Jump to content
Замки и Крепости Украины - Форум
Sign in to follow this  
Filin

III конференція "Археологія і Фортифікація Середнього Подністров’я" (2012)

Recommended Posts

Кам'янець-Подільський державний історичний музей-заповідник

Управління культури, туризму і курортів Хмельницької облдержадміністрації

ДП ОАСУ "Подільська археологія"

Кам’янець-Подільський національний університет ім. І. Огієнка

Кам’янець-Подільська міська організація Національної спілки краєзнавців України

Відділ з охорони культурної спадщини Кам’янець-Подільської міської ради

Шановні колеги! Запрошуємо Вас узяти участь у Міжнародній науково-практичній конференції на тему:

"Археологія & Фортифікація Середнього Подністров’я" яка відбудеться 8 жовтня 2013 р. на базі Кам'янець-Подільського державного історичного музею-заповідника

Напрямки роботи конференції:

1. Давня археологія.

2. Середньовічна археологія.

3. Історія та розвиток фортифікації.

4. Археологічна експозиція: доцільність, переваги, проблеми організації.

5. Галерея дослідників.

При наборі значної кількості праць будуть утворенні підсекції.

Мови конференції: українська, російська, польська, англійська.

Публікація матеріалів: Збірник матеріалів конференції заплановано видати до початку конференції.

Вимоги до тексту:

  • Публікації приймаються українською, російською, польською та англійською мовами;
  • Текст статті подається E-mail й дублюється в роздрукованому вигляді;
  • Текстовий формат – Times New Roman;
  • Розмір шрифта (кегль) – 14; міжрядковий інтервал – 1,5; відступ абзацу – 0,75 або 1,25; вирівнювання – по ширині;
  • Розміри полів: верхнє та нижнє – 20 мм, ліве – 30 мм, праве – 15 мм;
  • У тексті використовується дефіс „-“ без пропусків й тире „–“ з пропусками;
  • До статті повинен додаватися список використаних джерел (в алфавітному порядку), список скорочень, анотація, ключові слова;
  • Посилання на літературу та джерела подаються у квадратних дужках, наприклад: [1]. [2, с.3]. [4, Арк.5].;
  • Розмір статті – основний текст до 12 сторінок;
  • Ілюстрації подаються у форматі JPEG (не більше 3х малюнків або схем);

Автор статті несе відповідальність за правильність та достовірність поданого матеріалу, за точне цитування джерел і літератури та посилання на них. Оргкомітет залишає за собою право підбору матеріалу до конференції.

Прийом матеріалів статей та заявок – до 1 серпня 2013 р.

Організаційні питання:

Тел. моб. - 097-46-28-557 (Рибчак Наталія Михайлівна).

Тел. моб. - 067-52-80-157 (Йолтуховський Руслан Володимирович)

Тел. моб. - 096-44-11-091 (Болтанюк Петро Анатолійович).

Тел. роб. - (04938) 2-82-95

Адреса:

32300, м. Кам’янець-Подільський, Хмельницька обл., Кам’янець-Подільський державний історичний музей-заповідник, вул. Іоанно-Предтеченська, 2.

E-mail: museum.kp@gmail.com

Організатори забезпечують проживання та харчування учасників під час проведення конференції.

Оплата проїзду за рахунок учасників.

Зразок оформлення матеріалів:

  • П.І.Б., вчене звання, посада,
  • місце роботи.
  • НАЗВА СТАТТІ
  • Ключові слова: 5-8 слів;
  • Анотація: 3-5 рядки;
  • Текст статті
  • Список використаних джерел та літератури (В алфавітному порядку; текстовий формат – Times New Roman; шрифт 12; міжрядковий інтервал - 1)
  • Ілюстрації
  • Список скорочень

ЗАЯВКА на участь у конференції:

01. Прізвище

02. Ім’я

03. По-батькові

04. Учений ступінь, наукове звання

05. Місце роботи

06. Посада

07. Назва доповіді

08. Потреба у технічних засобах

10. Чи потрібно забронювати місце у готелі

11. Службова адреса та телефон

12. Домашня адреса та моб. телефон

13. E-mail

Заповнення пунктів 12, 13 є обов’язковим.

