Чортків (Чортков): забудова призамкової території

[Orian]

Обговорюється цей об'єкт: Чортківський замок

Ось таку новобудову побачив 2 тижні тому прямо під замковими стінами:

Його ж наче збиралися реставрувати та мабуть бабло знову пермогло і добро і зло(((

[Filin]

Однако!

Как-то раз, в конце февраля 2011, в блоге у tolik_fort обсуждали этот участок. Тогда был повод для радости - в кадрах рядом с замковой стеной был виден дом-сарай, который вроде бы должны были снести, чтобы очистить буферную зону памятника:

Дело правильное и нужное. А теперь получается, что сарай снесли только для того, чтобы на его месте появился более оновательный домишко, которому, всё же, там не место. Подумалось, может и расчистки буферной зоны тогда не было, а вместо этого были, например, работы владельца участка земли по подготовке к новому строительству? Вообще, конечно, интересно было бы узнать статус этого домика - то ли самострой, то ли законная стройка на участке частных владений. Версию о том, что заповедник "Замки Тернопілля" на такое строительство мог дать добро, брать в расчёт не хочется.

[Orian]

Думаю (проте це лише припущення) що земля там просто банально приватизована і заповідник нічого не може зробити.

[Filin]

Вот такое было обрамление у Чортковского замка (25 апреля 2011):

Источник

[Filin]

Такая вот шлакоблочная бородавка растёт у древних стен:

Ещё одна "изюминка" буферной зоны - сортир у стен одной из башен:

Автор фото: Дмитрий Полюхович

[Filin]

Источник

[Askold]

Позитивна новина:

Цитата

До 500-річчя Чорткова міська рада прагне відновити Чортківський замок

10.12.2020 15:24

Олена Мудра

 

У Чорткові, що на Тернопільщині, до 500-річчя міста планують відреставрувати старовинний замок, перетворивши його на туристичний “магніт” області.

Як повідомляє пресслужба Чортківської міськради, про це йшлося під час робочої поїздки до міста заступниці голови комітету ВРУ з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенії Кравчук щодо початку підготовки до 500-ліття міста у 2022 році, передає Укрінформ.

“Роботи у старовинному Чортківському замку надзвичайно багато. Безумовно, потрібно проводити детальні розкопки всієї території замку, адже, за різними джерелами, тут є чимало цікавих речей. Також важливо було би відновити дві вежі та дах над палацом. Окрім того, замок має бути наповнений життям. Тут можна зробити мистецьку галерею для виставок робіт художників, музейні експозиції, які стосуються історії самого замку, туристичне арт-кафе, сувенірні магазини та чимало цікавого. Сподіваємось, що все задумане реалізується”, – зауважив директор заповідника “Замки Тернопілля” Анатолій Маціпура.

 

Відновлювати Чортківський замок і робити його туристично привабливим керівництво міста разом із народною депутаткою Євгенією Кравчук планують у межах урядової програми “Велика реставрація”.

Як зауважили в міськраді, суть “Великої реставрації” полягає не тільки в тому, що треба зберегти об’єкти культури й історичної спадщини, а й у тому, щоб зробити їх самодостатніми – щоб вони могли заробляти кошти. Бо більшість цих об’єктів –туристичні атракції, які притягуватимуть людей з різних куточків країни.

“Урядова програма “Велика реставрація” має декілька умов. Перша – надається перевага об’єктам, які мають національне значення та перебувають в аварійному стані. Друга – потрібне співфінансування від громади. Третя – найкраще підходять об’єкти, які мають туристичний потенціал, зручне транспортне сполучення тощо. Чортків повинен стати серцем області”, – розповіла під час зустрічі Кравчук.

У свою чергу міський голова Чорткова Володимир Шматько запевнив, що із бюджету громади буде співфінансування на реставрацію замку.

