Jump to content
Замки и Крепости Украины - Форум
Sign in to follow this  
Filin

Каменец-Подольский: Возрождение садов де Витте

Recommended Posts

Неожиданно поступила приятная новость!

Газета «Подолянин», №28 (1195) от 12 июля 2013:
vitte-1.jpg


Газета «Ключ», №28 (76) от 12 июля 2013:
vitte-2.jpg

Итого получается, что около 85 000 грн. будет выделено для возрождения былого (и ныне не существующего) облика одного из уголков каньона. Поскольку речь идёт не о восстановлении усадьбы де Витте, которая там была, а скорее о возрождении небольшого садово-паркового комплекса, то всё может получиться. И если всё получится, то хотя б один участок каньона-рва будет облагорожен по всем правилам.

Поскольку ни одна из газет не удосужилась дать хоть какую-то справку по месту, о котором идет речь, то я кратко уточню.

Цитата
Садиба Вітте. У 1771 р. Юзеф де Вітте, син знаменитого коменданта кам'янецької фортеці, який і сам пізніше (у 1786-1789 рр.) був комендантом, за 715 польських злотих купив у Катерини Гжибовської ділянку в долині Смотрича. Тут молодий Вітте на березі річки побудував літній палац, улаштував сад і винокурню. Сад було чітко сплановано, його алеї тягнулися вздовж обох берегів, з'єднаних містком. Посеред Смотрича на мілині стояла альтанка, до якої добиралися на човнах.

Юзеф де Вітте мав славу скупої людини. І все ж 7 (19) травня 1801 р. колишній комендант фортеці зробив широкий жест — подарував свою садибу загальною вартістю 8311 руб. 25 коп. Подільському приказу громадської опіки для влаштування тут лікарні. Саме від цієї дати веде відлік своєї історії наша міська лікарня — "Ленінська", як досі кажуть. А чому б не "Віттовська"? Спочатку лікарня була дуже малою та бідною. Мала 30 дерев'яних нефарбованих ліжок, опалювалася дровами та соломою, освітлювалася свічками та конопляним маслом. В її штаті були один лікар, цирульник і наглядач. Лікування було платним. Але, найголовніше, початок було покладено. У 1872 р. лікарня перебралася на Новий план у спеціально вбудоване приміщення. А за місцевістю на березі Смотрича надовго закріпилася назва — сади Вітте. У другій половині XIX ст. це було улюблене місце відпочинку кам'янчан — тут відбувалися гуляння, грав оркестр.

Источник: «Вулицями Кам'янця-Подільского», Олег Будзей, Львів, 2005 (157)

Так вот, упомянутые сады де Витте находились в юго-восточной части каньона.

Вот они на фрагменте карты 1773 года:
vitte-1773.jpg
План предоставлен Ольгой Пламеницкой.

На фрагменте историко-архитектурного опорного плана 1986 года:
vitte-1986.jpg
Автор плана: Ольга Пламеницкая.

На фрагменте историко-архитектурного опорного плана 2010 года (объект №243):
vitte-iaop.jpg
План разработан Научно-проектным и информационно-консультационным центром «Донжон» (2010 год).
Автор плана: Ольга Пламеницкая.

Место на спутниковом снимке от Yandex:
vitte-yandex-map.jpg
Живая карта

Пытливый читатель мог заметить, что данные всех планов, приведённых выше, несколько не совпадают, что заметно по смещению участка садов. Этот нюанс в ближайшее время необходимо будет уточнить. Но, так или иначе, район преображения более-менее очерчен (возле старой и уже не действующей дамбы).


Сады садами, а как же усадьба?

О раскопках и тому подобных исследованиях участка пока никто не говорит, а между тем «Сады де Витте» - это не только садово-парковая зона. Где-то здесь, на участке, покоятся остатки усадьбы Юзефа де Витте. Интересно, предполагает ли проект исследование этого объекта или всё сведётся к возрождению садов без предварительного исследования? Судя по тому, что работы по подготовке платформы для сада планируют начать уже через несколько месяцев (осенью), а археологов, похоже, звать не собираются, то, похоже, сработать планируют по простой схеме. Жаль, если всё так и есть.