Тема конференції 2012 року: II конференція "Археологія і Фортифікація Середнього Подністров’я"

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites

Хмельницька обласна державна адміністрація

Управління культури, національностей і релігій облдержадміністрації

Кам'янець-Подільський державний історичний музей-заповідник

Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка

Кам'янець-Подільська міська організація Національної Спілки Краєзнавців

ПРОГРАМА

Археологія і Фортифікація Середнього Подністров'я

III Всеукраїнська науково-практична конференція Кам'янець-Подільського державного історичного музею-заповідника

Кам'янець-Подільський

8 жовтня 2013

Вітальне слово:

  • Травінський Віктор Степанович (директор Кам'янець-Подільського державного історичного музею-заповідника).
  • Граділь Валентина Володимирівна (заступник начальника управління культури, національностей і релігій Хмельницької ОДА).

Пленарне засідання:

  • «Происхождение машикулей» Носов Константин Сергеевич (доктор исторических наук, директор по научной работе Центра изучения истории фортификации Исторического факультета ФГУ РАНХиГС, г. Москва).
  • «Проблеми вивчення військово-стратегічних шляхів галицько-волинського кня'зівства» Терський Святослав Володимирович (доктор історичних наук, провідний науковий працівник Львівського історичного музею).
  • «Кераміка Кукутень-Трипілля з території Старого замку (Північний бастіон), м. Кам'янець-Подільський» Овчінніков Удуард Вікторович (к.і.н., науковий співробітник відділу археології, енеоліту-бронзового віку Інституту археології НАН України), Виногродська Лариса Іванівна (к.і.н., ст. наук співробітник Інституту археології ПАН Украйно), Болтанюк Петро Анатолійович (ст. науковий працівник Ким'янець-Подільського державно-історичного музею-заповідника).
  • «Є.Й. Сіцінський — дослідник історії Бакоти та її давньоруського скельного монастиря» Баженов Лев Васильович (доктор історичних наук, професор кафедри Всесвітньої історії Кам'янець-Подільського національного університету їм. І.Огієнка) , Баженов Олександр Львович (доцент кафедри історії народів Русі і спеціальних історичних дисциплін Кам'янець-Подільського національного університету ім. І.Огієнка).
  • «Приклад застосування супутникових знімків для виявлення фортифікаційних споруд ХІХ-ХХ століть в околицях м. Заліщики» Ющенко Максим Володимирович (член громадської організації «КІУР» м. Київ).
  • «Замчище у с. Яснозір'я (Бебехи) Віньковецького р-ну - щойно виявлений об'єкт культурної спадщини» Шпаковський Сергій Михайлович (старший науковий співробітник, завідувач сектору охорони нам'яток історії та культури у Хмельницький області).
  • «Гончарні клейма з Вірменського бастіону, м. Кам'янець-Подільський» Болтанюк Петро Анатолійович (старший науковий працівник Кам'янець-Подільського державного історичного музею-заповідника). Мегей Валерій Пилипович (науковий співробітник ДІЇ ОАСУ «Подільська археологія).

Секція 1. Давня археологія:

  • «Скарби бронзових виробів як елементи поселенських структур гальштатського періоду Північної Буковини» Ільків Микола Володимирович (директор Чернівецької філії «Охоронної археологічної служби України» Інституту археології НЛН України м. Чернівці).
  • «Колективне поховання скіфського часу в Лісостеповому Правобережному Подніпров'ї» Бокій Нінель (к.і.н., доцент Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка), Могилов Олександр Дмитрович (к.і.н., ст. науковий співробітник Інституту археології НАН України). Панченко Кирил Ігоревич (асистент Кіровоградського державного педагогічного університету ім. В. Винниченка м.Кировоград).
  • «К вопросу о преднамеренном обжиге валов лесостепных городищ скифского времени» Крютченко Олексій Олександрович (головний зберігач музею археології та етнографії Слобідської України при ХНУ ім. В. Н. Каразіна м. Харків).
  • «Ранньослов'янське капище з поселения с. Чабанівка» Гуцал Анатолій Федорович (доцент кафедри Історії народів Росії та спеціальних історичних дисциплін Кам'янець-Подільського національного університету ім. І.Огієнка).
  • «Менгір із с. Сурженці» Нечитайло Павло Олександрович (к.і.н., археолог).
  • «Сакральні місця язичницьких ритуальних церемоній на лівобережжі Середньою Подністров'я» Семенчук Сергій Олександрович (здобувач кафедри Історії України Кам'янець-Подільського національного університету ім. І. Огієнка).
  • «Геологічне формування печер па Західному Поділлі та їх антропогенне використання: історія та питання вивчення, дослідження і збереження» Добрянський Володимир Казимирович (археолог, краєзнавець м. Чортків).
  • «Археологічна розвідка у с. Токівське Апостолівського району Дніпропетровської області» Старік Олександр Володимирович (завідувач відділу археології Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д.І. Явориицького), Прошниченко Максим Вячеславович (науковий співробітник відділу археології Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д.І. Яворницького м. Дніпропетровськ).
  • «Трипільські мотиви в оздоблені житла сіл Отроків, Тимків, Кружківці, Антонівка Новоушицького району Хмельницької області» Басиста Ніна Петрівна (краєзнавець), Лисюк Сергій Миколайович (краєзнавець).