Загалом до 500-річчя Чорткова міська рада прагне реалізувати чимало проєктів: реконструкція центральної площі міста та площі Ринок, годинникової вежі, замку, фасадів історичних будівель у центрі міста тощо.

Фото: @chortkiv.city.council

[Askold]

Володимир Добрянський
 

SOS!!! УВАГА!!! ЗНИЩУЄТЬСЯ ПАМ’ЯТКА НАЦІОНАЛЬНОГО ЗНАЧЕННЯ ЧОРТКІВСЬКИЙ ЗАМОК!!! SOS!!!
ЗВЕРНЕННЯ
УКРАЇНЦІ!!! Звертається до Вас ДОБРЯНСЬКИЙ Володимир Казимирович – людина, для якого дослідження і вивчення старожитностей минулого рідної землі є честю, справою та сенсом усього життя. Звертається людина, що за національною ознакою не є українець, а походить із роду польської шляхти гербу Сас, але є більш свідомим українцем й патріотом рідної землі на відміну тих українських злодюг-волоцюг любителів наживи, для яких змістом життя є насолода піаритися, урвати ласий шмат, украсти та насолодити себе достатком і багатством. Мовчати не хочу, не збираюся, не буду - нехай це коштуватиме мого життя.
Відкритим текстом звертаюся в Національне Антикорупційне Бюро, Службу безпеки України, Міністерство внутрішніх справ та Генеральну Прокуратуру України негайно й оперативно провести розслідування корупції та запобігти роздеребанюванню державних коштів.
Звертаюся в Інститут археології Національної Академії Наук України, щоб негайного й оперативного задіяти і скерувати свої наукові кадри з метою запобігання руйнації пам’ятки національного значення - Чортківський замок. Там, на повну потужність почали проводити несанкціоновані самовільні розкопки із застосуванням важкої техніки. 
Звертаюся до очільника Міністерства культури та інформаційної політика України і вимагаю пояснення: чому і на яких підставах це відомство стає причетним до знищення пам’ятки національного значення.
Звертаюся до прем’єр-міністра України Дениса Шмиголя.
Звертаюся до гаранта Конституції нашої держави, Президента України Володимира Зеленського.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року, № 1214 «Про затвердження Порядку відбору проектів робіт з реставрації, консервації, ремонту на пам’ятках культурної спадщини, які будуть реалізовані в рамках програми «Велике будівництво», Чортківський замок XVII ст., що розміщений у місті Чорткові Тернопільської області - потрапляє в цей проект. Поштовхом до його «великої реставрації» стало відзначення 500-літнього ювілею (у 2022 р.) надання Чорткову німецького права. 
Зазвичай, у таких випадках штучно створюється нагода, аби певні кола ділків створили видимість масштабних робіт, приурочених різним ювілеям і датам. У цій ситуації фігурує Генеральний директор Національного заповідника «Замки Тернопілля» Анатолій Маціпура зі Збаража, у підпорядкуванні якого десять років знаходиться Чортківський замок. За цей час тут не проводилося жодних наукових архітектурно-будівельних та археологічних досліджень чи обстежень. 
Під виглядом розчистки території та будівель замку від сміття, без жодного археологічного нагляду, весь час проводилися самовільні розкопки. 
Зазначаю, що згідно п. 4, ст. 1, Розділу I Закону України «Про археологічну спадщину», тут повинні були здійснюватися археологічні розкопки, які спрямовані на пошук і вивчення археологічних залишків на території об’єкта, які здійснюються шляхом систематичного обстеження земної поверхні. Далі, згідно п. 2, ст. 14, Розділу III вище зазначеного Закону, дослідження здійснює лише археолог, який одержав кваліфікаційний документ на дозвіл проведення відповідних робіт.