Сады, усадьба, а как же церковь?

Где-то здесь, рядом с садами, находилась старинная средневековая церковь, которая существовала как минимум со 2-ой половины 17 века. Объект малоизвестный, его никогда не пытались раскопать, в его истории тьма тьмущая белых пятен.

Вот краткая справка о церкви (она и её участок, кстати, обозначены на историко-архитектурных опорных планах 1986 и 2010 годов):

Цитата
Завершуючи огляд православних церков, що перед турецькою окупацією знаходились у каньйоні, належить згадати церкву Різдва Христового, розміщену в південній його частині, на правому березі Смотрича. Вона також занотована у звіті Т. Коробейникова 1593 р. [Сецинский 1895 а, с. 117]. О.Прусевич, посилаючись на архівні дані, датує церкву 1452 р. [Prusiewicz 1912, з. 57; Zb. Ргzеz., s. 24]. Судячи з зображення на мідьориті Ц. Томашевича, церква мала високу дзвіницю з цибулястим верхом, прибудовану до хрещатого в плані (можливо, триконхового) храму без бані, з високо розміщеними вікнами нави. За планами міста 1746-1749 р. і 1773 р., церква проіснувала майже до кінця XVIII ст. без суттєвих змін. Щоправда, Є. Сіцінський наводить дані, за якими, згідно з описом візити 1739 р., вона була дерев'яною трибаневою, а в 1758 р. - однобаневою, без бічних глав, і дуже старою [Сецинский 1895 а, с. 130-131]. У 1795 р. її вже не існувало. За даними Є. Сіцінського, у 1912 р., під час копання ровів під фундамент електричної станції, в землі знаходили багато поховань, що свідчило про існування при церкві православного цвинтаря.

Источник: «Сакральна архітектура Кам'янця на Поділлі», Ольга Пламеницька, Кам'янець-Подільский, 2005 (180-181)

Иллюстрация по теме - церковь на фрагменте плана Киприана Томашевича:
vitte-tomash.jpg
План предоставлен Ольгой Пламеницкой.

Обращу ваше внимание на один нюанс – Ольга Пламеницкая предположила, что (в теории) церковь могла быть и трёхконхового типа (как Троицкая, Предтеченская или Петропавловская церкви в Каменце), а это фактически означает, что она могла быть каменной. Итого получается, что наши знания о храме настолько скудны, что мы даже не можем с уверенностью сказать, был ли он в 17 веке деревянным или каменным. Раскопки могли бы много чего нам поведать, но будут ли храм раскапывать?

Работа обещают начать уже осенью… Ждёмс, осталось не так уж и долго. А пока в каньоне как-то так

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites

Все пізнається в порівнянні. У 2006 р. НІАЗ розробив "Перспективну програму збереження і раціонального використання природно-рекреаційних ресурсів Смотрицького каньйону в межах м.Кам'янця-Подільського". До розроблення програми його змусила ситуація, адже у 2006 р. НІАЗ в черговий раз звітував про черговий етап підготовки номінації каньйону до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (номінація розпочалася у 1994 р., але саме після 2006 р. припинена НІАЗом).

post-1-0-33665800-1373787375_thumb.jpg post-1-0-79226300-1373787375_thumb.jpg

Привертаєж увагу п. 22 - "Відновлення пам'ятки садово-паркового мистецтва "Сади Яна де Вітте". Вартість реалізації лише цього одного пункту - 1 мільйон грн.

А загальна вартість зазначених у програмі робіт по каньйону - 82 мільйони.