Секція 2. Середньовічна археологія:

  • «Нові знахідки середньовічних наконечників стріл з території Середнього Подністров'я» Пивоваров Сергій (професор кафедри етнології, античної та середньовічної історії Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича), Калініченко Віталій Андрійович (магістрант кафедри етнології, античної та середньовічної історії факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького націопальногоуніверситету ім .Ю.Федьковича м. Чернівці).
  • «Мечі підтипу ХІІІа І типу XX (за Е. Окшоттом) з території України» Гринчишин Богдан Володимирович (науковий співробітник Історико-краєзнавчого музею м. Винники).
  • «Християнська культова символіка населення Правобережжя Середнього Подністров'я (XI - перша половина ХIII ст.)» Тимчук Ілля Ілліч (вчитель історії Снячівської ЗОШ І-ІІІ ступенів м. Чернівці).
  • «Нові дослідження літописною Іскоростеня» Хададова Марина Володимирівна (ст. викладач кафедри всесвітньої історії Житомирського державного університету імені Івана Франка м. Житомир).

    Секція 3. Історія фортифікації:
  • «Середньовічне укріплення Яник-Хісар (Паланка)» Карашевич Ірина Володимирівна (мол. науковий співробітник Інституту археології НАН України м. Київ).
  • «Оборонна система міста Заложці: джерела, історіографія та польові дослідження» Корчак Андрій Михайлович (старший науковий співробітник Бродівського історико-краєзнавчого музею), Зварич Теодор Миколайович (краєзнавець м. Броди).
  • «Хотинська фортеця в контексті еволюції фортифікації Середнього Подністров'я» Сандуляк Віктор Олексійович (науковий співробітник Державний історика-архітектурний заповідник «Хотинська фортеця» м.Хотин).
  • «Замок у селі Рихта» Болтанюк Петро Анатолійович (ст. науковий працівник КПДІМ-З), Кондратюк Дмитро Іванович (науковий працівник Кам'янець-Подільського державного історичного музею-заповідника).
  • «Історія та розвиток фортифікації Микулинецького замку, пам'ятки архітектури XVII ст.» Ганусевич Наталія Зигмундівна (мол. науковий працівник Національного заповідника «Замки Тернопілля» м. Збараж).
  • «Маріямпільський замок над Дністром» Климчук Андрій Миколайович (журналіст творчого об'єднання «Мистецькі грані» м. Рівне).
  • «Укріплені пам'ятки Поділля (за матеріалами археологічних досліджень)» Виногродська Лариса Іванівна (к.і.н., ст. наук, співробітник Інституту археології НАН України), Болтанюк Петро Анатолійович (ст. науковий працівник КПДІМ-3).
  • «Роль географического фактора при возведении батареи у высшей точки Тарханкутского полуострова» Велик Юрий Леонидович (к.и.н.. заведующий научно-исследовательским отделом «Керченская крепость» Крымского республиканского учреждения «Керченский историко-культурный заповедник»), Ткачук Галина Васильевна (научный сотрудник Центра археологических исследований фонда «Деметра» г. Керчь).
  • «Про ув'язнення Устима Карманюка (Кармалюка) в Кам'янець-Подільській фортеці: вигадки та дійсність у світлі документів» Дячок Валерій Васильович (к.і.н., доцент завідувач кафедри історії та країнознавства Хмельницького національного університету). На самом деле доклад Валерия в этот раз касался темы замка в Пиляве (Хмельницкая обл.), а в сборнике напечатан доклад, прозвучавший на прошлой конференции.
