Jump to content
Замки и Крепости Украины - Форум

Кременец: к вопросу появления первых каменных укреплений замка


Filin

Recommended Posts

Обсуждается этот объект: Кременецкий замок


Тема самого раннего этапа формирования укреплений в Кременце вызывает немало споров. Нет единого мнения по вопросу, когда именно на Замковой горе появились первые укрепления. Но ещё более интригующим является вопрос - когда появились первые каменные фортификации? Одни исследователи считают, что первые каменные укрепления были построены не позднее 2-ой половины 13 века, т.е. уже после того, как по древнерусским землям прошли орды Батыя. Другие уверены, что кременецкий форпост мог похвастаться каменными укреплениями ещё в 12 – 1-ой половине 13 веках.

Дело за "малым" - дать возможность поработать на замчище археологам, которые бы помогли уточнить датировку комплекса. И они неплохо поработали, причём давным-давно, в 1973 – 1974 годах, когда на Замковой горе обосновалась экспедиция под руководством Евгении Пламеницкой. Что же известно о материалах этих довольно масштабных раскопок? Оказывается, известно не очень много. Хотя правильней будет сказать так - большинство людей об этих раскопках не знают вообще ничего. А ведь тогда на Замковой горе была сделана сенсационная находка – каменные укрепления, которые датировали *барабанная дробь* 9 веком!

Как так получилось, что огромный пласт новой информации о замке так и не был полноценно введён в научный оборот?

Владимир Собчук в статье «Кременецький замок» бегло о раскопках на замчище пишет следующее:

Цитата
Археологічні дослідження на території замку започаткував повітовий стряпчий Володимир Сивицький який улітку 1844 р. за дорученням київського генерал-губернатора Д. Бібікова обстежив тут криницю й розкопав підвали у башті, що нависає над містом, але від його робіт до нас дійшов лише короткий рапорт . Матеріали археологічних розкопок, які 1946, а потім, здається, 1949 рр. проводив на території замку краєзнавець Михайло Островський, розпорошилися у фондах Кременецького краєзнавчого музею і практично випали з наукового обігу. Результати досліджень Євгенії Пламеницької, започаткованих 1972 р., значно ширших за обсягом і проведених на професійному рівні, не опрацьовані й неопубліковані. Три роки тому речові матеріали передані Кременецько-Почаївському державному історико-архітектурному заповіднику, але без польової документації, яка, імовірно, втрачена.

Ценность уцелевших находок велика (общее количество находок исчислялось многими тысячами!), но ключевая и особенно важная информация находилась в полевых дневниках Евгении Пламеницкой, а они, как вы уже знаете, считаются утраченными. Иногда приходилось слышать мнение, что эти дневники попали в руки её дочери Ольги Пламеницкой, однако это не так. К сожалению, спасти дневники от забвения Ольге Пламеницкой в своё время не удалось, и неизвестно, где они находятся сейчас. Хочется верить, что их не уничтожили, что они не сгинули на какой-нибудь свалке, потому что становится невероятно обидно при мысли, что такой уникальный пласт знаний мог просто исчезнуть. Историю совершенно нелепой ситуации, в которой оказались наработки Евгении Пламеницкой по Кременцу, надеюсь, чуть позже опишет Ольга Пламеницкая. Благо, она согласилась рассказать, как это было, и, надеюсь, в скором времени здесь на форуме мы эту историю узнаем. Кстати, стоит отметить, что материалы, переданные заповеднику, попали туда благодаря стараниям Ольги Пламеницкой.

Ольга Пламеницкая поделилась с нами уникальными фотографиями 1974 года, сделанными во время раскопок, а также своей малоизвестной статьёй по теме ранних каменных укреплений Кременецкого замка. Скажем ей за это спасибо!

Итак, фотофиксация.