Хто ж рахував правильніше? І що можна зробити за 85 тисяч гривень, якщо, наприклад, за розроблення проекту консерваційного даху на башту Нову Західну Старого замку львівський інститут Укрзахідпроектреставрація взяв 60 тисяч, а за самий дах (відомої всім якості) місцева фірма "Гермес-С" - 300 тисяч?

Складається враження, що йдеться про різні держави. У сьогоднішній державі за ці кошти навряд чи щось буде зроблено.

  • Like 2

Share this post


Link to post
Share on other sites

Возможно под возрождением садов де Витте сейчас подразумевают просто формирование небольшого сада на том месте. Т.е. ни о каком возрождении именно де Виттовских садов речь не идёт, как и об исследованиях территории и прочих сложных процессах. Очистят участок от кустов, поверх сделают засыпку, которая послужит основой для будущего сада. Вот и всё. Никакой археологии, никаких исследований, никаких поисков фундаментов строений, существовавших на том месте.

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites

Предлагаю вашему вниманию фрагменты дипломного проекта, в рамках которого как раз рассматривался участок садов де Витте.

Когда: 2012 год

Где: Национальная академия изобразительных искусств и архитектуры (архитектурный факультет)

Автор: Марина Вербовская

Руководитель: И. Шпара

Научный консультант: Ольга Пламеницкая

Генплан:
vitte-genplan.jpg

Общий вид комплекса с запада:
vitte-a.jpg

Сравнение планов и реконструкция планировки участка:
vitte-sravnenie.jpg

Обратите внимание, что сад де Витте – это не участок, засаженный деревьями. Сад был партерным, т.е. состоял, в основном, из газонов, цветников, клумб и т.д.

Даже если участок вообще не будет исследоваться, даже если не будет попыток восстановить на участке строения старой усадьбы, то всё равно в итоге одно только восстановление партерного парка на такой большой площади обойдётся в кругленькую сумму, т.е. в 86 691 грн. вложиться не получится. Что же планируют сделать за эти деньги авторы проекта, представители заповедника и городские власти?

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites

Участок перед началом работ

Покажу несколько фото, чтобы стало понятно, какой именно уголок каньона собираюся превратить в сад.

Парочка общих видов со стороны плато Старого города. Ориентировочный районе выделил рамкой:

post-1-0-37363500-1374922300_thumb.jpg post-1-0-70948800-1374922300_thumb.jpg


Тут дикие заросли, мини-лес... здесь хотят устроить сад:

post-1-0-44377100-1374922301_thumb.jpg post-1-0-08446000-1374922301_thumb.jpg


Дамба-плотина. В советский период с её помощью перекрывали русло реки, в результате чего в каньоне образовывалось небольшое озеро, на котором катались на лодках, плавали и т.д. Сейчас сооружение не функционирует:

post-1-0-78787300-1374922301_thumb.jpg

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites

"Подолянин", №31 (1198), 2 августа 2013:

post-1-0-16392500-1375451511_thumb.jpg

Отметил следующее:

  • Наконец-то решили уточнить для читателей, где эти самые сады находятся. Только уточнили странно, написав, что они "слева от Новоплановского моста". А то, что от моста до садов чуть ли не километр – это так, мелочь, главное, что всё равно слева. Я уж не говорю о том, что в зависимости от того, в какую сторону идёшь по мосту, лево и право меняются местами.
     
  • Интересно, границы территории будут определены исходя из тех границ, в которых когда-то находились сады или же границы будут определены по какой-то иной схеме?
     
  • В сентябре начнут вырубать джунгли на участке, так что через месяц-другой вид, который показал чуть выше (на фото) изменится.
     
  • В Каменце слова "инвестор" и "кафе" настораживают, когда речь идёт о возрождения того или иного уголка Старого города. Практика показывает, что даже при нормальном инвесторе под руководством "специалистов" заповедника на участке может появиться какой-нибудь очередной уродец-новодел, который будут выдавать за восстановленный памятник архитектуры.
     