  • «Даріуш Міхала Кучинського від 1764 року, про першу спробу російських військ заволодіти кам'янецьким замком» Мошак Мирослав Іванович (краєзнавець, директор історико-культурологічного т-ва «Подільське братство»).
  • «Плани Кам'янця-Подільського ХVІІ-ХІХ ст. як джерело для вивчення фортифікаційної урбаністки міста» Пагор Валентин Віталійович (науковий співробітник К-ПНІАЗ «Кам'янець»).
  • «До питания побудови та реконструкцій оборонних споруд південно-східного прясла Чортківського замку» Дворянський Володимир Казимирович (археолог, краєзнавець).
  • «Бастіони та батареї Кам'янця-Подільського» Старенький Ігор Олександрович (магістр історії, аспірант кафедри історії народів Росії та спеціальних історичних дисциплін Кам'янець-Подільського національного університету їм. I.Огієнка, член НСКУ).
  • «Іконографія фортифікації Поділля в польських періодичних виданнях XIX століття» Єсюнін Сергій Миколайович (к.і.н, провідний науковий співробітник Хмельницького обласного краєзнавчого музею).
  • «Фортеці, замки та інкастельовані споруди Прикарпаття на карті Фрідріха фон Міга» Федунків Зеновій Богданович (керівник відділу науково-редакційного відділу «Звід пам'яток історії і культури Івано-Франківська обл.» м. Івано-Франківськ).
  • «Ріки як геогенні фортифікації, умови їх подолання: липень-серпень 1920 р.» Дзісяк Ярослав Ігорович (доцент кафедри гум. дисциплін Чортківського інституту підприємництва і бізнесу (філіал ТНЕУ) м. Чортків).
  • «Прорыв Летичевского укрепрайона, анализ причин неудач советских войск в ходе обороны в полосе ЛеУРа в июле 1941 г.» Милосердов Андрій Юрійович (краєзнавець, м. Вінниця).
  • «Трансформація міських оборонних укріплень м. Кам'янця-Подільського на ділянці західного в'їзного вузла міста» Свінціцька Лілія Іринеївна (завідувач відділу науково-дослідної роботи НІАЗ «Кам'янець»).
  • «Фортифікація княжого Галича і міст малої Галицької землі (Галицько-Буковинське Придністров'я)» Томенчук Богдан Петрович (доцент кафедри етнології і археології Інституту історії, політології і міжнародних відносин Прикарпатського національного університету ім. В.Стефаника м.Івано-Франківськ).
  • «Фортифікація пізньосередньовічного Галича» Мельничук Олег Любомирович (науковий працівник відділу археології Національного заповідника «Давній Галич» м. Галич).
  • «Фортеця, як губернська тюрма і арештантське виправне відділення» Вінюкова Валентина Миколаївна (бібліотекар Кам'янець-Подільського державного історичного музею-заповідника).

Секція 4. Археологічна експозиція: доцільність, переваги, проблеми організації:

  • «До питання про сучасний стан музеєфікації масового археологічного матеріалу» Мінакова Катерина Василівна (ст. науковий співробітник відділу археології, Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д.І.Яворницького).
  • «Портрети Потоцьких та Садовських з Фундації ім. Ігроніма Садовського у колекції Львіського історичного музею» Федорів Тетяна Ігорівна (мол. науковий співробітник Національного заповідника «Замки Тернопілля» м. Збараж).

Секція 5. Галерея дослідників:

  • «Звіт Кам'янець-Подільського історико-археологічного музею за 1926 рік, як джерело науково-дослідної роботи» Трембіцький Анатолій Михайлович (к.і.н., ст. науковий співробітник Державного історико-культурного заповідника «Межибіж», член НТШ і НСКУ), Йолтуховський Руслан Володимирович (учений секретар Кам'янець-Подільського державного історичного музею-заповідника).
  • «І.С. Винокур та вчителі-краезнавці» Гуцал Віталій Анатолійович (здобувач, асистент кафедри Історії народів Росії та спеціальних історичних дисциплін Ким'янець-Подільського національного університету ім. І. Огієнка).
  • «Висвітлення археології Хмельниччини у наукових періодичних виданнях СРСР» Маярчак Сергій Петрович (к.і.н., провідний фахівець відділу наукової роботи Хмельницького кооперативного торгівельно-економічного інституту м. Хмельницький).
  • «Місто Кременець та його замок у спогадах іноземців» Яцечко-Блаженко Тетяна Володимирівна (ст. викладач Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки), Петрович Валентина (к.і.н.. доцент Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки м. Луцьк).
  • «Наукова діяльність Романа Багрія в Інституті суспільних наук АН УРСР» Адамишин Оксана Михайлівна (аспірантка Інституту українознавства ім. І.Крип'якевича ПАН України).
  • «Археологія Північної Буковини чи Буковинського Поділля у працях Івана Жуковського» Трембіцький Анатолій Михайлович , Іваневич Лілія Анатоліївна (к.і.н., голова циклової комісії Хмельницького коледжу технологій та дизайну) (к.і.н., ст. науковий співробітник Державного історико-культурного заповідника «Межибіж», член НТШ і НСКУ)

Оригинал программы:

post-1-0-48952300-1381263552_thumb.jpg post-1-0-77763200-1381263552_thumb.jpg post-1-0-09778200-1381263553_thumb.jpg post-1-0-43821700-1381263553_thumb.jpg post-1-0-76771000-1381263553_thumb.jpg post-1-0-09597700-1381263554_thumb.jpg post-1-0-94813400-1381263554_thumb.jpg post-1-0-26657000-1381263555_thumb.jpg

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites

Впечатления:

На конференции несколько раз прозвучала мысль, что Каменец может стать весьма крупным центром по изучению фортификации, поскольку здесь сосредоточено огромное количество всевозможных укреплений и т.д. и т.п. С этой мыслью я полностью согласен, но конференция показала, что в Каменце ощущается явный недостаток специалистов, способных на нормальном уровне вести исследовательскую деятельность в таком специфическом направлении, как изучение оборонных объектов. На деле же заповедник идёт либо по пути полного отказа от новых исследований, либо имитирует бурную деятельность (к сожалению, за всеми этими движениями-на-публику зачастую скрывается звенящая пустота).

Вообще в Каменце есть два заповедника (№1 и №2), но учитывая то, как они бок о бок двигаются в одном направлении и поддерживают идеалы друг друга, я в последнее время склонен видеть в них единый организм, потому ниже буду упоминать этот конгломерат под обобщающим понятием "заповедник".

К вопросу Пламеницких

Во время посещения прошлой конференции в Каменце (8 октября 2012), я ещё не знал о войне, которую ведёт заповедник против Пламеницких, но за прошедший год, по мере погружения в материалы по Каменцу, я столкнулся с таким количеством грязи, незаслуженно вылитой на опальных исследователей, что репутация заповедника в моих глазах опустилась ниже плинтуса. В прошлом году я слушал и читал доклады, не видя в них двойного дна, в этом году лицемерие сотрудников заповедника мне просто резало глаза.

Прежде всего, отметим, что Ольга Пламеницкая, ни в прошлом году, ни в этом не была приглашена на конференцию, хотя очевидно, что её появление там выглядело бы куда более логичным, чем выступление отдельных "исследователей", якобы имеющих хорошее представление об укреплениях Каменца.

В рамках конференции проходила и небольшая выставка-продажа всяких тематических книжек и прочих материалов. Как думаете, можно ли было там увидеть "Castrum Camenecensis. Фортеця Кам’янець"? Ответ – нет. Издатель книги, кстати, о проходящем мероприятии даже не был уведомлён.

В качестве участника и почётного гостя конференции выступил Константин Носов, с публикациями которого я неоднократно сталкивался. Константин не замыкается свои наработки в формат сборников, выпускаемых малыми тиражами, и даже наоборот - он является довольно успешным автором, книги которого можно купить как в России, так и в Украине. И книг у него достаточно много. Поскольку Константин исследовал не только укрепления России, но также активно интересовался фортификацией восточных стран, мне было очень интересно, какого он мнения о загадочных остатках башен, которые по гипотезе Пламеницких могут относиться ещё к дако-римскому периоду. Так вот, как оказалось, за 3 дня, которые Констанин пробыл в Каменце под крылом у заповедника, он только что-то слышал о гипотезе, но никто не удосужился ему показать остатки загадочных укреплений и даже о том, что таковые существуют, ему не сообщили. Также не был он знаком и с последней книгой Ольгой Пламеницкой, т.к. она по понятным причинам ему не попалась на глаза и я, похоже, был первым, кто сообщил Константину о её существовании.