Насторожують дивні речі: Генеральним директором НЗ «Замки Тернопілля» на посаду завідуючого відділом Чортківського замку призначений за фахом дорожній майстер Володимир Грицик, який до історії та старожитностей жодного відношення не має. Зате має гарний хист до грабунку раритетів. Наприклад на робочій нараді підсумків 2018 року, Гендиректор А. Маціпура продемонстровував В. Грицику фотографію проданого ним золотого медальйона. Ця раритетна річ очевидно належала одному із власників замку – Потоцькому. Вона входила у склад скарбу срібних монет, знайденого під час несанкціонованих земляних робіт у замку, ініційованих вказівкою А. Маціпури. За вчинений злочин продажу скарбу з метою наживи А. Маціпура ніяк не відреагував: не провів ні службового розслідування та не подав матеріали у правоохоронні органи.
До речі, колись завідувач Чортківського замку В. Грицик мені пропонував займатися у замку чорною археологією. 
Цікаві деталі: в 2017 році обвалилася частина стіни у районі південно-східного прясла замку біля трикутної башти, вона досі не відновлена. Поряд існують кілька локальних зон, які можуть спричинити обвал оборонного обводового муру замку. 
Нині існує реальна нагода урвати ласий шмат. За один рік до 500-літнього ювілею надання Чорткову німецького права, створюється видимість «реставрації» замку.
 Виникає запитання: якщо за десять років цього не робилося, то яким чином можна здійснити «велику реставрацію» замку за 1 рік? Насправді це буде не реставрація, а звичайна бутафорія та руйнація. Тому А. Маціпура, у притаманному стилі його «службової  відповідності» звик тільки до диктаторських методів керівництва, давши одноосібну вказівку до нових, уже масштабних самовільних земляних робіт у замку, навіть застосовуючи важку техніку.
 Під час проведення цьогорічних земляних робіт археолог відсутній. Лише такий фахівець повинен проводити розкопки й вести нагляд під час зачистки території. При цім зазначаю, що дії Генерального директора НЗ «Замки Тернопілля» А. Маціпури можуть підлягати під санкції ч. 2, 3, 5 статті 298 Кримінального Кодексу України «Незаконне проведення пошукових робіт на об’єкті археологічної спадщини, знищення, руйнування або пошкодження об’єктів культурної спадщини».
Звертаючись до службовців пам’яткоохоронних служб Тернопільської облдержадміністрації та обласної ради із запитанням, які проводяться роботи у замку під керівництвом А. Маціпури – вони нічого не знають. Їм лише відомо, що якийсь архітектор із Кам’янця-Подільського за півтора-два місяці «розробив» архітектурний план «відновлення» і «реставрації» замку. 
Виникає запитання: як можна розробити такий проект у надто короткий термін без передпроектних досліджень, у яких детально проводяться обміри конструкцій, їх стан збереження, вивчається стан збереження фундаментів, підземних і наземних споруд та археологічних досліджень, яких взагалі не велося? Тільки на підставі зазначених досліджень, можна розробляти проект реставрації і формувати кошторис! На розробку такого проекта, часу піде близько року і більше.  За короткий термін 2-3 місяця, можливо здійснити лише ескіз. Ось вам реалії сьогоднішнього творіння: за десять років нічого не робилося – в одну мить сотворилося. Стосовно самовільних розкопок на території Чортківського замку, то обласне керівництво взагалі нічого не знає. 
До втілення проекту «велика реставрація» Чортківського замку А. Маціпура заручився підтримкою народних депутатів Євгенії Кравчук та Володимира Гевко. Вони, народні обранці нічого не знають й не орієнтуються у реальних справах, лише повелися на оманливу аферу А. Маціпури. 
До речі: особисто у Месенджер на Фейсбуці, звернувся до цих обранців від народу із запитанням про їхнє ставлення щодо невідповідності дій А. Маціпури спрямованих на реставрацію, пам’яткоохоронну і дослідницьку роботу у Чортківському замку, але відповіді не отримав. 
Останнім часом починає поширюватися медіапіар: залучається телебачення, преса, соцмережі. 
