекрасних результатів у сезоні 1931 року.

Добрі господарські прогнози по 1936 спричинили, що Владислав Серватовський був співзасновником Зернового Синдикату у Львові а також ініціатором, разом з Szczęsnym Cieńskim, Syndykatu Kolonizacyjnego Peruwiańskiego, який отримав від уряду Республіки Перу концесію на 1 млн. га біля річки Урубамба. До виїзду перших колоністів не дійшло.

Після вступу Червоної Армії до Східної Галичини в 1939році Владислав Серватовський був заарештований НКВС у його сімейному будинку у Львові по вул. Ujejskiego 8b, уночі 11 квітня 1940, після чого про нього відсутня будь яка інформація.

Link to comment
Share on other sites

  • 3 months later...

Вопрос: А есть ещё потомки Серватовских в Польше? Интересная тема по моёй родословной. Возможно потерянная ветвь.

Link to comment
Share on other sites

  • 6 years later...
On 24.10.2011 at 12:14 PM, Guest SDM said:

Вопрос: А есть ещё потомки Серватовских в Польше? Интересная тема по моёй родословной. Возможно потерянная ветвь.

Да есть, они приежали в Буцнев в 2012-ом, если не ошибаюсь.

Link to comment
Share on other sites

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.
Note: Your post will require moderator approval before it will be visible.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...
×
×
  • Create New...