Все доклады на конференции, касающиеся укреплений Каменца, были специально составлены так, чтобы Пламеницкие там либо редко упоминались, либо не упоминались вообще. Иногда дело доходило до абсурда, когда, например, автор доклада, явно составленного в том числе и на основе наработок Пламеницких, в списке источников "забывал" указывать материалы опальных авторов. Задвигая на задний план или вовсе убирая со сцены одних людей, авторы, конечно же, были вынуждены подкреплять свои данные материалами других, куда более слабых исследователей, что, по моему мнению, уже попахивает фальсификацией истории. Так, например, Николай Петров как-то внезапно превратился чуть ли не в открывателя древнерусского Каменца, хотя самые первые и самые интересные находки на территории Старого замка и на территории Старого города были сделаны Евгенией Пламеницкой, да и Петров в тот период как исследователь ещё либо не существовал, либо только созревал.

Особенно неприятное впечатление на меня произвела археолог Лариса Виногородская. Только благодаря Ольге Пламеницкой в своё время она получила возможность покопаться в Каменце, и раскопки на Северной батарее Старого замка она вела по заданию Ольги Пламеницкой в рамках проекта реставрации/реконструкции/музеефикации, разработанном опять же Ольгой Пламеницкой. И как думаете, упоминала ли она об этом, когда сообщала о своих трудовых свершениях в Каменце? Конечно же, нет. Зато она упомянула Евгению Пламеницкую, поставив под сомнение качество проведённых ею раскопок на территории замка и сообщив всем, что Евгения, в общем-то, не была археологом. Может формально так оно и было, однако очевидно, что, даже не будучи археологом, Евгения Пламеницкая проводила раскопки на очень высоком уровне, а её фиксация находок даже сейчас вызывает восхищение своей детализацией. А вот Лариса, очевидно, мало что смыслит в фортификации, потому даже в пересказе взглядов Евгении Пламеницкой, Виногородская несколько раз наступила на грабли. Как по мне, то Евгения Пламеницкая была куда более профессиональным и удачливым археологом, чем Виногородская, а в плане знаний архитектуры и фортификации Виногородская вообще с ней тягаться не может, потому её критика наработок Евгении кажется, по меньшей мере, смешной и самонадеянной. Интересно, смогла бы она сказать то же самое в лицо Евгении и смогла бы выдержать её контркритику? Думаю, что нет. Да и доклад у Ларисы, между прочим, получился не интересным, скучным и скомканным. Такие вот у нас кандидаты исторических наук. А ведь этот человек фактически вёл секцию фортификации на конференции... Символично, как по мне.

Кстати, у Виногородской в среде археологов не очень хорошая репутация. Одна деталь меня особенно позабавила – уже не раз слышал, что Виногородская крайне неохотно делится имеющейся у неё информацией, и если у неё что-то просят, то она говорит, что поделится, но в самый ответственный момент… у неё ломается компьютер или происходит какой-то другой сбой техники, в результате чего добрая женщина "вынуждена" оставить все данные у себя. Так вот её статью, вошедшую в материалы сборника, не украшает ни одна иллюстрация. Но самое смешное было во время доклада. Она намекнула, что покажет что-то очень интересное из своих открытий, но потом… что-то произошло с её флешкой, в результате чего она была вынуждена иллюстрировать свой материал якобы не тем, чем собиралась, но я даже не уверен, что там хотя бы половина изображений имело к ней прямое отношение. Я бы не придал этому значения год назад, но в контексте байки о вечно не вовремя ломающемся компьютере Виногородской этот случай выглядел забавно.

"Подільска археологія"

На прошлой конференции большое внимание уделили основанию постоянно действующей археологической экспедиции в Каменце. Но, как говорится, время расставляет всё на свои места. Экспедиция, судя по всему, действовала недолго. Богдана Строценя, насколько я понял, на конференции не было и даже в сборнике материалов от него не было весточки. Те достижения, которыми археологи хвастались в прошлом году, на этот раз ушли в тень и понятно по какой причине – ведь с того момента площадки на месте раскопок были сильно изуродованы строительными работами. Археологи, судя по всему, в Каменце не прижились, и опять же понятно по какой причине – здесь просто невозможно нормально вести работу, а археологи заповеднику были нужны только как прикрытие.