Тому не хочу й не бажаю стояти осторонь і споглядати на такі дійства. У цій ситуації зовсім не зрозуміла позиція Міністерства культури. Маю велику надію і сподівання як на правоохоронні органи, так і на фахових спеціалістів Інституту археології НАН України, адже охорона та збереження старожитностей і пам’яток історико-культурної спадщини є пріоритетною системою державної безпеки. Нація тільки тоді чогось вартує, коли свято шанує і береже свої давні традиції, історію та старожитності!
04.06.2021 р.                                            Володимир ДОБРЯНСЬКИЙ
ПОСИЛАННЯ ТА ІЛЮСТРАЦІЇ.
«Шанхайські ідилії» Чорткова та замку (про бездіяльність міських владців)
У Чортківській районній газеті «Голос народу» від 17 березня ц. р. була опублікована стаття «Шанхай під Чортківським замком», у якій авторка торкнулася болючої теми: хаотична забудова під стінами середньовічної фортифікаційної споруди.
Для довідки.
Чортківський замок збудований на початку XVII століття власником міста Станіславом Гольським. Це фортифікаційна споруда так званого бастіонного типу, що з ‘явився у XVI столітті в зв ‘язку з розвитком рівня не лише військового мистецтва, а й з подальшим удосконаленням артилерії, яка відігравала вирішальну роль у ході війни. Тоді виникла необхідність докорінно змінювати мистецтво зведення фортифікацій. Оборонні споруди не обов ‘язково зводилися на домінуючих висотах: переважно це були низинні або заболочені місцевості, рівнинні плато або схили ярів і гір. Оборонні стіни почали зводити не надто високі, проте набагато товстіші.
Поки що не доведений факт того, що на місці дерев’яного — збудовано кам’яний замок. Це можуть підтвердити або спростувати виключно археологічні дослідження, що, на жаль, не проводилися на території замку.
Слід закцентувати, Чортків вперше згадується в 1522 році. Проте дерев’яний замок міг бути збудований у XIV столітті, тобто — за 200 років до офіційної, першої писемної, згадки про місто. Тут, вважаю, грубої помилки допустилися польські автори, серед них — Ю.Опацький, котрий у своїх краєзнавчих розвідках не надто опирався на архівні документи. В свою чергу й колишній директор Чортківського краєзнавчого музею Я.Чорпіта багато чого неперевіреного запозичив. Та й у всесвітній павутині Інтернету інформація про Чортків і замок — недостовірна.
Сьогодні «шанхайська» парадигма настільки поглинута нікчемними хаотичними забудовами, що стає страшно й сумно дивитися на колись прекрасне пізньосередньовічне містечко, яке носить назву Чортків.
Чортків, у силу свого географічного розташування, лежав на стику торгових шляхів, що з’єднували північ із півднем, захід зі сходом. Тому тут відбувся симбіоз різних культур і народів. Ця культурна спадщина позначилася на архітектурі міста. В архітектурному розвитку й окрасі велику роль відіграли шляхетські роди Гольських, Потоцьких, Садовських. Навіть лихоліття війн не зруйнувало архітектурної привабливості; Чортків, як той міфічний Фенікс, знову відроджувався, відбудовувався, ставав кращим.
Лише глобалізація теперішнього часу поступово руйнує центральну історичну архітектуру Чорткова. Це явище, безумовно, спричинене нашим безкультур’ям, невіглаством і «шанхайським» мисленням. Для товстосумів існує єдина мрія — жадоба збагачення, а для пересічного громадянина — засіб вижити. Об’єднуючою лінією обох категорій населення є вбогість душі та повна деградація на тлі сьогодення. Цей показник, як на мене, яскраво відображає місцева влада, яка не дбає про те, щоби Чортків був туристичною Меккою південного регіону Тернопільщини. Впевнений, з нашого міста можна було би створити музей під відкритим небом, завдяки цьому розвивався би малий і середній бізнес, а це — чимале поповнення місцевого бюджету.