Раскопки в восточной части замка:

kremenec-f-6.jpg kremenec-f-5.jpg

Раскопки старой надвратной башни (Башта Черлена):

kremenec-f-11.jpg kremenec-f-3.jpg kremenec-f-10.jpg

Но самое интересное, конечно же, это раскопки той самой архаической стены с небольшой башенкой, которые были датированы 9 веком. Вот так выглядело начало раскопок в северной части замчища:

kremenec-f-4.jpg

А это уже показалась древняя стена с небольшой трёхстенной (открытой с тыла) башенкой:

kremenec-f-1.jpg kremenec-f-7.jpg

kremenec-f-2.jpg kremenec-f-9.jpg


И в качестве десерта статья «До питання про розвиток мурованих фортифікацій Західної України в IX-XIII ст.»:

kremenec-s-1.jpg kremenec-s-2.jpg kremenec-s-3.jpg kremenec-s-4.jpg kremenec-s-5.jpg kremenec-s-6.jpg kremenec-s-7.jpg kremenec-s-8.jpg kremenec-s-9.jpg kremenec-s-10.jpg kremenec-s-11.jpg


И отдельно План Кременецкого замка:

kremenec-s-12.jpg

Как следует из данных статьи, основной массив стен, которые очерчивают территорию замка, начали возводить во 2-ой половине 13 века. Таким образом, к более раннему этапу относится только странная архаическая стена с башенкой. И тут, как по мне, возникает новая загадка – как такая стена могла появиться в 9 веке? Шла бы речь о 12 – 13 веках, то информация у меня лично легче бы усваивалась, но здесь 9 век, невероятно ранний период, как для такой находки. Особенно интригует мысль, что 9-м веком могли осторожно отметили верхнюю планку, как бы сказав, что стена появилась не позднее 9 века, но было ли установлено, что укрепление появилось именно в 9 веке, а не ранее? Например, в Жванце и в Каменце-Подольском были обнаружены похожие трёхстенные башни, возведение которых Евгения Пламеницкая была склонна относить к 2 – 3 векам н.э. и связывать появление этих укреплений с деятельностью римских военных инженеров. Конечно, в такое сложно поверить, но в моих глазах эта версия кажется практически такой же неожиданной, как и версия о том, что в 9 веке славяне строили каменные стены с башенными выступами...

Надеюсь, что со временем информация по датировке каменных стен будет уточнена, либо за счёт обнаружения всех материалов раскопок 1973 - 1974 годов, либо за счёт материалов, полученных во время новых раскопок, если таковые будут проведены.

  • Like 1
Link to comment
Share on other sites

  • 2 weeks later...

Цікаво чим мотивують таку ранню дату 9ст? Чи робився якийсь спектральний аналіз зразків розчину чи щось інше?

І взагалі, як в археології визначають давність будівль.

Доречі ота перемичка, або внутрішнє кільце оборони досить нагадує стиль в фортеці АкКерман у Білгород-Дністровську

Link to comment
Share on other sites

Цікаво чим мотивують таку ранню дату 9ст? Чи робився якийсь спектральний аналіз зразків розчину чи щось інше?

Пока этот вопрос останется без чёткого ответа. Как раз о деталях информации нет. Возможно датировали объект на основании находок, которых, как мне сообщили, было очень много. Мог быть такой вариант - в культурном слое, сформировавшемся над стеной (т.е. уже после того, как стена перестала функционировать) находят артефакты, которые уверенно можно датировать 9 веком. При этом выясняют, что это именно естественным образом сформировавшийся слой 9 века. Отсюда делается вывод, что стена появилась не позднее 9 века. Это как простой пример, хотя на самом деле в расчёт могли брать намного больше параметров.

Проводили ли анализ раствора, я не знаю, но знаю, что Евгения Пламеницкая растворам уделяла особое внимание и, например, в Каменце постоянно их собирала и анализировала.

Доречі ота перемичка, або внутрішнє кільце оборони досить нагадує стиль в фортеці АкКерман у Білгород-Дністровську

Если вы о стене, перерезающей мыс, то ведь это стандартный приём для многих архаических укреплений. Мыс с большинства сторон имеет хорошую естественную защиту и остаётся только перегородить шею стеной или валом.