Что нового по Каменцу?

Поскольку заповедник рад тому, что избавился от толковых специалистов, а археологи Каменец, похоже, тоже оставили, то какие тут могут быть новые материалы? Более того, даже на основе материалов ранее проведённых раскопок, о которых говорили ещё на прошлой конференции, были составлены лишь парочка статей, имеющих прямое отношение к найденной керамике, но не имеющие практически никакого отношения к архитектуре или фортификации. Ещё парочка статей по фортификации были написаны людьми из заповедника, для которых ни архитектура в целом, ни фортификация в частности не является профильным направлением их деятельности. Можно было бы продолжить, но я лучше сразу подытожу - по сравнению с прошлой конференцией наметился регресс в исследованиях укреплений. Показательно, что несколько новых источников, имеющих отношение к теме укреплениях Каменца, на конференции презентовал Мирослав Мошак, который вообще не имеет никакого отношения к каменецким заповедникам. В общем, как по мне, то в заповеднике успешно формируется не школа исследователей, а школа компиляторов.

О прочих докладах в целом

По моему мнению, на конференции явно чувствовалось, что значительное количество докладов по фортификации были сделаны людьми, которые в ней не особо хорошо разбираются. Это выражалось в некорректном использовании фортификационных терминов (например, когда бастионы называли башнями или городища замками), в поверхностном анализе фортификационных черт объектов, в неспособности грамотно ответить на простые вопросы и т.д. На фоне такого относительно низкого уровня докладов по теме фортификации раннего и позднего средневековья, сильно выделялись в лучшую сторону доклады по теме укреплений нового времени. Сразу видно, что авторами этих докладов действительно проводится работа (и не только в кабинете, но и на местности), что ими вовсю используется аналитика, ведётся вдумчивое сопоставление данных разных источников и т.д. К сожалению, большинство докладов по интересующим меня объектам подавались на куда более простом уровне, хромали как в плане текстов, так и в плане поддержки графическими материалами. Может это всё потому, что доклады делали историки, а вовсе не специалисты по фортификации? Несколько потенциально занятных докладов так и не прозвучали, поскольку их авторы не приехали, что также несколько подпортило впечатление от конференции.

Итого

При нынешней политике заповедника в сфере исследований укреплений Каменца здесь ну никак не может сформироваться центр по изучению фортификации. Большинство каменецких исследователей как пауки в банке – озабочены тем, чтобы унизить или уничтожить того, с кем конкурируют, кому завидуют, кого не любят, нежели тем, чтобы совместными усилиями двигать общее дело. И, наверное, понадобится серьёзная реформа и обновление кадров, прежде чем заповедник сможет на действительно приличном уровне представить Каменец как уникальный полигон для исследования фортификации.

Заметные успехи делают ребята, копающиеся в теме укреплений Нового времени, и на фоне их достижений особо чётко ощущается слабость целого ряда исследователей, которые решили, что их уровень знаний позволяет им выступать с докладами на тему фортификации средневековья.

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites
Guest Матковський Ігор
«Прорыв Летичевского укрепрайона, анализ причин неудач советских войск в ходе обороны в полосе ЛеУРа в июле 1941 г.» Милосердов Андрій Юрійович (краєзнавець, м. Вінниця).

Дуже цікаво, чи можливо зв'язатись з автором? Наприклад, через електронку. Якщо так, можу залишити свою адресу positiv@ukr.net Матковський Ігор Анатолійович.

Share this post


Link to post
Share on other sites
Guest legat

К вопросу Пламеницких

Константин Носов,...

... по гипотезе Пламеницких могут относиться ещё к дако-римскому периоду. Так вот, как оказалось, за 3 дня, которые Констанин пробыл в Каменце под крылом у заповедника, он только что-то слышал о гипотезе, но никто не удосужился ему показать остатки загадочных укреплений и даже о том, что таковые существуют, ему не сообщили. Также не был он знаком и с последней книгой Ольгой Пламеницкой, т.к. она по понятным причинам ему не попалась на глаза и я, похоже, был первым, кто сообщил Константину о её существовании.