  • Проект до сих пор не засветили. Но ведь он существует, и его, насколько я понял, не прячут, ведь как иначе можно было выиграть грант? Так почему бы его не показать? Мне, например, интересно, что это будут за сады с каким-то кафе и насколько они будут похожи на садово-парковый комплекс конца 18 – начала 19 века?
  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites

У проекта появилось официальное представительство вконтакте

Официальный постер:

RizekD9Swjc.jpg

По непонятным для меня причинам сады позиционируются как объект 19 века, хотя появились они в 18 веке. С чего бы такое пренебрежительное отношение к истории участка?

Парочка фрагментов планов, опубликованных в группе:

1861 год:
QnIbqzNSU64.jpg

1872 год:
1872.jpg

Официальный текст-обращение:

Цитата
Шукаємо волонтерів та небайдужих людей (які могли б допомогти матеріально або фізично, а також висловити свої ідеї щодо розвитку) до долі Кам'янець-Подільського Смотрицького каньйону, його чистоти й розвитку. На даному етапі відбуватиметься розчистка території, де у 19 столітті знаходились сади ДЕ-ВІТЕ (розміщення садів показано на зображенні під текстом). Якщо виникло бажання допогти або є якась ексклюзивна інформація про сади ДЕ-ВІТЕ, звертайтеся за телефоном: +38 067 384 55 72 (Наталія) http://vk.com/devite_kp

А тепер детальніше про проект:

За підсумками конкурсу з підтримки екологічних проектів в рамках грантової програми «ЗА ЖИТТЯ У ЧИСТОМУ ДОВКІЛЛІ» Всеукраїнського благодійного фонду «КРОНА» і групи компаній «НІКО» серед 152 конкурсних проектів оголошено 9 переможців, один з яких – "Впровадження системи екологічного використання та охорони довкілля в межах територіальної громади міста Кам’янця-Подільського на прикладі Смотрицького каньйону”. За умовами конкурсу його учасниками могли бути лише громадські організації, благодійні фонди, їх мережі та асоціації, соціальні та навчальні заклади. Тому, з ініціативи міського голови Кам’янець-Подільської міської ради Михайла Сімашкевича недержавна громадська організація «Товариство Подільських природодослідників та природолюбів», спільно з виконавчим комітетом міської ради підготували та подали для розгляду даний проект який отримав успіх.

Результатом перемоги стало те, що на впровадження проекту очистки та облаштування Смотрицького каньйону із Всеукраїнського благодійного фонду "Крона” виділено кошти. За умовами гранту, міської рада виступає партнером даного проекту що здійснюватиме співфінансування з міського бюджету, також і враховано власний внесок громадської організації. В межах проекту передбачається відродити територію садів де-Віте, для чого необхідно провести очистку території Смотрицького каньйону від будівельних залишків хімічних складів, стихійних сміттєзвалищ, створити зони відпочинку з облаштованими місцями, а також провести еколого-освітні заходи.

Взяти участь в проекті спонукало те, що сьогодні актуальним є питання облаштування і використання території Смотрицького каньйону зі збереженням його як природоохоронного об’єкта. Наразі на території каньйону є залишки земельних ділянок від хімічних складів колишніх промислових підприємств, які зайняли місце унікальних історичних партерних садів де-Віте XIX століття. Також в межах каньйону відпочивають жителі та гості міста, які спричиняють засмічення та влаштовують вогнища. Окрім того, частина каньйону захаращена самосівом акації та американського клена. Щоб вирішити всі ці проблеми, необхідно кошти, яких у міському бюджеті, на жаль, немає. Не допомагає і держава. Тому, ми вирішили взяти участь в грантовій програмі, щоб отримати кошти для виконання пунктів, зазначених в нашому проекті”.

Перемога в грантовому конкурсі показала, що насправді можна залучити до Кам’янця-Подільського кошти, необхідні для розвитку певної галузі, головне – не боятись, брати участь у найрізноманітніших проектах, які можуть дати позитивні результати. До того ж, реалізація даного проекту може стати поштовхом для подальшої очистки всього каньйону в межах міста від стихійних сміттєзвалищ, самосівів кущів та дерев, будівельних залишків та ін.., з метою створення привабливості Смотрицького каньйону для майбутніх інвесторів.