Link to comment
Share on other sites

  • 2 months later...
Цитата

Л.Крощенко

Визначення часу побудови мурованого замку в Кременці

Кременецький замок відомий не тільки історичним багатим минулим, а й як унікальна пам'ятка оборонного зодчества України. Його мальовничі руїни й досі справляють враження могутності й неприступності.

За останні сто років з історії Кременецького замку склалася досить значна література. Однак даремно ми будемо шукати тут конкретної відповіді на питання про час його заснування й будівництва з каменю замкових укріплень. З огляду на те, що дата побудови мурованого замку коливається в межах XIII-XVI ст., це питання, по суті, досі відкрите. Точніша відповідь дозволила б чіткіше уявити історію і особливості розвитку оборонної архітектури України в середні віки. Одним з надійних засобів пошуку такої відповіді повинен стати ретельніший, ніж це було раніше, аналіз текстів документів і відомих історичних фактів.

Вперше Кременецький замок згадується у XIII ст. 1226 р. він витримав облогу військ угорського королевича Андрія [1]. Згодом, 1240 р., під його стінами зазнав невдачі хан Батий [2], а 1255 р. - баскак Куремса [3]. Лише 1261 р. Бурундай змусив волинських князів зруйнувати укріплення своїх міст, зокрема й Кременця [4]. У текстах літописів не вказується, якими саме - кам'яними чи дерев'яними - були оборонні споруди Кременецького замку XIII ст. Але, безумовно, вони мали бути досить міцними, адже витримали підряд три облоги чисельних і сильних ворогів. Однак це не свідчить, що на той час Кременецький замок був мурованим. Відомий дослідник оборонної архітектури середньовіччя П.Раппопорт твердить, що в умовах тогочасної тактики облоги і штурму муровані укріплення практично не мали суттєвих переваг перед дерев'яними [5]. Тому вирішальним фактором обороноздатності фортець ставало розташування оборонного комплексу. Щодо цього Кременецький замок, збудований на високій скелястій горі, був майже неприступним.

За скупими свідченнями літописців, вірно тлумачачи окремі терміни, вживані в текстах, і факти, можна точніше відповісти на питання щодо матеріалу замкових укріплень XIII ст. Переказуючи історію зруйнування волинських замків руськими князями на вимогу татар, автор Іпатіївського літопису писав: «...рече Бурунда Василькове: «оже ести мои мирци розмечити же городи сви все». Лев розмета Данилов, Истожеск, оттоле же послав Львов розмета, а Василько послав Кременец розмета и Луческ» [6]. З наведеного уривку з'ясовується, що слово «розмета» тут означає руйнування «городов», точніше, знищення сертифікаційних споруд міст і замків, що становили для татар певну загрозу. Однак літописець не уточнює, про які саме будівлі (муровані чи дерев'яні) в даному разі йдеться. Відомо, що в XIII ст. укріплення Львова [7] і Луцька [8], зруйновані одночасно з Кременцем, були дерев'яними. Оскільки літописець не поділає згадані міста («городи») на окремі групи, можна припустити, що фортифікаційні споруди інших - Данилова, Істожеська та Кременця - також були дерев'яними.

Цей висновок підтверджується ще одним важливим прикладом з Іпатіївського літопису. Той самий Бурундай звелів князю Васильку зруйнувати укріплення столиці Волині - Володимира: «Василько розмечи город» [9]. Певно Бурундай установив дуже стислі строки виконання свого наказу, бо «...князь же Василько нача думать собе про город, зане немощно бысть розметати в борзе...» [10]. Тоді він «...повеле зажечи (город), и тако через ночь изгоре весь» [11]. Василько спалив лише дерев'яні оборонні споруди міста, бо далі літописець зазначає: «Завтра же приєха Бурунда в Володимер и виде своими глазами город изгоревши весь; и нача обедати у Василька на дворе и пити... и ляже у Пятидна" [12] (село біля Володимира-Волинського. - Л.К.). Але заходи, що їх вчинив Василько до зруйнування укріплень Володимира, здалися Бурундаю недостатніми. Наступного дня він послав до Василька Баримура. «...Баримур же приехав ко князю и рче: «Василько! Прислал мя Бурундай, велел ми город раскопати»... И нача раскопывати город...» [13]. Отже, літописець, вживаючи різні терміни, чітко визначає матеріал знищених укріплень. У першому випадку Йдеться про дерев'яні стіни й башти, у другому - про зриття земляних валів. З цього випливає, що термін «розмета», ужитий тут, означає знищення, розбирання по колоді дерев'яних споруд, у нашому випадку - оборонних стін і башт Кременецького замку.

