Холм / Хелм (Chełm): замок короля Данила

[Askold]

Мої вітання! Давно цей форум читаю і рішив приєндатися. Весною промелькнула цікава інформація по знайдені руїн замку короля Данила в Холмі, ось переклад польскої статті по темі:

Цитата

Руїни незвичайного середньовічного палацу із зеленого каміння ховає Кафедральна Гора в Хельмі

Є то залишки об'єкту, піднятого через Daniela Romanowicza, князя Русі Halickiej в XIII віку. Згадує про нього хроніка halicko-wołyńska. Археологи відшукали воно на узгір'ї в центрі міста. Дослідженнями керує професор Андрій Buko з Інституту Археології і Етнології PAN у Варшаві.

Узгір'я височіє на натуральному крейдовому підгрунті. Прикриває воно шар землі і щебеня товщини близько 10 метрів. В глибині 4,5 метра від сучасної поверхні археологи натрапили на сліди найстарішого заселення на тому місці, в т.ч. малого gródka, піднятого в 20 роках. XIII віку. Небагато по ньому залишилося, шар гару і відламки глиняного посуду.

Великі роботи рушили на узгір'ї(chołmie) в 1238 році і тривали декілька років. Археологи прочитують з них історію цього місця. Підготовано тоді узгір'я під княжу резиденцію - палац з kamniu

Лише на так підготовленій підставі покладено фундаменти з декількох шарів твердого каміння, перекладуваного пошаровим мулом і вапняним загартуванням. У свою чергу на такому фундаменті піднято мури окружного палацового dziedzińca. Мають вони 2 метри ширини. Складаються із зовнішнього і внутрішнього обличчя. Ті обличчя побудовано з блоків різновиду пісковика, так званий glaukonitu, зеленого каміння, що виступає тільки в Хельмі. Простір між обличчями наповнено малими шматками пісковика, спаяними загартуванням. Ці прекрасні мури в підстави зміцнювали дерев'яні ящики, сповнені камінням, їх корону ж також додатково зміцнювали дерев'яні конструкції.

- Такий спосіб будування свідчить про те, що ми маємо справу тут зі східними впливами, руськими, і навіть візантійськими. Аналогічні об'єкти і спосіб будування не відомі з територій Польщі, але можна воно знайти в зоні візантійських впливів - пояснює професор Андрій Buko.

Обведений такими мурами двір займав поверхню близько 450 квадратних метрів.

У східній частині dziedzińca археологи натрапили на палац, але не встигли дослідити його внутрішнього розплановування ані локалізувати палацовій каплиці-церкві, не виключають, що знаходилася на поверсі. Поки що дослідники оцінюють, що палац займав поверхню 200 м. кв.

Великою несподіванкою для дослідників було відкриття монументального входу до споруди. Повів себе кам'яний паркет у вході і підстави під pilastry. Лише археологічні знахідки майбутніх років вирішать, чи є цей вхід до палацу, чи може до каплиці-церкви.

Не менше найнесподіванішим було відкопування фрагмента мурів чотирикутної споруди, імовірно башти. У підставі має вона 11,6 на 11,2 м. Не піднято її із зеленого glaukonitu, але з менше ефектного виду пісковика, спаяного вапняним загартуванням. Ту споруду поусаджуваного на платформі з каміння, спаяного vapnom.

Мур повів себе до висоти 2 метрів.

На схожій платформі побудовано башту (17 м висоти) з цього самого періоду у ближньому Stołpiu, з каплицею на вершині. Башта не мала оборонного характеру. Імовірно була безпечна поблизу замку в Хельмі. У зв'язку з цим археологи припускають, що будівельні роботи в Хельмі і Stołpiu могли вести ці самі ремісники.

Під час археологічних знахідок в Хельмі археологи витягнули фрагменти витонченого, прикрашаного столового посуду з XIII віку, гідних княжого столу. Особливу увагу дослідників звернули мілкий(kafelki) szkliwione, прикрашали вони підлоги і стіни палацу. Виконаними були на місці, мабуть через ремісника, який прибув зі Сходу, може навіть з Візантією.

Археологи витягнули також середньовічну шпору і розтоплені метали - свинець і мідь, що походить імовірно з обгорілої церкви.

Autor: Krzysztof Kowalski

 

Джерело

[Filin]

Ещё один план:

Источник

[Askold]

Цікаве прямокутне планування - нагадує ранні тевтонські замки в Прибалтиці і пізніші литовські. Для прикладу Ліда:

[Filin]

Если говорить о сходсве с Лидским замком, то тут отмечу расположение входа - и в Холме и в Лиде он устроен в стене, рядом с которой возвышается башня, в то же время с другой стороны нет никаких других укреплений, кроме простой стены. К числу сходных черт можно отнести и наличие углов ограды, которые вообще ничем не усилены.