Share this post


Link to post
Share on other sites

Сады на плане 1861 года (цветной вариант фрагмента плана показан выше):
1861.jpg

Сады на плане 1884 года:
1884.jpg

К сожалению, сгибы карты пришлись как раз на территорию усадьбы. Но можно различить и занятные детали. Например, известно, что сейчас вдоль усадьбы проходит ул. Русская (вул. Руська), а тогда этот отрезок улицы по вполне понятным причинам назывался "Витовским переулком".

Процитирую ещё один отрывок из вышеупомянутой книги Олега Будзея "Вулицями Кам'янця-Подільского" (153-154):

Цитата
А якщо говорити про вулицю Руську, то вона не завжди була такою довгою, чи, точніше кажучи, такою єдиною, а складалася колись із чотирьох послідовних вулиць — Руської, Віттовської, Преображенської та Набережної. Причому Руська простягалася тоді всього лиш від Руської брами до казарм фортеці (чи Віттових казарм). А далі — від Віттових казарм, спроектованих Яном де Вітте, до садів Вітте, влаштованих його сином Йозефом — пролягала, звісно, Віттовська вулиця. За нею до Нового (Новопланівського) мосту, де колись внизу стояла церква Преображення Святого Спаса, йшла Преображенська вулиця (цю назву міська дума надала 15(27) лютого 1900 р., а 1902 р. затвердило Міністерство внутрішніх справ Росії). Завершувала цей прирічковий вуличний парад вулиця Набережна — від Новопланівського мосту до Польської брами.

У радянський час старі назви стали усувати з міської мапи: так, Преображенська вулиця стала вулицею Робітфаку, а Віттовська — Комсомольською; Набережна та Руська вулиці, які мали ідеологічно нейтральніші назви, спочатку встояли. Але після війни всі чотири вулиці об'єднали в єдину Комсомольську вулицю. Коли 1989 р. надумали вулицям Старого міста повернути давні назви, то первісна пропозиція була така: розбити Комсомольську вулицю на три вулиці та назвати їх Руська, Віттовська, Набережна. Але в підсумку 11 вересня 1990 р. президія міськради вирішила не цяцькатися з цурпалками, а повністю Комсомольську вулицю перейменувати на Руську.

P.S. В более полноценном виде планы, показанные выше, можно рассмотреть здесь

Share this post


Link to post
Share on other sites

Заросший участок будущих "садов" обещали начать чистить в сентябре/осенью. Поскольку в последнее время, ни в прессе, ни на форумах, ни на страничке официальной (?) группы проекта вконтакте я не встречал новостей о том, что участок менял свой внешний вид, то думал, что там ничего и не происходило. Но, как оказалось, заросли там всё же вырубали, правда, я не знаю, когда были проведены работы.

Такое "внимание" к проекту в Каменце меня удивляет, ведь иной раз тут совершенно проходное событие опишут в деталях все газеты + местные инет-ресурсы, не говоря уж о "сарафанном радио" на форумах, а тут сады возрождаются (причём инициаторы проекта хотят к этому делу подключить инвесторов и волонтёров), а информации если не ноль, то очень мало (это на случай, если какую-то новость где-то там я пропустил).

Так вот, лес рубили (сравните с фото, опубликованными в 5-м сообщении данной темы). Вид со стороны плато "острова" Старого города (стрелочкой показан участок "зачистки"):
gorod-sad-0.jpg

Вырубка, очевидно, очерчивает контуры будущего сада.