Іноді висловлюється думка, що зруйнований під тиском Бурундая Кременецький замок був відновлений наприкінці XIII ст. [14]. Деякі автори навіть визначають час побудови його мурованих укріплень - між 1290 і 1340 рр. [15]. Зауважимо, що ці твердження на мають ніяких документальних обґрунтувань і не базуються на натурних дослідженнях. Навпаки, про долю Кременецького замку з середини XIV ст. протягом майже ста років певних відомостей нема. Можна лише припускати, що в ті часи замок і місто перебували під юрисдикцією луцьких князів [16].

До періоду боротьби Польщі й Литви за так звану «галицьку спадщину» належить угода між польським королем Казимиром Великим і литовськими князями. Для уточнення часу побудови мурованих укріплень Кременецького замку окремі її положення мають першорядне значення. Дослідники по-різному визначають час складання цього документа. Найпереконливішою нам здається дата, запропонована І.Ржебеком -1353 р. [17]. Окремим пунктом визначався статус Кременця, як спірного міста, між сторонами, що домовляються: «...а Кремянець держати Юрию (Норимунтовичу) от князей литовских и от короля за .В. лета города не рубити» [18]. Отже, два роки Кременець мав залишатися нейтральним містом, а князю Юрию Норимунтовичу, який ним опікувався, заборонялося відновлювати замкові фортифікації. Для з'ясування характеру цих укріплень слід розтлумачити значення словосполучення «города не рубити». З приводу значення слова «город» у ті часи П.Раппопорт писав «... слід зауважити, що слово город у XIV-XV ст. продовжує використовуватися в тому самому значенні, яке воно мало раніше. Під цим терміном, насамперед, розуміли оборонні споруди, огорожу укріпленого пункту» [19]. Це положення можна легко проілюструвати висловлюванням інших авторів, прикладами з літописів та поясненням словників.

За давньоруськими текстами І.Срезнєвський визначав слово «рубити», вживаного щодо зведення різних споруд (хором, церков, городів тощо), як будувати з дерева. Як приклад він наводить той самий уривок з тексту «угоди» 1353 р., що ми зараз розглядаємо [20]. Це можна доповнити ще одним уривком з того-таки документа: «а городов оу руской земли нових не ставити, ни сожеженого не рубити доколе мир стоит за .В. лет» [21].

Зазначимо, що в документі йдеться не про відбудову дерев'яних частин мурованого замку, а про повне відновлення його оборонної системи. З контексту угоди дізнаємося, що місце, про яке сперечаються сторони, повинне залишатися зовсім не укріпленим два роки, відіграючи роль своєрідної «демілітаризованої зони», де жоден з претендентів не мав би змоги міцно закріпитися.

Крім того, дерев'яні елементи мурованого замку, що нищилось пожежами під час штурмів і облог, мали бути розташовані в верхніх частинах сертифікаційних споруд (дахи, бойові галереї-бланки). Однак до них неможливо вжити термін – «город рубити», а тільки інший – «нарубити». Прикладом його вживання може служити фраза з Іпатіївського літопису про події 1152 р.: «...разведоша городок Гюргев и пожегоша и. божницю святого Михайла; верх бяше нарублен деревом, и то старе сгоре» [22].