Не всё так однозначно... О гипотезе я ему рассказал... за 5 дней общения о многом поговорили. Книгу он видел- в руках держал- но не успел прочитать. По каким причинам он её не купил я не знаю.

О каких загадочных укреплениях Вы говорите?

О Пламеницких: может пора за 10 лет как-то оформить "материальное" доказательство (кто не знает-два керамических венчика) и передать куда либо для возможности ознакомления археологов с сим ВАЖНЫМ доказательством существования черняховской культуры в пределах Замкового моста и Старого замка. Может пора здать в архив Института Археологии отчеты по раскопкам 70-х, 80-х, 90-х, 00-х на мосту, в городе, в замке.

По Виногородской: к.и.н Виногородская оказалась в Каменце на раскопках северного двора Старого замка после того как О. Пламеницкая проводила раскопки экскаватором - спасать ситуацию надо было...

Что такое стратиграфия? На раскопках экскаватором она возможна?

Объективнее надо мыслить...

Познают по делам их....

Share this post


Link to post
Share on other sites

Чуть позже появится расширенный ответ, а пока по мелочам.

Носов смотрел на меня непонимающим взглядом, когда я его спросил о трёхстенных башнях крепости и о его взгляде на их датировку. Предложил мне, чтобы я их показал ему после конференции. Что касается книге, то он интересовался, где её можно купить и сколько она стоит. Что при таком раскладе я мог подумать, особенно зная о нежных чувствах к Пламеницким со стороны руководства заповедника? Давайте возьмём альтернативный вариант - Константин всё знал, всё ему показывали и с книгой он был знаком, но то ли не понял, о чём я, то ли не сориентировался или что-то ещё, в результате чего у меня создалось впечатление, что он не имеет чёткого представления, о чём я говорил.

О каких загадочных укреплениях Вы говорите?

Об этих. Рад, что наконец-то появится человек, который предложит свой аргументированный вариант датировки этих укреплений. Кстати, как вы относитесь к открытию Евгении Пламеницкой каменных укреплений древнерусского периода, согласны с её датировкой?

Если вы хорошо разбираетесь в укреплениях Каменца, то может покритикуете взгляд Ольги Пламеницкой в теме её книги или в какой-нибудь другой теме на форуме?

Об остальном чуть позже. Особенно много чего можно написать по раскопкам на Северном дворе, давно всё это напрашивается на отдельную тему.

Share this post


Link to post
Share on other sites
По Виногородской: к.и.н Виногородская оказалась в Каменце на раскопках северного двора Старого замка после того как О. Пламеницкая проводила раскопки экскаватором - спасать ситуацию надо было...

Что такое стратиграфия? На раскопках экскаватором она возможна?

К.и.н. Виногородская, впервые увидев как расчищается разрушенная Чёрная башня крепости была в таком шоке... была настолько сильно против, что когда дело дошло до исследований северной батереи, то... именно от неё исходила инициатива по задействованию экскаватора :) Ничего в той ситуации страшного не было. Во-первых, техника копала под пристальным наблюдением профи, во-вторых, речь шла о снятии поздней засыпки двора, как вы знаете. Но, тем не менее, потом по городу поползли слухи, что Пламеницкая орудует исключительно экскаватором... И берусь предположить, что эти слухи поползли не без участия всё той же Виногородской, "спасительницы" Старого замка.

Фото по теме:

post-1-0-94375900-1387571250_thumb.jpg

P.S. Торопился. Забыл подписать, что Пётр Болтанюк является штатным сотрудником государственного исторического музея-заповедника, а Олег Мороз (его на фото я не подписал) - штатный археолог национального заповедника "Каменец". Итого, мы видим, как экскаватор работает под надзором сотрудников 2-х заповедников, Ольги Пламеницкой и Ларисы Виногородской. Все ли раскопки в Каменце могут похвастаться таким вниманием?

P.S. 2 Здесь будем копаться в теме исследования Северной батареи.

Share this post


Link to post
Share on other sites

Join the conversation

You are posting as a guest. If you have an account, sign in now to post with your account.
Note: Your post will require moderator approval before it will be visible.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...
Sign in to follow this  

×
×
  • Create New...