Тот же ракурс, чуть крупнее:
gorod-sad-1.jpg

Теперь с дороги видна плотина, которую ранее скрывал мелкий лес:
gorod-sad-4.jpg

Парочка видов со стороны плотины:
gorod-sad-3.jpg gorod-sad-2.jpg

Рельеф на участке, конечно, марсианский - с массой провалов, холмиков и прочих бугров/впадин. Теперь, я так понимаю, участок будут выравнивать. Ну и остатки самосева ещё предстоит уничтожить.

Share this post


Link to post
Share on other sites

Каменецкая газета "Ключ", №43 (91) от 25 октября 2013 года, осчастливила нас заметкой о расчистке участка садов:

sadi.jpg

Первая мысль – хм, знакомая картиночка (смотрим сообщение №4). Только куда делся логотип и почему не указан ни источник информации, ни авторы работы? Впрочем, бог с ним, с логотипом, но авторы работы, как можно было о них "забыть"?

Или вот ещё… я пишу на форуме "Обратите внимание, что сад де Витте – это не участок, засаженный деревьями. Сад был партерным, т.е. состоял, в основном, из газонов, цветников, клумб и т.д.", в газете пишут: "Та варто зауважити, що сади де-Вітте – це не ділянка, засаджена деревами. Вони були партерними, тобто складалися переважно за газонів, квітників та клумб".

Но самое интересное заключается в том, что на самом деле картинка не имеет вообще никакого отношения к тому, что сейчас происходит в каньоне. Те, кто принялся "возрождать" сады, насколько я понял, никакого проекта пока не имею. В августе они ещё только занимались сбором информации (или собирались его начать), да и только для того, чтобы состряпать проект, на основе которого можно будет возродить сады по состоянию на 19-й век. Это, в целом, типичная для Каменца ситуация – здесь боятся лезть глубоко в прошлое, т.к. поблизости просто нет специалистов, способных на нормальном уровне реализовать действительно стоящие проекты реставрации, потому они берут период, по которому сохранилось максимум материалов (чаще всего это 19-й век) и ближе к этому периоду что-то мастерят. Но и в этом случае у них чаще всего ничего толкового не выходит, поскольку домики 19 века их не особенно устраивают (кстати, в их основе часто сохранялись фрагменты более старых построек), потому они стартуют с 19 века, а в итоге приходят к какому-то убожеству, которое вообще нельзя идентифицировать и глядя на которое просто хочется проехаться по нему на карьерном самосвале.

Это я всё к тому, что украсив новость изображением проекта, разработанным при участии Ольги Пламеницкой (имя-которой-боятся-называть), автор статьи явно перегнул палку, поскольку тот проект, который уже сейчас меняет ландшафт долины реки, на самом деле никакой проектной документацией не подкреплён. Во всяком случае, группа проекта вконтакте уже давно в коме (никаких обновлений там нет), никто никакие проекты в Сети не публиковал, никто даже не утруждается информировать людей о том, как идут работы, так что они чистят территорию под что-то, что ещё непонятно как будет выглядеть. И придавать этой мутной деятельности вид тщательно спланированной программы, подкрепляя мысль красивой картинкой, – это всё равно, что выдавать желаемое за действительное.

А вообще, глядя на проекты по типу "Сквер Магдебургское права" (а это, как-никак, центр Старого города), я не особо сомневаюсь в том, что на дне каньона не получится воссоздать никаких садов де Витте. Да, может в итоге какие-то там сады будут, но вряд ли Ян де Витте, увидев их, захлопал бы в ладоши от умиления. Скорей всего это будет (в лучшем случае) какая-то фантазия на тему, не имеющая никакого отношения к творчеству выдающегося архитектора, не говоря уж о техническом исполнении.

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites

6-05-2014

Робота по відтворенню садів де-вітте продовжується

Як уже раніше повідомлялось, Кам’янець-Подільський отримав грант на "Впровадження системи екологічного використання та охорони довкілля в межах територіальної громади міста Кам’янця-Подільського на прикладі Смотрицького каньйону” у сумі 68 тис. 391 грн.