Плачевна ситуація стосовно Чортківського замку. Це по суті одна з небагатьох фортифікаційних споруд на Тернопіллі, що залишилася до сьогодні практично вцілілою (звісно ж, із різними перебудовами та добудовами впродовж XVII — XIX століть). Але куди там… Місцева влада віддала цінну історичну споруду в користування Національного заповідника «Замки Тернопілля», дирекція якого знаходиться в м. Збараж. Власне у Збаражі керівництво розвиває туристичну інфраструктуру; займається дослідженням лише свого регіону (не дивлячись на економічні негаразди сьогодення, успішно та з шиком проводить усякого роду конференції і т. п.), проте не спромоглося підготувати хоча би кілька археологів-кастологів, які займалися б дослідженням усіх замків нашого краю.
Вважаю, на Західному Поділлі могла би існувати аналогічна структура — історико-архітектурний заповідник «Чортківський замок». Але місцева влада, як та зозуля, підкинула власне дитинча-замок у чуже господарство, позбавившись клопотів. І такий стан речей є продовженням відлуння безгосподарності. А результат очевидний — рухнула стіна в ділянці південно-східного прясла (це велика загроза для тих людей, які з-за певних обставин облаштували під стінами замку свої обійстя); на черзі (за кілька років) — рухне й наступна, що знаходиться поряд, у районі трикутної стіни, яка впирається в гору Вигнанську. Поступово, під дією водно-ерозійних процесів, тепер обвалюється бійниця. Це руйнування призведе до того, що критична маса навантаження вертикальної стіни не витримає того навалу, який поступово розширюється, і — впаде. Не дбають владарі про збереження замку… А про людей, які там проживають? Невже немає жодної альтернативи?!
І знову керівництво Національного заповідника «Замки Тернопілля» складатиме різні акти, писатиме заявки, щоби вижебрати нову порцію коштів, що підуть невідомо куди, проте аж ніяк не на реставрацію Чортківського замку (в більшості випадків саме так і трапляється, на жаль)…
Існує таємнича завіса того, що твориться на самій території замку. Люди без належних освіти, фаху та знань начебто розчищають підвали і створюють умови реставрації замку. При цьому виникає запитання: куди ж діваються предмети і речі, знайдені при такій розчистці? Адже все, що років 100-150 вважалося буденними речами, ба навіть — звичайним сміттям, тепер — антикваріат.
Якби існував окремий історико-архітектурний заповідник, то можна було б організувати колектив однодумців-дослідників, які займалися б вивченням та дослідженням замку, втілювали б у життя програму музеєфікації, реставрації з метою розвитку туристичної сфери. А так, результат — нульовий через байдужість влади. В хаосі — хто якнайшвидше і якнайбільше наживеться — знищується наша наука, культура, всі цінності надбання української нації; а про безпечність тамтешніх мешканців годі й говорити. У такому хаотичному вирі, на жаль, ми йдемо в нікуди. Нація, котра власноруч руйнує своє історичне минуле, приречує себе на самознищення. І теперішній «шанхайський» Чортків із замком не є винятком. Прикро, та за 26 років незалежності не було жодного «мера», котрий подбав би про збереження історико-архітектурної спадщини сивочолого міста. Окрім піару нічого більше й не споглядається, на жаль…
Володимир ДОБРЯНСЬКИЙ,
археолог

https://www.facebook.com/profile.php?id=100003504337161

 

https://www.youtube.com/watch?v=6BGZrDch7so Доля Чортківського замку. Що далі?

https://www.youtube.com/watch?v=nXNjgDxV1hM – Т1 Новини (Телеканал Тернопіль 1)

https://www.youtube.com/watch?v=IOhbEZcpFIg Телеканал TV-4

https://tsn.ua/.../novini-ukrayini-u-ternopilskiy-oblasti... ТСН