Все це переконує в тому, що мурованого Кременецького замку на початку другої половини XIV ст, ще не було. В найближчі часи після укладення угоди Кременецький замок був без укріплень, або мав їх зруйнованими. Тому 1354 р. він став легкою здобиччю литовських князів і відійшов до Любарта. Але Казимир такого-таки року без особливих зусиль знов відібрав його [23]. Протягом 12 років Кременець не раз переходив з рук у руки, аж поки за новою угодою 1366 р., не відійшов до Польщі [24].

Враховуючи значення Кременця для оборони кордону держави від нападів Литви і татар. Казимир, очевидно, почав відновлювати обороздатність замку, як це він зробив у Володимирі, де твердиню мурували з каменю [25]. Щоправда, прямих даних щодо такої діяльності короля немає, однак відомо, що в своєму заповіті (помер 1370 р.) Казимир відписав значні кошти на Кременецький замок [26]. Того-таки року, скориставшись смертю короля, Любарт, якому належала кременецька округа, захопив замок і утримував його до 1376-1377 рр. [27]. Мабуть, за роки володіння, Любарт, а слідом за ним королівська адміністрація продовжили укріплення замку, розпочатого Казимиром. Вірогідно, тому 1382 р., після смерті короля Людовика, Угорського, Любарт, не покладаючись на силу зброї, викупив замок в угорського старости [28].

Отже на підставі розглянутих вище документів і фактів ми можемо зробити деякі висновки щодо генези укріплень Кременецького замку. Ми переконалися, що у XIII ст. Кременецький замок, зруйнований Васильком за наказом Бурундая, мав дерев'яні стіни й башти. Замок середини XIV ст., про який ідеться в угоді 1353 р., теж збудовано з дерева. Спираючись на факти, пов'язані з історією Кременця, хоч вони і не містять нате прямих вказівок, будівництво його мурованих укріплень слід віднести до періоду між 1366-1382 рр. Таке уточнення хронологічної межі кладе край безпідставному заниженню дати побудови мурованих фортифікацій замку і спрямовує подальші дослідження у надійніше русло.

-------

1. Летопись по Ипатьевскому списку. - СПб.. 1871. - С.500.

2. Там само. - С.523.

3. Там само. - С.550.

4. Там само. - С.562.

5. Раппопорт П.А. Древние русские крепости. - М. 1965. - С.46.

6. Летопись... - С.562.

7. Шарашевич І. Стародавній Львів, 1861. - С.17; Земцов М.С. Львов. - М.. 1956. - С.9.

8. Мердер Л.М. Древности Луцка и его прошлое. - К., 1910. - С.5; Іляхиснко Я., МахайАЮК О., Окселюк Р. Луцьк. 1974. - С.3,4.

9. Летопись... с.561.

10. Там само.

11. Там само.

12. Там само. - С.562.

13. Там само.

14. О древнем замке в городе Кременце // Журнал Министерства внутренних дел. - 1833. - №6. - Ч.ІХ. - С.235.

15. Логвин Г.Н. По Україні. - К.. 1968. - С.182.

16. Теодорович Н.И. История города Кременца Волынской губернии. - Селец, 1904. - С.І8.

17. Ржебек И., Болеслав П. князь всей Малой Руси. - СПб. 1907.-СЗЗ.

18. Акты, относящийся к истории Западной России. - СПб. 1864. - Т.1. - С.1.

19. Раппопорт П.А. Очерки по истории военного зодчества северо-восточной и северо-западной Руси X-XV вв. - M., 1961. - С.97.

20. Срезневский И. Материалы для словаря древнерусского языка. - М, 1958. - Т.З. - С.181.

21. Акты, относящиеся к истории Западной России... – С.1.

22. Летопись... – С.308.

23. Stecki T.I. Wolyń. - Serya 2-ga. - Lwów, 1871. - S. 111. Сендульский А. Город Кременец // Волынские епархиальные ведомости. - 1874. - №11. - С.422; Теодорович Н.И. Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии - Почаев. 1893. - Т.З. - С. 12; Його ж История... – С.19.