З настанням весни та гарних погодних умов, ініціативною групою по впровадженню цього проекту минулого тижня організовано та проведено прибирання території колишніх садів де - Вітте від зрізаних дерев та самосіву.

У заході взяли участь Людмила Любінська – керівник проекту та студенти природничого факультету К-ПНУ імені І. Огієнка під її керівництвом, працівники Управління з питань НС та ЦЗН міської ради, Департаменту житлової політики доріг та інфраструктури міської ради, Департаменту архітектури та містобудування міської ради, студенти групи М-211 коледжу ПДАТУ під керівництвом куратора Миколи Атаманчука та НІАЗ «Кам’янець». Також виконано роботу по нанесенню даної території на карту в натурі та розроблено карти колишніх садів де - Вітте.

На разі роботи по впровадженню проекту тривають та їх завершення планується найближчим часом.

Джерело

Share this post


Link to post
Share on other sites

Сады де Витте сейчас выглядят так:

sadi-01.jpg sadi-02.jpg

sadi-03.jpg sadi-04.jpg
Автор фото: spqr1

И вот ещё материал по теме - статья из "Мігістрат Руський", №5 (сентябрь-декабрь) за 2013 год:

Цитата
Відтворення історичного об'екту ландшафтної архітектури Садів де Вітте в каньйоні р. Смотрич

Як свідчать історико-архівні джерела, кам'янецьким комендантом Юзефом де Вітте в другій половині 18ст. був побудований палац, оточений парком-садом. Звідси й походить назва «Сади Вітте», яка зберігалася і в 19 ст., хоча вони вже були власністю міста. Автор проекту, за яким був створений палацово-парковий ансамбль, невідомий, хоча ми можемо припустити авторство архітектора Яна де Вітте, батька Юзефа де Вітте. Місце для спорудження палацу і влаштування саду було обрано дуже вдало, оскільки сама природа створила в долині р. Смотрич унікальний ландшафт.

У науково-проектній документації «Історико-архітектурний опорний план, межі і режими використання зон охорони та історичних ареалів м.Кам'янця-Подільського», затвердженій наказом Міністерства культури України від 21.10.2011 року № 912/0/16-11, каньйон р.Смотрич віднесено до 3-го історичного ареалу 16-20 ст. Там же, на Опорному плані в кварталі XXIV визначено втрачений комплекс палацу та парку Юзефа де Вітте площею 1,2 га. Смотрицький каньйон є геологічною пам'яткою природи загальнодержавного значення (охор. №150/576 згідно постанови Ради Міністрів УРСР №139 від 21.03.1984 року).

Для забезпечення збереження каньйону, в тому числі території садів де Вітте, рішенням сесії міської ради від 15.04.2013 року №109 затверджено «Перспективну програму збереження і раціонального використання природно-рекреаційних ресурсів Смотрицького каньйону в межах м.Кам'янця-Подільського на 2007-2015 р.р.». Кам'янець-Подільська громадська організація «Товариство Подільських природодослідників та природолюбів» очолювана Л.Г.Любінською у липні цього року стала переможцем гранту «За життя у чистому довкіллі», метою якого є впровадження системи екологічного використання та охорони довкілля на прикладі Смотрицького каньйону шляхом створення організованої зони відпочинку населення через відтворення садів де Вітте.

На її замовлення заповідником проведено наукові дослідження і підготовлені пропозиції регенерації даної територій як рекреаційної зони для мешканців міста.

У результаті проведених історико-бібліографічних досліджень за основу взято два плани міста 1773 та 1780 років та запропоновано відновити сади де Вітте, як архітектурно-парковий ансамбль регулярного типу, що відповідає історичному періоду його створення - кінця 18 ст. Завдяки фантазії автора проекту та періоду створення палацово-парковий ансамбль був закладений за принципом французького регулярного саду, який характеризується наявністю партерів правильних геометричних форм із влаштованим симетричним малюнком. Як свідчать графічні матеріали, палац мав складну конфігурацію в плані, знаходився біля самої річки і був оточений садом, розташованим по обидва її береги.