Но и отличий хватает. Например, в Холме единственная башня находится не на углу ограды, а в центральной секции стены, в том же Лидском замке схема иная. А ещё башни Лидского замка очень сильно "утоплены" внутрь двора. Почему так, я пока не знаю, но в рамках данной темы это не имеет особого значения, важно то, что в Холме башня устроена более толково, поскольку она выдвинута за линию стен, а это значит, что с неё можно было простреливать пространство у подножия замковых стен, а вот в Лидском замке (учитывая местоположение его башен) фланкировать стены, примыкающие к башне, было намного сложнее, если вообще возможно.

Что касается четырёхугольной ограды, то тут аналогов столько, что не сосчитать. Куда интересней найти аналоги с такой вот простой четырёхугольной стеной без башен на углах, но с башней по центру одной из стен.

[Filin]

Место резиденции короля Данила. Последние дни зимы 2013:

Раскопки резиденции, 2012 год:

"Даниловы стены":

Информационный стенд, сообщающий, что перед нами Княжеская резиденция 13-14 веков:

Так мог выглядеть замок (летописный "градец малый") Данила Романовича на первом строительном этапе (1234 - 1238 гг.). Реконструкция В. Петрика, визуализация М. Сирого.

Летописная оборонная башня, которая сгорела во время страшного пожара Холма в 1365(9) году. Реконструкция В. Петрика, визуализация М. Сирого.

Всё найдено здесь

[Askold]

Дякую за цікаву інфу, виглядає що поляки досить якісно підійшли до питання реконструкції. Доречі цікаву зауважити деревяні галереї на першому-другому поверсі довкола башні. Цікаво чи щось подібного могло бути і біля Столпєнської башні кор. Данилa.

[Filin]

Деревянные галереи (и те, которые на первом ярусе, и те, которые показаны в верхней части башни) порождают вопросы...

В частности, наличие галереи (тем более такой мощной) у основания оборонной башни выглядит странно, ведь это был период, когда башня использовалась как оборонный пункт и потому непонятно, почему вдруг решили, что тогда нижнюю часть постройки прятали под какими-то постройками. О таких "юбках" у донжонов я информации не встречал.

Что касается галереи в верхней части, то она также не совсем похожа на оборонную. Скорее это просто обзозрная галерея, какие сейчас строят на новоделах (которые потом позиционируют, как результат тщательно продуманной реставрации, как в Буше, например). Там, вероятно, было что-то более защищённое и агрессивное... то, что называют хордами или гурдициями. Хорды похожи на боевые парапеты, а тут... беседка.

Что касается Столпья, то там, думаю, версию о внешних деревянных галереях можно проверить при помощи расположения отверстий во внешней кладке, ведь если галереи были, то они опирались на консоли, которые в свою очередь крепились к стене. Кстати, деревянная галерея могла проходить не в районе верхнего яруса башни, а где-нибудь посредине. Думаю, что какие-то выносные галереи в Столпье были, ведь иначе трудно понять, как башня могла эффективно защищаться в ближнем бою.

[Гость szpakouski]

В 03.12.2012 в 20:23, Filin сказал:

Если говорить о сходсве с Лидским замком, то тут отмечу расположение входа - и в Холме и в Лиде он устроен в стене, рядом с которой возвышается башня, в то же время с другой стороны нет никаких других укреплений, кроме простой стены. К числу сходных черт можно отнести и наличие углов ограды, которые вообще ничем не усилены.

Но и отличий хватает. Например, в Холме единственная башня находится не на углу ограды, а в центральной секции стены, в том же Лидском замке схема иная. А ещё башни Лидского замка очень сильно "утоплены" внутрь двора. Почему так, я пока не знаю, но в рамках данной темы это не имеет особого значения, важно то, что в Холме башня устроена более толково, поскольку она выдвинута за линию стен, а это значит, что с неё можно было простреливать пространство у подножия замковых стен, а вот в Лидском замке (учитывая местоположение его башен) фланкировать стены, примыкающие к башне, было намного сложнее, если вообще возможно.

Что касается четырёхугольной ограды, то тут аналогов столько, что не сосчитать. Куда интересней найти аналоги с такой вот простой четырёхугольной стеной без башен на углах, но с башней по центру одной из стен.

Башни в Лиде "утоплены" внутрь двора потому, что их достраивали позже, после постройки стен. Строить замки каменные посреди болот, равнин и лесов - это очень дорого. Тут хоть бы стены построить. Вот прмиер Кревского замка - ровестника Лидского.

Большая Княжеская башня фланкирует две стены и главные ворота, так как строилась изначально вместе со стенами. А вторая "утоплена", так возводилась на 80 лет позже.