24. О древнем замке... - С.256; Lubomirski Н. Opisanie historyczne і topograficzne zamku Krzemienickicgo // Słowianin. -1839. Baliński M., Lipiński T. Starożytna Polska. - Warszawa, 1845. - T.2. - S.II. - S.893; Nowoszycki S. Wadomość historyczna o zamku Kremienieckicm na Wołyniu. - Biblioteka Warszawska. - 1848. - S.540.; Семенов П. Географическо-статистический словарь Российской Империи. СПб. 1865. - Т. 11. - С.777; Stecki T.I. Ор. cit. - S.113: Сеульський А. Вказ. праця. - С.422; Антонович В. Монографии по истории Западной и Юго-Западной России. К., 1885. - Т.1. - С.131.; Теодорович Н.И. Историко-статистическое... - С.12; Karwiński I. Opisanie historjczne miejscowości nad Ikwą ich. przeszłość i lerażniejszność // Przewodnik naukowy i literacki. - 1897. - T. 25. - S.910; Теодорович Н.И. История... - C.19.

25. Baliński M., Lipiński T. Op.cit. S.896; Stadnicki K.O. początkach archybiskupstwa i biskupstw katolickich łac. obrz. na Rusi halickiej i Wołyniu. - Lwów, 1888. – S.31; Антонович B.B. Археологическая карта Волынской губернии // Тр. XI археолог. съезда в Киеве. 1899. - М., 1901. - С64.

26. Stecki T.I. Вказ. праця. – С.115; Сендульский А. Вказ. праця. - С.422; Теодорович Н.И. Историко-статистическое... - С.12; Його ж. История... - С.19-20; Маслов Л. Замок в Крем'янці // Наша Батьківщина. - 1938. - №1. - СЗ.

27. Stecki T.I. Op.cit. – C.116; Сендульский А. Вказ. праця. - С.423; Теодорович Н.И. Историко-статистическое... – С.12; Його ж История... - С.20.

28. Baliński М., Lipiński Т. Op.cit. - S.893; Nowoszycki S. Op.cit. - S.541, Stecki T.L Op.cit. - S.117; Сендульский. Op.cit. - С.423; Теодорович Н.И. Историко-статистичtскоt... – C.l2; Karwiński I. Op.cit. - S.20; Маслов Л. Вказ. праця. - C.5.

Джерело: «З історії Української реставрації». Додаток до щорічника «Архітектурна спадщина України», Київ, 1996 (254-258)

Оригиналы:

post-1-0-74275300-1378483415_thumb.jpg

post-1-0-14848700-1378483416_thumb.jpg

post-1-0-50771000-1378483416_thumb.jpg

post-1-0-92285800-1378483416_thumb.jpg

post-1-0-23874500-1378483417_thumb.jpg

Обратите внимание, что статья издана в 1996 году, но её автор, судя по всему, вообще ничего не знал о раскопках (и их неожиданных результатах), проведённых в Кременце в 1973-1974 годах, потому и предлагает искать ответы на вопросы, опираясь на "ретельніший, ніж це було раніше, аналіз текстів документів і відомих історичних фактів". Такой вот парадокс – значительная часть горы была перекопана, были обнаружены тысячи единиц всевозможных находок (о датировке каменной стены я вообще молчу), но даже спустя несколько десятилетий после проведения раскопок исследователи вынуждены в своих выводах опираться в основном на скрупулезный анализ письменных источников.

Link to comment
Share on other sites

Ещё одно фото с раскопок в Кременце 1973 года нашёл в статье "Реставратор Євгенія Пламеницька", опубликованной в "Пам'ятках України", №3-4, 2000 год:

kremenec-1973.jpg

На фото слева направо: Анатолий Тюпич, ?, Евгения Пламеницкая, Сергей Буркацкий.

Link to comment
Share on other sites

  • 1 year later...

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.
Note: Your post will require moderator approval before it will be visible.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...
×
×
  • Create New...