Сад і палац був задуманий й виконаний як єдиний садово-архітектурний комплекс, де були влаштовані затишні алеї,партер складений із 8-ми елементів, розділених піщаними доріжками. Інший партер складався із 6-ти основних елементів, імовірно квіткових, композиційно об'єднаних з стриженими кущами. На кінець 18 ст. сад часткою змінив свою структуру і набув характеру пейзажного парку з підпірними мурами, новими груповими насадженнями дерев та кущів і новозбудованими будівлями.

У 19 ст. частина садів була пристосована під міській бульвар, пізніше залишки палацу і садів прийшли в занепад, через що культурний ландшафт каньйону поніс помітні втрати.

На сьогодні зона рекреації у Старому місті знаходиться у тісному візуально-композиційному зв'язку з відпочинковою зоною лісопарку. Тому існуючу архітектурно-інженерну споруду - шлюзи водної станції, збудовані у 1957 році, можна використати як пішохідний зв'язок між міським парком та садами де Вітте.

Для точної локалізації місця розміщеня палацу та перед роботами по відтворенню історичних композицій необхідно провести археологічні розкопки. Враховуючи, що на відтворюваній ділянці Садів де Вітте до 18ст. знаходилась церква та на повороті русла річки два млини, дослідження слід провести і з виявлення їх фундаментів.

В проекті пропонується відтворити павільйон у формі плану палацу, який слугував би для проведення різних мистецьких заходів: концертів у літній час, виставок, симпозіумів. На протилежному березі річки, під скелею каньйону пропонується відновити грот та облаппувати лавки для відпочинку і місця для прогулянок.

До фундаментів палацу запроектовано широку алею що є головною композиційною віссю вздовж якої по боках планується посадити низькорослі породи дерев.

По обидва боки від алеї відтворюється два партери. Північний включає в себе 10 елементів. Бічна алея утворює компактну об'ємно просторову композицію, виконану зі стрижених грабів висотою до Зм таким чином, що утворюється арковий коридор. Далі коридор переходить у 5 вузьких радіально розміщених алей. По кошуру кожен елемент партеру обсаджений низьким боскетом із стриженого самшиту або граба. Фоном партеру слугує газон та трояндовий квітник.Центр квіткового килима-партера пропонується оздобити скульптурою.

Південний партер складається з 8 елементів із радіальним розташуванням прогулянкових доріжок. Як у північній частині, так і в південній кожен елемент трав'яного партеру пропонується обсадиш боскетом з композицією із дерев різних порід Формування образу ансамблю буде здійснюватися впродовж десятків років до створення виразної композиції. При закладці парку будуть використані породи дерев, що перераховуються у документі ґрунту 1800 року, який зберігається у Державному архіві Хмельницької області: верби, липи, берести, ялини, осики, вишні, черешні, яблуні, груші; кушів бузку, ліщини, лози, аґрусу, троянд та ін. Для підкреслення гармонії, урочистості й бездоганності регулярного парку та огляд садів з видових точок будуть влаштувані світлодіодні світильники. Головною метою відновлення садів Вітте є не тільки створення рекреаційної зони міста, але й відтворення «культурного ландшафту» каньйону р. Смотрич як етап для підготовки включення його до Списку світової культурної спадщини ЮНЕСКО. У результаті впорядкування даної території буде розширено туристичний маршрут по каньйону, залучено інвесторів до розширення інфраструктури по обслуговуванню туристів в Старому місті.

Свіщщька Л.І.

Завідувач відділу наукової та

культурно-освіптьої діяльності

Статья была снабжена парочкой иллюстраций.

Участок садов на плане Каменца 1780 г.
sadi-05.jpg

Фрагмент проекта:
sadi-06.jpg

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.
Note: Your post will require moderator approval before it will be visible.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...
Sign in to follow this  

×
×
  • Create New...